Тисяча й один фейк про «нацизм в Україні». Як маніпулювали проросійські медіа за тиждень 27 вересня – 3 жовтня

Тисяча й один фейк про «нацизм в Україні». Як маніпулювали проросійські медіа за тиждень 27 вересня – 3 жовтня

Photo: depositphotos
5 Жовтня 2021
FacebookTwitterTelegram
2376

Проросійські медіа продовжили кремлівську інформаційну кампанію про трагедію Голокосту, в якій прагнули дискредитувати Україну. Вони писали про засилля «нацистів» в українських органах державної влади та силових структурах. «Страна» запустила фейк про те, що Україна офіційно вийшла з режиму перемир’я на Донбасі, а в ефірах проросійських каналів Україну порівнювали з фашистською Німеччиною.

Як в український інфопростір потрапляють російські наративи — VoxCheck аналізує в рамках спільного проєкту з Центром стратегічних комунікацій.

Фейки про трагедію в Бабиному Яру

29 вересня в Україні вшановують жертв Голокосту. 80 років тому, 29-30 вересня 1941 року, німці провели перші розстріли єврейського населення у Бабиному Яру. За різними оцінками, загинуло майже 34 тисячі людей. За два роки нацистської окупації — мінімум 70 тисяч осіб. 

У російських ЗМІ до роковин розстрілів у Бабиному Яру розгорнули дискредитаційну компанію проти України. Українських націоналістів пропаганда зробила антисемітами та звинуватила в причетності до розстрілів євреїв. А сучасній владі закидає звеличення «нацистських колаборантів», зокрема встановлення їм пам’ятників. Тобто цього тижня російські ЗМІ активно розкручували міф про «процвітання нацизму в Україні». 

Проросійські медіа в Україні повторили схожі тези. «Страна» заперечує, що члени ОУН теж були жертвами Бабиного Яру. Видання традиційно звинувачує Україну в переписуванні історії: це один з улюблених наративів «Страни», разом із «тотальною українізацією». Мовляв, після 2014 року збільшився вплив націоналістів, «які вважають себе послідовниками ОУН і УПА… організацій, багато членів яких відкрито співпрацювали з нацистами. І брали участь в масових вбивствах євреїв». 

Скриншот — Страна

Приписуючи українським націоналістам участь у Голокості, радянська пропаганда намагалася виправдати боротьбу каральних органів проти членів ОУН-УПА. Винищення євреїв на території України проводили не українські націоналісти, а нацистські військові та воєнізовані структури. Зокрема так звані айнзацгрупи, айнзацкоманди та зондеркоманди. Причетність військових підрозділів націоналістів до єврейських погромів не знайшла підтвердження під час слухань на післявоєнних судах.

Російська пропаганда аргументує залученість ОУН до розстрілів тим, що в злочинах нібито брали участь Буковинський курінь та київська допоміжна поліція. Утім, вояки куреня прибули до Києва більш ніж через місяць після злочину в Бабиному Яру, тому не могли брати участі в розстрілах. А провідного діяча ОУН Дмитра Мирона хибно ототожнюють із київської поліцією — її очолювала зовсім інша людина зі схожим псевдонімом. Крім цього, існують свідчення про те, що члени ОУН рятували євреїв. 

У проросійських медіа так само, як і на російському державному телебаченні, висміюють згадки про те, що СРСР також був винним у масовій загибелі людей на території України й не тільки. «Що ж це за злочин, де не винні Росія і СРСР?», пише Klymenko Time. А в іншій статті видання «Бабин Яр під контролем: як американці розпоряджаються української історичною пам’яттю» йдеться про «зовнішнє управління» Україною — від захоплених «соросятами» освіти та медіа до встановлення пам’ятників у Бабиному Яру. 

Проросійські медіа поширювали не лише історичні міфи, але й актуальні кремлівські наративи про «сучасний нацизм» в Україні. 

Фейк: в Україні нацисти — в силових структурах та органах державної влади

Американський Інститут Джорджа Вашингтона опублікував доповідь, у якій сказано, що Національна академія сухопутних військ імені Сагайдачного «стала домом» для ультраправої організації «Centuria». Члени організації нібито активно вербують нових прихильників серед курсантів та офіцерів. У Міністерстві оборони заявили, що проведуть перевірку.

Коментуючи цю новину, проросійські медіа вдавалися до численних маніпуляцій. Немов це лише вкотре доводить, наскільки тісно в систему державного управління Україною залучені нацисти. «Організації навіть не те, щоб ультраправого, а відверто пронацистського типу нараховуються десятками, а їх зрощення з силовими структурами, органами державної влади та місцевого самоврядування стало вже притчею во язицех», — пише Klymenko Time. На «Першому Незалежному» теж згадують засилля праворадикалів у силових структурах та армії і говорять про «начебто нацистів, які розгулюють вулицями України».

Насправді в Україні, як і в багатьох розвинених країнах, а також у Росії, є представники крайніх правих, однак ці організації нечисленні й далеко не мають такої підтримки в суспільстві та органах управління, як це намагаються змалювати прокремлівські медіа (про це свідчать хоча б результати виборів, на яких націоналістичні партії набирають близько нуля). Російські ЗМІ постійно перебільшують впливовість та значущість ультраправих організацій в Україні. Для порівняння, на сайті EUvsDisinfo Європейської служби зовнішньополітичної діяльності зібрано щонайменше 400 фейків російської пропаганди про нацизм в Україні. 

Джерело — Klymenko Time

На сайті закритого телеканалу «112 Україна» передрукували статтю з російського «Украина.ру» (пропагандистське видання, що входить до медіагрупи «Росія-1») з маніпулятивним заголовком, нібито міжнародна правозахисна організація «Freedom House» визнала, що в Україні підтримують «неонацистські банди». Проте твердження, що українська влада прямо забезпечує підтримку неонацистам, у звіті немає. 

На «Першому Незалежному» левову долю ефірного часу також виділили обговоренню нацизму в Україні. Андрій Теліженко, якого представляють дипломатом, порівнює Україну з фашистською Німеччиною: «Пам’ятаєте, як Німеччина свого часу заявляла, що ми не будемо воювати, ні на кого не будемо нападати. Паралельно робили свої дії на кордонах з країнами і все ж таки створили Другу світову війну. Це робить сьогодні Україна заявами по Нормандії, затягуванням процесу й замилюванням усім очі. Ще паралельно будуть робити провокації і заявляти: “От бачите, це все Російська Федерація, це не ми, ми ж хочемо миру, хочемо перемоги”». 

У цьому ж ефірі доказами «нацизму» в Україні називають два закони: «Будь ласка, візьміть закон про мову. Чисто нацистський закон — раз. Візьміть закон про корінні народи. Чисто нацистський закон — два». Із «практикою нацистської Німеччини» закон про корінні народи порівнював Путін. Його фейки VoxCheck спростовував у цьому відео.

Закони про мову та корінні народи — чи не найбільш дискредитовані на проросійських ресурсах. При цьому їх коментують суто в російському наративі. Наприклад, «Вести» пишуть про «насильницьку українізацію» та те, що Закон про корінні народи «викинув росіян на узбіччя життя». Тоді як росіяни за визначенням не можуть бути корінним народом України: вони мають власне державне утворення за межами нашої країни. 

Фейк: Україна завершила перемир’я на Донбасі

Проросійські медіа тривалий час просувають твердження, ніби Україна першою обстрілює бойовиків, унаслідок чого страждають цивільні особи та об’єкти інфраструктури на непідконтрольних територіях. Минулого тижня активно коментували новину про те, що українським військовослужбовцям дозволили відкривати вогонь у відповідь по окупантах. Цю інформацію передали журналісти, які були на зустрічі з головнокомандувачем ЗСУ. У Міноборони це поки офіційно не підтвердили. 

«Страна» написала, що таким чином «главком ЗСУ вивів Україну з перемир’я по Донбасу». Мовляв, «Україна юридично виходить із угоди про перемир’я». По-перше, «Страна» ігнорує факт того, що відкривати вогонь, якщо й дозволили, то у відповідь. Тобто тоді, коли режим тиші вже й так порушать бойовики. По-друге, окупанти постійно порушують перемир’я, обстрілюючи українські позиції, періодично — із забороненого Мінськими домовленостями озброєння. При цьому проросійські медіа наголошують, що це саме українська сторона «не виконує домовленостей». 

В ефірах проросійських телеканалів провідною темою став газ, точніше, російський газ. Із 1 жовтня російський «Газпром» зупинив транзит газу до Угорщини через Україну. У цьому контексті «експерти» нагадували, наскільки невигідно було відмовлятися від прямого постачання газу з Росії. І що, мовляв, український курс на євроінтеграцію обійшовся країні невиправдано дорого, а Європа хотіла тільки нашого занепаду та втрати незалежності. 

Із таких ефірів на «Першому Незалежному» не вилазить експрем’єр Микола Азаров, який далі розповідає про державний переворот у 2014 році та свою «надзвичайно ефективну» енергетичну політику. Мабуть, має на увазі Харківські угоди, коли за знижку на газ перебування Чорноморського флоту в Криму було продовжено до 2047 року. У результаті цього РФ змогла збільшити особовий склад своїх військ та присутність військової техніки в Криму до моменту окупації.

На проросійських сайтах також з’являлися публікації з однаковими заголовками про те, що контракт із «Газпромом» забезпечив Угорщині майбутнє, яке втратила Україна. Крім цього, одночасно кілька ресурсів («Вести», from.ua, «112 Україна», «Zik») опублікували статтю «Постріл в обидві ноги та обидві руки. Чим загрожує для України повне припинення торговельних відносин з Росією». У ній згадано одразу кілька кремлівських маніпуляцій про те, що від Угоди про асоціацію з ЄС Україна нічого не здобула, натомість втратила величезний російський ринок. Ці та інші фейки про Угоду VoxCheck спростовував у статті ««Геть від Євросоюзу». Російська дезінформація сьомий рік демонізує Угоду про асоціацію між Україною та ЄС»

Наша методологія

Аналітики VoxCheck щодня моніторять сайти й соціальні мережі українських проросійських медіа та визначають головні новини чи теми за тиждень, яким виділили найбільше ефірного часу чи уваги в стрічці новин. Ми визначаємо ключові наративи за тиждень, що минає, та аналізуємо їхнє походження.

VoxCheck шукає фейки та маніпуляції і спростовує їх. В основі перевірки — методика «натисни та перевір». Кожен може перевірити нашу аргументацію та джерела. Перевірка може базуватися тільки на відкритих даних з відповідними посиланнями. Статтю з фактчеком можна публікувати тільки за умови, що її підписали два члени редакційної колегії.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний