Олексій Геращенко: Міністерство Фінансів Готує Свої Пропозиції Практично в Закритому Режимі | VoxUkraine

Олексій Геращенко: Міністерство Фінансів Готує Свої Пропозиції Практично в Закритому Режимі

6 Вересня 2015
FacebookTwitterTelegram
1694

Маємо спростити систему настільки, аби справляння податків стало максимально однозначним, простим, майже автоматичним, в цілому знизити податкове навантаження, – так бачить завдання податкової реформи Олексій Геращенко. Розглядати збільшення ставки ПДВ як компенсатор зниження інших податків є безперспективним, адже й при сьогоднішній ставці «тіньовий ринок» пропонує дешевші рішення податкової оптимізації, нехай і не зовсім законні. 

В даній статті зроблено надзвичайно якісний і ґрунтовний аналіз поточного стану податкової реформи та потенційних рішень, що можуть стати результатом тих пропозицій, які лунають з боку міністерства фінансів, бізнесу, громадськості, іноземних експертів. Найбільше занепокоєння викликає той факт, що після справді широкого обговорення теми податкової реформи міністерство фінансів готує власні пропозиції практично в закритому режимі, видаючи порціями на суд здивованої громадськості ту програму змін податкової системи, яка в принципі не звучала в пропозиціях. Саме тому автор статті змушений робити власні припущення щодо базового проекту змін, а не аналізувати конкретні параметри, які уряд має намір представити у вигляді законопроектів.

Мало що можу додати до ретельних і якісних цифрових оцінок, але зауважу, що аналітичні викладки, не містять, як на мене, важливих питань вищого рівня:

  • А для чого взагалі робити реформу?
  • Які існуючі проблеми ми маємо намір вирішити?
  • Які цілі й задачі ставимо перед собою, проводячи податкову реформу?

Не відповівши на базові питання, можна надзвичайно довго сперечатися про ті чи інші механізми, а також ставки податків.

Нижче наведено один із варіантів відповіді на поставлені вище запитання:

  • Сьогоднішня податкова система, яка в цілому відтворює європейський досвід, виявляється недієздатною в Україні – знижує ділову активність, не створює інвестиційної привабливості, призводить до тінізації й спотворення конкуренції, надає корупційні повноваження Державній фіскальній службі.
  • Маємо спростити систему настільки, аби справляння податків стало максимально однозначним, простим, майже автоматичним, в цілому знизити податкове навантаження.
  • Прагнемо досягнути інвестиційної привабливості й збільшити обсяг прямих іноземних інвестицій, спонукати до підприємницької активності громадян всередині країни.

Із цих відповідей слідують деякі висновки, які відкидають окремі з розглянутих в статті рішень, а саме:

  1. Розглядати збільшення ставки ПДВ як компенсатор зниження інших податків є безперспективним, адже й при сьогоднішній ставці «тіньовий ринок» пропонує дешевші рішення податкової оптимізації, нехай і не зовсім законні. Звичаєве право в нашій країні є сильнішим за те, що закріплено законами. При збільшенні ставки цей тіньовий ринок запропонує бізнесу, як у тій чи іншій формі не сплачувати надмірну ставку податку. Висока ставка ПДВ може спровокувати значний перехід у бартерно-готівкові відносини, відпрацьовані ще в 90-ті роки минулого століття.
  2. Податкова реформа може стати спусковим гачком зміни широкого кола суспільних відносин, адже намагання провести її без втрати бюджетних доходів виглядає як профанація задачі зменшення податкового тиску, а пенсійна система і система бюджетних витрат вже давно мали б бути визнані такими, що не працюють. Треба принципово погодитися на тимчасове падіння бюджетних доходів, яке буде компенсоване економічним зростанням і детінізацією економіки за кілька років.
  3. Спрощену систему оподаткування варто розглядати як спосіб спонукання до підприємницької діяльності й самозайнятості населення пост-радянської країни із звичками до низької ініціативності й роботи лише у великих державних компаніях.
  4. Радикальне скорочення податків на оплату праці значною мірою покликане виконати дві цілі – по-перше, сприяти попиту на українську кваліфіковану робочу силу, по-друге, визнати, що при тому обсязі готівки в обігу, який є в Україні, зберігати високі податки на оплату праці практично безглуздо, «зарплата в конвертах» залишатиметься звичним явищем, що не сприймається суспільством із осудом і не вважається ним злочином.
  5. Використання класичного податку на прибуток є виправданим тоді, коли офіційний прибуток виступає в якості важливого індикатора оцінки вартості бізнесу. Ринок капіталу в Україні знаходиться на такому рівні, що бізнесмени не вважають цей фактор суттєвим. Відповідно й збори податку – це переважно фіскальний тиск, що спонукає підприємства до сплати в бюджет певної індикативної суми, що про неї було домовлено з податковою. Звідси, в тому числі, близько 28 мільярдів гривень переплат за податком – бізнес аж ніяк не прагнув їх здійснити. В той же час нульова ставка податку для прибутку, який було реінвестовано в бізнес, може слугувати важливою конкурентною перевагою для інвестиційних рішень іноземних компаній.

Як легко можна помітити, ми не можемо прийти до проектів рішень суто через моделювання їх наслідків у вигляді потенційних зборів до бюджету, ми маємо насамперед визначити обмежену кількість завдань, які хочемо вирішити. В іншому випадку, не існує критеріїв прийняття рішення – ми роздивляємося запропоновані в статті варіанти, додаємо до них свої, можемо обмірковувати чи палко обговорювати, проте не здатні домовитися і прийняти остаточне рішення, якщо спочатку не обрали 2-3 найважливіших пріоритети, що мають стати результатом реформи.

Так виглядає, що міністерство фінансів та громадські активісти увійшли з цього приводу в непереборний клінч. Одні бачать цілями спрощення, прозорість, справедливість, а інші – розвиток, підприємницьку активність і конкурентні переваги країни.

Стаття Павла Кухти дозволяє системно оцінити відмінність принципово різних підходів, їх переваги та ризики.

Рецензія є відповіддю на статтю Податкова Реформа — Підсумок Дискусії, написану Павлом Кухтою, членом Редколегії iМоРе

Тиждень Податкової Реформи

Податкова Реформа — Підсумок Дискусії (Павло Кухта, член Редколегії iМоРе)

Відкритий Лист до експертного співтовариства та Міністерства Фінансів України від Групи Економістів VoxUkraine

Модернізація Податку на Прибуток Стане Драйвером Зростання Економіки (Анатолій Амелін, венчурний інвестор, засновник аналітичного центру «Amelin Strategy»)

Павло Себастьянович: Середній і Малий Бізнес Витіснений з Легального Поля Високими Ставками Податків (Павло Себастьянович, Громадянська платформа «Нова Країна»)

Олег Гетьман: Упущений Один Досить Важливий Момент у Реформуванні ПДВ (Олег Гетьман, економіст, експерт групи Податкова реформа, Реанімаційного пакету реформ)

Володимир Дубровський: 1-2% Додаткових Доходів в Результаті Тиску на Спрощене Оподаткування — це Нереалістичні Цифри (Володимир Дубровський, експерт реанімаційному пакету реформ)

Сергій Кривошеєв: Малий Бізнес не Отримує Податкових Субсидій чи Преференцій (Сергій Кривошеєв, співкоординатор групи «Економіка і підприємництво» Громадянської платформи «Нова Країна»)

Тетяна Прокопчук: Бізнес Вважає, що Необхідно Спростити Процес Адміністрування податків (Тетяна Прокопчук, Віце-президент з питань стратегічного розвитку Американської торговельної палати в Україні)

Роберт Конрад: Податкова Реформа — це не Просто Зміна Законодавства (Роберт Конрад, Дюкський університет)

Анна Дерев’янко: В Нинішній Ситуації «Косметичні» Зміни не Допоможуть (Анна Дерев’янко, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації)

Михайло Соколов: З Наявним Рівнем Фіскального Навантаження не Варто і Мріяти про економічне Зростання (Михайло Соколов, заступник Голови Всеукраїнської аграрної ради)

Україні Потрібна Радикальна, але Розсудлива Податкова Реформа (Андерс Ослунд, старший науковий співробітник Атлантичної ради США у Вашингтоні і автор книги «Україна: Що пішло не так і як це виправити»)

Роман Жарко: Основна Проблема Української Податкової Системи — Практика Використання Фіскального Механізму Досягнення Запланованого Обсягу Податкових Надходжень (Роман Жарко, к.е.н., Менеджер з оподаткування Baker Tilly)

Податкова Реформа в Україні або Як Досягнути Неможливого (Володимир Дубровський, експерт Реанімаційного пакету реформ)

Податкова Реформа Крізь Призму Макроекономічної Стабільності: Погляд НБУ (Дмитро Сологуб, заступник голови Національного банку, Сергій Ніколайчук, директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ)

Податкова Реформа Визначить Майбутнє України (Павло Себастьянович, координатор групи «Податки» ГП «Нова Країна»)

Макроекономічні Наслідки Податкової Реформи (Юрій Городніченко, Каліфорнійський університет в Берклі, співзасновник та член Редколегії VoxUkraine)

Податкова Реформа Грузії: Урок для України (Олена Білан, головний економіст Dragon Capital, член редакційної колегії VoxUkraine)

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний