Індекс реформ 36. Держзакупівлі в обороні та валютна дерегуляція трошечки підштовхнули реформи

Індекс реформ 36. Держзакупівлі в обороні та валютна дерегуляція трошечки підштовхнули реформи

10 Червня 2016
FacebookTwitterTelegram
1329

Темп реформ дещо прискорився наприкінці травня, проте залишається низьким: 0,7 бала з 5,0 можливих.  Серед позитивних зрушень – розширення сфери застосування системи електронних закупівель, валютна лібералізація та заходи з посилення дисципліни банків щодо дотримання рівня капіталу.

Наприкінці травня – на початку червня реформи дещо пожвавішали, але загальна картина залишається незмінною – поступові реформаторські кроки в деяких напрямках.  Індекс реформ 23 травня – 5 червня  становив +0,7 бала, порівняно з мінімумом у +0,4 бала у попередньому періоді. Треба зазначити, що в цей раунд опитування не ввійшли закони стосовно судової реформи, оскільки ми очікуємо на їх підписання. Серед регуляторних змін цього випуску, які заслуговують на увагу: закон щодо особливостей здійснення державних закупівель для потреб оборони, який експерти оцінили найвище, та низка постанов в блоці «Монетарна політика та фінансові ринки», спрямованих на подальше зміцнення банківської системи та послаблення валютних обмежень (більше тут і тут).

Графік 1. Динаміка Індексу реформ

Графік 1. Динаміка Індексу моніторингу реформ. Команда Індексу реформ вважає прийнятним темпом реформ рівень індексу 2 і вище.

Команда Індексу реформ вважає прийнятним темпом реформ рівень індексу 2 і вище

Графік 2. Значення Індексу реформ та його компонентів у поточному  раунді оцінювання

imr_36_ua_2

Позитивні нововведення

1) Закон про особливості здійснення державних закупівель для потреб оборони: +2,0 бали

Даний закон (1356-VIII від 12.05.2016) регулює особливості процедури закупівлі товарів, робіт та послуг за переговорною процедурою для потреб оборони в особливий період, в період проведення АТО та запровадження надзвичайного стану.

Необхідність окремого закону для оборони обумовлена такими нюансами сфери як, наприклад, швидкість проведення закупівель, або питанням наскільки прозорими чи навпаки засекреченими з міркувань державної безпеки повинні бути такі закупівлі. Тому, з одного боку, закон має на меті забезпечити оперативність та ефективність закупівель, через що скорочено максимальний термін проведення конкурентної переговорної процедури закупівлі до двох тижнів, посилено відповідальність постачальників за порушення процедури закупівлі, постачання неякісної продукції та зрив термінів постачання. З іншого боку, проведення відбору учасників закупівель через електронний аукціон адаптованої системи ProZorro має гарантувати прозорість і відкритість процедури закупівель, зменшити рівень корупції.

Міністерство оборони було одним з перших адептів електронної системи публічних закупівель ProZorro, і є чи не найактивнішим її учасником. Втім, зважаючи на специфічні умови і військову агресію, деякі з процедур потребували коригування для потреб Міністерства оборони. Саме для того, щоб врахувати ці обставини, і був розроблений Закон “Про особливості здійснення закупівель товарів, послуг і робіт для гарантованого забезпечення потреб оборони” (законопроект №4288). Так, наприклад, в якості виключення законом скорочуються мінімальні строки оборонних закупівель, а також вводиться відповідальність для постачальників за зрив строків, що є критичним для тендерів Міноборони, і так далі.

Прийняття закону допоможе Міноборони налагодити ефективне постачання товарів та послуг в цей важкий для країни період. При цьому ключові принципи роботи ProZorro – рівні умови, прозорість процедур, легкість доступу до тендерів – залишаються незмінними.

Максим Нефьодов, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

Усі державні закупівлі треба якнайшвидше переводити у систему ProZorro. Без неї можливий лише точковий контроль закупівель з боку громадськості. Державне оборонне замовлення завжди було непрозорим те неконкурентним, бо його важко контролювати через різного рівня допуски (секретність). Навіть, значно важче, ніж звичайні закупівлі, тому і корупційні ризики тут вищі. Відкритість у питаннях державного оборонного замовлення забезпечить контроль великих обсягів закупівель з боку громадськості та скорочення корупційних ризиків.

Тищук Тетяна, Інститут економіки та прогнозування НАН України

2) Поступова дерегуляція та лібералізація валютного ринку

Використовуючи сприятливу ситуацією на валютному ринку, НБУ поступово послаблює валютні обмеження. Такі кроки позитивно сприймаються експертами. До цього випуску потрапило дві постанови НБУ з цього приводу

Постанова 331 від 24.05.2016 НБУ щодо зняття ряду бюрократичних обмежень в діяльності учасників валютного ринку: +1,3 бала

По-перше, Національний банк спростив порядок повернення іноземних інвестицій. А саме було скасовано вимогу подавати довідку про фактичне надходження іноземної валюти в Україну або документи, що підтверджують формування інвестиційного вкладу за рахунок реінвестицій.

Також НБУ спростив порядок видачі дозвільних документів для валютних операцій. Клієнти банку можуть не подавати документи, які знаходяться у публічному доступі (виписку з ЄДРПОУ та копію сертифіката суб’єкта оціночної діяльності, виданого Фондом державного майна), а також скасовано вимогу деяких перекладів .

Крім того, Національний банк спростив валютні операції за кредитними договорами між міжнародними фінансовими організаціями та резидентами. Відтепер до таких операцій банки не будуть застосовувати додаткові заходи для виявлення ознак ризикової діяльності.

Скасування надмірних вимог на думку експертів є позитивним і цілком логічним.

Бюрократичні перешкоди так само ускладнюють проведення операцій на валютному ринку, як і антикризові адміністративні обмеження, запроваджені у 2014-2015 рр. Тому дебюрократизація є важливою частиною концепції поступової лібералізації валютного регулювання та валютного контролю, над якою наразі у Національному банку працює робоча група із залученням місцевих та міжнародних консультантів. Постанова Правління НБУ від 24 травня 2016 року №331 “Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України” має на меті  спростити порядок видачі дозвільних документів на здійснення операцій з іноземною валютою. Вона прибирає вимоги до надання документів, до яких Національний банк вже має доступ або з іншого публічного джерела, або в іншій формі. Перше стосується документів, які вже перебувають в публічному доступі. Друге – перекладу SWIFT повідомлень та документів, текст яких викладено водночас і іноземною, і українською (або російською) мовами. Такі кроки спрощують бізнесу операції з іноземною валютою, не створюючи водночас причин для дестабілізації валютного ринку.

Прес-служба Національного банку України

Такі кроки спрощують бюрократичні процедури для бізнесу і водночас не вимагають додаткових витрат з боку регулятора на їх впровадження.

Дмитро Яблоновський, GfK Україна

Постанова 332 від 25.05.2016, якою НБУ скоротив очікування купівлі валюти на міжбанку з двох до одного дня: +1,0 бал 

Ще один крок в бік послаблення жорстких адміністративних заходів, введених під час кризи. У квітні банки мали змогу купувати валюту для клієнтів лише на четвертий день після депонування (Т+3). На початку травня НБУ скоротив цей термін на день (Т+2). І от 25 травня знову послабив обмеження – тепер купівля може бути здійснена на наступний день з часу зарахування гривень (Т+1). Як і раніше це можливо  лише за умови підтвердження Національним банком можливості здійснення такої операції клієнта.

3) Постанова Нацбанку про можливість відносити банки до проблемних через невідповідність розміру їх статутного капіталу: +1,5 бала

Відповідні зміни закріплено постановою НБУ 336 від 30.05.2016. Нагадаємо, що раніше НБУ склав графік, згідно з яким банки повинні збільшити статутний капітал до 500 млн. грн. до середини 2024 року. Таким чином нове регулювання дисциплінуватиме банки дотримуватися вимог до рівня капіталу.

Зміна буде стимулювати банки дотримуватися затверджених програм докапіталізації, в цілому сприятиме стійкості фінансового сектору.

Ірина Піонтківська, Центр економічної стратегії

Інші події, що вплинули на Індекс реформ

Графік 3.  Події, що визначали значення індексу протягом 23 травня – 5 червня 2016р. (оцінка події є сумою її оцінок за різними напрямками, тому вона може перевищувати +5, або бути меншою за -5 )

imr_36_ua_3

Графік 4. Значення окремих компонентів Індексу та кількість подій протягом 23 травня – 5 червня 2016р.

imr_36_ua_4

Таблиця 1. Оцінки всіх подій та прогресу реформ за напрямами протягом 23 травня – 5 червня 2016р.

Державне управління та боротьба з корупцією +1.0
Кабмін ліквідував територіальні органи пенітенціарної служби України і створив їх в системі Мін’юсту +1.0
Кабмін тимчасово передав Держсільгоспінспекції 600 штатних одиниць для забезпечення сертифікації насіння +0.5
Державні фінанси та ринок праці +1.0
Порошенко підписав закон, який вводить систему ProZorro для закупівель в оборонній сфері +2.0
Рада посилила соцзахист осіб, які доглядають за дітьми-інвалідами та інвалідами I групи +1.0
Монетарна політика та фінансові ринки +1.5
Нацбанк може відносити банки до проблемних через невідповідність розміру їх статутного капіталу +1.5
НБУ активізує зняття бюрократичних перешкод в діяльності учасників валютного ринку +1.3
НБУ скоротив термін очікування купівлі валюти на міжбанку з двох до одного дня +1.0
НБУ дозволив включати в регулятивний капітал банку фінансову допомогу +1.0
Нацкомфінпослуг зобов’язала фінорганізації створити власні веб-сайти до 6 вересня +1.0
Ринкова та торговельна політика 0.0
Енергетична незалежність 0.0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Індекс реформ призначений надавати комплексну оцінку зусиллям влади України зі впровадження економічних реформ. Індекс базується на експертних оцінках змін у регуляторному середовищі за п’ятьма напрямками:

  1. Державне управління і боротьба з корупцією
  2. Державні фінанси та ринок праці
  3. Монетарна політика та фінансові ринки
  4. Ринкова політика і зовнішня торгівля
  5. Енергетична незалежність

Детальніше про Індекс та методологію розрахунку можна дізнатись на сайті reforms.voxukraine.org

Автори

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний