Деревообробна галузь: як захищати та розвивати

Чи стане деревообробна промисловість України експортоорієнтованою галуззю?

Автори:

Тематика досліджень впливу дії мораторію на експорт необробленої деревини є надзвичайно популярною та активно обговорюється в засобах масової інформації. Про це свідчить низка опублікованих статей на провідних інформаційних платформах України (зокрема VoxUkraine). Натомість, ширшого висвітлення потребують зарекомендовані світовою практикою інструменти захисту вітчизняних деревообробників в рамках дії торговельних угод. Наше дослідження продовжує заявлену тематику та націлене на формування комплексу торговельно-захисних заходів для зростання деревообробної промисловості України.

Що дає країні деревообробна галузь?

На сьогодні деревообробна промисловість України є перспективною експортоорієнтованою галуззю, від розвитку якої залежить створення нових робочих місць, наповнення бюджету, зростання конкурентоспроможності регіонів.

Галузь має значний потенціал у виробництві енергозберігаючої продукції, попит на яку має стійку тенденцію до зростання, що визнано Міжнародними організаціями: ООН, UNCTAD, OECD, UNESCAP тощо. Розвиток цієї галузі дозволить українському виробнику вийти на зовнішні ринки, зокрема європейські, та інтегруватись до глобальних ланцюгів створення доданої вартості.

Аналізуючи темпи зростання ключових показників економічного розвитку в Україні за 2010-2016 рр. можемо зазначити, що у 2016 р. спостерігається відновлення економічного зростання після дворічного падіння (рис.1). Позитивну роль в цьому процесі відіграло деревообробне виробництво, яке показує швидші темпи зростання ніж ВВП. Щодо експорту продукції деревини, ми бачимо різке його скорочення у 2015 р. – на 23,3% порівняно з 2014 р., проте подальша зростаюча траєкторія свідчить про динамічне його відновлення. Позитивною вважаємо перевагу в експорті продукції з більшою доданою вартістю, на що вплинуло впровадження мораторію на експорт необробленої деревини.

Рис. 1. Співвідношення динаміки розвитку ВВП України та індексів виробництва й експорту продукції з деревини та виробів деревини за 2010 – 2016 рр.

Джерело: побудовано авторами за даними Держстату України.

Що роблять європейці для захисту деревообробної промисловості?

Щоб закріпити позитивну динаміку розвитку експорту в деревообробній промисловості та підтримати її подальше економічне зростання необхідно впровадити кращі практики ЄС в сфері торговельної політики, які не суперечать правилам СОТ та одночасно забезпечують захист національного виробника.

В ЄС діє ціла низка нормативно-правових актів щодо питань використання деревини і управління лісами. Перш за все, це Лісова стратегія ЄС (ухвалена 20 вересня 2013 р.), інші форми забезпечення дотримання лісового законодавства ЄС (the EU Forest Law Enforcement), План дій ЄС «Правозастосування, управління і торгівля в лісовому секторі» (the EU Forest Law Enforcement, Governance and Trade (FLEGT) Action Plan), процедури належної обачності на предмет їх відповідності Закону Лейсі США (due-diligence procedures for conformance with the US Lacey Act) та Європейські Правила заготівлі деревини (the EU Timber Regulation (EUTR)).

Україні як члену СОТ необхідно скористатися досвідом розвинутих країн щодо стимулювання розвитку експортоорієнтованого виробництва. Це допоможе сформувати відповідне інституційне середовище та дієву систему інструментів торговельної політики. Зазначимо, що низкою угод СОТ передбачено захист внутрішнього ринку.

Застосування захисних заходів створить умови для ефективного імпортозаміщення на відповідних товарних ринках та покращить торговельний баланс України.

Заходи щодо захисту внутрішнього ринку встановлюються і реалізуються за допомогою тарифних і нетарифних заходів регулювання зовнішньоторговельної діяльності.

В рамках імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС з 2016 р. поступово скасовуються ввізні та вивізні мита на продукцію деревообробної промисловості. На більшість товарів деревообробної, целюлозно-паперової та меблевої промисловості з 2016 р. вже встановлені нульові ставки ввізного мита до ЄС, хоча й зберігаються ввізні мита на деякі види лісоматеріалів (табл.1).

Табл. 1. Перелік ставок ввізного мита до країн ЄС на деякі види лісоматеріалів

Назва матеріалу Ставка мита, %
1. Лісоматеріали  оброблені
– з деревини тропічних порід
– шліфовані з клена, вишні, ясеня
2-2,5
2,5
2. Листи  одношарової фанери та шпону залежно від порід дерев 3-6
3. Плити деревостружкові та деревоволокнисті (з перехідним періодом 3 роки) 7
4. Фанера клеєна (з перехідним періодом 3–5 років) 7-10
5. Піддони дерев’яні 3-4
6. Вироби столярнi та теслярські будівельні деталі 0–3
7. Вироби з корка 4,7
8. Вироби із соломи 1,7–4,7

З боку України: встановлені нульові ставки ввізного мита на деревину та вироби з неї, масу з деревини, папір та картон, друковану продукцію, меблі, тобто майже на всю продукцію галузі, крім корка та виробів з нього – 5%, вироби із соломи – 5%.

Багато країн в світі введуть політику заборони експорту круглого лісу та необроблених лісоматеріалів задля захисту лісів або зміцнення їх внутрішньої лісової промисловості, що показано на рис. 2.

Рис. 2. Країни, що орієнтуються на  політику заборони або суттєвого обмеження на експорт круглого лісу та необроблених лісоматеріалів

Джерело: побудовано авторами за даними Forest Legality Initiative [Електронний ресурс]

В Європі майже не практикується впровадження мораторію на рубки лісу та експорт деревини. Лише в Албанії такий захід було введено з 2016 р. Натомість в багатьох країнах Нового Світу, країнах Азіатсько-Тихоокеанського регіону та Африки такий вид державного регулювання ринку продукції з деревини активно використовується. Світова практика доводить, що впровадження такого заходу не є популярним, а може використовуватись тільки як екстрений механізм, що впроваджується на обмежений період.

Інші торговельно-захисні заходи

До заходів технічного регулювання в сфері торгівлі продукцією з деревини можна віднести такі форми:

  1. Обов’язковість впровадження електронних систем контролю руху та відстеження походження деревини у країнах Європи, що є втіленням сучасних організаційних рішень в лісопереробному секторі задля підвищення економічної ефективності діяльності компаній та забезпечення прозорості ведення бізнесу.

Стаття 294 Угоди про Асоціацію України та ЄС передбачає виконання такої роботи, вказуючи на зобов’язання сторін у сприянні торгівлі сталою та законною лісовою продукцією. Якщо аспект сталості відповідає вимогам міжнародної лісової сертифікації, то законність заготівлі має узгоджуватися з національним законодавством країни, до якої здійснюється імпорт лісопродукції. Для країн ЄС таким законодавчим актом є Європейські Правила заготівлі деревини (EUTR), які вступили у дію з березня 2013 р. EUTR забороняють розміщення на ринку ЄС незаконно заготовленої деревини і продукції з неї. Відповідно до правил усі імпортери лісоматеріалів в країнах ЄС (оператори) мають запровадити систему контролю законності походження деревини. Тобто, перш ніж завезти лісопродукцію на територію ЄС, імпортер має відстежити історію походження деревини, аж до країни або регіону її заготівлі. Через це функцію стеження додали до чинних систем контролю руху деревини.

Так, у Польщі система контролю руху та стеження деревини є складовою частиною загального програмно-інформаційного комплексу, який забезпечує документообіг в лісовому господарстві, зокрема облік, контроль та звітність усієї господарської та фінансово-економічної діяльності. Така система контролю руху та стеження деревини в Польщі відноситься до державних обов’язкових та передбачає використання як балансового методу, так і індивідуальної ідентифікації.

Система обліку та контролю руху лісопродукції в Швеції впроваджена спеціальною ІТ компанією, яка забезпечує контроль обліку угод з деревиною, її вимірювання та перевезення, використовуючи сучасні інформаційні технології – Skogsbrukets Datacentral (SDC). Така система представляє собою централізоване сховище інформації про угоди між власниками деревини, її покупцями, перевізниками, деревообробними підприємствами і незалежними організаціями, які здійснюють обмір та визначення якості деревини. Інформаційна система передбачає не тільки маркування деревини з метою здійснення електронного обліку, але й забезпечує підтвердження її законності походження усіма постійними лісокористувачами. Подальше стеження проходження деревини по ланцюгу постачання відсутнє. Таким чином система обмежується контролем руху деревини на етапі передачі її від виробника (надлісництва) до споживача (деревообробне підприємство).

Корисним для України є підхід, що поєднав би ключовий елемент електронного обліку деревини із загальною системою інформаційного забезпечення та підтримки управлінських рішень. Відповідно, варто розглянути можливість перетворення системи обліку в інформаційну систему, яка б включала до себе такі підсистеми як відведення лісосік і матеріально-грошової оцінки, картографічне забезпечення лісогосподарської діяльності, реалізація деревини на електронних торгах тощо.

  1. Системи сертифікації сировини.

Дія систем сертифікації, які можна систематизувати за ознакою регуляторного впливу держави.

  • державна обов’язкова (сформована і реалізується державними органами влади для контролю переважно за лісовими ресурсами державної власності);
  • добровільна (розробляється і запроваджується соціально і екологічно відповідальними лісовими та лісопромисловими компаніями або їх об’єднаннями);
  • незалежна добровільна (запроваджена міжнародними чи національними схемами лісової сертифікації або органами сертифікації, які пропонують різноманітні програми верифікації);
  • комбінована (побудована на використанні кількох попередніх систем).

Відмінності приватної та незалежної добровільної систем полягають в тому, що відповідальність за контролем руху та стеження деревини, в першому випадку, покладається на представників лісопромислових компаній або їхніх об’єднань, які зацікавлені в експорті лісопродукції на екологічно чутливі ринки, а в другому, – на незалежні спеціалізовані органи.

Основними схемами сертифікації лісів в ЄС є FSC (the Forest Stewardship Council) та Програма підтримки лісової сертифікації (the Programme for the Endorsement of Forest Certifcation (PEFC).

Крім технічних стандартів у торговельній політиці діє велика кількість санітарних і фітосанітарних заходів. Правову базу їх застосування представляє Регламент ЄС № 178/2002.

Серед заходів захисту внутрішнього ринку виокремлюють заходи торговельного захисту проти недобросовісної конкуренції (антидемпінгові і компенсаційні заходи) та заходи торговельного захисту проти зростаючого імпорту (спеціальні захисні заходи), правила запровадження, перегляду та скасування яких затверджені ГАТТ 1947, ГАТТ 1994 та іншими угодами СОТ, а також вітчизняним законодавством.

Наші рекомендації

Першочерговими діями в цьому напрямі мають стати:

  1. Комплекс заходів для покращення торгово-економічного співробітництва, включаючи впровадження європейських норм митного законодавства в сфері спрощення торгових бар’єрів та скорочення перешкод на шляху від продавця до покупця. Україна вже зробила перші кроки в цьому напрямі (підготовка до функціонування інституту уповноважених економічних операторів; скасування проведення митницею перевірки здійснення інших видів державного контролю під час експорту товарів для завершення митного контролю та митного оформлення товарів; запровадження «єдиного митного вікна» та ін.). Однак, існує багато нерозв’язаних завдань, що потребують активної співпраці бізнесу, влади і громади в сфері обговорення та напрацювання ефективних заходів.
  2. Оновлення системи технічного регулювання шляхом наближення національного законодавства у сфері митної справи до міжнародного законодавства.
  3. Усунення дублювання у сфері державного нагляду за відповідністю продукції.
  4. Заохочення участі українських інституцій технічного регулювання у Європейських та міжнародних форумах та заходах, забезпечивши обмін інформації у сфері державного ринкового нагляду.
  5. Спрощення вимог до оформлення зовнішньоторговельної документації через узгодження процесів, процедур і потоків інформації на основі електронного оформлення за допомогою електронної декларації;
  6. Формування проконкурентної регуляторної політики з метою полегшення доступу виробників на ринок сировини. Така політика має передбачати усунення перешкод для входження на ринок та гарантувати рівні умови для ведення бізнесу для всіх підприємств. Це можна реалізувати через вдосконалення механізму організації та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини та посилення відповідальності за порушення законодавства України.
  7. Залучення прямих іноземних інвестицій в національну деревообробну промисловість (законодавство, інвестиційний клімат, ділова практика) в частині прийняття зобов’язань локалізації технологічного виробництва в Україні. Для цього доцільно скористатись кращими закордонними практиками, зокрема створення спеціальних інвестиційних зон (СІЗ), в яких діють особливі сприятливі умови для ведення бізнесу: технопарки, промислово-переробні зони і експортні зони, що розташовані в історично сформованих індустріальних та наукових центрах.

Покращення торговельних позицій України стимулюватиме іноземних інвесторів до відкриття виробничих потужностей та локалізації виробництва, тим самим створюючи додатковий національний дохід та забезпечуючи зайнятість. Водночас, формування цілісного механізму захисту та підтримки національних виробників в деревообробній сфері сприятиме підвищенню їх конкурентних позицій та збільшенню доданої вартості. Це, в свою чергу, сприятиме модернізації вітчизняної деревообробної промисловості й пов’язаних з нею галузей, в тому числі розвитку виробництва інноваційних енергозберігаючих конструкційних матеріалів з деревини (СІР, CLT та WWCB панелей), що використовуються в будівництві доступного житла та є надзвичайно популярними в ЄС та світі.

Головне фото: depositphotos.com / NataliGlado


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний