Чи правильно Порошенко рахує успіхи децентралізації? VoxCheck Impact-17. Четвертий випуск

Президент та інші представники влади хваляться великою сумою місцевих бюджетів. Наскільки це обгрунтовано?

Автори:

Олексій Крименюк, Максим Скубенко, Ірина Шатохіна, Олена Дядікова, Олена Шкарпова

Головним героєм цього фактчеку став президент Петро Порошенко. Саме навколо його цитат йшлася запекла дискусія у редакції VoxCheck – чи можна вважати зростання місцевих бюджетів до 100 млрд грн успіхом децентралізації, як натякає президент? Думки експертів VoxCheck розділилися: Порошенко правий і неправий одночасно.

Але й у решти політиків були цікаві цитати. Ми склали невеличкий топ-5 найяскравіших:

  1. Юлія Тимошенко – про дуже низькі зарплати шахтарів та високу – у секретарки Нафтогазу (неправда)
  2. Олександр Вілкул – про те, що замість 8 авіазаводів у нас працюють тепер лише два (неправда)
  3. Олександр Вілкул – про те, що 5-8 млн українців виїхали за кордон (маніпуляція)
  4. Міхеїл Саакашвілі – про те, що компанія Порошенка торгувала з Абхазією, що окупована Росією (маніпуляція)
  5. Олег Ляшко – про те, що Радикальна Партія не голосувала за медичну реформу (абсолютна правда)

Про що ще брехали політики у тиждень 26 червня – 2 липня? Читайте у нашому фактчеку.

ПЕТРО ПОРОШЕНКО

  1. Петро Порошенко, Президент України (13:52 – 13:58) 30.06

Децентралізація це гарантія унітарності, соборності України. Це недопущення федералізації. Це найкраща протиотрута від привнесеної ззовні бацили, яка виготовлена російською пропагандою. Наголошую, що за три роки децентралізації багато чого зроблено. Чи міг хтось з вас сподіватися, що результати будуть саме такі, як сьогодні?  На сьогоднішній день, за цей час [з 2014 року] місцеві бюджети зросли на 100 млрд. грн. Впевпений, що в 2014 році дуже небагато хто вірив в цифру 100 млрд. Збільшення триває. 100 млрд – це неосяжна цифра. <…> В Дніпрі доходи міського бюджету в минулому році склали 11 млрд. грн. Знаєте скільки було в 2014? Три. (як приклад успіху децентралізації – прим. ред) <…> У Києві доходи бюджету в 2016 році виросли, я щойно запитав у Віталія, до 39 млрд. грн. В 2014 році були менше 24 млрд.грн. (як приклад успіху децентралізації – прим. ред) <…> У Вінниці минулого року було 3 млрд. грн. В 2014 трохи більше 1.5 млрд.грн. (як приклад успіху децентралізації – прим. ред)

За даними Держказначейства, за останні три роки  (на 1 червня 2017 порівняно з 1 червня 2014 (окремо міжбюджетні трансферти)) доходи місцевих бюджетів дійсно зросли більше ніж на 100 млрд грн.  Причому для міст ці дані теж правдиві. Хоча для порівняння різних років правильніше використовувати реальні, а не номінальні показники – тобто з урахуванням інфляції – яка у 2015 році, наприклад, досягла 43%.

Але проблема в тому, що це загальна сума коштів, яку отримують місцеві бюджети – як за рахунок місцевих податків, так і за рахунок міжбюджетних трансфертів. І ось тут думки експертів щодо правильності оцінки децентралізації розділяються. Одні вважають, що для оцінки фінансового ефекту децентралізації не можна брати загальну суму доходів – оскільки через місцеві бюджети проходять і гроші з центру – на оплату зарплат медиків, учителів, полісменів та інших. Тому нібито правильно дивитися тільки на місцеві доходи без міжбюджетних трансфертів – і тоді зростання місцевих бюджетів буде меншим. Але таким чином порівнюються непорівняні речі: тепер менша частка податку на доходи фізосіб іде у місцеві бюджети, ніж у 2014 році, тому повністю відкидати міжбюджетні трансферти також некоректно.

У той же час децентралізація – це не просто передача доходів на місцевий рівень. Це також передача повноважень місцевим громадам плюс зміна схеми фінансування деяких напрямків державою. Наприклад, тепер працівники медицини та освіти отримують зарплати за рахунок субвенції (раніше вони фінансувались з податку на доходи фізичних осіб). З одного боку, державна субвенція не належить місцевій громаді, і громада – просто транзитер грошей. З іншого – закриття тої чи іншої школи або медичного закладу входить в повноваження місцевих органів влади, і саме так вони можуть більш ефективно витрачати державні кошти.

Словом, питання фінансового ефекту децентралізації складне та комплексне і потребує більш детального аналізу.

  1. Петро Порошенко, Президент України (14:19 – 14:27) 30.06

 

Побудовані нові школи, які не будувались 23 роки, лікарні, освітлення.

 

З 1 червня 2016 року до 1 червня 2017 року було побудовано 13 нових шкіл та 8 додаткових корпусів для уже діючих ЗНЗ. Але насправді школи будувалися і до цього. Наприклад, у 2005 році – 17 будівель,  в 2007 – 18,  2008 – 29, а в  2009 – 8.

  1. Петро Порошенко, Президент України (14:28 – 14:35) 30.06

 

Вперше за багато років була закуплена в містах комунальна техніка, тролейбуси і трамваї не лише в Києві.

 

У 2014-му – першій половині 2017-го рр було проведено 216 тендерів на закупівлю громадського транспорту, виконано або знаходиться в процесі виконання – 125. Але й до цього проводились закупівлі транспорту – 23 виконаних замовлення  з квітня 2012 року до серпня 2014.

4. Петро Порошенко, Президент України (17:54 – 18:08) 30.06

 

І в умовах коли ми майже 6% ВВП, нечувана цифра, витрачаємо на фінансування сектору оборони та безпеки, який дозволив нам створити ЗСУ.

 

Поточні витрати на сфери оборони та безпеки становлять близько 5,5 % ВВП. Водночас, за запропонованими змінами до держбюджету, видатки на безпеку та оборону збільшаться. Але показник “видатки/ВВП” може знизитися до 5% через зміну в прогнозі ВВП.

5. Петро Порошенко, президент України, 28.06

Днями завершується конкурс до Верховного Суду, який для успішної діяльності потребуватиме не лише того, що ми вже зараз маємо – у відкритому прямому ефірі кандидати здавали іспити на професійність, складали електронні декларації, проходили випробування на детекторі брехні.

 

Судді, які взяли участь у конкурсі до Верховного суду, не проходили випробування на детекторі брехні. Решта твердження – правдива.

ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО

  1. Юлія Тимошенко, лідер ВО “Батьківщина”(2:28 – 2:53) 26.06

 

В Канаді, яка вважається однією з найпотужніших аграрних країн, 92% с/г землі в державній власності. В Ізраїлі 91% з копійками с/г землі в державній власності. <…> в Україні вже залишилось 21%.

 

В Україні у державній власності 35% с/г землі, а не 21%. В Канаді 89% землі належить державі, але до неї входять не лише сільськогосподарська, а й інша земля. За даними Статистичної агенції Канади, тільки 61,5% канадських сільгоспземель належать тим, хто їх обробляє. Це може бути держава, а можуть бути і приватні інвестори. До того ж, на сільськогосподарські землі припадає лише 7% всієї території Канади.

В Ізраїлі більшість земель справді належить державі разом із сільськогосподарськими ділянками. Але це не означає, що тут існує мораторій на продаж земель: приватні землі можуть купувати як іноземці, так і місцеві інвестори.

  1. Юлія Тимошенко, лідер ВО “Батьківщина”(3:33 – 3:38) 26.06

 

У нас з вами вся с/г земля складає 72% нашої території.

 

За даними Держгеокадастру, станом на 01.01.2016 землі с/г призначення становили 70.8% загальної площі території України.

  1. Юлія Тимошенко, лідер ВО “Батьківщина”(4:15 – 4:24) 26.06

 

Якщо ви подивитесь земля такої якості, як наша, по чому продається в Європі – ви будете вражені. Тому що гектар там 70 000 тис. євро.

 

 

Найвищі ціни на землю – на Мальті та в Нідерландах (понад 60 тис. дол./га). У більшості західноєвропейських країн ціни коливаються від 15 тис до 30 тис дол./га, а у Східній Європі від 1000 до максимум 10 000 дол./га.  За родючістю українська земля схожа на чорнозем у США (штат Айова) та Аргентині (La Plata). В останній земля коштує у середньому 12,8 тис доларів/га (дані 2015 року). Тобто, ціна на с/г землю в Україні може зрости, але точно не до 70 тис. дол./га. Така оцінка абсолютно нереалістична на даний момент.

  1. Юлія Тимошенко, лідер ВО “Батьківщина”(5:37 – 5:45) 26.06

 

Якщо ми з 38 тис. фермерських господарств, які є сьогодні, як в Польщі, зробимо 2.6 млн. фермерських господарств і дамо їм всі необхідні засоби для роботи – кредити, підтримку держави, переробку – нам не треба буде більше ні МВФ, ні будь-кого іншого, хто б нам позичав гроші.

За даними Держстату станом на 1 червня 2017 року в Україні налічувалося 44673 фермерських господарств, а не 38 тис., як стверджує Тимошенко.

У Польщі справді багато фермерських господарств, але в основному через  відсутність примусової колективізації за радянської влади. До того ж, сьогодні їхня кількість  скорочується: з 2,6 млн  у 2007-2008 роках до 2,083 млн у 2015 році (стор. 113 Звіту про польське сільське господарство).

Чи зможуть фермерства замінити гроші МВФ? Теоретично це можливо, адже МВФ почав кредитувати Україну через дефіцит валюти в резервах НБУ та недоступність зовнішніх запозичень для покриття дефіциту держбюджету. Приплив валюти від  експорту аграрної продукції може замінити ці кредити. Інше, досить дискусійне,  питання, – в якому обсязі та яким чином держава має підтримувати аграрний сектор і чи не буде ця підтримка вищою за можливі надходження.

  1. Юлія Тимошенко, лідер ВО “Батьківщина”(10:34 – 10:46) 26.06

Шахтарі сьогодні отримують меншу заробітну плату – 5-8 тис. грн., ніж секретарка в НАК Нафтогазі, яка отримує 44 тис. грн. заробітної плати з доплатами.

 

Середня зарплата шахтаря в Україні, за даними Держстату, не 5-8 тис, 9,5 тис грн. Крім того, Тимошенко сплутала Укргазвидобування з Нафтогазом: рік тому в Інтернеті були опубліковані зарплати компанії, і виявилося, що зарплата секретаря голови УГВ Олега Прохоренко складає 44 тис грн на місяць. Але Прохоренко спростував цю інформацію: це була сума відпускних плюс премія та оклад за рік.

  1. Юлія Тимошенко, лідер ВО “Батьківщина” (12:52 – 13:07) 26.06

 

Абсолютний рівень довіри до Президента 3%, абсолютний рівень довіри до КМУ 2% і до ВРУ 1%.

 

За результатами опитування “Ставлення громадян України до суспільних інститутів” Центра Разумкова з 21 по 26 квітня 2017 року, повністю довіряють Президенту – 2.4% , Уряду – 0.8%, Верховній Раді – 0.5%.

7. Юлія Тимошенко, лідер ВО “Батьківщина” (8:18 – 8:32) 26.06

Всі соціологічні опитування говорять про те, що наш народ є мудрим. Мудрим тому що, більше 80% людей, а по деяким опитуванням більше 90% говорять ні продажу с/г землі.

 

За даними нещодавнього опитування соціологічної групи “Рейтинг”, 74% українців проти продажу сільськогосподарської землі. Два роки тому за даними опитування USAID АгроІнвест кількість тих, хто проти скасування мораторію, була 63%.

8. Юлія Тимошенко, лідер ВО “Батьківщина”, 26.06

“Не було жодних підстав знецінювати втричі національну валюту – гривню. Це червона кнопка для атомної бомби. Бо все у світі обраховується в твердій валюті, тобто в доларах. І це означає, що знецінивши гривню втричі, влада втричі знизила рівень життя українців.”

Твердження про те, що влада навмисно знецінила гривню – маніпулятивне. Адже для девальвації існували об’єктивні причини:

  • Воєнний конфлікт на Сході, наслідками якого стали обвал промислового виробництва, втрата частини експорту, відплив капіталу з країни та паніка серед населення.
  • Світовий тренд до зниження цін на основні продукти українського експорту: метали, зерно, добрива та ін. Зменшення цін навіть за незмінних обсягів продажу (в дійсності – вони впали) призводить до зменшення надходження валютної виручки. Низькі золотовалютні резерви, які треба було витрачати на великі платежі за зовнішніми боргами та за імпортований газ, обмежували можливості НБУ протистояти девальваційному тиску на гривню, і це сприяло паніці. У червні 2014 року обсяг резервів становив $17,1 млрд, але після погашення зовнішніх боргів Нафтогазу та спроб утримати курс гривні їхній обсяг знизився до мізерних $5,6 млрд у лютому 2015 р.

Крім того, далеко не всі ціни в Україні прив’язані до долара, тому інфляція у відсотковому виразі була набагато нижчою, ніж девальвація – близько 100% за три роки проти 200% девальвації. Тобто рівень життя українців не знизився втричі.

     9. Юлія Тимошенко, лідер ВО “Батьківщина”, 26.06

“Газ внутрішнього видобування з податками, транспортуванням, відрахуванням на розвиток галузі на сьогодні становить не більше 80 дол. за тис. куб. м. але уряд вирішив продавати українцям по 285 дол.”

 

Ціна на газ внутрішнього видобування формується на основі імпортного паритету. Низькі ціни на газ для населення до 2015 року були причиною хронічного дефіциту НАК Нафтогаз, який покривався з бюджету (фактично, низькі тарифи є субсидією усім – як бідним, так і багатим. Багаті навіть отримують вищі субсидії, оскільки споживають більше ресурсів). Окрім того, наявність різних цін на внутрішньому ринку створювала широкі можливості для зловживань. Саме тому однією з ключових вимог програми МВФ було встановлення тарифів на газ на рівні імпортного паритету для всіх категорій споживачів. При цьому (лише) бідні домогосподарства отримали субсидії.

ОЛЕКСАНР ВІЛКУЛ

  1. Олександр Вілкул, лідер Опозиційного блоку, 27.06

“Правительство вообще на прошлой неделе продавило законопроект №6600, в котором, в частности, говорится про отмену программы Минрегионстроя «Відновлення сходу України» в размере 562 млн. грн.

Вместо этого хотят дать всего 152 млн. грн. на новую аналогичную программу… для Минфина!”

Зміни до бюджету 2017 справді скасували видатки за програмою Відновлення сходу України на суму 562 млн грн і перевели їх на Мінфін у сумі 152 млн грн.

    2. Олександр Вілкул, лідер Опозиційного блоку, 30.06

 

За 3 роки з 2010-го по 2013-й зростання виробництва в Дніпропетровській області було 25% (у 2010-2012 Вілкул очолював Дніпропетровську область – прим. ред).

 

 

За даними Держстату, номінальний валовий продукт в Дніпропетровській області зріс зі 116 млрд грн. до 153 млрд грн., тобто на 24%. Це означає, що вартість всіх промислових товарів зросла на 24%. Але насправді більш показовим є індекс реального обсягу валового регіонального продукту – тобто виробництво скориговане на інфляцію. За вказаний період цей показник зріс лише на 5,9%.

3. Олександр Вілкул, лідер Опозиційного блоку, 30.06

 

У нас на сьогоднішній день з 8 заводів, які збирали літаки, працює тільки 2, з горем навпіл.

 

 

В Україні збирали літаки або мали змогу це робити (а не просто називалися авіабудівними),  6 заводів: “АВІАНТ”, “Антонов”, “Аеропракт” (надлегкі літаки), “Аерос” (дельтаплани), Харьківський авіаційний завод та “410-й авіаремонтний завод”. Решта підприємств, як наприклад “Мотор-січ”, Вінницький авіаційний завод, “Авіакон” та інші, робили діагностику, ремонт та виготовлення комплектуючих, але не займалися збіркою літаків.

В 2009-2010 роках «АВІАНТ», «Антонов», «410-й авіаремонтний завод» та Харківський авіаційний завод об’єдналися в ДАК “Антонов” і працюють як частини одного холдингу. Продовжують свою роботу і “Аеропракт” та “Аерос”. Тобто всі заводи, що працювали, продовжують працювати.

    4. Олександр Вілкул, лідер Опозиційного блоку, 30.06

 

Від 5 до 8 мільйонів українців вже виїхали за кордон. Це за різними розрахунками, п’ять – це ті, хто офіційно працевлаштований, і вісім – ті, хто вахтовим методом туди-сюди їздить.

 

 

Це не перший раз, коли Вілкул згадує про еміграцію з України. За даними центру CEDOS, із 5 млн людей, що знаходяться за кордоном, більшість (3 млн. осіб) живуть у Росії і виїхали туди, коли Україна здобула незалежність у 1991 році. Вони вже могли отримати громадянство Росії, але все одно вважаються такими, хто емігрував з України. Українці, які працюють за кордоном, повертаються назад кілька разів на рік – в тому числі через неможливість отримати документи для постійного проживання (також дані CEDOS). За словами Олексія Позняка, завідувача відділу міграційних досліджень Інституту демографії та соціальних досліджень, кількість трудових мігрантів, які одномоментно перебувають за кордоном, складає приблизно 1,5 млн. осіб.

ЮРІЙ БОЙКО

  1. Юрій Бойко, лідер Опозиційного блоку, 27.06

 

В Україні ВВП на душу населення становить 2190 дол., це на рівні найбідніших країн світу, інфляція – 12%, держборг – 90% від ВВП, за межею бідності живе 60% громадян.

 

 

За оцінкою МВФ держборг справді становить 90% ВВП. Номінальний ВВП на душу населення у 2016 році становить 2262 дол. Але використовувати цей показник для міжнародних порівнянь не можна. За даними Світового банку, ВВП України на душу населення в цінах паритету купівельної спроможності склав 8272 дол. у 2016 році – це 110 місце серед 180 країн світу. В Україні справді 60% людей за межею бідності (за даними ООН). Але є кілька показників вимірювання бідності, і залежно від того, як визначити межу бідності, в Україні від 23,8% до 53,5% людей, які  можуть вважатися бідними. Тобто економічна ситуація в Україні справді погана, але Бойко використовує деякі дані некоректно.

2. Юрій Бойко, лідер Опозиційного блоку, 27.06


“У нас в країні 1,7 млн ​​біженців.”

 

 

 

За даними Мінсоцполітики, станом на 27.06.2017 на облік взято 1 584 859 переселенців. Втім, точна кількість внутрішньо переміщених осіб невідома – деякі з них не реєструються як переселенці, натомість інші реєструються, але продовжують проживати на окупованих територіях.

  1. Юрій Бойко, лідер Опозиційного блоку, 27.06

“У промисловості відбувається те, про що попереджали ще взимку, – падіння в паливно-енергетичному комплексі на 5% і видобувній промисловості на 7,4%. Через блокаду Донбасу тенденція зростання промвиробництва, яка була на початку року, за підсумками п’яти місяців зійшла нанівець, і ми знову маємо падіння.”

У своєму коментарі від 24.05.2017,  Мінекономрозвитку зазначає падіння промислового виробництва, яке є результатом блокади Сходу країни, а також захопленням бойовиками вугільних підприємств ДТЕК. Скорочення у виробництві електроенергії відбулося внаслідок подовження надзвичайних заходів на ринку електроенергії.

  1. Юрій Бойко, лідер Опозиційного блоку, 27.06


“Держборг зростає, а реальні доходи населення набагато нижчі рівня 2013 року.”

 

 

Державний борг справді зростає, а за даними Держстату, реальні доходи населення з 2013 року до 2016 року впали на 27%.

МІХЕЇЛ СААКАШВІЛІ

  1. Міхеїл Саакашвілі, голова партії “Рух нових сил” 28.06

 

Його [Петра Порошенка] особиста компанія [Богдан] активно займалася торгівлею з окупованою Росією грузинською Абхазією [у 2010 році].

 

Порошенко продав свою частку в корпорації Богдан ще 2009 року своєму партнеру Олегу Свинарчуку (Гладковському) (дані Forbes за 2013 рік).

ОЛЕГ ЛЯШКО

  1. Олег Ляшко, лідер Радикальної партії, 28.06

 

А тепер влада ще й землю хоче в людей забрати, дозволивши її продаж іноземцям (після зняття мораторію – прим. ред)

 

 

Після зняття мораторію на продаж землі забирати її ніхто у людей не буде – люди самі вирішуватимуть, чи продавати свою землю і якщо так, то кому. Іноземцям купувати українську землю заборонено Земельним кодексом України (Глава 5, ст. 22, п. 5). Якщо  припустити, що іноземці купуватимуть землю через підставних осіб, то на цей випадок уряд планує (див. законопроект) обмежити кількість земель у власності однієї особи.

  1. Олег Ляшко, лідер Радикальної партії, 29.06

На зустрічі з виборцями у Жовкві моя шановна колега Юлія Тимошенко збрехала про те, що нібито фракція Ляшка голосувала за медичну реформу. Хоча ми єдина фракція, яка не лише не голосувала за цей антинародний проект, а й блокувала трибуну з вимогою переглянути результати голосування через численні факти кнопкодавста.

Під час голосування проекту у першому читанні Радикальна партія не голосувала, а потім навіть наполягала відняти голоси 4 “кнопкодавів” (через, що рішення не було прийнято). Також Ляшко намагався блокувати трибуну.


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний