Демографічний перехід і кредитно-грошова політика у малій відкритій економіці | VoxUkraine

Демографічний перехід і кредитно-грошова політика у малій відкритій економіці

17 Липня 2017
FacebookTwitterTelegram
5988

Старіння населення суттєво вплине на економічне зростання, сталість пенсійної системи, розмір і склад бюджетних витрат і т.д. В цьому дослідженні автори зосередилися на тому, як старіння населення впливає на монетарну політику, зокрема, природну відсоткову ставку.

Сьогодні розвинені держави й колишні країни з перехідною економікою переживають процес демографічного переходу. У різних країнах він має різну швидкість і тривалість, але особливо помітний цей процес у Польщі. Через зниження народжуваності й збільшення тривалості життя (діаграма 1) індикатор навантаження на населення працездатного віку в польській економіці може зрости до 2100 року аж у чотири рази (діаграма 2).

Діаграма 1. Демографічні тенденції у Польщі та Європейському Союзі

Діаграма 2. Індикатор навантаження на населення працездатного віку (кількість пенсіонерів на одну особу працездатного віку)

Старіння населення суттєво вплине на економічне зростання, сталість пенсійної системи, розмір і склад бюджетних витрат і т.д. Однак у цьому дослідженні ми зосередилися на тому, як старіння населення впливає на монетарну політику. Зокрема, ми оцінюємо вплив старіння населення на природну відсоткову ставку (NRI). При цьому ми враховуємо демографічну ситуацію за кордоном, підкреслюємо важливість спостереження за природною ставкою відсотка центральним банком в режимі реального часу й вивчаємо кількісні наслідки нульової нижньої межі (ZLB).

Ми розробляємо нову кейнсіанську модель малої відкритої економіки з такими особливостями життєвого циклу:

  • 80 когорт домогосподарств, що накладаються одна на одну (віком 20-99 років)
  • Ризик смертності залежить від віку й часу
  • Продуктивність робочої сили залежить від віку

Ми вводимо деякі інерційні чинники до цієї моделі, а саме інертні ціни й витрати на коригування інвестицій. Припускаємо, що монетарна політика – в разі, якщо вона не обмежена нульовою нижньою межею – керується правилом Тейлора.

Ми калібруємо модель використовуючи значення параметрів із наукових джерел або такі, що відповідають даним для Польщі та Єврозони. Ми вводимо в модель демографічні прогнози Статистичної служби Європейського Союзу і проводимо симуляції.

Результати симуляцій наведені в діаграмі 3. Ми бачимо, що старіння населення призведе до значного поліпшення позиції за чистими іноземними активами, суттєвого зниження реальної відсоткової ставки й скорочення кількості робочих годин і ВВП на душу населення.

Діаграма 3. Вплив демографічного переходу в Польщі

Згідно з результатами моделювання, старіння населення призведе до:

  • Скорочення природної норми відсотка на 1 в.п. в Єврозоні у період між 2010 і 2050 роками
  • Скорочення природної норми відсотка на 8 в.п. у Польщі у період між 2010 і 2050 роками

Демографічний процес за кордоном істотно не вплине на модель зміни природної норми відсотка у Польщі, хоча якби демографічний перехід в інших країнах був такий же різкий, відсоткова ставка впала б трохи більше. Отже, загалом на зміну природної норми відсотка впливає, по суті, лише внутрішня демографічна ситуація.

Щоб впроваджувати правильну монетарну політику, потрібно враховувати падіння природної норми відсотка в режимі реального часу. Наприклад, якщо ми вважатимемо, що природна норма відсотка становить 4%, тоді як насправді вона складає 2%, центральний банк утримуватиме відсоткові ставки на занадто високому рівні і провадитиме надто жорстку монетарну політику. Зниження природної норми відсотка має ще один наслідок: центральні банки можуть з більшою імовірністю досягнути нульової нижньої межі й таким чином втратити один із основних інструментів монетарної політики (адже номінальні відсоткові ставки можуть бути від’ємні тільки впродовж дуже короткого часу, якщо взагалі можуть).

Головне фото: depositphotos.com / kentoh

Автори
  • Марчін Бєлецкі, Економіст відділу прикладних досліджень, Національний банк Польщі
  • Міхал Бжоза-Бжезіна, Керівник відділу прикладних досліджень, Національний банк Польщі
  • Марчін Коласа, заступник директора департаменту економічних досліджень, Національний банк Польщі

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний