Брехня від Вілкула, Бойка та Гончаренка. VoxCheck Impact-17. Десятий дайджест

Хто до 2014 призначав голову Укрзалізниці? Скільки коштує українська електроенергія? Скільки коштів отримала медицина? Дає відповідь головний фактчек країни

Автори:

Олекcій Крименюк (інтерн VoxCheck), Ірина Кіт (інтерн VoxCheck), Олена Коломицева (волонтер VoxCheck), Марія Богдановська (інтерн VoxCheck), Кирило Бабін (інтерн VoxCheck), Олена Шкарпова (редактор VoxCheck), Максим Скубенко (аналітик VoxCheck)

В десятому дайджесті VoxCheck Impact-17 (7-13 серпня) ви не знайдете цитат таких політиків як Петро Порошенко, Володимир Гройсман та Юлія Тимошенко. Дається взнаки літній період: відомі політики відпочивають – принаймні, для фактчека. Замість них позаминулого тижня були активними інші політики, наприклад, Іван Крулько з Батьківщини наговорив так багато, що ми винесли його цитати в окремий фактчек. Ще один медійно активний політик в той період – Олександр Вілкул з Опоблоку, який багато наговорив про прикре становище економіки і слова якого ми також перевірили окремо.

Цього разу на велику брехню в нашому дайджесті тягнуть лише чотири цитати. Дві з них від Юрія Бойка з Опоблоку. Він каже, що електроенергія в Україні коштує дорожче за європейську (це неправда), та про те, що підвищення тарифів на енергоносії призвело до подорожчання хлібу (також неправда).

Третя цитата – від Олександра Вілкула: з його слів, медицина та соціальна сфера отримали найменше грошей під час прийняття останніх змін до бюджету-2017 (див. Фактчек тут). Це знову неправда. Четверта велика брехня – від Олексія Гончаренка з БПП, який сказав, що голову Укрзалізниці раніше призначав президент України.

ЮРІЙ БОЙКО

  1. Про тарифи на електроенергію, 07/08/2017 (32:41 – 32:44)

 

 

“У нас стоимость электроэнергии уже выше, чем в Европе.”

 

 

З березня 2017 року максимальна вартість за 1 квт/год для домогосподарств в Україні становить 1.68 грн з ПДВ. За курсом НБУ, на 07/08/2017 це 0,054 євро. Для промислових споживачів електроенергія коштує 2,66 грн з ПДВ (або 0,072 євро). За останніми даними Євростату у 2016 році ціна на електроенергію для європейських домогосподарств складала 0.20 євро за 1 квт/год, для промислових споживачів 0.14 євро за 1 квт/год.

  1. Про інфляцію, 07/08/2017 (34:22 – 34:45)

“Посмотрите что произошло с инфляцией в стране. Годовая инфляция у нас уже с июня 2016 по 2017-й – 15,6%. При том, что правительство заложило в проект бюджета 8%. Мы уже тогда говорили, что это не получится. Мы ожидаем инфляцию на уровне 15%, и основная причина – это рост цен на продукты питания.”

За даними Держстату, у червні 2017 року в порівнянні з червнем 2016 року індекс споживчих цін, яким вимірюють інфляцію, зріс на 15,6%. Нещодавно з’явилися дані за липень: 15,9% р/р.

Згідно з аналізом Dragon Capital, інфляція пов’язана з помірним сезонним падінням цін на овочі – нижчим, аніж у попередні роки. Причина – несприятливі погодні умови. Крім того, відбулася зміна методології розрахунку індексу споживчих цін: більш дорогі та імпортні овочі та фрукти стали займати більшу вагу в індексі. Таким чином, ціни на овочі зросли на 60% р/р у липні і стали одним із ключових факторів споживчої інфляції. Також високий показник інфляції пов’язаний з підвищенням тарифів на тепло та електроенергію (у жовтні 2016 та березні 2017).

  1. Чому дорожчає хліб, 07/08/2017 (34:55 – 35:25)

“Хлеб с начала года подорожал на 12%. Почему? Потому что они: 1) повысили цены на энергоносители (это все перешло потом в хлеб и все продукты); 2) убрали регулирование со стороны государства цен на товары первой необходимости (это была величайшая глупость, поскольку в данной ситуации государство должно жестко регулировать цены и не допускать спекуляций)”

Згідно з даними Держстату, ціна хліба за 6 місяців 2017 року виросла на 9.4%, а всього по категорії “хліб і хлібопродукти” – на 5.8%. Також зросли ціни на газ для непобутових споживачів (+6,4%) – з 10806 грн за тис куб.м. у січні до 11500 грн за тис куб.м. у червні. Але в структурі собівартості хліба витрати на енергоносії займають лише 4-5%. Таким чином їх підвищення могло вплинути на зростання ціни хліба, але незначно.

Щодо державного регулювання ціни на харчові продукти, то вперше регулювання тимчасово скасували 1 жовтня 2016 в рамках пілотного проекту (Постанова КМУ № 656 від 22 вересня 2016 р). Проект тривав до 01.01.2017. Основні причини скасування регулювання цін – відсутність економічних стимулів для виробників, обтяжливий контроль собівартості та створення корупційних ризиків. МЕРТ оцінив результат проекту як позитивний: у 4 кварталі 2016 ціна на продукти підвищилась менше, ніж загальна інфляція та не була вищою за показник 4 кварталу 2015 (див. Презентацію МЕРТ).

1 липня 2017 Кабінет Міністрів остаточно скасував державне регулювання на продовольчі товари.

Від себе додамо, що скасування цінового регулювання та лібералізація цін була однією з перших реформ, які здійснювали уряди перехідних економік, оскільки вона дозволяє ринковим механізмам запрацювати. Намагання адміністративно втримати ціни на конкурентні товари, такі як хліб, призводить до дефіциту, появи тіньового ринку, створює можливості для корупції та, відповідно, є тягарем для всієї економіки.

ОЛЕГ ЛЯШКО

  1. Як в 2008 Україна не змогла засудити Росію за агресію проти Грузії, 08/08/2017

У 2008 керівник фракції “Наша Україна” В’ячеслав Кириленко наполягав на прийнятті проекту Постанови, яким Росія визнавалася агресором і засуджувався напад на Грузію. Але фракція БЮТ за командою Юлії Тимошенко категорично відмовилася засудити Росію за агресію проти Грузії навіть у м’якій формі, як це зробив Європейський Союз. Тоді БЮТ відмовився голосувати за відповідну Заяву парламенту, а керівник фракції Іван Кириленко навіть публічно заявив, що “агресію почала Грузія”. Із тодішньої фракції БЮТ за засудження російської агресії (всупереч волі Тимошенко!) проголосувало лише 8 депутатів: я [Олег Ляшко], Віталій Курило, Павло Мовчан, Остап Семерак, Григорій Омельченко, Віктор Таран, Андрій Шкіль.

За проект Постанови №3082 про засудження агресії РФ проти Грузії проголосувало 70 депутатів, з них лише 8 – з БЮТ – Ляшко, Курило, Шевчук, Омельченко, Семерак, Таран, Шкіль, Мовчан. Але у той день голосували ще три проекти постанов зі схожою темою: №3054, 3053 та №3076-2. Перші два були ініційовані НУНС, і за них БЮТ, в тому числі Олег Ляшко, не голосували. Третій був ініційований БЮТ, і за нього голосували і Партія регіонів, і БЮТ, але він також голосів не набрав. Тобто у той день голосували за чотири проекти постанов про агресію Росії проти Грузії, і не можна сказати, що БЮТ не брав у цьому участь.

На жаль, у зв’язку з відсутністю на сайті Верховної Ради тексту даних постанов важко сказати, чим вони відрізняються. Тому ця цитата залишається без вердикту.

  1. Як Тимошенко не підтримала рішення про підвищення оборонозданості, 08/08/2017

Більше того, прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко на засіданні РНБО 26 вересня 2008 року відмовилася підтримати ряд рішень про підвищення обороноздатності України, зокрема, і щодо збільшення фінансування армії.

26 вересня 2008 року на засіданні РНБО було прийнято рішення “Про невідкладні завдання щодо підвищення обороноздатності України”. Юлія Тимошенко утрималася при голосуванні за це рішення, про що зазначено в кінці документа. Проте питання з приводу збільшення фінансування ЗСУ в даному рішенні не підіймалося. Також на цьому засіданні РНБО було прийняте рішення  “Про невідкладні заходи щодо зниження рівня загроз у сфері зберігання боєприпасів”, яким виділялись додаткові кошти на відповідну бюджетну програму ЗСУ. Під час голосування за нього Юлія Тимошенко також утрималась.

МІХЕЇЛ СААКАШВІЛІ

  1. Про популярність Петра Порошенка, 07/08/2017

 

Он (Порошенко) знает, насколько непопулярен внутри Украины. Но что еще больше он непопулярен вне Украины среди украинцев.

 

За опитуванням IRI, яке проводилося 21 квітня – 5 травня 2017 року, до Порошенко негативно ставились 76% опитуваних проти 18% тих, хто ставився до нього позитивно, тобто баланс склав -58%. Але й інші політики мали невеликий рівень підтримки: Юлія Тимошенко 71%/22% (-49%), Міхеіл Саакашвілі – 69%/18% (-51%), Олег Ляшко – 71%/16% (-56%),  Володимир Гройсман – 75%/18% (-57%).

Але даних про популярність Порошенка серед українців за кордоном немає.

ОЛЕКСІЙ ГОНЧАРЕНКО

  1. Про зняття недоторканності, (0:38 – 0:42) 08/08/2017

 

 

“Я голосую всі подання, щодо зняття недоторканності з депутатів”.

 

За даними Електронного протоколу засідань народний депутат Гончаренко дійсно голосував схвально за всі подання на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт своїх колег.

  1. Про те, як призначали Саакашвілі, Марушевську та Сакварелідзе, (8:29 – 8:46) 10/08/2017

 

Саакашвили назначил своим указом Президент Порошенко. Сакварелидзе назначил Генеральный прокурор. Лордкипанидзе был назначен Аваковым… Марушевскую представлял лично Порошенко.

 

Міхеїла Саакашвілі призначив Петро Прошенко, Давіда Сакварелідзе – тодішній Генпрокурор Віктор Шокін, Арсен Аваков підписав указ про призначення Гіоргі Лордкіпанідзе головою Одеської міліції, Юлія Марушевська була представлена особисто Петром Порошенком.

  1. Про призначення голови Укрзалізниці, (21:16 – 21:30) 10/08/2017

Еще четыре года назад такое представить себе было невозможно. Главу Укрзалізниці назначал лично президент, тот отчитывался лично перед ним, и какие он (Президент) там перед ним задачи ставил … общество даже и не знало.

У вересні 2015 року КМУ видав постанову, якою затвердив Статут публічного акціонерного товариства “Українська залізниця”. Відповідно до цього статуту, голова Укрзалізниці призначається і звітує перед Кабміном.

Таку ж систему призначення і звітування передбачала Постанова Кабміну про затвердження Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту (Укрзалізницю), яка діяла до 2015 року. Тобто якщо і були домовленості або переговори з президентом, то неформальні.

  1. Про місце України в рейтингу Doing business, (38:43 – 38:56) 09/08/2017

 

Наприклад, Doing Business, тобто умови для ведення бізнесу в країні. Ми там в 2012 році, чи в 2013, ми там були біля 140 місця. Сьогодні ми там знаходимось 104-ті.

 

Зі звіту Світового Банку за 2013 рік видно, що Україна займає 137 місце в рейтингу Doing Business. Зараз, у 2017 році – в нас навіть кращий показник за той, що назвав Гончаренко – 80 місце.

МАКСИМ БУРБАК

  1. Про облаштування кордону з Росією, 10/08/2017


“…всі країни Балтії, Норвегія розпочали будівництво і інженерне облаштування кордону з Росією. Це політичне питання, зокрема боротьби з країною-агресором Росією”

 

Норвегія, Естонія, Латвія та  Литва справді зводять загорожі (в тому числі під напругою) на своїх кордонах з Російською Федерацією.

  1. Про гроші на вибори, 11/08/2017

 

“Хочу всім нагадати, хто буде говорити, що немає грошей – ми проголосували і виділили 250 млн грн для ЦВК для проведення позачергових виборів і виборів у об’єднаних територіальних громадах”

 

Справді, 06.06.2017 був проголосований закон №6431, який додатково виділяє 272 млн. грн. ЦВК на проведення місцевих виборів, але не на проведення позачергових виборів.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний