Маніпулятори початку вересня: Добродомов, Вілкул та Ляшко. VoxCheck Impact-17, 13 випуск

Чи справді зросла кількість злочинів в Україні та як зовнішня торгівля пов’язана з бідністю

Автори:

Олекcій Крименюк (інтерн VoxCheck), Ірина Кіт (інтерн VoxCheck), Олена Коломицева (волонтер VoxCheck), Марія Богдановська (інтерн VoxCheck), Влад Мальчевський (інтерн VoxCheck), Олена Шкарпова (редактор VoxCheck)

Найбільш медійно активним політиком нашого проекту в останніх числах серпня – на початку вересня став Дмитро Добродомов, позафракційний. Політик дав велике інтерв’ю телеканалу NewsOne, де використав багато фактів. У більшості випадків політик перебільшував, маніпулював та брехав.

Добродомов заявив, що у нього друге за Андрієм Садовим місце у рейтингах на посаду мера Львову. Це неправда: Добродомов лише на третьому місці з результатом 10,9% (у Садового 46,8%).

Інший приклад – Добродомов вважає, що в Україні втричі зріс рівень злочинності та вдвічі знизилось їхнє розкриття. Щодо другого тезису, то це правда, а от щодо зростання злочинності – то вона за останні три роки зросла лише на 5%.

Ці та інші перекручування від Дмитра Добродомова, Олега Ляшка, Олександра Вілкула, Юрія Бойка та інших – у 13 дайджесті проекту Impact-17.

ОЛЕГ ЛЯШКО, ЛІДЕР РАДИКАЛЬНОЇ ПАРТІЇ

  1. Про дефіцит торгового балансу, бідність та безробіття 31/08/2017

“Дефіцит зовнішньої торгівлі за перше півріччя – $3,2 млрд. Це виведена з України дорогоцінна валюта. Понад 58% українців за межею бідності. Майже 20% українців безробітні! Оце і є справжня оцінка “реформам” влади”

Дефіцит зовнішньої торгівлі товарами у першому півріччі 2017 справді становив $3,18 млрд. Хоча дефіцит торгівлі товарами та послугами був менший – $2,2 млрд.

У будь-якому разі для його покриття необхідна валюта. Водночас, на валютному ринку у цей період був надлишок пропозиції валюти, що дозволило укріпити гривню та наростити резерви. Це пов’язано з тим, що потоки валюти пов’язані не лише з торговельними операціями.

Щодо інших показників, що згадує Ляшко, то згідно з заявою ООН, в Україні справді 60% людей за межею бідності. Але в цілому є кілька показників вимірювання бідності, і відповідно до них в Україні від 23,8% до 53,5% людей, які живуть на межі бідності (дані Держстату).

Безробіття в свою чергу у першому кварталі 2017 склало 10,1%.

Але змішуючи всі ці дані в одній фразі, Ляшко маніпулює. Він пов’язує факти з реальної економіки та з номінальної (монетарної) економіки. Насправді, є приклади країн з низьким безробіттям та дефіцитом зовнішньої торгівлі (напр., США), з високим рівнем бідності та додатнім сальдо торговельного балансу тощо.

2. Про зарплати в прокуратурі 30/08/2017

“Уряд встановив прокурорам космічні зарплати: генпрокурор – 166 тис грн на місяць, його перший заступник – 139 тис грн, військовий прокурор – 142 тис грн, начальник департаменту – майже 49 тис грн”

За даними онлайн-ЗМІ “Наші гроші”, Генеральний прокурор буде отримувати заробітну плату (включно із премією та матеріальною допомогою) в розмірі 166 тис грн, його перший заступник – 139 тис грн, військовий прокурор – 142 тис грн, начальник департаменту – 49 тис грн. Але ці дані не були підтверджені офіційними органами влади, тому говорити, що їх встановив уряд, поки передчасно.

3. Про сільске господарство у Німеччині 28/09/2017

Багаті Німеччина, Австрія, Франція, Нова Зеландія живуть за рахунок сільгоспвиробництва і не соромляться цього

Частка с/г у ВВП Німеччини за 2016 рік склала 0,6%,  Авcтрії – 1,3%, Франції – 1,7%, Нової Зеландії – 4,2%. У всіх цих країнах близько 70% ВВП формується за рахунок сфери послуг, а решта припадає на промисловість, тобто складно назвати ці країни такими, що живуть за рахунок сільгоспвиробництва. Аграрний сектор в Україні теж не найоб’ємніший: у 2016 році складав 11,6 % від всього, що вироблялося в країні.

ЮРІЙ БОЙКО, ЛІДЕР ОПОЗИЦІЙНОГО БЛОКУ

1. Про підтримку парламенту та партій 1/09/2017

“Сегодня правящая коалиция и власть в целом как никогда боятся внеочередных выборов Верховной Рады. При нынешнем уровне доверия к их политическим силам не все попадут в парламент. И поэтому они держатся за свои должности, за нынешний созыв парламента, хотя он имеет доверие общества 4%”

Згідно з дослідженням Центру Разумкова (21-26.04.2017), рівень довіри громадян до парламенту складає 9%. У той же час, згідно з даними Фонду Кучеріва (9-13.06.2017), Блок Петра Порошенка підтримують 6,9% громадян, Батьківщину – 7,7%, Радикальну партію Олега Ляшка 7,3%, «Самопоміч» 5,8%. Це достатній показник проходження до парламенту, але це не означає, що під час виборів він буде таким.

ОЛЕКСАНДР ВІЛКУЛ, ЛІДЕР ОПОЗИЦІЙНОГО БЛОКУ

  1. Про скорочення кількості шкіл, 29/08/2017

“Власть хочет, чтобы в стране осталось 10-15 млн нищих и безграмотных, которые будут обслуживать вредные производства и сельское хозяйство?! 1 сентября 2014 года в Украине было 17 600 школ, 1 сентября 2016 года – уже 16 900, а до нового учебного года, который начинается через несколько дней, останется 16 566”.

За даними Держстату, кількість шкіл справді зменшилася: у 2014/2015 вона становила 17,6 тисяч, за рік – 17,3 тис (без урахування зони АТО та Криму). У новому навчальному році 2017/2018 буде 16566 шкіл. Але не центральна влада вирішує скільки буде шкіл і де: це питання залежить від місцевої влади.

Однією з причин скорочення шкіл є зниження кількості учнів. За останні 20 років кількість учнів зменшилася майже вдвічі: з 7 млн до 3,8 млн (дані Держстату) через значне скорочення народжуванності у 1990-ті. При цьому кількість шкіл зменшилася лише на 25% з 22,1 тис. до 16,5 тис. (з яких 1,7 тис. шкіл у 2014/2015 роках було втрачено через анексію Криму та АТО).

Оптимізація мережі навчальних закладів, що передбачена освітньою реформою, а саме – створення опорних шкіл та закриття малокомплектних шкіл – має на меті не перекрити доступ до освіти дітям, а надати їм можливість отримувати якіснішу освіту в кращих умовах (теплий клас, їдальня, спортзал)

2. Про пенсії нижче прожиткового мінімуму 30/08/2017

“Мінсоцполітики: дві третини пенсіонерів отримують пенсії нижче прожиткового мінімуму”

За даними Мінсоцполітики 8 млн пенсіонерів  отримують пенсію на мінімальному рівні. При цьому, мінімальна пенсія дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, або 1312 грн (стаття 7 Закону “Про Державний бюджет на 2017 рік”).

Але згідно з розрахунками Мінсоцу, фактичний прожитковий мінімум для людей, що втратили працездатність, у липні дорівнював 2562,43 грн. Це майже вдвічі більше, ніж пенсія багатьох людей.

ДМИТРО ДОБРОДОМОВ, ПОЗАФРАКЦІЙНИЙ

1. Про успіхи “Народного контролю” (0:54 – 0:59) 28/08/2017

“Ми [партія “Народний контроль”] взяли майже 500 депутатських мандатів різних рівнів [на місцевих виборах]”.

За даними ЦВК на виборах 2015 року партія “Народний контроль” отримала 377 депутатських мандатів та 17 мандатів голів міських, сільських та селищних рад.

 

2.  Про кількість людей за межею бідності (6:01 – 6:07) 28/08/2017

“80% людей, це до речі згідно офіційної статистики ООН, в Україні перебувають за межею бідності.”

Відповідно до інформації, представленої на презентації доповіді ПРООН про стан людського розвитку в 2016 році, близько 60% живуть за межею бідності, що визначається як фактичний прожитковий мінімум. Але є кілька показників вимірювання бідності, і за ними в Україні від 23,8% до 53,5% людей, які живуть на межі бідності (за даними Держстату).

3. Про рейтинг Добродомова у Львові, (20:34 – 20:42) 28/08/2017

“Принаймні останні соціологічні опитування (щодо вибору львів’ян мера міста – прим. ред) показують мені друге місце після Садового. Наш розрив набагато менше, ніж був на виборах 2015 року.”

Згідно з результатами опитування проведеного “Соціологічною агенцією “Фама”, в квітні 2017 року за Андрія Садового як мера Львова проголосували б 46.8% жителів міста, за Руслана Кошулинського – 11.3%, Дмитра Добродомова – 10.9%, тобто третє місце, а не друге. За цими даними розрив між Андрієм Садовим та Дмитром Добродомовим складає 35.9 в.п. Але на виборах 2015 року він складав 38.45 в.п.

4. Про кількість людей, що працюють на експортних підприємствах (33:30 – 33:37) 28/08/2017

“Один з законопроектів, на якому я особисто наполягаю, це введення мінімальної галузевої зарплатні. 5 млн українців працюють на експортоутворюючих підприємствах, металургійні, аграрна, машинобудівна. За три роки у нас курс долара змінився в три рази. А зарплатні людей – ні. Де тут справедливість?”

В ринковій економіці поняття “справедливий” рівень оплати праці не існує. Є термін “рівноважна зарплата”, яка відображає не курс валюти, а попит та пропозицію робочої сили.

Якщо в регіоні існує монополістичне становище якогось роботодавця (і, відповідно, його переговорна сила набагато вища, ніж у працівників), держава та місцева влада має не повертатися до регульованої планової економіки, а працювати над розширенням конкуренції на ринку праці та зростанням робочих місць. Більше того, там, де держава дійсно регулює рівень оплати праці по тарифній сітці, ситуація із кадрами набагато гірша, ніж у приватному бізнесі.
Показники ж наведені правильні: за даними Держстату у 2016 році в сфері “промисловість” та “сільське, лісове та рибне господарство” 5.3 млн осіб. Зарплати у названих секторах справді зросли менше, ніж втричі. За 2013-2016 роки  заробітні плати виросли:

  • У металургії з 4132 грн до 6717 грн
  • У машинобудуванні: електричному – з 3058 грн до 4803 грн; іншому машинобудуванні – з 3282 грн до 5080 грн
  • У сільскому господарстві з 2415 грн до 4417 грн.

 5. Про слідчі комісії (39:44 – 40:05) 28/08/2017

“У нас унікальний випадок, той, що робиться в законодавстві: в депутатів є конституційне право, визначене Конституцією, на контролюючі функції в межах тимчасової слідчої комісії. Але закон, який би регулював цю роботу, не прийнятий досі”

Стаття 89 Конституції України визначає право депутатів на створення тимчасових слідчих комісій, а організація та порядок їх діяльності встановлюються законами України. Водночас, ЗУ Про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України” був визнаний неконституційним згідно з Рішенням КСУ. Новий Проект Закону про тимчасові слідчі комісії з 2015 року знаходиться на розгляді відповідного комітету. 

Олег Березюк кілька разів говорив про необхідність прийняття даного закону 07 квітня, 04 червня 2015 року. Проект Закону про тимчасові слідчі комісії і тимчасові спеціальні комісії Верховної Ради України ініціювали саме представники коаліції.

6. Про злочинність (43:15 – 43:20) 28/08/2017

“Станом на сьогодні у нас майже втричі зріс рівень злочинності і майже вдвічі знизилось їхнє розкриття.”

За даними Генеральної прокуратури з 2013 по 2016 рік кількість злочинів зросла з 563 тис. до 592 тис. на рік або на 5% – тобто Добродомов сильно помиляється, коли каже, що злочинність зросла втричі.

У квартальному розрізі з 2013 по 2017 року існує тренд до зростання кількості злочинів.

Але політик правий, що розкриття злочинів впало майже вдвічі. За даними ГПУ, цей показник був 40% у 2013 до 27% у 2016.

У квартальному розрізі також видно тренд до спадання розкриття злочинів.

Тобто кількість злочинів не зросла втричі, а ось відсоток розкриття справді зменшився у півтора рази.

7. Про пенсійну реформу (13:04 – 13:15) 30/08/2017

“Вся пенсійна реформа зводиться до того, щоби скоротити видатки пенсійного фонду, а не навпаки наповнити пенсійний фонд для того, щоби збільшити пенсії”.

Насправді відповідний законопроект 6614 передбачає не скорочення видатків Пенсійного Фонду, а зменшення темпів їх приросту у майбутньому.

“Навпаки наповнити” Пенсійний фонд через зміни пенсійного законодавства можливо лише опосередковано, і уряд це робить. Мається на увазі збільшення мотивації зайнятого населення брати участь у пенсійному страхуванні, що підвищуватиме доходи Фонду.

Всі інші шляхи наповнення Пенсійного фонду можливі лише через зміну рівня податків, зростання оплати праці та збільшення кількості робочих місць, які не мають відношення до реформи солідарного рівня пенсійної системи.  

Щодо збільшення пенсій, то саме воно за задумом уряду і має відбутися (за умови голосування парламентом) через осучаснення: законопроект пропонує підвищити пенсії тим людям, кому вони призначалися раніше. Тобто їх перерахують у відповідності із переглядом розміру середньої заробітної плати, яку беруть до уваги при розрахунку розміру пенсії.  

ІВАН КРУЛЬКО, НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ, ВО “БАТЬКІВЩИНА”

 1. Про те, скільки декларацій перевірили (4:00-4:05), 28/08/2017

“В нас десятки тисяч осіб склали декларації, а з них перевірили тільки 40”

За словами очільниці НАЗК Наталії Корчак на 15 серпня 2017 року було завершено перевірку 39 декларацій, розпочато перевірку 313. Інші ограни також можуть перевіряти декларації, наприклад, при поданні на держслужбу, проте по них статистика відсутня.

За даними Єдиного державного реєстру декларацій на 31 серпня 2017 року у ньому знаходиться 1 476 237 декларацій (загалом з 2011 року).

 2. Про декларування бізнес-активів депутатами, (4:58-5:05), 28/08/2017

“Народний депутат не може керувати в підприємстві.”

Згідно з статтею 3 пунктом 1 підпунктом 6 Закону “Про статус народного депутата” народному депутату забороняється  “входити до складу керівництва, правління чи ради підприємства, установи, організації, що має на меті одержання прибутку”. Водночас, він може лишатись власником підприємства.

3. Про електронне декларування (10:20-10:39), 28/08/2017

“Якщо говорити про НАЗК, давайте згадаємо, з чого вони почали. Вони зразу ж запороли можливість подати декларації. Потім це саме повторили на наступний рік, тобто року їм було мало, щоб зробити роботу над помилками. Але при цьому, вони не погнушалися тим, щоб виписати собі кожного місяця премії по 200 тис.”

Початком роботи системи подання декларацій відповідно до рішення НАЗК стало 1 вересня 2016 року. Протягом року роботи відбувались збої у системі (жовтень 2016, березень 2017 ), які, однак, не зупинили подання декларацій. По завершенню першого етапу було подано 103 268 декларацій за 2015 рік, а по завершенню другого етапу – 135 931 за 2016 рік.

Під час звітування Голови НАЗК Наталії Корчак у ВР, вона зазначила, що премії по 200 тис. грн нараховувались членам НАЗК в серпні, жовтні та листопаді 2016 року.

 4. Про те, хто відповідальний за окуповані території , (31:14-31:32), 28/08/2017

“З точки зору міжнародного права на агресора юридично покладається повністю зобов’язання утримувати цивільне населення і забезпечувати всі соціальні потреби. Зараз юридично Україна несе повну відповідальність за громадян України і за стан речей (на Донбасі).”

Відповідно до частини четвертої Женевської конвенції, окупаційна держава повинна повністю забезпечити нормальне проживання людей на окупованих територіях. Водночас, згідно зі Статтею 5 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, Держава Україна зобов’язується забезпечувати права і свободи громадян на окупованих територіях.

5. Про те, що не вистачає керівників комітетів у ВР(44:28-44:37), 28/08/2017

“В нас 7 комітетів ВР не мають голів. Є комітети, де нема ні голови, ні першого заступника. Такого ще не було.”

6 комітетів Верховної Ради України VIII скликання не мають голову Комітету. В Комітеті з питань європейської інтеграції та в Комітеті з питань аграрної політики та земельних відносин нема голови та першого заступника.

За даними Верховної Ради усі комітети 7 скликання (2012-2014) мали голів. В комітетах 6 скликання (2007-2012) також всі комітети мали голів, але деякі комітети отримали їх не одразу після створення. Наприклад, Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України був створений 4 грудня 2007 року, а отримав голову 13 травня 2010 року. Так само Комітет з питань бюджету був створений 4 грудня 2007 року, а голова був обраний 18 листопада 2010 року.

6. Про відсутність коаліції, (45:39-45:48), 28/08/2017

“Не існує коаліції. Вона не зареєстрована з точки зору підписів, 226 підписів.”

На сьогодні до коаліції входять дві фракції: “Блок Петра Порошенка” та “Народний фронт”. За даними Верховної Ради кількість депутатів у фракції “Блок Петра Порошенка” 138, а у фракції “Народний фронт” 81. Разом їх кількість становить 219. За статтею 83 Конституції України до парламентської коаліції має входити більшість народних депутатів. Тобто мінімум 226 депутатів.

7. Про ядерний потенціал Росії, (20:49-20:54), 29/08/2017

“Росія, яка є агресором, володіє одним з найбільших у світі потенціалів ядерної зброї.”

Згідно з даними Стокгольмського міжнародного інституту досліджень миру, Росія є лідером за кількістю ядерної зброї.

 

ОЛЕКСІЙ ГОНЧАРЕНКО, ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ ФРАКЦІЇ “БПП”

1. Про децентралізацію, (2:20-2:25), 28/08/2017

“(Раньше) на местном уровне могли решить все что угодно, но денег не было. А сегодня +150 млрд. гривен, которые ушли на места (тобто місцеві бюджети)”

Станом на 1 червня 2014 року місцеві бюджети складали 98,7 млрд грн (без урахування міжбюджетних трансфертів плюс окремо трансферти).

Станом на 1 серпня 2017 загальна сума місцевих бюджетів складала 275,4 млрд грн. Тобто загальна сума бюджетів за цей час зросла на 176,3 млрд грн.

Хоча для порівняння різних років правильніше використовувати реальні, а не номінальні показники – тобто з урахуванням інфляції – яка у 2015 році, наприклад, досягла 43%.

2. Про безвіз, (8:30-8:40), 28/08/2017

“Сотни тысяч людей воспользовались безвизовым режимом… И это произошло благодаря парламенту”

Згідно з даними Державної прикордонної служби України, станом на 23.08.2017 безвізовим режимом з Європою скористалися 200 тис. українців. Однією з вимог для отримання безвізового режиму з ЄС було прийняття низки законів Верховною Радою України, зокрема Закон “Про запобігання корупції”.

3. Про осучаснення пенсій, (16:25-16:30), 28/08/2017

“На кону стоит жизнь 9 млн человек, которым мы можем повысить пенсии с 1 октября. Кому-то эта пенсия поднимется на 50 грн, а кому-то на 500 или 1000. Это уже хоть что-то”

Згідно з пенсійною реформою уряду осучаснення пенсій підвищить їх розмір для 9 млн пенсіонерів. Пенсії справді будуть підніматися різним верствам населенням по-різному – у залежності від попереднього розміру пенсії.

4. Про пенсійний стаж згідно з реформою, (18:10-18:30), 28/08/2017

“Есть предложение правительства о повышении пенсии без повышения пенсионного возраста в 60 лет. Но при этом, чтобы этим пенсионным возрастом могли воспользоваться те люди, у которых стаж составляет не менее 25 лет с ежегодным повышением его, и в итоге, когда реформа окончится речь будет идти о 35 летнем стаже”

Згідно з законопроектом №6614, “право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

  • з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року — не менше 25 років;
  • з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року — не менше 26 років;
  • […]
  • починаючи з 1 січня 2028 року — не менше 35 років”.

Вимога мати страховий стаж 35 років, щоб вийти на пенсію у 60 років, буде працювати тільки починаючи з 2028 року, тобто в кінці реформи.

Якщо у 2018 році людина матиме стаж 15-25 років, то вона зможе вийти на пенсію при досягненні 63 років. Щороку віковий ценз буде підвищуватися, і у 2028 році можна буде вийти на пенсію у 63 роки, якщо стаж складає від 25, але менше 35 років.

У разі наявності стажу менше 15 років людина зможе вийти на пенсію та отримувати соціальну пенсію вже наступного року, якщо їй виповнилося 60 років.

5. Про соціальну допомогу, (19:57-20:25), 28/08/2017

“Если вам сегодня исполняется 60 лет, вы не работали, и у вас этого стажа нет, вы начинаете получать обязательную помощь от государства, только это – не пенсия, это называется социальная помощь, и вы ее обязательно от государства получаете. Если вы до 60 лет работали, и делали свои отчисления, то вы должны получать именно пенсию, которая должна быть больше, потому что вы – работали.”

Люди, які не мають необхідного трудового стажу (мінімум 15 років), справді отримують соціальну допомогу, яка сьогодні складає 947 грн. Ті, що мають стаж понад 15 років , мають право вийти на пенсію, і її сума буде вищою за соціальну допомогу.  

6. Про витрати України на оборону, (37:43-37:58), 28/08/2017

“Украинский сектор безопасности в этом бюджете получил 5% ВВП. Это – больше, чем в любой стране НАТО”

Гончаренко переплутав видатки на оборону та на безпеку, бо стандарт НАТО стосується саме видатків на оборону. Цей стандарт складає 2% ВВП, і для кожної країни-учасника цей показник різний (див. нижче).

 

Джерело: НАТО

Україна відповідає вимогам НАТО, адже у 2017 році ми маємо витратити на Міноборони 69 млрд. грн. або 2.4% від ВВП. Показник розрахований на основі прогнозованого ВВП на 2017 рік – 2,8 трлн грн. Але це не більше, ніж у будь-який країні НАТО, у США – понад 3,5%.

Водночас це правда, що Україна планує витратити в цьому році майже 5,4% ВВП на оборону та безпеку (видатки Держбюджету за функціональною класифікацією) або 151,3 млрд грн.

 

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний