Нездоровий глузд. Як політики брехали про медичну реформу навіть після її прийняття

Закон про медреформу прийняли – але політики продовжили «топити» проти неї.

Автори:

Віталій Бондарчук (волонтер VoxCheck), Яр Батог (молодший аналітик VoxCheck), Олексій Крименюк (молодший аналітик VoxCheck), Олена Шкарпова (редактор VoxCheck)

19 жовтня 2017 команда Міністерства охорони здоров’я, напевно, відкрила пляшку шампанського. В цей день Верховна Рада прийняла медичну реформу – яку міністерство просувало більше року, а розробляло – навіть довше. Робота над реформою почалася ще у 2014 році, що в подальшому вилилося в «Національну стратегію системи охорони здоров’я».

Реформу прийняли у вихолощеному вигляді. Найважливіший компонент – співоплату медичних послуг пацієнтами – виключили, і тепер держава знову гарантує надання всіх медичних послуг українцям безоплатно. Ми всі знаємо, як це працювало останні 25 років: безкоштовність була дуже умовною.

Водночас те, заради чого все затівалося – зміну принципу фінансування медзакладів  таки прийняли. Принцип «гроші йдуть за пацієнтом», про який МОЗ без утоми розповідало протягом останнього року, впроваджується. Спочатку на первинній ланці, а згодом – у спеціалізованій медицині.

Законопроект прийняли, але кількість його критиків від цього не зменшилася. Традиційно реформу критикує голова профільного комітету Ольга Богомолець, депутати Юлія Тимошенко, Олег Ляшко та інші представники опозиції. VoxCheck зібрав кілька тверджень, які лунали вже після прийняття реформи або незадовго до її прийняття.

Міфотворчість в реформаторстві

Оскільки Ольга Богомолець очолює комітет з питань охорони здоров’я, відсутність її підтримки цієї реформи дуже сильно відтермінувала її прийняття. За планами МОЗ, реформа мала розпочатися ще влітку 2017, але тепер почнеться з січня 2018 року.

Напередодні голосування Богомолець опублікувала розцінки на медпослуги, які нібито тепер платитимуть пацієнти. Йшлося про операції на серці.

1. Ольга Богомолець (БПП) про вартість медичних послуг 20/10/2017

«Через величезний резонанс, який викликала публікація мною частини майбутніх потенційних розцінок на медичні послуги після впровадження«медреформи» МОЗу, до мене почали масово звертатися люди з проханням оприлюднити весь перелік платних послуг, які в мене є в наявності. Пропоную до ознайомлення всі «прайси», розраховані трьома великими медичними закладами для затвердження МОЗом (скани – за посиланням). Тепер кожен може ознайомитися з сумами, які йому потенційно доведеться підготувати, щоб сплатити за лікування в разі наявності якоїсь із зазначених хвороб. Що з цього буде сплачувати держава, а що сам пацієнт – досі невідомо, оскільки перелік послуг, які буде оплачувати держава, МОЗом поки що не оприлюднений. Слід мати на увазі, що в майбутньому ціни переглядатимуться з урахуванням рівня інфляції та зростання курсу долара, згідно положенням нової «медреформи».»

Оприлюднені тарифи було розроблено інститутами Академії медичних наук (АМН) в рамках пілотного проекту Мінфіну. В цьому експерименті беруть участь Інститут серцево-судинної хірургії Амосова, Інститут хірургії та трансплантології Шалімова, Інститут нейрохірургії Ромоданова та Інститут кардіології Стражеска. Це заклади третинного рівня, які надають унікальну високоспеціалізовану допомогу.

Суть пілотного проекту – з’ясувати, скільки насправді коштують послуги цих лікарень, адже щорічно держава виділяє кошти на їхнє утримання, але фінансування все одно не вистачає. На реалізацію пілотного проекту з державного бюджету у 2017 р. виділено 285,5 млн грн, Тепер за цими тарифами держава, а не люди, буде сплачувати інститутам АМН за надану медичну допомогу (так званий принцип «гроші йдуть за пацієнтом»). Можливо, з часом частину послуг буде переведено на співоплату пацієнтами, але термін такого переходу невідомий, адже в прийнятому законі реформи цю норму прибрали.

Тарифи, за якими МОЗ буде платити іншим медзакладам – це інша річ. Відповідно до повідомлення МОЗ, «Міністерство опублікує список тарифів на послуги після збору статистики (чим реально, а не на папері, хворіють люди), збору даних про реальні витрати лікарень, оцінки бюджету, який буде виділено на програму медичних гарантій на 2020 рік». Конкретний термін публікції МОЗ таких даних невідомий, але це буде не раніше кінця 2018 року

Щодо перегляду тарифів з урахуванням рівня інфляції та зміни обмінного курсу, то в тексті Закону про медреформу про це не йдеться. Хоча імовірно, якщо тарифи будуть розраховуватися на основі фактичних витрат лікарень, то так чи інакше інфляція буде врахована.

Інший міф – про  те, що реформа повністю відбирає у людей можливість лікуватися безкоштовно. Цю тезу повторювали політики протягом всього літа.

2. Микола Скорик (Опоблок) про знищення безкоштовної медицини (7:50-8:09) 1/10/2017

 

Все услуги, которые в понимании граждан Украины были бесплатными, на сегодняшний день становятся платными официально, и это, я считаю, делается всупереч Конституції, де чітко записано, що громадяни України мають право на безоплатне медичне обслуговування.

Закон не скасовує безкоштовну медицину, і медичні послуги залишаються на державному кошторисі. Натомість запроваджено гарантований державою пакет медичних послуг, який держава буде фінансувати кожному громадянину. В першій версії проекту закону  МОЗ наполягало на тому, щоб люди почали співоплачувати послуги, які не входять у гарантований державою пакет медичної допомоги – оскільки немає можливості суттєво підвищити фінансування охорони здоров’я. Саме тому без офіційної співоплати складно ліквідувати неформальні платежі. Однак депутати не погодились із такою пропозицією, і в ухваленій версії закону співоплату прибрали.

3. Ольга Богомолець (БПП) 1 про знищення безкоштовної медицини (8:11-8:21), 14/10/2017

 

«Цей закон, який називається реформою сьогодні, він зробить так, що у людей повністю на рівні закону заборонений доступ до багатопрофільної лікарні».

Можливість потрапити до вузькопрофільного спеціаліста не скасовується. За інформацією МОЗ, якщо людина розраховує на відшкодування державою оплати за надані послуги, то до вузькопрофільного лікаря-спеціаліста можна буде потрапити тільки за направленням лікаря первинної ланки (сімейного лікаря, терапевта, педіатра). Крім цього, до ряду спеціалістів (наприклад, гінекологів чи психіатрів) можна буде потрапити без направлення.

Звісно, залишається можливість прямо звернутися до вузького спеціаліста і без направлення лікаря первинної ланки, але тоді пацієнт буде змушений самостійно оплатити послугу.

З одного боку, це менш зручно для пацієнтів, ніж наявна система. За неї пацієнти можуть ходити до різних лікарів з однією і тією ж проблемою, і кожен візит до лікаря має бути профінансований. Таким чином лікарі дублюють роботу один одного. Нова система дасть змогу підвищити ефективність використання бюджетних коштів, оскільки пацієнти будуть ходити лише до свого лікаря первинної ланки та до спеціалістів за направленням. До того ж лікар первинки буде повністю бачити історію його хвороби, що потенційно має підвищити і якість лікування.

4. Ольга Богомолець (БПП) 2 про Національну службу здоров’я (8:11-8:55), 14/10/2017

 

«Яка мета цього закону (про медреформу)? Мета тільки одна, насправді, – централізувати 100 млрд грн в одні руки. Створюється новий орган Національна агенція здоров’я, закон ще не прийнятий, а в проект бюджету вже закладено 200 млн грн на утримання цієї нацагенції»

 

5. Віктор Бондар (Відродження) про Національну службу здоров’я (0:18-0:36). 19/10/2017.

 

«Реформа, по суті, заради того, щоб централізувати кошти – 100 млрд гривень на Національну службу здоров’я, тільки заради того, щоб тендера на ліки і все інше загнати під себе, а по суті це імітація реформи.»

 

На медицину на 2018 р. виділено 80 млрд грн, а не 100 млрд грн. Згідно з інформацією МОЗ, Національна служба здоров’я України (НСЗУ) буде основним замовником медичної допомоги в медичних закладах різного рівня. НСЗ буде виконувати функцію оператора, підписуючи договори з медичними закладами та лікарями – ФОПами. Служба також перебуватиме під контролем усіх аудиторських, контрольних та антикорупційних органів, як орган центральної влади. Політику в медичній галузі формуватиме МОЗ. Таким чином усувається конфлікт інтересів, коли МОЗ одночасно і надавало медичні послуги, і фінансувало їх, і розробляло політику у відповідній сфері.

Справді, згідно з Держбюджетом 2018 року (додаток №3) на керівництво та управління Національної служби здоров’я України виділяється 211 млн грн.

Разом з тим, НСЗ не буде займатись тендерами на ліки. У 2018 році закупівлі в рамках державних програм здійснюватимуться міжнародними організаціями, а у 2019-му їх, за планом, повинні перевести у національну закупівельну організацію. Для власних потреб лікарні, як і раніше, здійснюватимуть закупівлі самостійно.

6. Ярослав Москаленко (Воля народу) про скорочення фінансування первинної ланки (1:23-1:44). 17/10/2017.

 

«Якщо ми глянемо на запропоновану нам медичну реформу через призму Бюджету 2018 року, то ми побачимо, що у нас вилучається 30% в порівнянні з цим роком саме з фінансування медичних закладів. Ці 30 % – це 13 млрд коштів, які були направлені на первинну ланку»

 

З бюджету охорони здоров’я нічого не вилучається. Навпаки, медичний бюджет збільшується на 15% або 11,4 млрд грн (до 80 млрд грн).

13 млрд грн – це кошти, які підуть на первинну допомогу в рамках реформи – адже саме з неї уряд розпочинає зміни у галузі. Раніше ці кошти були «зашиті» у загальній медичній субвенції, а тепер їх просто виділили в окремий рядок бюджету.

Скільки коштуватиме медицина?

7. Тетяна Донець, народний депутат, партія «Народний фронт», 17/10/2017

 

«Після того як парламент затвердить положення медичної реформи, українські лікарі отримуватимуть зарплати, які починатимуться від 18 тис. грн. Стартова заробітна плата лікарів має бути 250% від середньої заробітньої плати по Україні. На сьогоднішній день це понад 18 тис. грн»

Згідно з текстом законопроекту про медичну реформу, при розрахунку тарифів та коригувальних коефіцієнтів база для визначення оплати праці медпрацівників має бути не меншою за 250% середньої заробітної плати в Україні за липень того року, що передує року розрахунків (ст. 10, п. 3).

Згідно з даними Державної служби статистики, середня заробітна плата в Україні у липні 2017 року становила 7339,00 грн., тобто база для розрахунку тарифів у 2018 році становитиме 18347,50 грн.

8. Ольга Богомолець, народний депутат, фракція «Блок Петра Порошенка», 05/10/2017

«Мені відомо, чому МОЗ змінило суму з 210 гривень на одного пацієнта на 370 гривень. Коли на засіданнях комітету депутати просили Міністерство охорони здоров’я дати обґрунтування, звідки була взята сума у 210 гривень, вони сказали, що «якщо мало, ми порахуємо більше». Тобто ніяких фінансових обґрунтувань цифрам немає. Ми говоримо про загальну суму на рік, яку отримує лікар, але в неї входить ще зарплата двох медсестер, які мають разом з ним працювати, податки, принаймні один адміністратор, який мав би піднімати телефонну трубку. Також дезінфікуючі засоби, медикаменти. Власне все те, що має забезпечити роботу лікаря».

Тариф для сімейних лікарів справді буде 370 грн, тоді як раніше озвучувалася сума 210 грн, хоча вона і не була затверджена МОЗом.

Чи справді МОЗ не робив розрахунки? Розрахунки робили, але в загальному вимірі. Це пояснюється тим, що в Україні не існує достовірної статистики захворювань, кількості пацієнтів, навантаження на лікарні та лікарів. Донедавна держава оплачувала утримання медзакладів, які часто приписували собі фіктивних пацієнтів – щоб отримати більше, ніж реально надано послуг.

Тариф 370 грн – це, найвірогідніше, приблизна початкова сума для лікарів сімейної практики, де окрім лікаря, працюють ще одна чи дві медсестри. За словами заступника міністра охорони здоров’я Павла Ковтонюка, МОЗ планує корегувати тарифи після отримання статистики.

Скорочення лікарень та медиків

9. Юлія Тимошенко про звільнення в медичній галузі (28:55-29:33), 19/10/2017

 

«Буде як із пенсійною реформою – якусь кістку кинуть частині медиків (у вигляді зарплат), але, за прогнозами самих медиків, від 30 до 60% медиків будуть звільнені, вони залишаться без роботи».

 

Медреформа не ставить на меті закриття лікарень або скорочення кількості лікарів. Це буде вирішувати місцева влада. Сьогодні доволі багато лікарів надають однаковий перелік медичних послуг, але якість таких послуг буває різною. Після впровадження реформи ті лікарі, послуги яких не користуватимуться попитом у споживачів, будуть змушені або підвищувати якість обслуговування, або змінювати свою спеціалізацію. Конкурентні умови праці приведуть до того, що на ринку залишаться лікарі, що якісно надають медичні послуги, а також реалізація реформи вплине на посилення спеціалізації серед лікарів.

В.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун також заявила, що лікарні не будуть закриватися – і це маніпуляція.

10. Уляна Супрун про закриття лікарень, 19/10/2017

 

«Не закриватимуться лікарні! У законопроекті 6327 ніде не написано, що лікарні закриваються. У Конституції написано, що лікарні не можна закривати, і ми дотримуємося Конституції».

 

Закриття лікарень – тонке питання. МОЗ не буде розпоряджатися, які лікарні треба закрити, а які ні. Але те, що не буде закриття лікарень – це маніпулятивне твердження.  Насправді рішення про утримання або закриття медичних закладів залежатиме від місцевої громади. Якщо враховувати положення Конституції, то медичні заклади справді не можна закривати; у такому випадку громади зможуть перепрофілювати їх.  Оскільки деякі лікарні є недовантаженими,  їх доцільніше буде перепрофілювати, наприклад, у соціальні заклади чи хоспіси.

Головне фото: depositphotos.com / Afotoeu

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження