Про що люблять розповідати виборцям Порошенко та Тимошенко. 21 Дайджест VoxCheck Impact-17

Що президент та прем’єр кажуть про децентралізацію, а лідер опозиції – про злочинність в Україні.

Автори:

Волонтери VoxCheck: Марта Кобринович, Софія Коваленко, Андрій Грищук, Богдан Балюк, Дар’я Куліш, Вікторія Вишнівська, Марія Богдановська, Максим Ситнік

Автори VoxCheck: Максим Скубенко (аналітик), Олекcій Крименюк (молодший аналітик), Світлана Сліпченко (молодший аналітик), Яр Батог (молодший аналітик),  Олена Шкарпова (редактор)

У період з 30 жовтня до 5 листопада VoxCheck перевірив 38 цитат і більше половини з них сказали три політика – Володимир Гройсман, Юлія Тимошенко та Петро Порошенко. Якщо президент та прем’єр були підготовленими та правдивими, Юлія Тимошенко майже не говорила правди.

Найулюбленіша мантра президента та прем’єра – перемога децентралізації. Це реформа, яку просували обидва політики та успіхами якої вони постійно хизуються. Переважно вони кажуть правду, адже реформа справді показує значні успіхи: у місцевих громад з’явилося набагато більше грошей. І якщо багато робити акцент на цій темі, то виявиться, що виступи представників влади чисті як скло.

У Тимошенко інші, куди більш різноманітні теми для виступів та інтерв’ю. Кримінальна ситуація в країні, рівень інфляції, довіра до влади, повільне зростання ВВП – це те, про що часто каже політик. Одна з перевірок цього дайджесту цитати Тимошенко – про зростання злочинності (одного часу про це також заявляв Порошенко). Цього разу Тимошенко заявила, у 2014-2015 був шалений вибух злочинності, яка тоді виросла у 3-4 рази порівняно з 2005-2010 роками. Це мало б бути так у країні, яка знаходиться у стані війни, але за статистикою цього не відбулося. Було незначне зростання злочинності, а от цього року – так, можна сказати відбувся вибух кримінальних правопорушень. Але все одно: зростання 2016-го порівняно з найбільш спокійним 2008 роком склало 50%, а не 3-4 рази – хоча, звісно,  це все ще дуже великий показник.

ПЕТРО ПОРОШЕНКО, ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ

Про результати децентралізації 24/10/2017 (8:23 – 8:30)

 

«За 3 роки її [реформи децентралізації] впровадження власні доходи місцевих бюджетів зросли в 2,5 рази»

 

Згідно з даними Держказначейства власні доходи місцевих бюджетів на 01.10.2014 (без урахування міжбюджетних трансфертів)  становили 74 млрд грн, а на 01.10.2017 (без урахування міжбюджетних трансфертів) – 160 млрд грн. Тобто, доходи зросли в 2,2 рази. Даних за жовтень ще немає. Але насправді потрібно брати реальні дані, тобто скориговані на інфляцію, а не номінальні.  Інфляція за цей період згідно з даними Держстату становила 87%, тобто, якщо скоригувати доходи бюджету, станом на 01.10.2017, на інфляцію, то отримаємо 85.5 млрд грн і зростання лише на 15%.

Про доходи місцевих бюджетів 24/10/2017 (8:37 – 9:04)

 

«В середині минулого десятиліття <…> частка місцевих кошторисів з трансфертами в зведеному бюджеті складала менше 30%. У 2015 році, коли ми започаткували програму децентралізації, вона була вже 45%. Цього року її частка – 49,3%»

Насправді ця частка майже не змінилася. У 2007 році доходи місцевих бюджетів з урахуванням міжбюджетних трансфертів складали 107 млрд грн, а доходи зведеного бюджету – 220 млрд грн. Тобто частка місцевих бюджетів була більше 48%.

Станом на 2015 рік доходи місцевих бюджетів з урахуванням міжбюджетних трансфертів складали 294 млрд грн, а доходи зведеного бюджету – 652 млрд грн. Тоді частка дійсно складала 45,1%.

Станом на 01.10.2017 року доходи місцевих бюджетів (з урахуванням міжбюджетних трансфертів) складають 358,16 млрд грн, а Зведеного бюджету 741,16 млрд грн – частка складає 48,3%.

Про вигоди від децентралізації 24/10/2017 (10:00-10:05)

 

«Зараз на депозитах (місцевих органів) лежить майже 15 млрд грн»

 

 

Згідно з даними НБУ на 01.10.2017 року на депозитах регіональних та місцевих органів державного управління знаходиться 15,2 млрд грн.

Про надходження до місцевих бюджетів, 24/10/2017 (11:24 – 11:36)

 

«Об’єднані громади автоматично отримують у своє розпорядження 60% від податку на доходи громадян. І це моментально призвело до двократного, а подекуди й істотно більшого стрибка їхніх власних надходжень»

Згідно з даними Мінрегіону 366 ОТГ отримали 60% надходжень від ПДФО до своїх місцевих бюджетів. Серед них, у 207 ОТГ, утворених у 2016 році, власні доходи збільшились втричі за січень-липень 2017 року порівняно з 2016 роком, тобто на 1,6 млрд грн.

Серед тих 159 ОТГ, які були утворені у 2015 році, зростання власних доходів за січень-липень 2017 року порівняно з 2016 роком склало лише 38%. Але на момент, коли ці 159 ОТГ тільки з’явились, їхні власні доходи також зросли втричі, тобто з 1 млрд грн у 2015 році до 3,25 млрд грн у 2016 році.

Разом із тим, зауважимо, що зростання доходів ОТГ відбувається за рахунок перерозподілу до них частки доходів, які раніше залишалися на рівні району.

Про фінансування сільської медицини, 24/10/2017 (13:55 – 14:13)

«Перші 4 млрд на фінансування проекту («Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості») так само ми вже виділили. Спасибі Генеральній прокуратурі, яка повертає народу кошти, що були вкрадені Януковичем. І передбачене відповідне фінансування в бюджеті наступного року»

Держбюджетом на 2017 рік (додаток 3) передбачена субвенція місцевим бюджетам на розвиток системи охорони здоров’я у сільський місцевості у розмірі 4 млрд грн. Частина коштів від спецконфіскації справді спрямовують саме на цю бюджетну програму.

Держбюджет на 2018 рік (додаток 3) передбачає 1 млрд грн із загального фонду на цю програму.

Про покриття мережею Інтернет у селах 24/10/2017 (15:24 – 15:40)

 

«Зараз проникнення широкосмугового Інтернету в село складає 4%. Це шалена дискримінація людей, які там мешкають, а це майже третина населення України»

Згідно з даними НКРЗІ лише близько 3,1% населення сіл є абонентами широкосмугового доступу до мережі Інтернет. Згідно з даними Держстату, станом на 01.01.2017 року в Україні проживало 42,6 млн осіб, з яких 13 млн осіб, або ж 30% – сільське населення.

Про Україну у рейтингу Doing Business, 24/10/17

 

«Україна піднялася ще на чотири позиції у щорічному рейтингу Doing Business. Тепер ми 76-ті серед 190 країн.»

 

Україна дійсно піднялась на 4 позиції у рейтингу Doing Business – 80 зі 190 в минулорічному рейтингу та  76  зі 190 країн у цьогорічному рейтингу.

Про детінізацію 24/10/2017 (22:07 – 22:25)

 

«І вже на сьогоднішній день різко зріс вихід з тіні, наприклад, нафтового бізнесу. Від кожної колонки місцева влада почала отримувати частку акцизу»

Згідно зі звітом Міністерства економічного розвитку і торгівлі рівень тінізації в Україні за І квартал 2017 року складав 37%, що на 6 п.п. менше, ніж за аналогічний період 2016 року. У звіті також відзначено, що за усіма основними агрегованими видами економічної діяльності спостерігалось зменшення рівня тінізації. Зокрема у оптовій та роздрібній торгівлі, до якої відносяться колонки, рівень тінізації скоротився з 35% у І кварталі 2016 року до 27% у І кварталі 2017 року, тобто на 8 п.п. Але чи можна назвати таку зміну рівня детінізації «різкою», і чи отримує влада акциз «з кожної колонки» – складно сказати.

ВОЛОДИМИР ГРОЙСМАН, ПРЕМ’ЄР-МІНІСТР УКРАЇНИ

Про видатки на кіноіндустрію, 23/10/17 (0:00 – 0:12)

 

«На 2018 рік ми передбачаємо ще 500 млн грн (на підтримку кіноіндустрії)».

 

У проекті Держбюджету на 2018 рік на розповсюдження та виробництво кіно закладено 502,5 млн грн.

Про аграрний сектор, 23/10/17

 

«Експорт аграрної продукції за дев’ять місяців поточного року зріс на 24,5%, розмір бюджетної дотації аграріям за цей же період склав 2,31 млрд гривень. У бюджеті на наступний рік ми закладаємо підтримку вітчизняного АПК на рівні 7,3 млрд гривень»

Згідно зі звітом Мінагрополітики експорт аграрної продукції дійсно зріс на 24,5% за 9 місяців 2017 року порівняно з аналогічним періодом 2016 року.

За даними Мінагрополітики станом на 01.10.2017 року на фінансування аграрної промисловості було виділено 2,3 млрд грн.

На розвиток АПК у бюджеті 2018 року передбачено (слайд 14) спрямувати близько 7,3 млрд грн.

Про економічне зростання, 24/10/17 (0:38-0:45)

 

«Сьогодні важливо підкреслити, що ми вже другий рік поспіль утримуємо економічний ріст»

 

Зростання ВВП у 2016 році складало 2,3%, а у 2017 році за прогнозом МЕРТ (ст. 9) очікується зростання на 1,8%. І хоча формально Гройсман правий, реально такий зріст дуже повільний для економіки, яка впала на 15,7% у 2015 році.

Про прогноз на 2018 рік, 24/10/17 (2:05 – 2:35)

«Ми маємо прогноз на 2018 рік в бюджеті, який ми подали до Парламенту. Ми визначили, що цей прогноз може бути 3%. Що таке 3%? Це в порівняних цінах ми маємо виробити більше продукції в наступному році на 402 млрд »

Зростання реального ВВП – тобто скорегованого на інфляцію – за офіційним прогнозом справді очікується на рівні 3%. Прем’єр посилається на прогноз МЕРТ (ст. 16), згідно з яким номінальний ВВП зросте з 2 845 млрд грн до 3 247 млрд грн. Це справді 402 млрд грн номінального приросту. Але зростання на 3% в порівняних цифрах – це 2 845 млрд грн * 0,03%, тобто 85 млрд грн реального зростання.

Про позиції України у рейтингу Doing Business-2018, 25/10/17 (7:32 – 7:48)

 

«Ми піднялись у рейтингу Doing Business, легкості ведення бізнесу, на 4 позиції. Це 76 позиція»  

 

У рейтингу Doing Business 2018 (ст 201) Україна справді посіла 76 позицію зі 190 країн, що на 4 позиції вище ніж у 2016 році (80 сходинка рейтингу).

Про ЦНАПи , 25/10/17 (12:00 – 12:10)

 

«Є міста, в яких 70, 80, 90% людей (державні) послуги отримують у прозорих центрах. А є міста, де 3% людей, великі міста, де 3, 5% в прозорих центрах»

Ймовірно мова йде про такий показник, як відсоток наданих послуг у ЦНАП відносно до загальної кількості населення. Згідно зі Звітом про діяльність ЦНАП за перше півріччя 2017 року дійсно є такі ОТГ, де співвідношення кількості наданих послуг до кількості населення у різних ОТГ варіюється від 94,5% до 3%. Але цей показник не зовсім точний, адже одна людина може отримувати декілька послуг.

Про опалювальний сезон , 25/10/17 (14:10 –15:05)

«Сьогодні відповідальність за вчасний початок і в повному обсязі опалювальний сезон лежить на місцевій владі, на органах місцевого самоврядування, на обласних адміністраціях, на районній владі <…> Запаси газу є, електроенергія є. Кошти виділили більше на підготовку до зими в рамках децентралізації – майже 10 млрд грн.»

Згідно з п. 8 ст. 16 ЗУ«Про місцеві адміністрації» відповідальність за своєчасний початок опалювального сезону та його технічне забезпечення справді несуть місцеві адміністрації.  

За даними Міненергетики станом на 01.10.2017 в українських підземних сховищах знаходиться 16,4 млрд м3 природного газу: на 15,1% більше порівняно з відповідним періодом минулого року. Електричної енергії за січень-вересень 2017 року споживачам відпущено на 18,1 млрд грн (або на 17,7%) більше порівняно з відповідним періодом 2016 року.

У 2017 році на децентралізацію з Держбюджету (слайд 19) планується спрямувати близько 10 млрд грн.  

Про дефіцит ПФУ, 26/10/17 (0:00 – 0:20)

 

 

«У ПФУ є дефіцит у розмірі 141 млрд грн, це 5,5 млрд дол.»

 

Цю цитату вже перевіряли у Дайджесті №17. За річним звітом Пенсійного фонду за 2016 рік сума його фінансування з Державного бюджету – 142,6 млрд грн. Дефіцит ПФ – 84,9 млрд грн., а решту 57,7 млрд грн держава в будь-якому випадку виплачує у вигляді доплат до мінімальної пенсії та спеціальних пенсій окремим категоріям пенсіонерів – військовим, держслужбовцям та ін.

Про реформу освіти, 26/10/17 (5:31 – 5:47)

 

«Перший крок, який ми зробили у 2017 році, – ми підняли на 50% заробітню плату вчителям. Була 3000, умовно, грн, стала 7000 грн»

 

Згідно з п.4.3.а Наказу МОН встановлюються надбавки працівникам освіти у розмірі 50%. Але по факту середня зарплата працівників освіти на кінець 2016 року становила 3769 грн, а станом на січень 2017 року – 5082 грн, тобто збільшилась на 34,8%. Близько 7 тис грн середня зарплата працівників освіти була тільки у червні 2017 року, але у серпні і вересні вона знову знизилась.

Про зростання економіки та інфляцію, 26/10/17 (1:38 – 1:55)

«Буквально сьогодні НБУ зробив прогноз, при якому буде більше 2% зростання цього року. Наступний рік – 3% зростання. Навіть при тому, що наш прогноз показував, що ми будемо мати трошки  більше 11% інфляції.»

Національний банк покращив прогноз економічного зростання у 2017 році з 1,6% до 2,2%. Прогноз на 2018 рік – в межах 3,2%.

Згідно з пояснювальною запискою до Держбюджету прогнозований рівень інфляції у 2018 році буде 11,2%, зростання ВВП – 3%.  

МІХЕЇЛ СААКАШВІЛІ, ГОЛОВА ПАРТІЇ «РУХ НАРОДНИХ СИЛ»

Про діяльність Ukraine Investment Promotion Office

 

«І скільки їм вдалося залучити інвестицій? 0 грн 0 коп. На сайті цього офісу немає жодного інвестиційного проекту і жодних новин, про залучені інвестиції завдяки їхній діяльності»

 

Справді, на сайті Ukrainian Investment Promotion Office  немає жодної інформації про залучені інвестиції завдяки їх діяльності. В доповіді організації щодо її діяльності протягом першого півріччя немає інформації про залучені кошти.

МИКОЛА СКОРИК, НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ, «ОПОЗИЦІЙНИЙ БЛОК»

Про дозволи на легальний вилов риби в Одеській області 26.10.2017

 

«Тепер рибаки можуть легально ловити рибу в межах природно-заповідного фонду»

 

Мова йде про зміни до Постанови КМУ №459, які полягають у тому, що тепер видача дозволів на спеціальне користування водними ресурсами у межах природно-заповітного фонду делегується органам місцевої влади. Але до внесення змін цим займались органи Міністерства екології та природних ресурсів України, які так само видавали такі дозволи.    

ОЛЕКСІЙ ГОНЧАРЕНКО, ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ ФРАКЦІЇ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА»

Про результати місцевих виборів в Грузії. 23/10/2017

 

«Партия Саакашвили Единое национальное движение снова проиграла в Грузии. На этот раз на местных выборах. ЕНД получила 17%, в то время как 3 года назад ее поддержали 22% грузинских избирателей. Провластная«Грузинская мечта» набрала 55%»

Згідно з результатами місцевих виборів в сакребуло (органи місцевого самоврядування в Грузії) партія «Єдиний національний рух» отримала 17% голосів, а правляча партія «Грузинська мрія» 55,8%. Три роки тому в Грузії не проходили вибори, проте на президентських виборах 2013 року кандидат від«Єдиного національного руху» Давід Бакрадзе отримав 21,7% голосів.

ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО, ЛІДЕР ВО «БАТЬКІВЩИНА»

Про злочинність в Україні, 5:10-6:00, 26/10/2017

«І от дивіться на картину, яку ми маємо. Тільки за півроку більше 320 тисяч злочинів скоєно в Україні. <…> Я думаю, що треба порівнювати з періодом до війни. І там втричі були нижчі ці показники. І саме головне. 36% від усіх цих злочинів – це тяжкі і особливо тяжкі злочини. Отакого не було ніколи в житті в нашій державі. Так, як і такої кількості злочинності»

Відповідно до єдиного звіту ГП України за 1 півріччя 2017 року було зареєстровано 317,6 тис кримінальних правопорушень, з них 9,8 тис – особливо тяжкі (3% від загальної кількості правопорушень) й 104,5 тис – тяжкі злочини (32,9% від загальної кількості).

Якщо порівнювати з довоєнним періодом (наприклад, з наявними даними за перше півріччя 2013-го року), то кількість зареєстрованих кримінальних правопорушень дорівнювала 413,4 тис, а кількість особливо тяжких і тяжких злочинів складала 11,2 тис й 93 тис відповідно (разом – 25%). Тобто, кількість злочинів за відповідний період була вищою, ніж у 2017 році, а частка тяжких та особливо тяжких – нижча.  

Але за даними МВС, наприклад, у 2005 році було скоєно 18,4 тис особливо тяжких та 202,4 тис тяжких злочинів – це близько 45,5% від загальної кількості правопорушень в тому році (485,7 тис).  

Тобто, за статистикою, немає значного погіршення ситуації у частині тяжких злочинів. До того ж, до кримінальної статистики потрібно ставитися з певною засторогою, оскільки далеко не всі злочини реєструються. Тому зростання кількості злочинів може свідчити лише про зростання частки зареєстрованих злочинів.

Про зростання цін, 14:10-15:00, 26/10/2017

«І от останній приклад. Ви знаєте, що зараз по всій країні іде просто хвиля зростання цін. Інфляція такого рівня, що люди вранці приходять в магазин на одні ціни, ввечері – інші. Такого зростання цін просто так бути не може. Ви розумієте, що в основі інфляції лежить дві речі. Перше – це зниження курса гривні, а це Національний Банк. І друге – це абсолютно необґрунтоване, непрофесійне друкування грошей національної валюти в Україні, які суспільство не контролює, це абсолютно є негласним і люди не бачать, звідки сьогодні в магазинах ціни просто по деяким продуктам на порядок більше»

За даними Держстату, у вересні інфляція становила 10,2% до грудня попереднього року (16,4% у річному вимірі) і це не той рівень інфляції, при якому ціни змінюються кожного дня. Крім того, 26 жовтня НБУ підвищив облікову ставку, сприяючи таким чином стримуванню інфляції. Новий прогноз річної інфляції – 12,2%.

В інфляційному звіті за липень 2017 року серед причин інфляції зазначено: погіршення показників вирощування тварин, втрата частини урожаю через погані погодні умови та збільшення витрат на заробітну плату у підприємств.

У будь-якому випадку, гривня цього року зміцнилася, а грошова база зросла лише на 3,9%«Негласне» друкування грошей є неможливим, оскільки всі операції НБУ з цінними паперами відображаються у відповідних звітах.

Про кількість умисних вбивств та замахів на вбивство 19:55-20:05, 26/10/2017

 

«А от тільки по статистиці за півроку 834 умисних вбивства або замахів на умисне вбивство, які також тяжко завершилися»

 

Відповідно до піврічного звіту ГПУ, справді зареєстровано 834 випадки очевидних умисних убивств.

Про ріст рівня злочинності 20:40-21:15, 26/10/2017

«Я хочу сказати, що є порівняння за різними роками. Є 14-й рік, 15-й рік, коли був просто вибух злочинності. Там страшно, ірраціональні, ірреальні речі були. Там якщо порівнювати, то десь там, на якісь там мінімуми нижче стає [рівень злочинності зараз]. Але якщо рівняти, наприклад, з 10-м – 13-м роком, або з 5-м – 10-м, там просто злочинність була в 2, в 3, а іноді в 4 рази нижче»

Відповідно до інформації Держстату (який посилається на дані Генеральної прокуратури України), у 2005-2013 роках кількість правопорушень варіювалась від 390 тис (2008 рік) до  563,5 тис (2013 рік).

Протягом періоду 2014-2016 років пік злочинності припав на 2016 рік, коли було зареєстровано 592,6 тис правопорушення (ураховуючи всі повідомлення про злочини, які вчинені на тимчасово окупованій території та зареєстровані іншими територіальними органами досудового розслідування). В порівнянні з 2008 роком – більше в 1,5 рази.

Водночас, до 2012 року далеко не всі кримінальні звернення громадян реєструвалися, тоді як сьогодні, за чинним Кримінальним кодексом, будь які звернення реєструються в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Це може бути причиною зростання формально зареєстрованих повідомлень про правопорушення.

Про рівень життя людей в Україні, 34:25-36:10, 26/10/2017

«Я тримаю зараз в руках оцінку Moody´s, яке оцінило, що відбувається зараз в Україні з ВВП на душу населення і що відбувається в інших пострадянських країнах. Так от, це їх висновок. Вони говорять, що, на жаль, Україна серед всіх, підкреслюю, всіх пострадянських країн займає останнє місце по рівню валового внутрішнього продукту на душу населення. А ви знаєте, що це є інтегрований показник, який говорить про рівень життя людей в Україні. Він вимірюється в доларах на душу населення. ВВП в доларах на душу населення. Так от, Україна сьогодні на останньому місці. І більше того, не ми, політики, а саме Moody’s, от я цитую прямо, що говорить. Вони спеціально вивчили ВВП України за минулих часів і це їх цитата: «В 2008 році номінальний валовий продукт на душу населення, а це коли я була прем’єр-міністром, я нагадую, складав 8 тис. дол. на душу населення». І це був один з перших результатів серед країн СНД. А сьогодні, я знову цитую Moody’s: «2 тис. доларів на душу населення». З 2008 року, коли я була прем’єр-міністром, до сьогодення в 4 рази впав ВВП на душу населення, а власне – це рівень життя людей, тому що це сукупний інтегральний показник»

Тимошенко, вочевидь, посилається на виступ Ярослава Совгіри, директора Moody’s Investors Service на CIS bankers VI Ukrainian Banking Forum. Він зазначив все, про що говорила Тимошенко, крім того, що у 2008 році Україна мала один з перших результатів серед країн СНД за ВВП на душу населення.

Але доки немає самого звіту тяжко робити однозначні висновки – чи справді ці дані зазначені у документі Moody`s.

За даними Світового Банку зараз український ВВП на душу населення дійсно складає 2.2 тис дол, однак нижче за нас знаходяться Узбекистан (2,1 тис), Таджикистан (0,8 тис), Молдова (1,9 тис) та Киргизстан (1,1 тис). У 2008 році Україна мала 3,9 тис дол ВВП на душу населення і гірший показник був лише у Грузії (3,2 тис). Тобто, ВВП на душу населення в Україні впав менше, ніж в 2 рази у порівнянні з 2008 роком, а в той період він не був одним з кращим серед країн СНД.

Крім того, «інтегрованим показником, який говорить про рівень життя в Україні» є ВВП на душу населення за ПКС. Його рівень з 2008 року майже не змінився (8,4 тис. дол. против 8,3 тис. дол.). Різниця також і в тому, що за цим показником у період 2008-2016 років нас обійшли Грузія та Вірменія.   

Про кількість людей за межею бідності 37:28-37:40, 26/10/2017

 

«І залишаються люди, які по оцінкам ООН, 60% людей знаходяться за межею бідності»

 

 

Вочевидь Тимошенко використала інформацію з доповіді Організації Об’єднаних Націй, відповідно до якої, 60% українців живуть за межею бідності. Водночас, є декілька показників вимірювання бідності, і відповідно до них в Україні від 23,5% до 53,5% людей, які живуть за межею бідності (дані Держстату).

Про рівень життя в Німеччині та Україні, 42:50-42:55, 26/10/2017

 

«І там [в Німеччині] рівень життя просто непорівнянний. Він в 16 разів вищий, ніж в Україні»

 

Вочевидь Тимошенко говорить про  ВВП на душу населення, який в Україні складає 2,2 тис дол, в ЄС – 35,6 тис дол (в 16 разів більше), а в Німеччині – 41,9 тис дол (в 19 разів більше).

Однак коректно порівнювати ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності (ПКС), а не в номінальному доларовому виразі. За цим показником в України – 8,3 тис дол на душу населення, а у Німеччини – 48,7 тис дол., що приблизно в 6 разів більше.  

Про довіру до влади, 49:58-50:30, 26/10/2017

«От подивіться, наприклад, сьогодні по соціологічним опитуванням 79% людей категорично не довіряють діючому Президенту, уряду, парламенту. І тільки 1,6% довіряють Президенту. <…> І в цьому ж соціологічному опитуванні, коли їм задають питання, чи готові вони піти на майдан, то тільки 15% людей готові»

Ми не знайшли соціологічні опитування з такими даними, як наводить Тимошенко. Згідно з останнім опитуванням Центру «Розумкова», Президенту не довіряють 68,2%, уряду – 73,1%, а парламенту – 80,7% опитуваних. Довіра до Президента складає – 24,8%.

Відповідно до дослідження соціальної групи «Рейтинг», 41% опитуваних підтримують організацію загальнонаціональних протестів, а близько 40% з них готові особисто брати участь у них.

ОЛЕГ ЛЯШКО, ЛІДЕР РАДИКАЛЬНОЇ ПАРТІЇ

Про витрати на модернізацію, 3:35-3:45, 26/10/2017

 

«Якщо ми вже говоримо про енергомодернізацію, у бюджеті на наступний рік передбачено більше 60 млрд грн на субсидії і менше мільярда на енергомодернізацію»

У проекті Держбюджету на 2018 рік передбачено 55 млрд грн на субсидії ЖКГ, 2,7 млрд грн на субсидії для купівлі твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу та 3,2 млрд грн адресної допомоги внутрішньопереміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату послуг ЖКГ.

На функціонування Фонду енергоефективності та на реалізацію Державної цільової економічної програми енергоефективності виділяється по 400 млн грн. Крім того, Кабмін розраховує на залучення 800 млн грн від міжнародних донорів до Фонду енергоефективності.  

Про підняття тарифів на вантожоперевезення Укрзалізницею, 5:50-6:00, 26/10/2017

 

«На 15% хочуть підняти в цьому році Укрзалізниця тарифи і в наступному році ще на 15%»  

 

У фінансовому плані Укрзалізниці, що затвердив Кабмін 13 вересня цього року, було закладено підвищення тарифів на 22,5%, однак за повідомленням в.о. голови правління «Укрзалізниці» Євгена Кравцова Державна регуляторна служба погодилась на індексацію вантажних тарифів на 15%. Але про плани підвищувати тарифи ще на 15% у наступному році жодних повідомлень ще не було.   

АРСЕНІЙ ЯЦЕНЮК, ЛІДЕР НАРОДНОГО ФРОНТУ

Про втрати через російську агресію, 28/10/17

 

«Не всі мають спільний кордон з Росією, ми – маємо. І через це ми втратили Крим, коли Росія незаконно анексувала його, і частину Східної України – Донецьк і Луганськ. <…> Ми втратили 20% української економіки»

Згідно з даними щодо ВРП за 2013 рік Крим, Донецька та Луганська області мали близько 18% у структурі ВРП.

При цьому подальші розрахунки ВВП виключають дані щодо Луганської і Донецької областей не повністю. В цілому раніше повідомляли про втрату близько 16% ВВП.

ОЛЕКСАНДР ВІЛКУЛ, ЛІДЕР ОПОЗИЦІЙНОГО БЛОКУ

Про захист споживачів комунальних послуг та колекторську діяльність

 

«Подал в Раду законопроект, который запрещает выбрасывать людей на улицу за долги по коммуналке. Но его блокируют уже пятый месяц.»

 

Цей законопроект дійсно запроваджує обмеження колекторської діяльності щодо фізичних осіб – боржників.  Але, як VoxCheck вже писав у своєму матеріалі Квартирне питання, згідно з законом «Про виконавче впровадження» зараз відсудити квартиру за борги ЖКГ не так і просто:

  1. Ви не втратите житло, якщо в ньому зареєстровані неповнолітні діти.
  2. Ви можете втратити житло, де мешкаєте, тільки за умови, що ваш борг перевищує суму 20 мінімальних зарплат (закон Про виконавче провадження, стаття 48, частина 7). Сьогодні це 69 000 грн, оскільки «мінімалка» встановлена на рівні 3200 грн.
  3. Якщо таких немає або недостатньо, то стягнення звертається на інше майно боржника, крім майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення (а це, наприклад, предмети щоденного побутового особистого вжитку та інше)
  4. В першу чергу виконавець звертає стягнення на кошти боржника

Про рівень життя населення

«В Украине 4-ый год инфляция одна из самых высоких в мире. Хуже только в Венесуэле и Южном Судане. <…> Инфляция к концу 2017 составит 13-14% (и это по заниженным показателям Госстата). Это больше показателей 2016 года (12,4%). Даже официальный курс на 2018 планируется выше 30 грн/доллар. С 2014 цены и тарифы выросли в разы! Нищета – это если кратко описать, как живет в Украине большинство населения»

Згідно з даними World Bank станом на 2016 рік в Україна на 11 місці у світі за рівнем зростання цін. В 2015 році – 3 місце, у 2014 – 9 місце. Відповідно до останнього прогнозу НБУ, у річному вимірі в 2017 році інфляція складе 12,2%, що є практично на рівні 2016 року.

У Проекті бюджету на 2018 рік закладено середньорічний курс 29,3 грн/долар, а на кінець року – 30,1 грн/долар. Водночас, це не означає, що курс досягне таких значень. Обмінний курс, закладений до Держбюджету, потрібний в першу чергу для обрахунку платежів за зовнішнім боргом та надходжень від податків на зовнішньоекономічну діяльність. Тому розрахункова величина курсу валюти в Держбюджеті не свідчить, що хтось навмисне опускає курс чи «розганяє» інфляцію. Курс валют в Україні формується в залежності від ситуації на валютному ринку, а девальвація національної валюти, хоч і впливає на рівень цін, але це лише один із багатьох чинників.

До того ж, дані Держстату з інфляції не є заниженими, оскільки ДССУ користується міжнародно визнаною методологією. Інші методи розрахунку зростання цін дають подібні результати.

ЮРІЙ БОЙКО ЛІДЕР ОПОЗИЦІЙНОГО БЛОКУ

Про платну медецину 19:20-19:22, 26/10/2017

 

«Нельзя вводить платную медицину в стране, 60% населения которой находится за чертой бедности»

 

За даними ООН, в Україні справді 60% людей за межею бідності. Але є кілька показників вимірювання бідності, і за ними в Україні від 23,8% до 53,5% людей, які живуть на межі бідності (за даними Держстату).

Щодо платної медицини, то згідно з законопроектом «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», який прийняла Рада, але не підписав поки що Президент, «держава гарантує повну оплату за рахунок коштів Державного бюджету України необхідних медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних з наданням:

  1. екстреної медичної допомоги;
  2. первинної медичної допомоги;
  3. вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги;
  4. третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги;
  5. паліативної медичної допомоги;
  6. медичної реабілітації.
  7. медичної допомоги дітям до 16 років;
  8. медичної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами».

Водночас, наприклад, неекстренна стоматологічна допомога не входить до гарантованого пакету.

До того ж, сьогодні медицина є безплатною лише на папері. Згідно з даними Світового банку, українці зі своїх кишень оплачують до 50% видатків на медицину, а згідно з опитуваннями Держстату, до 20% домогосподарств не можуть собі дозволити звернутися до лікаря, бо це занадто дорого.

Про завершення конфлікту  26/10/2017 (28:15-28:19)

 

 

«60% людей найбільше хочуть примирення та завершення конфлікту, повернення територій»

За даними соціологічної групи Рейтинг«40% опитаних підтримують варіант завершення АТО до повного відновлення української влади на всьому Донбасі, 13% – за надання ширших економічних та гуманітарних повноважень територіям, розташованим в зоні АТО, 18% – за надання цим територіям самостійності, федеративного статусу краю, але залишити в складі України», тобто загалом 71% виступає за завершення конфлікту.

ДМИТРО ДОБРОДОМОВ, ПОЗАФРАКЦІЙНИЙ

Про стипендії 26/10/2017

 

«До 2017 року стипендію отримували близько 70% студентів-бюджетників. Після першого етапу такої (освітньої) «реформи» ця цифра скоротилася до 40-45%, а вже в 2020 році уряд планує виплачувати стипендію лише 15% студентів»

Дійсно до 2017 року академічну стипендію отримували близько 70% студентів, що навчаються на бюджеті. Після 01.01.2017 року було впроваджено рейтингову систему і наразі 50% студентів ВНЗ отримують стипендії: 43% – академічні та 7% – соціальні.

Згідно з роз’ясненнями Мінфіну, в рамках бюджетної реформи необхідним є скорочення кількості студентів, які навчаються на бюджеті і які будуть отримувати академічні стипендії, з 50% до 15% до 2020 року. Соціальні стипендії будуть отримувати студенти в залежності від їхнього матеріального стану.

Крім того паралельно зі скороченням числа студентів, які можуть отримувати стипендію, буде відбуватись підвищення самого розміру стипендій. Так, зокрема, КМУ затвердив розмір мінімальної академічної стипендії для ВНЗ III-IV рівня акредитації на рівні 1100 грн, що на 33,4% більше, ніж минулого року, а розмір підвищеної стипендії – 1600 грн, на рівні прожиткового мінімуму, що на 72,9% більше, ніж 2016 року.

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний