Три роки з мандатом, або Як виміряти «корисність» українського депутата

VoxUkraine провів дослідження «ККД депутата: як оцінити внесок кожного народного обранця на підтримку реформ» і створив об’єктивний та зручний інструмент, що дозволяє визначити внесок кожного нардепа в реформування країни.

Автори:

Три роки тому українці обрали нову Верховну Раду. Восьму за рахунком, але одну з перших за важливістю: у такому важкому стані Україна в XXI столітті ще не була. За ці три роки депутатом встигли попрацювати 452 особи. Як вони впоралися з викликом? Хто був корисніший за інших під час ухвалення реформаторських законів, а хто тягнув країну назад? І не менш важливо, що про роботу парламенту і конкретних депутатів знаємо і думаємо ми – більшість українців?

Статтю вперше було опубліковано у виданні «Українська правда».

Якщо дивитися на результати останніх соцопитувань, то, схоже, знаємо ми щось вельми погане. Майже 9 з 10 українців не підтримують дії Верховної Ради. А 80% українських громадян не довіряють народним обранцям.

Восьма Рада не є унікально поганою – приблизно до таких же показників скочувався кожен парламент України.

Чому в нашій країні циклічна криза довіри до головної гілки влади, не дивлячись на те, що Україна – парламентсько-президентська республіка?

Одна з найважливіших причин – ми раз у раз робимо неякісний вибір і не маємо чітких критеріїв оцінки роботи депутатів.

З критеріями «гарності» депутата все непросто.

Який депутат гарний? Чесна людина, що бореться з несправедливістю і говорить правильні слова в телевізорі? Це, скоріше, про гарного політика. Не все, але багато про роботу депутата можна зрозуміти з того, як він голосує за корисні (реформаторські) законопроекти. Це важлива частина роботи нардепа.

Але спробуйте швидко порахувати внесок однієї фракції або конкретного депутата, наприклад, в реформу енергосектора або антикорупційну реформу. Перша проблема – більшість нормальних людей не знають, які закони прогресивні, а які – ні. Друга – потрібно мати величезну мотивацію, щоб витягнути цю інформацію з сайту Верховної Ради.

Проект «ККД депутата» вирішує ці завдання.

Проаналізувавши, як кожен депутат голосував за реформаторські закони, ми розрахували Індекс підтримки реформ (ІПР). Він показує, який внесок (з максимально можливих 100%) зробив кожен парламентарій в реформування країни. Більш детально методологія викладена тут.

Як ми визначили, які закони є реформаторськими? Понад 40 незалежних експертів iMoRe роблять це протягом останніх трьох років. За цей час вони оцінили 238 законів за шкалою від -5 до +5. Ці дані стали основою ІПР – об’єктивного і, що важливо, оцифрованого критерію реформаторської «корисності» кожного депутата. Більш детально про методологію проекту iMoRe – тут.

Отже, що ж ми дізналися з першого Індексу підтримки реформ?

І. Рейтинг депутатів. Які обранці найактивніше підтримували реформаторські законопроекти

ТОП-10 – члени БПП або НФ, не надто медійні, маловідомі широкій аудиторії депутати

 

У верхній частині рейтингу неабияка конкуренція.

Наприклад, ІПР лідера рейтингу, депутата від БПП Івана Спориша – 96%: він проголосував за 228 прогресивних і 8 антиреформаторських законів. При цьому 100% означають, що депутат проголосував за всі 230 реформаторських законів і не підтримав жодну з 8 антиреформ.

А у «фронтовика» Ігоря Гузя, що розташувався на 10-му місці  – 93%, він підтримав 220 реформаторських законів. І різницю між ними в 3 процентних пункти забезпечують тільки 8 законів, за які голосував Спориш, але які не підтримав Гузь.

Десятку лідерів об’єднує те, що всі вони – члени БПП або НФ і не дуже медійні, маловідомі широкій аудиторії депутати. Вони дисципліновані – дуже рідко пропускають засідання (максимум 6% прогулів) і справно голосують майже за всі законопроекти, які підтримуються коаліцією.

Рейтинг цілком за кожним депутатом доступний за посиланням.

ІІ. Рейтинг депутатів. Депутати-антиреформатори

Нижня частина рейтингу набагато колоритніше. Тут і збіглий екс-регіонал, і кілька людей, яких в Україні заведено називати олігархами, і лідер мілітаризованої організації.

В аутсайдерах багато медійних особистостей, котрі не приховують своїх політичних амбіцій

 

У десятці найменш корисних для реформ депутатів половина – представники Опозиційного блоку: Сергій і Юлія Льовочкіни, Вадим Рабинович, Вадим Новінський і депутат усіх скликань Юхим Звягільський. На останньому місці – колишній регіонал і збіглий нардеп Сергій Клюєв, його ІПР дорівнює 0%: він пропустив 94% пленарних засідань Ради. Ще більше прогулів у позафракційного депутата Андрія Білецького – 99%, правда, він встиг проголосувати за єдиний законопроект 1071-д (про податковий компроміс).

Формально замикає десятку Надія Савченко, але у неї була поважна причина для відсутності на перших трьох сесіях. Втім, після звільнення з російського полону Савченко нечасто бере участь в голосуваннях. На 11-му місці Костянтин Жеваго, який хоч і був на 44% засідань, але «наголосував» всього на 5%.

На відміну від лідерів рейтингу, серед аутсайдерів багато медійних особистостей, котрі не приховують своїх політичних амбіцій

ІІІ. Фракції і реформи: чиї депутати краще голосували за реформаторські закони

Перші два місця посідають Народний фронт і БПП, що очікувано і логічно: без них фактично може бути прийнято жодного закону.

Набагато цікавіше те, що показники опозиційної «Самопомочі» і Радикальної партії не сильно відстають від коаліціантів.

IV. Розлад і безладдя: аутсайдери коаліції

І в Народному фронті, і в БПП є частина депутатів, які не дотримуються «лінії партії» і голосують за реформи украй погано, займаючи місце в четвертій сотні рейтингу.

Наприклад, в НФ явні аутлайери – Денис Дзензерський, Тетяна Донець та Євген Дейдей.

Судячи з динаміки ІПР Дзензерського, він взагалі сильно розчарувався в депутатстві після першої ж сесії і майже перестав ходити на роботу після четвертої.

У БПП депутатів, які наголосували тільки на місце в четвертій і навіть п’ятій сотні, ще більше.

Найменш корисним для реформ виявився популярний блогер Віталій Чепинога, який набрав лише 6%.

Найменш корисним для реформ виявився популярний блогер Віталій Чепинога

V. Реформатори від опозиції

Майже в кожній опозиційній фракції є група депутатів, яка часто приходить на допомогу коаліції і підтримує реформаторські закони.

Найбільш прореформаторська з некоаліційних фракцій – «Самопоміч». Середній ІПР нардепа цієї фракції складає 69%.

Середній ІПР нардепа «Самопомочі» становить 69%

 

При цьому, схоже, що до шостої сесії у депутатів «Самопомочі» «вивітрився» ефект розчарування від розвалу коаліції (вони вийшли після третьої сесії), і більшість з них знову активно голосували за реформаторські закони.

Наприклад, ІПР Льва Підлісецького за шосту сесію був більший, ніж на перших двох. Такий самий результат і у більшості інших членів цієї фракції.

ІПР Льва Підлісецького за шосту сесію був більший, ніж на перших двох

У «радикалів» і «Батьківщини» досить велике розшарування між лідерами і аутсайдерами.

І якщо у перших лідер Олег Ляшко подає позитивний реформаторський приклад – посідає в своїй фракції 2-е місце з ІПР 74%, то Юлія Тимошенко з ІПР 38% серед однофракційників – одна з останніх реформаторів.

Радикальна партія

«Батьківщина»

VI. Новачки VS нардепи з досвідом

 

Чи варто, обираючи депутатів, вважати, що досвід роботи в Раді – це суттєва перевага? Якщо вас цікавить прийняття реформаторських законопроектів, то ні!

Середній ІПР у депутатів, які зайшли в Раду вперше, на 22 процентних пункту вищий, ніж у бувалих парламентаріїв.

VII. Дорогий досвід

Досвідчені депутати у середньому заробляють в чотири рази більше новачків, судячи з поданих декларацій за 2016 рік (графа «Доходи, в тому числі подарунки»). У перших середній дохід за минулий рік склав майже 12 мільйонів гривень, у недосвідчених нардепів всього 3 мільйони.

Десятка найбільш багатих досвідчених депутатів сумарно заробила за минулий рік понад 1,6 мільярдів гривень і виглядає наступним чином:

ТОП-10 найбагатших досвідчених депутатів: понад 1,6 мільярда гривень на всіх

 

Десять найбагатших новачків в три рази бідніші за найбагатших аксакалів Ради – 544 мільйони на всіх.

ТОП-10 найбагатших новачків: «лише» 544 мільйони на всіх

VIII. Реформи – жіноча справа!

Жінки в українському парламенті VIII скликання активніше підтримували реформаторські законопроекти.

Середній ІПР у депутаток – 64%, що на 6 процентних пунктів більше, ніж у чоловіків.

IX. Партійна дисципліна

Депутати, що пройшли в Раду за партійними списками, в середньому проявили себе більш активними реформаторами, ніж мажоритарники.

Їх середній ІПР – 63%, що на 10 процентних пунктів більше, ніж у колег з мажоритарних округів.

*   *   *

Ми розробили проект «ККД депутата» за гроші наших читачів, зібрані  під час краудфандингової компанії навесні цього року. Ми обіцяли, що створимо зручний інструмент для об’єктивної оцінки підтримки реформ депутатами і будемо “вести” і оновлювати проект до наступних парламентських виборів. Ми виконаємо свої зобов’язання, щоб кожен українець мав можливість зробити в 2019 році свідомий вибір.

Головне фото: depositphotos.com / igorgolovniov

VoxUkraine — унікальний контент, який варто читати. Підписуйтесь на нашу e-mail розсилку, читайте нас в Facebook і Twitter, дивіться актуальні відео на YouTube.

Ми віримо, що слова мають силу, а ідеї – визначний вплив. VoxUkraine об’єднує найкращих економістів та допомагає їм доносити ідеї до десятків тисяч співвітчизників. Контент VoxUkraine безкоштовний (і завжди буде безкоштовним), ми не продаємо рекламу та не займаємось лобізмом. Щоб проводити більше досліджень, створювати нові впливові проекти та публікувати багато якісних статей, нам потрібні розумні люди і гроші. Люди є! Підтримай VoxUkraine. Разом ми зробимо більше!


Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний