11 жовтня рівно опівночі російське видання «Коммерсантъ» опублікувало статтю Дмитра Медведєва про Україну. Свої думки Медведєв виклав у 5 коротких пунктах, насичених «вічнозеленими» міфами російської дезінформації. Далі коротко розбираємо кожен із них.
У першому пункті Медведєв згадує радикальних націоналістів, яких називає «нациками». Насправді в Україні, як і в багатьох розвинених країнах, а також у Росії, є представники крайніх правих, однак ці організації нечисленні й далеко не мають такої підтримки в суспільстві та органах управління, як це намагається зобразити російська дезінформація. На сайті EUvsDisinfo Європейської служби зовнішньополітичної діяльності зібрано щонайменше 400 фейків російської пропаганди про нацизм в Україні. Про цей міф ми вже писали в моніторингу російської дезінформації за минулий тиждень.
Закон про корінні народи не є націоналістичним, і тим більше, як його називає Медведєв, «ублюдочным». Закон спрямований на захист найвразливіших національних меншин — корінних народів. Корінний народ — автохтонна етнічна спільнота, яка сформувалася на території України, є носієм самобутньої мови і культури, має традиційні, соціальні, культурні або представницькі органи, самоусвідомлює себе корінним народом України, становить етнічну меншість у складі її населення і не має власного державного утворення за межами України. Серед корінних народів в законі згадуються ті народи, які сформувались у Криму, — кримські татари, караїми, кримчаки.
До речі, у Росії з 1999 року діє закон «Про гарантії прав корінних малочисельних народів Російської Федерації». У переліку корінних народів немає «братніх» українців і білорусів. Зате є народи Півночі, Сибіру та Далекого Сходу, права яких все одно порушують. Інші країни на кшталт США і Канади теж, за логікою РФ, «наслідують нацистам», оскільки визнають індіанські племена корінними народами.
У другому та третьому пунктах мова йде про «зовнішнє управління» над Україною. Примітно також, що Медведєв постійно пише «на Украине», замість «в Украине». Це стандартна практика для російської пропаганди. Так нам постійно «нагадують», що ми не країна, а лише колишня частинка імперії.
Україна, як і чимало інших країн, залежить від відносин із державами та міжнародними організаціями. Однак, це — взаємовигідне співробітництво. Наприклад, у рамках співпраці з МВФ Україна проводить економічні реформи, необхідні для подальшого розвитку. Про співпрацю з МВФ ми детально писали тут.
Допомога, яку надає Європейський Союз, спрямована на розвиток економіки, державного управління, громадянського суспільства, сприяння енергоефективності та захисту навколишнього середовища в Україні. Міфи російської пропаганди про Асоціацію України з ЄС ми вже спростовували тут.
Аналогічні міфи про співпрацю з НАТО ми спростовували тут.
У четвертому пункті Медведєв озвучує наратив про те, що Україна нібито не виконує мирні домовленості.
У межах цього наративу російські та проросійські медіа — а в даному випадку і сам Медведєв — забувають, що окупанти постійно порушують перемир’я, обстрілюючи українські позиції, періодично — із забороненого Мінськими домовленостями озброєння.
В останньому, п‘ятому пункті, Медведєв з-поміж іншого пише про «дибильную» Кримську платформу. Мета брехні у межах цього наративу — звести Кримську платформу до особистого піару Зеленського, який не мав і не міг мати ніякого політичного ефекту. В унісон з Росією на проросійському телеканалі «Наш» саміт охрестили «гарним шоу за наші гроші» та «піар-акцією Зеленського».
У цьому ж ключі проросійські ЗМІ висміюють декларацію, ухвалену за підсумками Платформи. Але насправді держави-учасниці саміту гарантують, що ця подія – лише початок їхньої співпраці для повернення Криму. У декларації зафіксовано невизнання незаконної анексії Криму та зобов’язання розглянути запровадження додаткових санкцій відносно РФ у разі подальшої агресії. «Вперше на міжнародному рівні РФ визнано державою-окупантом», — заявив Зеленський.
Подібні міфи про Кримську платформу ми розвінчували у моніторингу російської дезінформації за 23-29 серпня.
Незважаючи на те, що абсолютно кожен пункт у статті Медведєва був маніпулятивним, і навіть надзвичайна емоційність тексту не врятувала його від нашого фактчеку, все ж до Путіна, у статті якого ми знайшли 27 неправдивих та маніпулятивних заяв, йому ще далеко.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
