5 років малій приватизації: як реформа навчила громади та державу ефективніше розпоряджатися своїм майном

Що дала державі та громадам мала приватизація? Чи навчилися вони за пʼять років реалізовувати свої активи? Скільки обʼєктів перейшли у приватні руки з 2018-го року? Та як війна змінила процес приватизації?

Гроші до бюджетів різних рівнів

Офлайн торги з ліцитатором, оголошення про продаж унікальних обʼєктів у газеті «Відомості приватизації», можливості Фонду держмайна й парламенту щораз встановлювати додаткові умови участі для інвесторів та заздалегідь відомі імена учасників (а інколи й переможців). Відтак йшлося не про чесні та конкурентні змагання, а про наперед визначений хід та результати торгів. Сьогодні це виглядає непрозоро, неефективно та з очевидними корупційними ризиками. Однак до впровадження реформи саме таким був продаж державних активів. 

Невдачі і помилки непрозорої приватизації держмайна, яка розпочалась в Україні з проголошенням незалежності й тривала майже 26 років, породили низку суттєвих проблем: від тривалої стагнації тисяч державних підприємств і занедбаних комунальних обʼєктів до недоотриманих мільярдів до бюджетів та низького рівня довіри до процесу продажу у суспільстві. 

Згадані вище Закон та Порядок встановили нові правила гри з реалізації публічних активів й запустили малу приватизацію через відкриті та прозорі онлайн-аукціони в державній електронній торговельній системі Прозорро.Продажі. 

Загалом за пʼять років від початку реформи громади та держава виставили на приватизаційні аукціони активів на 6.3 млрд гривень. А державний та місцевий бюджети отримали у понад два рази більше від їхньої реалізації. Станом на червень 2023 року за результатами таких електронних торгів Україна заробила майже 14 млрд гривень до бюджетів різних рівнів. Із них 9.8 млрд гривень надійшли до держбюджету від продажу обʼєктів Фондом держмайна (ФДМУ), 3.8 млрд гривень — надходження до місцевих бюджетів за підсумками приватизаційних торгів, оголошених громадами.  

Від спиртзаводу до комунальної лабораторії

Загалом з 2018-го року в системі Прозорро.Продажі відбулося майже 5 тисяч успішних приватизаційних аукціонів. За їхніми результатами майже 5 тисяч державних та комунальних обʼєктів по всій Україні різного розміру, стану та вартості знайшли нових власників, які створюють там бізнеси, нові робочі місця та сплачують податки. Із них 1,7 тисячі об’єктів продали Фонд держмайна та його регіональні відділення.

Лише на пʼятірці найдорожчих проданих в рамках реформи обʼєктів — це Готель «Дніпро» (1.1 млрд грн), Калуська ТЕЦ (понад 800 млн грн), Львівська виправна колонія (377.5 млн грн), готель «Ермітаж» (311 млн грн), «Одесавинпром» (майже 235 млн грн) — Україна заробила понад 2.8 млрд грн. Усі вони були в державній власності. 

Держава за час реформи почала віддавати на приватизацію усе майно, яким потрібно ефективно управляти.  Наприклад, за час реформи приватизували 44 спиртзаводи, з яких 15 — від початку повномасштабної війни. Завдяки цьому бізнес отримав можливість інвестувати в розвиток цих об’єктів для отримання прибутку. Для галузі це означає припинення державної монополії. Ще один кейс — успішний продаж державного пакета акцій АТ «Київпассервіс», від якого до держбюджету надійшов 231 млн гривень. Кияни ж натомість отримали реконструйований Центральний автовокзал на Деміївці та сучасну піцерію в будівлі однієї з автостанцій на Подолі. 

Палац Гершгоріна у Деражні також опинився в приватних руках завдяки малій приватизації. Пам’ятку продавало регіональне відділення ФДМУ наприкінці 2022 року за 10 тисяч гривень. Кінцева ціна продажу перевищила стартову у 126 разів. І днями відреставрований палац відкрився для перших відвідувачів. 

Втім ринок обʼєктів малої приватизації не обмежується виключно державними активами. Два з трьох успішних приватизаційних аукціонів на Прозорро.Продажі — це новий ефективний власник комунального майна. Щобільше, саме органи місцевого самоврядування першими почали оголошувати торги з продажу своїх активів на старті реформи. Чи не вперше за час незалежності на місцях почали бачити в закинутих гаражах, складах і цехах не тягар, який щороку витягує з місцевого бюджету гроші на своє утримання, а активи, що дадуть можливість залучити від їхнього продажу гроші на ремонт шкіл, доріг або на розвʼязання інших проблем у селах чи містах. Фактично реформа приватизації повністю змінила підхід сотень громад по всій Україні до управління своїм майном. 

Завдяки цим змінам у Львові зʼявилися нові бізнеси у будівлях памʼяток архітектури на площі Ринок, у Покрові знайшовся бізнес, зацікавлений інвестувати в реконструкцію двоповерхової колишньої будівлі суду та відкрити там магазини, а в Острозі місцевий бізнесмен викупив на аукціоні будівлю лабораторії і перебудував її у будинок із доступними квартирами. 

Приватизація під час війни

Повномасштабна війна, яку розпочала росія у лютому 2022 року, суттєво вплинула на динаміку щорічного збільшення доходів від проведення реформи приватизації, оскільки на час воєнного стану було зупинено відчуження державного майна. На шостому місяці війни парламент відновив продаж державного майна за новими правилами. Серед них — можливість швидше проводити торги після їхнього оголошення та передача обʼєкта у приватні руки лише після сплати повної вартості за майно. 

Приватизація активів під час війни дозволила майже 1.8 тисячам учасників отримати доступ до різних, часом унікальних, обʼєктів, аби релокуватись, відновити бізнес чи розширити виробництво. 

Загалом за час повномасштабної війни до бюджетів різних рівнів приватизаційні е-аукціони принесли 2.8 млрд гривень при стартовій вартості обʼєктів один мільярд гривень. Із цих надходжень левова частка — 2.4 млрд гривень — доходи держави від продажу обʼєктів ФДМУ. Конкурувати за обʼєкти від Фонду на торги приходять в середньому 4 учасники, завдяки чому ціна обʼєктів зростає у понад два рази. 

Після пʼяти років реформи малої приватизації держава продовжує знаходити більш ефективних власників для нестратегічних обʼєктів, а органи місцевого самоврядування — конвертувати своє майно у надходження до бюджетів, зокрема, під час війни. І все це у відкритий, публічний і прозорий спосіб з можливістю для кожного брати участь в аукціонах або відстежувати їхній перебіг та результати. Такі ж принципи будуть використані й у великій приватизації (ред. — продаж обʼєктів балансовою вартістю понад 250 млн грн), за півкроку до якої Україна знаходиться сьогодні.