Жадібність – це добре?

Гордон Гекко, герой фільму «Волл Стріт», сформулював принцип світу великих корпорацій так: «greed is good» («жадібність — це добре»). Але до душі цей девіз припав далеко не всім. Багато інвесторів воліють направляти свої кошти в компанії, для яких моральний бік справи — не пустий звук. Так з’явилися принципи ESG-інвестування (від англ. environment, society, governance — довкілля, суспільство, урядування).

Сама ідея проста й шляхетна: інвестиції йдуть у бізнес, який мінімізує забруднення, просуває рівність, поважає права людини, дотримується справедливих умов праці, мінімізує корупцію тощо. Для інвестора визначати, чи дотримується певна корпорація принципів ESG, може бути справою витратною, і тому рейтингування фірм за критеріями ESG переважно доручено таким аналітичним компаніям як Sustainalytics та MSCI. У подальшому рейтинги від цих компаній можна використовувати для складання індексів, які становитимуть собою привабливі інвестиційні інструменти для пенсійних фондів, страхових компаній чи окремих інвесторів. Так, BlackRock управляє індексним фондом обсягом 7 млрд доларів США (iShares ESG Aware MSCI EAFE ETF), який безпосередньо включає корпорації з найвищим рейтингом ESG за оцінкою MSCI. Загалом ESG викликає доволі серйозну зацікавленість: Bloomberg прогнозує, що інвестиції в ESG-компанії сягнуть 50 трильйонів доларів США до 2025 р.

Інвестиції в ESG-компанії можуть притлумити докори сумління та підвищити самооцінку від того, що людина вчиняє правильно, проте світ складний та сповнений нюансів. Якщо життя не чорне чи біле, а радше сіре, то де проходить та лінія, за якою починається неприпустима поведінка? Більше того, обставини змінюються постійно, а відтак можна очікувати, що підходи, прийнятні в минулому, сьогодні здаватимуться огидними. Отже, прийти до спільного знаменника у цій навколоморальній дискусії складно. 

Проте інколи межі морального окреслюються дуже чітко, світ стає чорно-білим, а інвестиційні рішення перетворюються на питання життя та смерті. 

24 лютого 2022 р. Росія без жодного приводу вторглася в Україну. Жахливі злочини агресора сягають від зрівняння з землею цілих міст до бомбардування пологових будинків та обстрілів АЕС. Російська авіація вбиває тисячі мирних мешканців України. Ця катастрофа транслюється в реальному часі по телебаченню та в інших ЗМІ, і для всіх стурбованих долею людства вона є нестерпною.

Публічне обурення цивілізованого світу стає сприятливим політичним тлом для безпрецедентних санкцій проти Росії з метою обмеження путінських ресурсів для сіяння смерті та руйнувань в Україні. У таких умовах багато транснаціональних корпорацій швидко зметикували, що бізнес на Росії чи з Росією токсичний настільки, що найліпша стратегія — самостійно обірвати з Росією всі зв’язки якомога скоріше. Наприклад, МакДональдс закрив 850 закладів у Росії через «невиправдані людські страждання в Україні». Такі рішення недешеві, а отже не дивно, що окремі компанії вирішили залишитися на Росії, оскільки репутаційні втрати для них були значно менші від утрат унаслідок виходу. До такої позиції можна поставитися з розумінням, якщо визнати, що «жадібність — це добре».

Проте компанії, які мають репутацію соціально відповідальних, повинні дотримуватися вищих стандартів. Аналітичні фірми, що складають рейтинги ESG, мають виявляти та засуджувати зв’язки з воєнною машиною Росії та карати негідні бізнесові рішення пониженням рейтингу. Адже в цьому випадку тиша є оглушливою. 

Зверніть увагу на Nestle. Ця компанія вирішила залишитися на Росії, прикриваючись «відповідальністю перед понад 7000 наших працівників, більшість із яких — місцеві мешканці». У Nestle один із найвищих (AA) рейтингів від MSCI (MSCI зазначає, що «Nestle — лідер серед 83 компаній-виробників харчових продуктів»). Цей рейтинг в інвестиційному світі значить багато. Наприклад, акції Nestle займають найвищу частку в Індексі iShares ESG Aware MSCI від інвестиційної компанії BlackRock.

Однак дисонанс між сплатою податків на Росії і таким чином фінансуванням російської військової машини та високою моральною планкою світу ESG є значним. Яким чином рейтинг АА у Nestle ув’язується з повагою до прав людини (один із критеріїв ESG), коли вона сплачує податки російському уряду, що веде агресивну війну в Україні?

Хотілося б вірити, що MSCI та інші аналітичні агенції з часом дадуть свою оцінку, у який спосіб присутність на Росії відповідає високим ідеалам соціально відповідальних інвесторів. Зрештою, MSCI знадобилося всього два тижні (та смерті тисяч українців), щоб понизити рейтинг російського уряду на одну сходинку — із В до ССС. Проте потрібно розуміти, що кожен день затримки надає Nestle та подібним компаніям доступ до інвесторів, які турбуються про ESG та хочуть зробити світ ліпшим, а в результаті непрямо та несвідомо фінансують російську агресію. 

Призначення MSCI, Sustainalytics та інших — контролювати, щоб корпоративний світ не зажрався від своєї жадібності. Але хто проконтролює контролерів?