Відновлення під час війни і після: як світ допомагає Україні, і що маємо зробити ми

Погляд міжнародних інституцій та провідних економістів на відновлення та розвиток економіки України після війни обговорювали: Ірина Кравченко, заступниця Голови ЄБРР в Україні, Олена Волошина, Міжнародна Фінансова Корпорація, Наталя Петрова, USAID, Юлія Мінчева, лідерка проєктів «Вокс Україна», Ростислав Кісіль, власник Meest group. Модерував Юрій Пивоваров, КМЕФ.

Олена Волошина, Керівник діяльності Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в Україні, висловила захоплення рівнем опору, який демонструє український народ, і наголосила, що разом з іншими міжнародними організаціями IFC зараз намагається максимально підтримати людей та економіку України – на гуманітарну підтримку України організація передала понад 1,3 млн дол. IFC допомагає прозорим підзвітним прибутковим компаніям з налагодженими бізнес-моделями та корпоративним управлінням. В умовах війни корпорація підтримувала своїх партнерів, особливо компанії, що експортують або виробляють критичні товари, наприклад «Галнафтогаз», яким довелося різко переорієнтуватися на постачання палива з Європи замість Білорусі та Росії. Зважаючи на наближення посівної, іншим фокусом є підтримка фермерів, особливо невеликих. Олена Волошина зазначила, що українські фермери встигли закупити і насіння, і дизпаливо ще до повномасштабної війни, і значна частина полів уже засіяна. Проте проблеми з фінансуванням виникатимуть надалі, і тому вони розвивають інструмент аграрної розписки, аби він був доступний більшій кількості фермерів. Усі програми IFC тривають, організація працює над тим, щоб переформатувати частину з них на нагальні потреби, а також скоротити терміни та спростити умови надання фінансування.

Активно підтримує український бізнес і Європейський банк реконструкції та розвитку. У березні ЄБРР виділив Україні 2 млрд євро. ЄБРР підтримує великі державні компанії: «Укренерго» вже отримала кошти, планується надати кредити «Нафтогазу» на 300 мільйонів євро та «Укрзалізниці» на 50 мільйонів для підтримки їхньої ліквідності. Банк також надав кошти для підтримки низки українських банків, які допомагатимуть компаніям проводити експортно-імпортні операції в межах програми Trade Facilitation Programme. Ще 100 мільйонів євро ЄБРР виділить аграрному сектору, харчовим та медичним компаніям.

Наталя Петрова, менеджерка програм офісу економічного зростання USAID, підтримала Олену Волошину в тому, що жодна програма технічної допомоги в Україні не зупинилась. Проте певні програми переформатувались відповідно до вимог часу. Якщо раніше програми фокусувались на розвитку конкурентоспроможності України, то зараз ідеться про утримання попереднього рівня. Також USAID активно сприяє релокації бізнесу. Як приклад Наталя навела релокацію українського стартапу «NEVERDARK. Smart Fireplaces», який виробляє каміни на біопаливі на заводі, що розташовувався за 10 км від лінії вогню в Київській області. Вони встигли перевезти високоточне обладнання і зараз уже знову виробляють та експортують. Спікерка підкреслила, що релокація завершується не  тоді, коли компанія перевезла обладнання та людей, а тоді, коли довкола є система підтримки. Адже компанії можуть працювати справді ефективно тоді, коли знають, як вирішувати ті чи інші проблеми. Для цього за підтримки USAID у співпраці з муніципалітетами, місцевим бізнесом, громадськими організаціями запускається проект із релокації бізнесу West Business Hub. Такі ініціативи дозволяють компаніям МСБ продовжувати свою діяльність, налагодити збут, забезпечити робочі місця внутрішньо переміщеним особам. Пані Наталя також зауважила, що всім слід частіше говорити про Україну як країну з великими потенціалом: «Війна – це не український продукт. Ми продукуємо неймовірні товари та сервіси. Їх ми маємо продавати світові».

В наступному блоці дискусії говорили про середньострокову перспективу відновлення економіки. Лідерка проектів Воксу Юля Мінчева представила «Нарис про відбудову України».

Відбудова України відкриває унікальну можливість модернізувати країну та убезпечити її майбутнє. Ключові принципи міжнародної допомоги для відбудови такі: 

• Україна рухається до вступу до ЄС;
• під егідою ЄС створюється окрема агенція, яка має значну автономію в питаннях координації та управління допомогою та програмою реконструкції; (це сприятиме ефективнішому управлінню та координації, а також убезпечить від саботажу з боку РФ, яка є членом багатьох міжнародних організацій)
• Україна є «власником» програми реконструкції;
• заохочення та допомога у надходженні іноземного капіталу та технологій;
• допомога має бути переважно у вигляді грантів, а не кредитів;
• відбудова має виходити з принципу майбутнього без вуглецевого сліду з мінімальною залежністю від викопного палива. 

Щодо цих 6 принципів є загальний консенсус у світі. 18 травня Урсула фон дер Ляєн, голова Єврокомісії, оголосила про ініціативу Rebuild Ukraine, якак під егідою ЄС має об’єднати зусилля з відновлення країни. Після закінчення війни важливою буде умовність надання грошей – вони мають йти пліч-о-пліч із реалізацією важливих для України реформ. Обговорюючи досвід відбудови різних країн, Юля Мінчева окремо наголосила на важливості не повторювати помилок – ні чужих, ні власних. Адже після 2014 року реформи досягли значних успіхів, але, на жаль, у багатьох сферах загальмували. До того ж, ми як країна маємо досить сумнівний досвід виконання взятих на себе зобов’язань в рамках співпраці з міжнародними інституціями. Цього разу варто відмовитись від подібних практик. Юлія звернула увагу на важливості децентралізації та місцевих ініціатив, коли певні країни чи організації «беруть шефство» над окремими містами чи громадами, а також на мінімізації збитків уже зараз, аби не відновлювати те, що можна зберегти. На це працюють і різні програми підтримки українського бізнесу. Проте ЄС міг би поширити на Україну інструменти підтримки бізнесу, запроваджені під час пандемії – це субсидіювання зарплат працівників, аби вони не втрачали роботу протягом кризового стану, та ваучери європейському бізнесу для співпраці з українським (наприклад, закупівля продукції чи консалтингові послуги).

Зараз точиться багато дискусій про те, як саме організувати міжнародну допомогу так, аби її використати ефективно та на потрібні цілі. Ірина Кравченко, заступниця голови ЄБРР в Україні, підкреслила, що необхідна не лише прозора платформа для цього, а і згода всередині уряду з усіма погодженими пріоритетами та цілями, яких має досягти України для отримання додаткового фінансування. Всі донори хочуть бачити, як саме це буде працювати,  як реформи будуть іти не на словах, а на діях. «В України попереду багато домашньої роботи», підсумувала Ірина Кравченко.