Наразі багато європейців задаються питанням, що трапиться, коли вони більше не купуватимуть російську нафту. Ніхто не може передбачити майбутнє, проте історія іноді дає нам певне уявлення про те, як усе може скластися.
Подібна ситуація мала місце в 1860-х роках. Американський Південь (як і сьогоднішня росія) був переважно слабкорозвиненим регіоном з огидною політичною системою, що виробляв сировину – бавовну, якої потребували провідні промислові підприємства того часу — текстильні фабрики в Ланкаширі, Англія. Коли почалася Громадянська війна у США, Північ заблокувала порти Півдня, щоб не допустити експорт бавовни до Англії.
Блокада виявилася переважно успішною й ціна на бавовну-сирець у Ланкаширі виросла приблизно в шість разів порівняно з довоєнним рівнем. Бавовни стало набагато менше, а сотні тисяч працівників бавовняних фабрик втратили роботу.
Однак важкі часи в Ланкаширі тривали недовго. Незабаром власники фабрик знайшли інші джерела постачання бавовни, зокрема Індію та Єгипет. Раніше вони не використовували бавовну з цих країн, оскільки їхні машини не могли її обробити. У відповідь на блокаду довелося купувати нове обладнання.
Ланкаширським компаніям-виробникам текстильного обладнання у свою чергу довелося розробляти та виготовляти нові машини. Результатом став інвестиційний бум і швидке повернення до процвітання в Ланкаширі.
Отже, як виявилося, Ланкашир все-таки не був «залежним» від бавовни Півдня.
А що сталося б, якби Англія, помилково вважаючи, що «відлучення» від бавовни з Півдня є надто болючим, прорвала блокаду?
Ми не можемо знати напевно, але економічні історики ретельно вивчили це питання й зробили кілька обґрунтованих припущень. Лауреат Нобелівської премії з економіки Роберт Фогель писав, що навіть низький податок на бавовну в довоєнних обсягах зробив би бюджет Півдня вдвічі більшим за бюджет Півночі, а отже з допомогою Великобританії той, імовірно, здобув би перемогу та став незалежною державою.
Далі, за оцінками Фогеля, незалежний рабовласницький Південь став би військовим колосом. Він би розширив свою територію на Латинську Америку, можливо, навіть об’єднавшись із Бразилією (яка не звільнила рабів до 1888 року). Незважаючи на втрату бавовняної першості, нова країна увійшла б у двадцяте століття з величезними запасами нафти (особливо в разі завоювання Мексики та Венесуели).
Що ця альтернативна історія означала б для Великобританії? Менш ніж за вісімдесят років після Громадянської війни у США (що приблизно дорівнює часу, який минув від Другої світової війни до сьогодні) Німеччина напала на Британію. Білий супремасистський Південь був би природним і могутнім союзником Гітлера. Південь і Третій Рейх разом, мабуть, перемогли б.
Оскільки Європа сьогодні розмірковує про російську нафту, вона має дивитися на ситуацію в перспективі.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
