Під знаком євроінтеграції. Огляд реформ за третій квартал 2022

Ключові реформи

До квартального огляду реформ потрапили два рішення, що отримали оцінку вище +2 бали (з діапазону від -5 до +5), яка, на думку експертів, відділяє значні зміни від менш вагомих.

Ратифікація Стамбульської конвенції (+3 бали, Індекс реформ 185) стала важливим символом руху на зустріч європейським підходам до захисту прав людини. Країни, що її ратифікують, зобов’язуються криміналізувати гендерне насильство та збирати статистику про таке насильство, щоб відслідковувати тенденції і загрози у цій сфері. До таких злочинів належать, наприклад, примусові шлюби, примусова стерилізація, нав’язливе переслідування «об’єкта пристрасті» та схожі вчинки. 

Україна йшла до ратифікації Конвенції понад 11 років, з моменту її підписання у травні 2011. На заваді ставала Всеукраїнська Рада Церков, яка ключовим аргументом «проти» зазначала загрозу від використання терміну «ґендер», яке могло б стати «політичним і правовим інструментом для популяризації в українських школах і університетах … одностатевих стосунків». Повномасштабна війна з рф показала потребу швидшого зближення з ЄС, і допомогла можновладцям «відокремити зерна від полови» у сфері захисту прав людини.

Другим рішенням, що змогло подалати «планку» у +2 бали, стала Угода про «транспортний безвіз» із ЄС (Угода про вантажні перевезення автомобільним транспортом з Європейським Союзом) (+2,5 бала, Індекс реформ 185). Із зупинкою авіа- та морського сполучення з Україною внаслідок повномасштабного нападу рф роль автоперевезень зросла, а бюрократичні перепони і затримки на митниці стали коштувати ще більше. Після підписання угоди українським перевізникам більше не потрібно отримувати окремі дозволи на двосторонні та транзитні перевезення через країни ЄС. Ще один позитивний наслідок реформи — Україна та ЄС взаємно визнаватимуть водійські документи, видані однією зі сторін, отже для кермування автомобілем у ЄС українцям більше не потрібні міжнародні водійські права.

Антиреформи

У третьому кварталі негативну оцінку від експертів отримали два закони. Обидва вони пов’язані зі спробами підтримати сумнівні «точки зростання» замість того, щоб створювати рівні правила гри для всіх бізнесів у країні. 

Це закони про податкові пільги (-1,3 бала, Індекс реформ 185) та про митні пільги (-2 бала, Індекс реформ 185) для створення сприятливих умов для діяльності індустріальних парків. Закони передбачають звільнення від сплати податку на прибуток на 10 років, якщо підприємство матиме статус учасника індустріального парку впродовж не менше 10 років, та звільнення від сплати ПДВ при імпорті обладнання, яке буде використане в індустріальному парку. Однак є нюанси:

• якщо організація не витратить кошти, зекономлені з податку на прибуток, на розвиток діяльності підприємства в межах індустріального парку в наступному році, то втратить право на цю пільгу, сплатить невикористану частину суми як податок на прибуток та додатково оплатить пеню за несвоєчасну сплату податку;
• якщо організація втратить статус учасника індустріального парку менш ніж через 5 років з дати ввезення обладнання, вона повинна сплатити ПДВ за таке обладнання, а також пеню за його несвоєчасну сплату.

Враховуючи невизначеність в Україні, ці умови можуть значно зменшити привабливість пропозиції для бізнесів. Інша проблема — в ідеї зменшувати надходження до бюджету тоді, коли держава критично їх потребує. Та й загалом, в опитуваннях бізнесу підприємці частіше вказували серед ключових перешкод для інвестування в Україну не податковий тягар, а недовіру до судової системи, корупцію та великий вплив олігархів і монополій. А отже, для зростання економіки логічніше боротися з цими проблемами, а не «гратися» зі ставками податків.

Що змінилося у ключових сферах?

Індекс реформ відстежує регуляторні зміни у шести напрямках: державне управління, державні фінанси, монетарна система, бізнес середовище, енергетика, людський капітал. У третьому кварталі кожен з них посунувся вперед. 

Найбільший поступ за сумою балів відбувся у напрямках «‎Бізнес середовище», «Людський капітал» та «‎Державне управління». Далі про те, завдяки яким ключовим рішенням вони опинилися у топі.

Бізнес середовище

У третьому кварталі влада ухвалила 19 важливих реформ у сфері «‎Бізнес середовище». Більшість із них ініціювали депутати Верховної Ради (10), ще п’ять на рахунку Кабінету Міністрів, три — Президента.

Окрім вищенаведеного транспортного «безвізу», ми зафіксували ще кілька важливих змін у цій сфері.

Митна та торговельна євроінтеграція. Верховна Рада проголосувала за три закони, що дозволили Україні отримати митний «безвіз», а саме приєднання країни до Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами, про приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту з ЄС та закон, що вносить у Митний кодекс зміни, необхідні для узгодження митних питань та розвитку двостороннього торговельного середовища (всі вони отримали по +2 бали та потрапили у 187 випуск Індексу реформ). Внаслідок їх ухвалення українська митниця у режимі реального часу зможе обмінюватися інформацією з іншими країнами, які використовують Нову комп’ютеризовану систему транзиту (NCTS), а для переміщення товарів між країнами-підписантами достатньо буде однієї транзитної декларації (яка підходить і для експорту, і для імпорту, і для транзиту) та однієї гарантії.

Гармонізація екологічного законодавства з європейським. Закон про управління відходами (+2 бали, Індекс реформ 185) створює аналогічну європейській ієрархію управління відходами. Це — у порядку пріоритетності — запобігання утворенню відходів, їхнє повторне використання, переробка для повторного використання, відновлення (виробництво енергії), вивезення відходів. Закон також встановлює принцип «забруднювач платить», який має підштовхнути виробників до більш екологічного виробництва. На додачу до цього Україна ратифікувала поправки до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті (+1 бал, Індекс реформ 186), яка вимагає повідомляти сусідні держави про проекти, що можуть вплинути на їх навколишнє середовище (напр., будівництво ТЕС чи морського газопроводу). Ці поправки регулюють приєднання країн-членів ООН до конвенції та розширюють перелік видів діяльності, про які треба повідомляти сусідів. Також новим законом влада уточнила вимоги для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферу (+1 бал, Індекс реформ 186) та підстави для відмови чи анулювання дозволу.

Будівництво. Для пришвидшення відбудови України Кабмін ухвалив постанову про спрощення дозвільних та реєстраційних процедур при будівництві, капремонті і реконструкції будинків (+1,8 бали, Індекс реформ 185). За нею, для споруд висотою до двох поверхів будівництво може відбуватися без будівельного паспорта за умови дотримання цільового призначення ділянки та завантаження в Єдину державну електронну систему у сфері будівництва (ЄДЕССБ) намірів забудови земельної ділянки. Інша постанова про зміни у порядок ведення ЄДЕССБ (+1,3 бали, Індекс реформ 187) створила можливість в електронному вигляді подавати програми комплексного відновлення території громад та областей, а також створювати запити та отримувати відповідь про можливість розміщення на певних територіях евакуйованих підприємств чи об’єктів для проживання внутрішньо переміщених осіб. Депутати також нарешті визначили механізм реєстрації права власності на житло у недобудовах (+0,5 бала, Індекс реформ 187), особливості іпотеки і правочинів для нього. Тепер всі майбутні квартири у спорудах незавершеного будівництва мають бути зареєстровані у реєстрі речових прав Мін’юсту як окремий об’єкт майнових прав, а забудовник отримає право продавати їх тільки, якщо матиме всі дозвільні документи. Закон про забезпечення вимог цивільного захисту під час забудови територій (+1,3 бала, Індекс реформ 187) вводить вимогу обов’язкового розміщення сховищ у спорудах, де постійно перебуватиме понад 50 осіб або періодично понад 100 осіб. Закон також ініціює створення двох нових реєстрів — Єдиного державного реєстру адрес та Реєстру будівель та споруд (РБС). Ці реєстри будуть використовуватися для розподілу субвенцій, контролю роботи комунальних служб та — у майбутньому — для перепису населення України.

Людський капітал

За три місяці ми зафіксували 12 важливих змін у цій сфері. 7 з них були ініційовані Верховною Радою, три  — Кабінетом Міністрів, ще дві — президентом.

Влітку влада плідно попрацювала над актуальними регуляціями ринку праці. Був ухвалений так званий закон про фріланс (+2 бала, Індекс реформ 186), який регулює роботу без фіксованого робочого часу, але з фіксованим обсягом завдань. Він захищає права фрілансерів, фіксуючи їх право працювати з кількома роботодавцями одночасно, та вимагає від роботодавців платити «абонплату» фрілансерам, з якими підписана угода, навіть якщо у певний місяць ті не працювали — у розмірі, не меншому вартості 32 годин праці аналогічного фахівця, який працює за погодинною системою оплати. Нюанс закону — фрілансерів до роботи можуть залучати компанії, що мають до 250 співробітників, а кількість фрілансерів не має перевищувати 10% персоналу. Ще два закони в цій сфері покликані врегулювати питання військовослужбовців. Через те, що війна триває вже понад півроку, багато підприємств не змогли продовжувати виплачувати зарплату співробітникам, які стали військовослужбовцями. Новий закон (+1 бал, Індекс реформ 185) скасовує необхідність зберігати за відсутніми військовослужбовцями середній заробіток (при збереженні за ним місця), а також визначає, що при затримках у виплаті заробітної плати, роботодавець зобов’язаний її виплатити не більш як за шість місяців. Також збільшується перелік причин припинення трудових відносин: до них додалися неможливість забезпечувати працівника умовами праці внаслідок знищення майна підприємства в результаті бойових дій, відсутність працівника на роботі та будь-якої інформації про таку відсутність протягом чотирьох місяців, смерть або оголошення безвісти відсутнім ФОПа, який використовує найману працю. Законотворці також подбали про адаптацію військовослужбовців після повернення з війни. Закон про систему переходу від військової кар’єри до цивільного життя (+1,5 бала, Індекс реформ 186) визначає, що ветерани війни та родини загиблих ветеранів мають право на соціальну та професійну адаптацію. Над тим, якою вона буде, зараз працює Міжвідомча робоча група.

Культура. Для протидії впливу рф на культурному фронті влада ухвалила закон про підтримку національного музичного продукту обмеження публічного використання музичного продукту держави-агресора (+1,5 бали, Індекс реформ 185). Він вводить заборону на проведення гастролей громадян держави-агресора, а також на публічне виконання відео та музики, які були записані співаком з громадянством країни, яку було в будь-який час визнано державою-агресором. Водночас планується створити перелік виконавців, що засуджують агресію проти України, і на яких ці обмеження не поширюються.

Закон також збільшує частку українською мови у ефірах: на телебаченні не менше 50% контенту українською, на радіо — не менше 75% ефірного часу передач та не менше 40% музики українською мовою. Ще одна проблема, яку вирішує цей закон — «акустичне насильство» у громадському транспорті. Водіям рейсових пасажирських автобусів та маршруток заборонено «відтворювати в салоні автобуса музику, звуки фільмів чи інші звукові сигнали, крім інформації про поїздку», це можливо лише через навушники. Та сама заборона стосується і пасажирів: порушника, що слухатиме музику через динаміки, можуть навіть висадити з транспорту.

Державне управління

В цьому напрямі моніторингу ми виділили одинадцять важливих змін. По п’ять реформ ініціювали Верховна Рада та Кабінет Міністрів, ще одна на рахунку президента. 

Державна власність. Для швидшого знаходження приватних власників державним підприємствам та збільшення надходжень у бюджет влада ухвалила закон (+1 бал, Індекс реформ 187) про приватизацію, який дозволяє формувати пули з кількох об’єктів приватизації та продавати майно без аудиту, інвентаризації та оцінки. Плюсом є переоформлення на покупців дозволів та ліцензій на провадження певних видів діяльності до кінця строку їхньої дії, це дозволить значно прискорити запуск у роботу приватизованих підприємств. На період війни заборонена велика приватизація (об’єкти дорожче 250 млн грн), а також приватизація майна, що знаходиться у зоні бойових дій або поруч із нею. Держава також вирішила безоплатно передати громадам підприємства водопровідно-каналізаційного господарства (+0,5 бала,  Індекс реформ 187), якщо ті готові використовувати їх за цільовим призначенням і не відчужувати в приватну власність.

Діджиталізація. У третьому кварталі Україна продовжила рух у сторону «цифрової держави». Влада вирішила розширити перелік послуг, які можна отримати через «Дію» — для цього Кабмін розробив універсальний алгоритм надання таких послуг  (+2 бала, Індекс реформ 186). Це має на меті зменшити «людський фактор» і можливості для корупції у взаємодії громадян з державою. Для пришвидшення бюрократичних процедур для українців за кордоном уряд визначив 57 країн, з якими можливий електронний обмін документами з персональною інформацією громадян (+0,5 бала,  Індекс реформ 187). 

Для забезпечення захисту даних на сайтах держорганів та у реєстрах держателям державних інфоресурсів дозволили (+2 бали, Індекс реформ 185) укладати угоди про технічне адміністрування з іноземними постачальниками хмарних послуг, а також зобов’язали їх створити резервні копії даних на фізичних носіях на забезпечити їх безпечне зберігання (наприклад, у посольствах України в інших країнах).

«Вишенькою на торті» реформ у цій сфері став новий закон про офіційну статистику (+2 бала,  Індекс реформ 187), який створений на базі рамкового регламенту ЄС. Він дає право Держстату отримувати адміністративні дані про українців та юрособи від інших органів влади, чим істотно зменшує звітний тиск на респондентів. Закон також створює передумови для розвитку інформаційної системи органів державної статистики та її інтеграції з інформаційними системами інших органів влади. На додачу до цього закон врегульовує питання доступу до мікроданих у дослідницьких цілях, яке давно було у фокусі українських науковців та дослідників.

Хто найбільший реформатор?

У третьому кварталі 2022 року лідером в ухваленні реформ стала Верховна Рада — 23 регуляції, на другому місці Кабінет Міністрів — на його рахунку 16 ініційованих законів та ухвалених постанов. Шість ініційованих реформ на рахунку Президента, дві важливі постанови ухвалив НБУ.

У порівнянні з попереднім кварталом у третьому кварталі 2022: 

• кількість важливих нормативних актів виросла на третину — з 33 до 47;
• середня оцінка раунду впала з 1,2 до 0,9 бала;
• середня оцінка події залишилася без змін +1,2 бала з діапазону від -5 до +5. 

У третьому кварталі Україна продемонструвала впевнене прагнення гармонізувати своє законодавство з європейським. Це необхідний, але недостатній крок для подальшої євроінтеграції. Адже досі нереформованою залишається судова система, яка вже стала «притчею во язицех» і для українського суспільства, і для європейських дипломатів, які винесли її в окремий пункт «домашнього завдання України» перед вступом до ЄС.