Масові хвилі закликів здавати кров для поранених військових чи цивільних періодично здіймаються у соцмережах протягом всього повномасштабного вторгнення росії в Україну. Найчастіше це відбувається після повідомлень у ЗМІ про масовані ракетні обстріли чи складну ситуацію на фронті. Один із атрибутів такого повідомлення — коментар на кшталт: «Розповсюджуйте цю інформацію, репостіть, про це мають знати всі!!!». Такі звернення вмикають емоції у користувачів соцмереж – і вимикають їхнє критичне мислення. Це породжує паніку та надмірний ажіотаж у регіональних центрах крові, який призводить до черг, перевантаження медперсоналу та відмов потенційним донорам.
Однак часто такі повідомлення виявляються фейковими. Пояснюємо, що з ними не так, і чому не потрібно бігти здавати кров одразу після таких дописів.
За підтримки проекту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» VoxCheck щотижня аналізує та спростовує наративи щодо системи охорони здоров’я, які поширює російська пропаганда в інформаційному просторі України, Білорусі, росії.
У цьому матеріалі VoxCheck спільно з ДонорUA спростовує ворожі повідомлення, які можуть дестабілізувати систему донорства крові в Україні.
Розберемо кілька прикладів повідомлень про термінову потребу здати кров. Іноді у повідомленнях використовують назви справжніх центрів крові. Наприклад, нещодавно у мережі поширювали інформацію, нібито третя негативна кров терміново потрібна в Інституті хірургії та трансплантології імені О.О.Шалімова.
Скриншот допису у твіттері
Скриншот допису у фейсбуці
Спершу розберемо кейс зі згадкою інституту Шалімова. На поширення закликів здавати кров відреагував сам медзаклад та опублікував спростування на своїй сторінці у фейсбуці. Адміністрація Інституту пояснила, що інформація щодо негайної потреби закладу в донорській крові не зовсім правдива. Так, в Інституті функціонує відділення трансфузіології та здійснюється системний забір донорської крові. У випадку, коли є нагальна потреба в донорській крові або в чомусь іншому (медикаментах, одязі тощо), таку інформацію оприлюднюють на офіційному сайті та сторінках соціальних мереж Інституту. Тому вони просять обережніше ставитися до повідомлень у різних мережевих групах, оскільки ті можуть бути фейковими або спотворювати інформацію.
Поширення повідомлень про кров для поранених бійців неодноразово коментувало Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України. Зокрема на запит «УП.Життя» у МОЗ підтвердили, що ситуація контрольована та критичного дефіциту крові немає. Система крові в Україні працює в режимі «утримання запасів»: накопичені запаси компонентів крові вчасно поповнюються відповідно до кількостей, які передано закладами охорони здоров’я.
Раніше у пресцентрі МОЗ також пояснювали, що в Україні вибудуване системне планове донорство, яке дає змогу забезпечити сталі запаси крові та її компонентів. Координацією доставки запасів між регіонами опікується спеціалізована державна установа «Український центр трансплант-координації». Якщо виникає потреба у рідкісній групі крові, а на доставку із іншого регіону немає часу, тоді звертаються до донорів, які є в онлайн-базі.
Для системи донорства крові краще та ефективніше працювати, коли донори приходять до центрів крові постійно, а не тільки у випадку значної надзвичайної ситуації або реагуючи на окремі повідомлення в ЗМІ чи соцмережах.
Зворотний ефект «емоційного» донорства детально описала директорка Вінницького обласного центру переливання крові Оксана Банах під час презентації бази медичних фейків «Детокс від пропаганди» від VoxCheck. За її словами, поширення фейкових повідомлень веде до утворення біля центрів крові великих черг охочих здати кров. Однак медична установа фізично не зможе заготовити всю кров, яку отримає від донорів в умовах ажіотажу, оскільки має обмежений як технологічний, так і людський ресурси.
«Ми просто не зможемо переробити всю кров, тому що й обладнання має відпочити, а крім того, втомлюється наш персонал», — каже вона. Як пояснили VoxCheck у ДонорUA, термін придатності крові невеликий, а її заготівля і утилізація є доволі дороговартісною. То ж, крім усього іншого, масова заготівля крові, яку аж ніяк не зможуть використати, призводить до марнування ресурсів під час війни. Співробітники намагаються налагодити комунікацію із потенційними донорами, пояснити потребу чекати та записатися на інший день. Утім, частина людей, зрозумівши, що насправді нагальної потреби немає, більше не повернеться до центру.
В організації також зазначають, що звичка українців до стихійного та родинного донорства (ситуації, коли кров здають тільки для своїх близьких, якщо їх життя під загрозою) негативно впливає на якість крові. Випадкові незаплановані донації є ризиком передачі інфекцій реціпієнту.
Важливо наголосити, хоч ми і називаємо такі повідомлення фейковими, це не спростовує потребу у донорах загалом, а лише ажіотажний попит у конкретний момент. Потреба у крові є завжди, особливо в умовах війни. Однак кров — це обмежений ресурс, її не можна зберігати довго. Забір донорської крові має проводитися постійно у нормованому режимі — тоді ініціативність громадян матиме максимальну користь.
Як стати донором крові та її компонентів?
- Перевірити, чи відповідаєте ви вимогам донора крові. Донорами крові в Україні можуть бути здорові люди віком від 18 років і вагою від 50 кг, без тимчасових (наприклад, нещодавно перехворіли, вживали ліки, зробили татуювання чи вакцинувалися) чи абсолютних (серцево-судинні захворювання, цукровий діабет тощо) протипоказань.
- Обрати центр крові чи конкретного реципієнта та запланувати донацію на зручний для вас день і час. При собі мати документи, що посвідчують особу: паспорт та ідентифікаційний код.
- Дотримуватися здорового способу життя та режиму харчування напередодні донації.
Донор може здати цільну кров або її окремі компоненти: тромбоцити, плазму чи гранулоцити. Процедура забору при цьому відрізняється:
- Донація цільної крові складається із двох етапів: медогляд і сама донація, яка займає не більше 10 хвилин. Під час медогляду у донора визначають групу крові та рівень гемоглобіну, вимірюють тиск і пульс, перевіряють заповнену анкету та уточнюють стан здоров’я, спосіб життя. Донація проходить у спеціально обладнаному кабінеті для забору крові – маніпуляційній. Доза забору крові становить 450 мл, ще близько 20 мл беруть для аналізу на захворювання, що можуть передати через кров (ВІЛ/СНІД, сифіліс, гепатит В і С та печінкових показників). Далі центрифугуванням отримується еритроцитарна маса, термін зберігання якої складає від 21 до 42 днів. Якщо повторні аналізи не виявлять протипоказань, кров після обробки видадуть для переливання реципієнту.
- Донація тромбоцитів також проходить у два етапи: здача аналізів та забір тромбоцитів. Інтервал між етапами може бути як декілька годин, так і декілька днів. Для забору крові донора підключають до сепаратора. Усі фільтри та обладнання підготовлені для разового використання. Із вени апарат забирає кров, відфільтровує, залишає тільки тромбоцити та невелику кількість плазми крові, яка необхідна для підтримання тромбоцитів у життєздатному стані. Інші компоненти крові відразу повертають людині. Тромбоцитарну масу забирають в об’ємі приблизно 200 мл. Для адекватного проходження процедури донорові вводять невеликий об’єм розчину антикоагулянту для запобігання згортання крові в голці системи для забору.
- Донація плазми працює за аналогічним методом до здавання тромбоцитів, однак потребує менше часу: близько 2 годин разом із процедурою та стандартними обстеженнями крові. Плазма зберігається протягом 3 років.
- Донація гранулоцитів найбільш тривала та складна. За 8-12 годин до донації слід отримати ін’єкцію препарату, який стимулює активне вироблення лейкоцитів. Донація триває від однієї до двох годин і проводиться методом аферезу. Зібрані гранулоцити переливають упродовж 24 годин. В Україні є лише один центр крові, де збирають гранулоцити — НДСЛ «Охматдит».
Цей інформаційний матеріал підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданої від імені народу Сполучених Штатів Америки. Відповідальність за зміст цього інформаційного матеріалу, який необов’язково відображає погляди USAID, Уряду Сполучених Штатів Америки, несе виключно компанія ТОВ «Делойт Консалтинг» в рамках контракту №72012118C00001.
Застереження
Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
