Перевірка фейків у рамках партнерства з Meta
Представники росії заявляють, що Україна порушує Женевські конвенції, відправляючи на передову військових, які повернулися з полону.
Однак це безпідставне твердження. У міжнародному гуманітарному справді справді є опція, що звільнені з полону будут зобов’язані не повертатися на військову службу. Проте немає доказів, що росія та Україна домовилися саме про таке звільнення з полону, адже існують й інші формати обміну полонених.
У міжнародному праві немає єдиного правила, що всі колишні військовополонені зобов’язані відмовитися від участі в бойових діях. Як зазначає Йерун ван ден Бугард, дослідник, консультант із міжнародного права Юридичного департаменту МЗС Нідерландів, у міжнародному гуманітарному праві передбачені 4 опції звільнення військовополонених до завершення бойових дій:
- умовно-дострокове звільнення придатних до служби полонених: як правило, звільнення відбувається в обмін на зобов’язання більше не брати до рук зброю в тому ж конфлікті; утім, Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ) стверджує, що практика такого звільнення суттєво скоротилася з 1949 року і багато держав сьогодні забороняють своїм військовим погоджуватися на умовно-дострокове звільнення;
- звільнення придатних до служби полонених, які перебували в полоні протягом особливо тривалого періоду; такий обмін можуть організувати з використанням посередників, як-от нейтральної держави чи МКЧХ;
- звільнення поранених чи хворих військовополонених, які отримають користь від лікування в нейтральній державі;
- звільнення військовополонених, які через стан здоров’я навряд чи зможуть продовжувати брати участь у бойових діях.
Достеменно невідомо, який із цих варіантів обрали росія та Україна. Українські органи, що займаються обміном військовополонених, не повідомляли, що звільнені бійці не зможуть знову повернутися у стрій, і не розкривали всіх деталей переговорів із росією. Колишні полонені також не можуть публічно розповісти про всі подробиці.
Водночас є підтвердження, що в Україні немає заборони на повернення колишніх полонених до військової служби.
По-перше, у березні 2023 року на зустрічі, організованій Координаційним штабом із питань поводження з військовополоненими, представники командування Військово-морських сил ЗСУ заявили, що рішення про подальшу військову службу колишніх полонених ухвалюють у залежності від висновків військово-лікарської комісії.
По-друге, як зазначає правозахисна організація «Юридична сотня», українське законодавство не дозволяє звільненим із полону залишити військову служби за власним бажанням.
По-третє, у лютому 2023 року Богдан Кротевич, тимчасово виконуючий обов’язки командира бригади «Азов», заявив, що російська сторона не вимагала від захисників «Азовсталі» відмовитися від служби після полону. Кротевич — один із бійців, яких звільнили з полону у вересні 2022 року. Наразі бригада «Азов» відновлює боєздатність та готується до наступальних дій.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний