Україна зіткнулася зі складним викликом зміцнення соціальної згуртованості серед її мешканців. Успішне вирішення цієї задачі значною мірою залежить від того, наскільки вдасться зробити так, щоб люди почувалися задоволеними власним життям. Ми проаналізували дані Світового дослідження цінностей 2020 року, щоб виявити ключові чинники, які впливають на задоволеність життям в Україні. Ми встановили, що традиційні чинники, як-от стан здоров’я та дохід, відіграють суттєву роль у визначенні загального рівня задоволеності українців своїм життям. Крім того, ступінь національної гордості та відчуття особистого контролю над життєвим вибором виявилися потужними факторами, що впливають на рівень щастя в країні.
Автори: Анна Мельник, Дзвенислава Гринів, Христина Петринка, Микита Залозецький та Роман Мичка, студенти Київської школи економіки
Задоволеність життям – це комплексний показник, що включає загальне щастя і задоволеність людини життєвими обставинами. Він має широкий спектр вимірів, зокрема емоційне благополуччя, якість міжособистісних стосунків та професійні досягнення. Розуміння чинників, які впливають на задоволеність життям, має неабияке значення, оскільки надає надзвичайно цінні знання про добробут людини.
Підвищення задоволеності життям у населення має глибокі наслідки не лише для окремої людини, а й для суспільного прогресу. Вищий рівень задоволеності життям пов’язаний з різноманітними позитивними результатами, як-от прискорення темпів економічного розвитку, підвищення продуктивності та краща соціальна згуртованість. Крім того, це сприяє вищій стійкості до викликів та посилює політичну участь та громадську активність.
Наша головна мета – це визначення та розуміння ключових факторів задоволеності життям у контексті України. Для цього ми застосовуємо звичайну регресію (метод найменших квадратів) до даних Всесвітнього дослідження цінностей 2020 (WVS), яке є багатим джерелом інформації про цінності, переконання та сприйняття. Наш аналіз спрямований на виявлення чинників, що лежать в основі задоволеності життям в Україні. Знаючи ці фактори, ми пропонуємо деякі заходи політики, які можуть підвищити благополуччя мешканців України.
Нашою залежною змінною є задоволеність життям, тобто показник рівня задоволеності людини своїм життям. Вона вимірюється за шкалою від 1 до 10, де 1 означає повне незадоволення, а 10 – повне задоволення.
Пояснювальні змінні – це вік (кількість років), рівень доходу (вимірюється за шкалою від 1 до 10, де 1 – група з найнижчим доходом, а 10 – із найвищим), стан здоров’я (вимірюється за п’ятибальною шкалою від 1 – дуже поганий до 5 – дуже хороший), національна гордість (від 1 – «Я зовсім не пишаюся Україною» до 4 – «Я дуже пишаюся Україною»), та свобода вибору (від 1 – «Я зовсім не впливаю на хід мого життя» до 10 – «Я дуже впливаю на хід мого життя»).
Вибір пояснювальних змінних ґрунтується на наявних дослідженнях. У теорії вік суттєво та обернено впливає на загальну задоволеність людини життям (тобто старші люди в середньому менш задоволені). Однак дослідження визначають різні джерела задоволеності життям у різних вікових групах. Для молодих людей щастя часто асоціюється з успіхом, багатством та романтичними стосунками, тоді як старші люди більш схильні надавати перевагу власному здоров’ю як ключовому чиннику задоволеності життям. Численні дослідження наголошують на ролі суб’єктивного сприйняття відносного доходу (змінній, яку ми використовуємо) у визначенні щастя, причому вищий рівень відносного доходу зазвичай пов’язаний із вищою задоволеністю життям. Дослідження підкреслюють вирішальну роль здоров’я для щастя людей. Тобто здоровіші люди частіше повідомляють про вищий рівень задоволеності життям, аніж ті, хто має проблеми зі здоров’ям.
Нарешті, наш аналіз містить змінні національної гордості та свободи вибору. Можливо, наразі не існує точних теорій чи всебічних досліджень, які безпосередньо вивчають вплив цих змінних на задоволеність життям, особливо в контексті України. Однак ми включаємо ці змінні через їхню значущість у поточному українському контексті. Національна гордість відображає важливість етнічної ідентичності та прив’язаності до країни, тоді як свобода вибору є основоположною для принципів демократії. Ці аспекти є особливо актуальними сьогодні, під час війни.
Розглянемо спершу тенденції рівня щастя в Україні за останні десятиліття та порівняємо його з показниками інших країн. Як видно з рисунку 1, в Україні спостерігалося підвищення рівня задоволеності життям наприкінці 1990-х та на початку 2000-х років. За останнє десятиліття задоволеність життям стабілізувалася на доволі стійкому рівні – близько 6 із 10.
Рисунок 2 показує, що люди в Україні загалом повідомляють про нижчий рівень щастя порівняно з жителями країн Європейського Союзу, які брали участь в останньому раунді Всесвітнього дослідження цінностей (2017 – 2020 рр.).
До того ж, рівень задоволеності життям українців залишається найнижчим (див. рисунок 3 нижче) серед країн колишнього Радянського Союзу, включених до останнього раунду Всесвітнього дослідження цінностей (2017 – 2020 рр.).
Ми оцінили важливість обраних чинників у формуванні рівня задоволеності життям в Україні. Щоб зробити оцінки коефіцієнтів порівнянними, ми перерахували їх у стандартизовані коефіцієнти (див. рисунок 4). Разом ці п’ять факторів пояснюють 36,9% варіативності спостережуваних показників щастя. Свобода вибору та стан здоров’я є найпотужнішими детермінантами задоволеності життям в Україні. Так, збільшення показника стану здоров’я на одне стандартне відхилення підвищує оцінку зростання задоволеності життям в середньому на 0.23 стандартні відхилення. Подібним чином відчуття більшого контролю над власним життєвим вибором веде до більшої задоволеності життям: збільшення свободи вибору на одне стандартне відхилення підвищує задоволеність життям в середньому на 0.35 стандартного відхилення.
Рух угору уявною «драбиною доходу» підвищує рівень щастя. Ці результати узгоджуються з нашими гіпотезами та наявними дослідженнями. Відчуття більшої гордості за Україну також позитивно впливає на задоволеність життям: зростання почуття національної гордості на одне стандартне відхилення підвищує рівень щастя на 0.13 стандартного відхилення. Нарешті, збільшення віку на одне стандартне відхилення пов’язане зі зниженням показника задоволеності життям в середньому на 0.06 стандартного відхилення. Вік виявився найслабшим чинником щастя в Україні. Жоден із факторів вищого порядку (на кшталт взаємодій чи квадратних ефектів) не виявився статистично значущим у нашому аналізі. Це можна пояснити тим, що більшість наших чинників є категорійними змінними з обмеженим діапазоном шкали вимірювання.
Загалом наші результати для України підтверджують наявні дослідження щодо інших країн. Інші дослідження показали, що кращий стан здоров’я та вищий відносний дохід пов’язані з більшою задоволеністю життям, тоді як вплив віку на щастя є негативним. Ми можемо порівнювати лише знаки, а не величину коефіцієнтів з інших досліджень через відмінності методологій вимірювання в різних дослідженнях (різні шкали задоволеності життям і чинників) та різні набори використовуваних даних. До того ж, свобода вибору та національна гордість ніколи не розглядалися в попередніх дослідженнях.
Наші висновки корисні для формулювання політичних рекомендацій, спрямованих на підвищення рівня задоволеності життям українців усередині країни. Зважаючи на сильний позитивний вплив стану здоров’я на задоволеність життям, пріоритетом мають стати реформи, націлені на підтримку здоров’я людей – забезпечення кращого доступу до медичної допомоги, пропаганда здорового способу життя тощо. Розпочата у 2017 році реформа національної медичної системи проклала шлях до більш інклюзивної та якісної системи охорони здоров’я. Однак у пропагуванні здорового способу життя серед мешканців України досягнуто незначного прогресу (необхідні заходи політики включають освіту, особливо шкільну, створення громадських місць для занять спортом, пропаганду вакцинації). Здоровий спосіб життя посилить профілактичну складову в національній системі охорони здоров’я та дозволить зменшити кількість серйозних захворювань.
Позитивний зв’язок між відносним доходом та задоволеністю життям свідчить про необхідність двох типів політики: заохочення конкуренції (обмеження монополій), покращення бізнес-середовища, щоб більше людей могли знайти роботу або розпочати власний бізнес (у контексті війни та відбудови необхідною політикою для цього могло би бути страхування від військових ризиків) та посилення економічної рівності. Останнє може включати вищі податки для заможніших осіб та цільову підтримку бідних.
Нарешті, наші результати показують, що почуття національної гордості та свобода вибору є значущими та впливовими чинниками задоволеності життям в Україні. Отже, необхідно запроваджувати демократичні механізми, коли це можливо (наприклад, під час війни неможливо проводити вибори, але публічні дискусії щодо пріоритетів фінансування як на місцевому, так і на центральному рівнях є можливими й бажаними), а також сприяти поглибленню зв’язку з українською національною ідентичністю та спадщиною. Останнє передбачає, наприклад, підтримку музеїв, книг, фільмів тощо, які б навчали українців їхньої історії та культури. Результатом цих зусиль стане не лише благополуччя окремих осіб, а й зміцнення структури нації та сприяння її соціальному та політичному розвитку.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний