Перевірка фейків в рамках партнерства з Meta
У російських пропагандистських каналах з’явились пости у вигляді «зливів», що виконавча редакторка CNN Рейчел Смолкін доручила підлеглому «звинуватити Зеленського у виправданні Голокосту та відповідно поставити під сумнів необхідність фінансової допомоги Україні». Як доказ у постах додають скриншот листа Смолкін.
Немає жодних доказів існування листа Рейчел Смолкін, а першоджерелом цієї новини є пропагандистські канали. До того ж у поширюваних дописах посада Рейчел Смолкін вказана неправильно, а в самому листі є неправдива інформація про Ярослава Гуньку, ветерана дивізії Ваффен-СС «Галичина».
Вперше ми виявили цю інформацію в російськомутелеграм-каналі «Разведчик», який 19 жовтня о 12:51 опублікував допис з картинкою та текстом, які надалі поширювались чи копіювались іншими каналами, до прикладу, «УКРОПСКИЙ ФРЕШ», чи невеликим пропагандистськими ЗМІ. Перекладений французькою текст з’явився також на проросійській твіттер-сторінці «Brainless Partisans». Більшість джерел поширюють вже згаданий допис із каналу «Разведчик», натомість в авторитетних українських чи іноземних виданнях цієї новини немає.
Наразі офіційна посада Рейчел Смолкін — старша віцепрезидентка із питань глобальних новин, а не «виконавча редакторка», як заявили у телеграм-каналах, де текст на скриншоті з правильною назвою посади різнився з написаним у супроводжувальному тексті. Рейчел була редакторкою раніше, але згодом перейшла на іншу посаду.
У самому ж листі є посилання на спогади Ярослава Гуньки, де він нібито вихваляє німецьких солдатів: «Ми з радістю вітали німецьких воїнів. Мені виповнилося 16, і наступні два роки були найщасливішими в моєму житті». Фраза «Ми з радістю вітали німецьких воїнів» стосувалася початкового періоду окупації, після якого автор одразу займає антинімецьку позицію. Ярослав Гунька неодноразово наголошує на своїй антипатії до німців: «Фюрер негайно показав свої пляни щодо України, ліквідувавши тимчасовий український уряд у Львові і запроторивши українських провідників в концентраційні табори. Пішла нова хвиля арештів. Проти нового ворога було легше протиставитися…».
Слова про «найщасливіші роки» були написані не про німецьку окупацію, а про навчання в гімназії: «У гімназії наука відбувалася в національному дусі з лекціями релігії. Ми могли свобідно розмовляти між собою на різні теми, включно з політикою, без жодного страху. […] Організація Українських Націоналістів (ОУН) зорганізувала свої клітини в гімназії і обхопила багато молоді. Мені саме минуло 16 років, і наступні два роки стали найщасливішими роками мойого життя. Не уявляв я собі, що пережите в тих двох роках напоїть мене любов’ю до рідного міста так, що вистачить мені її на все життя. Не знав я тоді, що мрії про ті два роки, про товариство чарівних дівчат, про безжурно веселих друзів, про запашні вечори у розкішному замковому парку і проходи по місті допоможуть мені перейти тривожні часи наступних років».
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
