Пропагандисти продовжують вигадувати «епідемії» для України. Цього разу регіонами нібито поширювався сказ та туберкульоз. При цьому звинувачувались українські військові та проведені реформи. Однак не було жодних згадок про вплив безперервної російської агресії на поширення хвороб та роботу системи охорони здоров’я.
За підтримки проекту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» VoxCheck щотижня аналізує та спростовує наративи щодо системи охорони здоров’я, які поширює російська пропаганда в інформаційному просторі України, Білорусі, росії.
Дезінформація: Військовослужбовці 54-ої та 14-ої омбр потрапили в лікарню через сказ
У мережі поширюють інформацію, нібито військовослужбовці 54-ої окремої механізованої бригади (омбр) ім. гетьмана Івана Мазепи та 14-ої окремої механізованої бригади ім. князя Романа Великого заразились сказом. У дописі йдеться, що бійців 54-ої омбр, які дислокуються в районі села Тимківка Харківської області, доправили на лікування до Харківської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О.І.Мещанінова, а військовослужбовців 14-ої омбр — до іншої лікарні в Харкові (назву закладу не уточнюють). Автори посту заявляють, мовляв, військові могли інфікуватись через поїдання мертвих тварин, які хворіли на сказ.
Як насправді?
Міністерство охорони здоров`я України чи місцеві медіа не повідомляли про випадки сказу серед військових вказаних у дописі або інших бригад. Станом на грудень 2023 року у Харківській області не було випадків зараження сказом у людей. За цей період в Україні підтверджений лише один випадок захворювання на сказ у мешканця Вінницької області.
Сказ — гостре інфекційне захворювання, спричинене вірусом Rabies virus, який вражає людей та тварин. Захворювання швидко розвивається, пошкоджуючи центральну нервову систему, та може призвести до летальних наслідків, якщо не ввести вакцину у день інфікування. Поширюється вірус через укуси, подряпини або потрапляння зараженої слини на слизові оболонки. Симптомами сказу є підвищення температури, відчуття поколювання, пощипування чи печіння у місці пошкодження. Найкращим способом запобігти інфікуванню є профілактична імунізація (для людей, які часто контактують з тваринами) та щеплення тварин.
Обидві бригади дійсно тримають оборону на Харківщині. Однак у Харківській області не фіксували випадки інфікування сказом у людей, останній випадок захворювання зареєстрували у 2022 році. За словами директорки обласного центру контролю та профілактики хвороб Любові Махоти, у 2023 році 63 людини отримали лікування від укусів скажених тварин. Також 2 тисячі пацієнтів звертались через поранення, яке завдали тварини. Це число на 23,5% більше, ніж було у попередньому році.
Протягом 2023 року фахівці виявили 49 випадків захворювання на сказ у тварин у семи районах Харківської області. Махота заявила, що захворювання розповсюджується через збільшення кількості безпритульних тварин, адже за статистикою найчастіше інфікованими були коти та собаки.
Усього за дев`ять місяців 2023 року в Україні зареєстрували 700 випадків захворювання на сказ у тварин, ця кількість перевищує показник 2021 та 2022 років. При цьому Держслужба з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів опублікувала дані за 7 місяців, згідно з якими кількість інфікованих становила 359 випадків. Тобто зростання розповсюдження хвороби у тварин почалось у вересні-жовтні. Найбільше випадків протягом року зареєстрували на Вінниччині та Одещині, високі показники також у Житомирській, Кіровоградській і Львівській областях.
До того ж інфікування через поїдання мертвої тварини, хворої на сказ, видається малоймовірним. Оскільки вірус поза тілом інфікованої тварини може існувати кілька годин. Він перестає бути небезпечним, коли «висихає» чи піддається впливу сонячного світла, тож такий ризик інфікування є дуже низьким.
Джерела: Міністерство охорони здоров’я України, ВООЗ
Дезінформація: Захворюваність на туберкульоз росте внаслідок проведеної медреформи
У мережі поширюють інформацію, нібито захворюваність на туберкульоз росте через закриті Уляною Супрун тубдиспансери. Натомість Міністерство охорони здоров’я України, з одного боку, повідомляє про зростання кількості хворих, з іншого — називає подібні звинувачення кремлівською дезінформацією.
Як насправді?
Актуальну статистику щодо захворюваності на туберкульоз публікує Центр громадського здоров’я. Іноді про рівень захворюваності також повідомляють обласні центри контролю та профілактики хвороб. Так, у листопаді 2023 року сумський центр повідомив, що на Сумщині зростає кількість хворих на туберкульоз. «За 10 місяців поточного року [2023] захворюваність на туберкульоз органів дихання серед мешканців області зросла на 30,8% в порівнянні з минулим 2022 роком. Це зростання відбулося в основному за рахунок Шосткинського району, де захворюваність на туберкульоз у поточному році зросла удвічі». Загалом по Україні за 9 місяців 2023 року зафіксовано 37,4 випадку на 100 тисяч населення — це на 8% більше, ніж за аналогічний період 2022 року.
Завідувачка відділу управління та протидії туберкульозу Центру громадського здоров’я Яна Терлеєва говорить про те, що нові діагностичні підходи дозволяють виявляти тих людей з туберкульозом, котрі залишилися поза межами медичної системи внаслідок епідемії COVID-19. Поступово в Україні повністю переходять на діагностику туберкульозу за допомогою сучасних молекулярних генетичних систем замість недостатньо ефективної мікроскопії мокротиння. Так, у 2022 році було завершено інсталяцію 106 систем GeneXpert на рівні надання спеціалізованої медичної допомоги, у пенітенціарному секторі та Міністерстві оборони України, щоби розширити доступ до швидкого виявлення туберкульозу.
Також причиною приросту може бути низький рівень вакцинації. Заступник міністра охорони здоров’я України Ігор Кузін зазначає, що минулого року вакцинація БЦЖ для профілактики туберкульозу не вийшла на показники, рекомендовані Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Згідно з ними, щеплення мають пройти щонайменше 95% населення, а у 2022 р. в Україні рівень вакцинації БЦЖ становив 77%.
Вакцина БЦЖ — це жива вакцина від важких, генералізованих форм туберкульозу, таких як туберкульозний менінгіт та міліарний туберкульоз. Вони особливо небезпечні для дітей першого року життя з несформованим імунітетом. БЦЖ вводять на 3-5 день життя, однак діти старше 5 днів також можуть бути вакциновані.
Раніше ми вже писали про те, що заяви про закриття усіх тубдиспансерів в рамках реформи Уляни Супрун є неправдивими. Із 2019 року змінився підхід до лікування туберкульозу — зі стаціонарного на амбулаторний. Протитуберкульозні установи області об’єднали в єдиний в області протитуберкульозний заклад. Ліки проти туберкульозу можна отримати у фтизіатричному кабінеті в районі або у сімейного лікаря. Крім того, з 2020 року протитуберкульозні диспансери разом з іншими медичними закладами почали фінансуватися НСЗУ за принципом «гроші ходять за пацієнтом». Станом на початок грудня 2023 року понад 500 закладів мають договори з НСЗУ щодо надання послуг діагностики та лікування хворих на туберкульоз у стаціонарних та амбулаторних умовах (без госпіталізації), а також супроводу та лікування туберкульозу на первинному рівні медичної допомоги.
Необхідність обов’язкового стаціонарного лікування при туберкульозі — це міф. Як пояснює Міністерство охорони здоров’я України, головним критерієм одужання є щоденне приймання ліків. Стан переважної більшості хворих зазвичай значно покращується через декілька тижнів лікування, тож необхідності в особливому спокої та догляді немає, людина може працювати впродовж курсу лікування. Крім того, так лікарні спроможні якісніше допомагати тим пацієнтам, стан яких потребує стаціонарного лікування. Адже перевантаженість створює умови для «обміну» збудниками серед пацієнтів з різними формами захворювання та загрожують надбанням стійкості до лікування.
Зараз хворим на туберкульоз справді складніше отримати необхідну медичну допомогу. Причиною цьому є тривала російська агресія. За даними Міністерства охорони здоров’я України, через війну з росією пошкоджено заклади охорони здоров’я, що надають допомогу людям з туберкульозом у 10 областях: Херсонській, Харківській, Чернігівській, Сумській, Луганській, Київській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій та Миколаївській. Через активні бойові дії не працюють регіональні лабораторії з мікробіологічної діагностики туберкульозу Луганської та Донецької областей, при цьому лабораторія на Луганщині знищена країною-терористом. Попри руйнування або пошкодження медзакладів усі регіональні протитуберкульозні служби працюють і виконують свої функції.
Дисклеймер: Цей інформаційний матеріал підготовлено за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданої від імені народу Сполучених Штатів Америки. Відповідальність за зміст цього інформаційного матеріалу, який необов’язково відображає погляди USAID, Уряду Сполучених Штатів Америки, несе виключно компанія ТОВ «Делойт Консалтинг» в рамках контракту №72012118C00001.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
