МАНІПУЛЯЦІЯ: У жовтні 2024 року в Польщі зруйнували памʼятник воїнам УПА — фото

МАНІПУЛЯЦІЯ: У жовтні 2024 року в Польщі зруйнували памʼятник воїнам УПА — фото

28 Жовтня 2024
FacebookTwitterTelegram
48

Перевірка фейків у рамках партнерства з Meta

Російські пропагандисти активно поширюють у мережі фотографії зруйнованих пам’ятників воїнам Української повстанської армії (УПА) у польському селі Верхрата. Зруйновані у жовтні 2024 року пам’ятники є нібито проявом боротьби поляків з глорифікацією УПА серед українських мігрантів, які проживають у Польщі. Росіяни додають, що це стало причиною відмови української сторони від ексгумації жертв Волинської трагедії.

Проте це — маніпуляція. Фото, яке поширюють російські телеграм-канали, зробили ще у 2016 році, тоді справді зруйнували пам’ятники воїнам УПА. Крім того, Україна не відмовляється від ексгумації тіл жертв Волинської трагедії. 

Скриншот публікації

За ключовими словами ми знайшли фото зруйнованих пам’ятників героям УПА, які поширюють росіяни. Подія відбулася ще у 2016 році. Тоді вандали справді зруйнували пам’ятник у селі Верхрата Підкарпатського воєводства. 

Скриншот новини щодо руйнування пам’ятників воїнам УПА у Польщі у 2016 році 

Заяви росіян, що саме руйнація памʼятників є причиною відмови української сторони від ексгумації тіл жертв Волинської трагедії, — неправдиві. 

Волинська трагедія — це масові вбивства польського та українського цивільного населення, здійснені в 1943-1944 роках на території Волині, переважно Українською повстанською армією (УПА) та польською Армією Крайовою. Конфлікт зародився ще у 1920-х роках на тлі дискримінаційної політики польського уряду, який контролював частину українських земель. Польська влада обіцяла українцям дотримання їхніх прав, але насправді українські школи закривали, а православних мешканців змушували прийняти католицизм. Через це серед українців виникали повстання, а згодом була заснована Організація українських націоналістів (ОУН), члени якої не сприймали політику польського уряду та хотіли відновити незалежність України. Пізніше це переросло в етнічні чистки з обох сторін.

За оцінками Українського інституту національної пам’яті, з польської сторони налічується близько 30 тисяч жертв, а з української — 10 тисяч. Водночас історик Богдан Гудь каже: «Загалом польські втрати, на думку вітчизняних дослідників, становили 35-40 тисяч осіб […] Нині українські історики оцінюють «наші» жертви на близько 20 тисяч осіб».

Наприкінці серпня 2024 року Польща звернулася до України з проханням дозволити ексгумацію польських жертв, загиблих під час Волинської трагедії 1943-1944 років для їхньої ідентифікації та перепоховання. Це питання досі залишається чутливим для обох країн через історичні суперечності щодо подій Другої світової війни. Варшава наполягає на проведенні ексгумацій як частини історичної справедливості та вшанування жертв. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш навіть пригрозив заблокувати вступ України до ЄС, якщо це запитання не вирішиться.

Попри складність історичних взаємин, Україна прямо не відмовлялась від ексгумації жертв Волинської трагедії. 1 жовтня 2024 року Український інститут національної пам’яті оголосив, що планує провести пошукові роботи жертв Волинської трагедії у 2025 році у відповідь на звернення польських громадян. 2 жовтня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що з Польщею обговорили «конкретні технічні, а не політичні кроки, щоб нарешті вирішити питання ексгумацій». Такі кроки демонструють прагнення України подолати історичні розбіжності та зміцнити партнерські відносини з Варшавою.

Пропагандистські твердження щодо відмови України вести діалог із Польщею з теми ексгумацій через пошкодження пам’ятників воїнам УПА вводять людей в оману та спрямовані на посилення напруги між двома країнами. Подібні маніпуляції вкотре підтверджують прагнення росіян використовувати чутливі історичні питання як інструмент для розпалювання міжнаціональних конфліктів.

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний