Як працює культурна дипломатія під час війни?

Головним викликом для культурної дипломатії України за останні роки є те, що про Україну знають у всьому світі, але все ще недостатньо добре розуміють. 

З початку повномасштабного вторгнення усі показники України за цим індексом значно виросли порівняно з 2021 роком (рис. 1), і Україна перескочила з 61 сходинки в рейтингу на 37-му (жодна країна не покращувала свої показники так радикально). Найбільше зростання спостерігається за компонентом «обізнаність», а в категорії «Культура та спадщина» різкого зростання не помітно. 

Більш того, порівняно з 2023 роком у 2024 деякі показники знизилися (рис. 2) — імовірно, Україну затьмарили інші новини.

Звісно, перш за все зростанням свого рейтингу Україна завдячує Збройним Силам. Проте культурні установи також роблять великий внесок у впізнаваність України, знайомлячи міжнародну спільноту з нашою культурою.

Український інститут є ключовою інституцією у сфері культурної дипломатії України. Під час повномасштабного вторгнення Інститут значно розширив географію своєї роботи, переорієнтував свою діяльність і отримав на неї майже на 60% більше коштів, ніж у 2021 році (рис. 3). У 2023-2024 роках фінансування інституту було трохи меншим, ніж у 2022, але все одно номінально перевищувало рівень 2021 року. Проте, як зауважує Генеральний директор Українського інституту Володимир Шейко, оскільки Інститут здійснює витрати за кордоном у валюті, а фінансування отримує у гривні, то через девальвацію гривні «купівельна спроможність» Українського інституту з 2019 до 2024 року знизилася на 50%. Проте інститут спромігся розширити свою діяльність, залучивши понад 170 млн грн позабюджетних та донорських коштів. 

За останні роки Український інститут збільшив кількість проєктів та розширив їхню географію. Наприклад, у 2023 році Інститут провів 105 заходів та проєктів у 30 країнах (рис. 4), а також заснував перші закордонні представництва в Німеччині та Франції. 

За ініціативою Українського інституту щорічно проводиться «Місяць культурної дипломатії» у Вікіпедії. Авторів закликають доповнювати та створювати нові статті іноземними мовами у Вікіпедії про діячів культури, про яких іще немає матеріалів. Перший рік повномасштабного вторгнення став рекордним: у 2022 опублікували уп'ятеро більше  нових статей, ніж у 2021 (рисунок 5), до їх написання долучилася рекордна кількість учасників. У 2024 році матеріали створили у 66 мовних розділах сайту, що також стало рекордом за чотири роки існування проєкту. 

Крім того, Український інститут підтримує українські студії, яких у світі понад 160 у близько 30 країнах (рис. 6, 7). Вони опікуються культурною дипломатією та формують знання про Україну за кордоном. 

З рисунків 6 та 7 помітно, що українських студій найбільше в демократичних країнах, де перебуває найчисельніша українська діаспора (США, Канада) або які мають тісний історичний зв'язок з Україною (Польща). 

Проте такі країни, як Франція чи Італія, а також сусіди України, в яких є значна українська діаспора (Словаччина, Угорщина, Румунія), на жаль, мають небагато центрів дослідження України, і цю ситуацію потрібно виправляти.

За останні кілька років Україна продемонструвала значні досягнення в галузі культурної дипломатії. Суспільство і держава усвідомлюють цінність культури для відстоювання національних інтересів, тому ці досягнення потрібно примножувати, що передбачено у стратегії Українського інституту на 2025-2029 роки.