Важливі законопроєкти. Випуск 37: конкурс на Голову Антимонопольного комітету, створення військових судів

За цей період було зареєстровано 30 законопроєктів: 2 урядових і 28 депутатських. Серед них — про конкурсний відбір на посаду голови АМКУ та збільшення його повноважень, створення військових судів, які судитимуть військовослужбовців за порушення закону, підвищення прожиткового мінімуму, мінімальних заплати та пенсії. Також законодавці запропонували створення банків фінансової інклюзії, що дозволило б Укрпошті надавати банківські послуги жителям віддалених сіл. Для реалізації цього ще не ухваленого рішення Кабмін передав Укрпошті націоналізований банк.

Конкурс на посаду керівника АМКУ та зміни у повноваженнях органу

Законопроєкти 12440 і 12440-1 пропонують зміни в регулюванні роботи Антимонопольного комітету України (АМКУ) та економічної конкуренції. Вони встановлюють додаткові вимоги до підприємств, які займають монопольне становище. Основна відмінність між цими двома законопроєктами – порядок призначення керівництва АМКУ, натомість більшість положень про зміни у повноваженнях комітету та контроль за конкуренцією, однакові.

Законопроєкт 12440 залишає чинну процедуру призначення голови АМКУ – Президентом України за згодою Верховної Ради. Законопроєкт 12440-1 пропонує новий механізм – конкурсний добір. Його здійснюватиме спеціальна комісія, до складу якої входитимуть по три представники від Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів. Кандидати проходитимуть кілька етапів оцінки, включно з аналізом професійного досвіду та співбесідами. Після добору комісія визначатиме дві кандидатури, із яких Президент обиратиме одну для затвердження Верховною Радою. Законопроєктом не передбачено процедури у разі, якщо ВР не затвердить обраного Президентом кандидата. 

Інші зміни, що пропонують законопроєкти, стосуються розширення повноважень АМКУ з отримання інформації від учасників ринку, з контролю за цінами та проведення перевірок.

Наразі, якщо підприємство не надало інформацію на вимогу АМКУ або надало недостовірну інформацію, воно має сплатити штраф (1% доходу + пеня за кожен день прострочки). Законопроєкти пропонують дозволити АМКУ викликати на допит або вимагати письмові пояснення від представників підприємств та державних органів, які можуть мати інформацію або документи, що підтверджують порушення антимонопольного законодавства. Відмова від такого виклику вважатиметься порушенням і передбачає штраф у розмірі 5% доходів від господарської діяльності та 1% доходу за кожний день за ненадання інформації вчасно. Якщо у підприємства відсутній дохід, штраф за відмову або надання недостовірної інформації становить до 136 тис. грн. Без чіткого визначення методики розрахунку доходу підприємства і без визначення його мінімального розміру, АМКУ отримує дискреційні повноваження, що дозволяють йому на власний розсуд визначати розмір штрафу.

Проєкти пропонують уточнити, що вважається зловживанням монопольним становищем на ринку. Зараз це дії компаній, які в умовах відсутності конкуренції шкодять ринку, наприклад, встановлення завищених чи дискримінаційних цін (тобто різних цін для різних категорій покупців), обмеження виробництва або ринків збуту, нав’язування невигідних умов договорів, створення перешкод для нових учасників ринку або витіснення з ринку конкурентів (наприклад, за допомогою тимчасового встановлення наднизьких цін, обмеження доступу до критичних ресурсів, «чорного піару» тощо).

Законопроєкти пропонують визначити, що зловживання монопольним становищем – це дії, які навіть за наявності конкуренції створюють невигідні умови для учасників ринку, зокрема через безпідставну відмову у постачанні товарів чи доступі до інфраструктури, що є критично важливим для ведення діяльності фірм та може призвести до обмеження конкуренції. Крім того, пропонується доповнити закон поняттям зловживання сильнішою переговорною позицією. Це коли велика компанія диктує постачальникам або партнерам невигідні умови або надає преференції окремим партнерам, нав’язує додаткові зобов’язання та фінансові витрати без об’єктивного обґрунтування.

Законопроєкти запроваджують додаткові критерії для визначення випадків штучного завищення або заниження цін. Передбачено, що різке зниження ціни нижче собівартості для витіснення конкурентів буде розглядатися як порушення. Також комітет отримає право аналізувати цінову політику компаній із монопольним становищем та вимагати економічного обґрунтування встановлених цін. Зокрема в проєктах зазначено, що зловживанням монопольним становищем визнається встановлення різних цін чи інших умов у рівнозначних угодах без об’єктивного економічного обґрунтування. Це означає, що АМКУ отримає можливість вимагати пояснень і перевіряти, чи є економічне підґрунтя для встановлення конкретних цін​. 

Чітких вимог до того, як має виглядати обгрунтування цін, немає, але за законом працівники АМКУ можуть збирати й аналізувати докази, щоб з’ясувати обставини справи. Це може включати отримання інформації про собівартість продукції, витрати на виробництво, логістику, маркетинг та інші складові ціни. Вони також можуть опитувати виробників, постачальників, споживачів. Якщо буде доведено, що компанія завищує або занижує ціни без відповідного економічного підґрунтя, до неї можуть бути застосовані штрафні санкції — до 10% доходу з господарської діяльності, а якщо було отримано незаконний прибуток, що перевищує 10% цього доходу, штраф може становити до потрійного розміру незаконного прибутку.

Встановлюються нові правила для проведення перевірок. Якщо зараз перевірки АМКУ можуть проводитися лише за рішенням суду або в разі наявності явних ознак порушення, то нові правила дозволяють проводити раптові перевірки без попереднього повідомлення. Передбачається можливість накладення арешту на документи, електронні носії інформації та інші матеріали, якщо є підстави вважати, що компанія намагається приховати порушення.

Ці законопроєкти створюють ризики для бізнесу через посилений контроль за ціноутворенням і можливість раптових перевірок. Визначення ціни як необгрунтованої не зажди може бути виправданим. Наприклад, компанія може встановити низькі ціни тимчасово як маркетинговий хід — щоб увійти на ринок або спонукати покупців спробувати новий товар. Якщо закон буде ухвалено, за подібні дії АМКУ зможе не лише накладати штрафи, а й фактично зупиняти діяльність компанії.

В Україні планують відновити військові суди

Законопроєкти 13008 і 13009 пропонують відновити ліквідовані у 2010 році військові суди, які будуть розглядати кримінальні та адміністративні справи, пов’язані з військовою службою, забезпеченням дисципліни та правопорядку в армії.

Військові суди гарнізонів розглядатимуть кримінальні правопорушення, вчинені військовими: дезертирство, непокору, невиконання наказу, самовільне залишення частини, шпигунство, порушення правил несення служби, порушення військової дисципліни (військового статуту), зловживання владою тощо. Ці суди займатимуться справами про порушення звичаїв ведення війни (напади на цивільних, використання забороненої зброї, знищення медичних та гуманітарних об’єктів, жорстоке поводження з військовополоненими). До підсудності військових судів належатимуть також справи про порушення державної таємниці в армії та адміністративні справи, в яких однією зі сторін виступає військовослужбовець або орган військового управління.

Апеляційні військові суди переглядатимуть рішення військових судів гарнізонів. У Касаційному кримінальному суді Верховного Суду буде створено окрему палату, яка розглядатиме касаційні скарги у військових справах.

Суддями військових судів зможуть стати лише фахівці з досвідом у кримінальному судочинстві. Для цього вони мають пройти спеціальну підготовку, яка включатиме вивчення військового права, дисципліни й тактики військових операцій. Судді військових судів будуть отримувати військові звання починаючи з молодшого лейтенанта юстиції.

Зміни у визначенні незаконного перетину кордону

Наразі Кримінальний кодекс передбачає від 3 до 9 років за незаконне переправлення осіб через державний кордон. Законопроєкт 13014 визначає три конкретні ситуації, які будуть вважатися незаконним переправленням осіб. Перша — коли людину перевозять через кордон поза встановленими пунктами пропуску. Друга — коли переправлення відбувається через офіційний пункт пропуску, але без належних документів. Третя — коли особу переміщують через офіційний пункт пропуску так, щоб обійти прикордонний контроль, наприклад, ховаючи у транспорті. Чіткіше визначення поняття незаконного переправлення допоможе уникнути неоднозначного трактування закону.

У Раді пропонують суттєве підвищення прожиткового мінімуму, зарплат і пенсій у 2025 році

Законопроєкт 12462 передбачає значне підвищення мінімальних соціальних стандартів у 2025 році. Якщо за чинним Державним бюджетом прожитковий мінімум на одну особу з 1 січня 2025 року становить 2920 гривень, то законопроєкт пропонує збільшити його до 4710 гривень у квітні, 6645 гривень у липні і 9761 гривні з жовтня.

Для працездатних осіб розмір прожиткового мінімуму пропонується збільшити з 3028 гривень у січні до 11184 гривень у жовтні. Для осіб, які втратили працездатність, з 2361 гривні у січні до 7056 гривень у жовтні (стільки ж становитиме мінімальна пенсія).

Мінімальну заробітну плату законопроєкт пропонує підвищити з нинішніх 8000 гривень до 11184 гривень у жовтні. Фінансувати підвищення автори проєкту пропонують за рахунок додаткових надходжень до бюджету, зокрема, через боротьбу з ухиленням від сплати податків, залучення міжнародної допомоги, а також зменшення витрат на обслуговування державного боргу. За оцінками авторів законопроєкту, на це потрібно близько 299,9 млрд гривень (12,9% від запланованих доходів бюджету на 2025 рік). Немає сумнівів, що МВФ та європейські партнери України не підтримають цей законопроєкт.

Нові правила виклику посадовців до Верховної Ради

Верховна Рада може офіційно запросити або викликати на своє пленарне засідання будь-яку посадову чи службову особу, крім Президента України та суддів. Законопроєкт 13012 визначає перелік поважних причин, через які посадовець може не прийти. Це відрядження, тимчасова непрацездатність, відпустка або документально підтверджені транспортні перешкоди. Головуючий на засіданні повідомлятиме депутатів про присутність викликаних посадовців або причини їх відсутності. Втім, незалежно від причини неявки посадовця на засідання, жодної відповідальності за це не передбачено.

Також проєкт встановлює порядок виступів і запитань. Посадовцю надається до 5 хвилин для виступу. Кожна депутатська фракція має гарантоване право поставити йому одне коротке і чітке питання, на яке слід дати точну і лаконічну відповідь. Загальний час на такі запитання й відповіді не може перевищувати 15 хвилин. Окремо передбачається до 15 хвилин на запитання від усіх народних депутатів.