Серпом по клікбейту: розбираємо рейтинг «Подробиць» про українську енергетику

VoxCheck виявив щонайменше три проблеми в матеріалі: ставлення до прогнозів як до «магічних передбачень», ігнорування контексту, за якого робили прогнози, та вибіркове цитування експертів. Розбираємось, як читати прогнози і не впадати в крайнощі «всі експерти — некомпетентні».

Уривки зі статті «Подробиць»

Проблема №1: нездійснені прогнози не дорівнюють брехні

Автори статті не розібралися у самій логіці прогнозування — вони прирівняли прогнози до магічних передбачень, які мають збуватися зі 100% точністю. На їхню думку, якщо прогноз не справдився повністю, це автоматично означає, що експерт або збрехав, або некомпетентний. Такий підхід не лише спрощує, а й викривлює сутність прогнозування.

Варто почати з того, що навіть прогноз погоди, який спирається на складні математичні моделі та масиви даних з тисяч метеостанцій, супутників, аерозондів та радарів, ніколи не є абсолютно точним. Прогноз погоди — це лише ймовірний сценарій, науково обґрунтоване припущення про майбутній стан атмосфери, а не «точне майбутнє». Прогнози ж суспільних процесів іще складніші, адже залежать від багатьох змінних: економічної ситуації, міжнародної обстановки, суспільних очікувань, конкретних політичних рішень, ба навіть настрою людей, що приймають ці рішення. Навіть найобґрунтованіші прогнози мають свої межі точності, і зміна будь-якої обставини може суттєво вплинути на кінцевий результат.

До того ж «заднім числом» усі розумні, тому не зовсім коректно оцінювати прогноз уже після того, як подія відбулася. Коли експерт робить припущення, він спирається на наявні на той момент дані, аналізує обстановку та оцінює ризики. Якщо згодом ці фактори змінюються — наприклад, з’являється нова інформація, вживаються додаткові заходи або змінюються обставини — це може зробити попередній прогноз неактуальним. Але це не означає, що він із самого початку був помилковим чи некоректним.

Так, відірвані від реальності прогнози дійсно заслуговують на критику. Якщо в основі прогнозу лежать хибні або неповні дані, їх можна і потрібно перевіряти. Наприклад, якби хтось заявив, що взимку Україна взагалі не матиме проблем з електропостачанням, попри масовані ракетні обстріли енергетики, це виглядало б як мінімум недалекоглядно. Натомість прогноз про ймовірні блекаути виглядав цілком адекватно в умовах значного пошкодження енергомережі перед похолоданням та продовження обстрілів.

До речі, і на державному, і на побутовому рівнях підготовка до негативного сценарію — не найгірша ідея. Краще мати зарядну станцію і скористатися нею всього пару разів на місяць, ніж не мати нічого і зустріти зиму з одним лише оптимістичним настроєм.

Проблема №2: ігнорування контексту, в якому робили прогнози

Перенесемось у минуле — осінь 2024-го. Чи були підстави очікувати відключення взимку? Так.

Почнемо з найочевиднішого — російського терору. З 2022 року росія регулярно атакує енергетичну систему України, і напади посилилися з весни 2024 року. За період з вересня 2022 року по вересень 2024 року росія здійснила 25 масованих атак на українську енергетику. Це понад 1400 випущених ракет різних типів та 500 ударних БПЛА. Загалом за три роки росія здійснила понад 30 масованих атак на енергетичну інфраструктуру України, з них 13 — у 2024 році. 

Не забуваємо і про окупацію. Близько 18 ГВт потужностей недоступно через окупацію обʼєктів генерації. Лише окупація Запорізької АЕС призвела до скорочення наявних потужностей на щонайменше 6 ГВт. До вторгнення станція виробляла близько 20% електроенергії в країні.

Загалом за 2022-23 роки близько половини потужностей були або окуповані або пошкоджені чи зруйновані. А після весняних атак 2024 року Україна залишилась із третиною своїх довоєнних потужностей.

Влітку 2024 року Україна відчувала гострий дефіцит електроенергії, коли її генеруючі потужності знизились на 2,3 ГВт нижче пікового попиту в 12 ГВт, попри імпорт. Це повʼязано з інтенсивними обстрілами та плановими ремонтами на АЕС. Із цього стану вдалося вийти саме завдяки системним відключенням. Восени 2024 року під час чергової хвилі атак на енергосистему планові відключення відновили, й тривали вони до грудня 2024 року. Проте найбільш песимістичні прогнози щодо 20-годинних відключень не справдились, переважно через мʼяку зиму, зниження ефективності ударів рф, підготовчі дії уряду та міжнародну підтримку. 

Однак відключення були, як стабілізаційні, так і аварійні. 13 та 25 грудня 2024 року відбулися 12-та та 13-та масовані атаки відповідно, які зумовили чергове повернення графіків погодинних відключень, що діяли майже до кінця 2024 року. Відключення населення у грудні тривали загалом 36% годин місяця. 

Навіть 15 березня, за 2 дні до публікації рейтингу «Подробиць», від російської атаки постраждали енергетичні обʼєкти в Одеській та Дніпропетровській областях, частина жителів залишилась без світла. Якщо відключення не зачепили авторів рейтингу — це не означає, що їх не було.

Проблема №3: вибіркове цитування

Ми передивились цитати 13 експертів із рейтингу «Подробиць». І до тлумачення майже кожної є питання: десь журналісти проігнорували обставини, за яких робили прогнози, а десь не процитували оптимістичний або нейтральний прогноз, озвучений експертом у тій же заяві.

Покажемо це вибіркове цитування на прикладі п’яти експертів.

Насправді автори «Подробиць» не до кінця зрозуміли, що мав на увазі Харченко у колонці для «Економічної правди». Одна з його ключових думок — аналіз тактик росіян, які вони використовують для знищення української енергосистеми. Зокрема, він зазначає, що росіяни завдають ударів по відкритих розподільчих пристроях на підстанціях. Це критичне обладнання, яке передає електроенергію від енергоблоків споживачам, і його знищення може спричинити масштабні перебої в електропостачанні. 

За словами Олександра Харченка, ця тактика типова для росіян. Тож якщо вони її застосують, може трапитися блекаут. Водночас Харченко не казав, що це обов’язково станеться та навіть не вказував терміни. До того ж у серпні 2024 року росіяни дійсно масовано атакували українські енергооб’єкти, що і було підставою Харченку висловити таку думку на початку вересня. 

У жовтні в інтерв’ю експерт казав, що українці можуть зіштовхнутися з відключеннями, але все залежить від погодних умов, російських атак і того, наскільки вони будуть успішними. Але теж не називав точних цифр та періодів. 

Вікторія Войціцька справді в інтерв’ю «НВ» повідомила, що на українців могли очікувати обмеження електроенергії. Проте до цього вона наголосила, що на обмеження впливають різні чинники: «Тут настільки велика вилка “від” і “до”. Вона настільки величезна і залежить від багатьох факторів, починаючи від того, що ми не можемо спрогнозувати на 100%, яка буде стратегія ворога щодо нищення нашої енергосистеми». 

Щобільше, вона казала про відключення у контексті масованих атак станом на червень і не стверджувала, що відключення обов’язково будуть взимку. Хоча далі в інтерв’ю Войціцька все ж порадила людям готуватися до зими 2024-2025, але її теза радше стосувалася підготовки до найгіршого сценарію, а не категоричних заяв про неминучий колапс, як це намагаються зобразити «Подробиці».

Під час написання цього матеріалу ми помітили, що «Подробиці» видалили зі свого сайту цитату Сергія Коваленка. Однак оригінальна версія збереглася в архіві. Там можна побачити, що журналісти «Подробиць» не просто проігнорували першоджерело та послалися на передрук, а й об’єднали його цитати із двох різних інтерв’ю. 12 червня 2024 року Сергій Коваленко у відповідь на запитання журналіста Forbes Ukraine про відключення електроенергії сказав, що варто подивитися на ситуацію у розрізі трьох сезонів: літа, осені та зими. Ситуація взимку, на його думку, залежить від обсягів імпорту електроенергії, ремонту атомних блоків та погоди. Станом на червень прогноз про 5-6 годин на добу з електроенергією здавався йому цілком реалістичним. Попри це Коваленко наголосив, що ситуація може покращитись: «Але я думаю, що може бути краще. Тут залежить від того, скільки ми відновимо, тому по прогнозу на зиму я вважаю наступні речі правильними: треба готуватись, виходячи з того, що буде 5-6 годин світла на день. Але наприкінці серпня треба оновити прогноз, тому що ми будемо розуміти, скільки у нас наявної генерації всередині, й тоді можна математично зробити будь-який прорахунок». 

Наприкінці червня у коментарі Delo.ua він заявив, що українці взимку можуть бути по 12 годин без світла, але знову наголосив, що ситуація може бути кращою, якщо енергетики відновлять усе, що заплановано, а температура буде сприятливою. «Подробиці» не врахували цього та висвітлили лише найгірший прогноз, тоді як експерт озвучив і більш позитивний, який зрештою справдився. 

В інтервʼю «Економічній правді» Кудрицького попросили дати прогноз щодо ситуації зі світлом взимку. «Подробиці» процитували лише одну тезу й не згадали інший фрагмент інтервʼю, який створює важливий контекст: «Мій прогноз серединний. У теплі періоди, коли температура буде вище нуля, ми зможемо обійтися без відключень, якщо не станеться якихось подій на об’єктах генерації на 1000 чи 2000 мегаватів. Якщо буде холодний період, наприклад, середньодобова температура мінус 10, то я не бачу, чим можна покрити дефіцит».

Ще Кудрицький в інтервʼю сказав: «Якщо обстріли будуть такі, які ми бачили раніше, апокаліпсису не буде. Узимку час від часу будуть обмеження електропостачання, але системи тепло- та водопостачання там, де вони централізовані, будуть працювати».

Отже, «Подробиці» вибірково використали лише його припущення щодо можливого графіка відключень, опустивши важливий контекст. Ба більше, навіть у використаній «Подробицями» цитаті Кудрицький не дає категоричних прогнозів, а лише описує можливі варіанти розвитку ситуації. 

Закиди від «Подробиць» на тему того, що прогнози Омельченка коливаються від «узагалі не буде відключень» до «відключення будуть по 16 годин», не виглядають обґрунтованими. Точно спрогнозувати ситуацію зі світлом було неможливо через низку зовнішніх факторів, на які українські енергетики мали обмежений вплив або взагалі його не мали.

Очевидно, що ризики складної зими справді існували (масштаби руйнувань енергетичної інфраструктури, регулярні російські обстріли, можливі морози взимку), але Омельченко й не стверджував, що тривалі відключення стануть неминучими.

До того ж Омельченко сказав у цьому інтервʼю: «Я сподіваюся, що ми зможемо отримати до осінньо-зимового періоду і під час його проходження достатньо обладнання для того, щоб відремонтувати 3 ГВт теплової генерації та гідроенергетики. Це важливо. Якщо ця мета буде досягнута, тоді ми набагато легше пройдемо осінньо-зимовий період». Так і сталося — за 2024 рік відновили 4 ГВт генерації, що в тому числі допомогло пройти зимовий період набагато легше, ніж очікувалося. 

Як читати прогнози?

Попереду нас чекають прогнози щодо літа: чи призведе спека до масових відключень, чи планує росія нові удари по енергетиці? Тож важливо не впадати в крайнощі, такі як «все завершиться за 2-3 тижні», «пропало все» та «не існує надійних прогнозів та експертів».

Головна порада — читати далі гучних заголовків і перекручених цитат. Коли бачите прогноз:

• шукайте першоджерело: медіа чи блогери не завжди коректно переказують експерта і можуть зловживати клікбейтом; 
• дивіться контекст: коли зробили прогноз, на яку перспективу, які дані були доступні на момент коментаря;
• враховуйте, що спікер може пропонувати кілька сценаріїв: оптимістичний, нейтральний, песимістичний тощо;
• не треба очікувати, що прогноз справдиться на 100%: обставини можуть різко змінитися, експерт може помилятися;
• нездійснений прогноз необов’язково означає, що перед вами псевдоексперт. Треба зважувати всі чинники: досвід, посаду експерта, чи він фахово коментує лише енергетику, чи всі теми підряд — від війни до економіки, чи поширював раніше фейки і чи визнавав помилки.

Прогнозуємо, що ці поради знадобляться аудиторії не лише в новинах про відключення світла.