Точки зростання у відбудові та реформах: ключові меседжі відкритого інтерв’ю з Оленою Шуляк

У відкритому інтерв’ю з Юрієм Табаченком вона окреслила головні точки зростання — від антикорупційної інфраструктури до програми «єВідновлення», яка вже охопила понад 100 тисяч українців.

Топ-3 наших успіхів у реформах: антикорупція, цифровізація, земельна реформа

Серед ключових досягнень Олена Шуляк назвала запуск і функціонування антикорупційної інфраструктури (НАБУ, САП, ВАКС), цифрову трансформацію («Дія») та відкриття ринку землі.

Про антикорупційну реформу

«Я дуже пишаюся, що саме під час нашої парламентської каденції сформували всю антикорупційну інфраструктуру. Сьогодні працює не тільки НАБУ, але і САП, ВАКС, усі антикорупційні інституції, тобто збудований фундамент, який допоможе країні розвиватися чесно, прозоро, а також карати всіх тих, хто порушує законодавство в антикорупційній сфері».

Олена Шуляк зазначила, що, незважаючи на побудовану інфраструктуру, не варто забувати й про виклики. 

«На жаль, ми щодня бачимо журналістські розслідування, скандали з різними людьми на місцевому або центральном рівні. Це той виклик, який ми повинні всі разом здолати. Але є дуже добра новина — недоторканних точно немає, і ми це можемо побачити за останні роки. Якщо порушене законодавство, то антикорупційна інфраструктура нікого не захищає, нікого не відносить до тих, кого не можна чіпати. Це дуже добрий знак і великий плюс для європейської інтеграції України». 

Про цифровізацію

«4 вересня 2019 року в Україні було створене Міністерство цифрової трансформації. В 2020 році уже запрацювала “Дія”. Зараз через “Дію” ми надаємо сотні державних послуг, зокрема й такі складні сервіси, як, наприклад, “єВідновлення”. Ним уже скористалися сотні тисяч людей — без корупції, без зустрічей з чиновниками, без черг. Це все завдяки нашим урядовцям, які працюють у цій царині, нашим експертам і міжнародним партнерам, які довгий час підтримують реформу цифровізації. Сьогодні Україна в топ-5 країн світу, які можуть експортувати свій досвід цифровізації».

Про земельну реформу 

«Я дуже пишаюся земельною реформою. Її ухвалення відбувалося на моїх очах попри весь “поправковий спам”, коли ми не один місяць стояли за трибуною і читали правки для того, щоб законопроект нарешті був ухвалений. На жаль, повномасштабне вторгнення не дало нам реалізувати всі переваги цієї реформи, але я впевнена, що війна закінчиться, буде перемога, буде мир, і те підґрунтя, яке заклало законодавство в сфері земельної реформи, матиме позитивний економічний ефект». 

Три головні виклики, які ще потрібно подолати: пенсійна реформа, митниця і децентралізація

Серед викликів, які нам іще потрібно подолати, Олена Шуляк визначила пенсійну реформу та реформу митниці. Олена визнала, що пенсійна система в нинішньому вигляді не витримає навантаження, оскільки працівників мало порівняно з пенсіонерами. Інші нагальні проблеми – це реформа митниці, а також перезавантаження Бюро економічної безпеки. Реформу децентралізації вона назвала одночасно і досягненням, і «роботою, яку ще не завершено».

Про пенсійну реформу

«Не вдалася поки що пенсійна реформа. Зараз це величезні виклики, які стоять перед Україною. Ці ж виклики є і в Європейському Союзі. Чинна система не впорається з тим, щоб забезпечити нашим пенсіонерам гідну пенсію. Пенсійна реформа – це виклик. Не знаю, як швидко ми зможемо цей виклик подолати, але з ним потрібно буде обов’язково працювати не тільки парламентарям».

Про реформування митниці

«На кожній зустрічі з бізнесом у нас запитання про реформу митниці, перезавантаження Бюро економічної безпеки, блокування податкових накладних і таке інше. Це той виклик, з яким потрібно буде впоратися».

Про децентралізацію

«Звичайно, напрямок реформи, обраний ще в 2014 році, коли на місця віддали повноваження, ресурси, кошти, а також землю і майно, правильний. Завдяки цьому громади отримали колосальний вплив на те, як розпоряджатися цим майном і ресурсами. Але я би хотіла нагадати, що реформа децентралізації перш за все робилася для того, щоб громадяни отримували якісні послуги на місцях. Наскільки місцеві послуги якісні – це велике питання. Є питання до освітніх та медичних послуг, до роботи ЦНАПів та ін. Є також питання до ухвалення рішень на місцевому рівні та комунікації керівництва громад із мешканцями».

«З 2020 року в парламенті відбувається інтенсивна дискусія стосовно запровадження нагляду за ухваленням рішень органів місцевого самоврядування. При цьому складається враження, що з 2018 року дискусія не зсунулася з місця. Отже, проблема відповідальності, яка має йти пліч-о-пліч із повноваженнями та ресурсами, поки не врегульована».

«Добра новина в тому, що питання нагляду за законністю рішень місцевої влади зафіксовані в плані «Ukraine Facility» та у Звіті про розширення ЄС, тому Україна обов’язково ухвалить відповідне законодавство. Але хотілося б більше справ, а не розмов, тому що швидкість має значення. Вражаюча швидкість, із якою ми отримали кандидатство до ЄС свідчить, що ми можемо рухатися блискавично. Здається, жодна інша країна-кандидат до ЄС не рухалася до нього в таких умовах, з такою швидкістю й інтенсивністю».

Рух до ЄС — це не лише адаптація, а й обмін досвідом

Модератор Юрій Табаченко звернув увагу, що в багатьох сферах український досвід уже починає випереджати практики ЄС. Наприклад, банківські сервіси, цифрові документи та онлайн-доступ до послуг в Україні часто зручніші, ніж у деяких державах-членах ЄС.

Про цифровізацію як експортний продукт

«Коли ми розповідаємо нашим європейським колегам, що в перший місяць повномасштабного вторгнення ми вже розпочали створювати програму «єВідновлення» і розповідаємо, як вона працює, наші європейські колеги пропонують запозичувати цей досвід не лише для Європейського Союзу, а й для роботи по всьому світу, наприклад, там, де відбуваються стихійні лиха. Оскільки досвід України зі швидкого реагування, збору інформації та надання компенсації унікальний».

Втім, у законодавчому полі Україна наразі більше переймає досвід ЄС, ніж навпаки. І в деяких сферах, наприклад, у впровадженні промислового безвізу, просування відбувається повільніше, ніж очікувалося.

Про промисловий безвіз

«Ми робимо дуже багато речей в цьому напрямку, але просуваємося повільніше, ніж хотілося б. Не вся продукція, яка сьогодні виробляється в Україні, відповідає стандартам Європейського Союзу. Потрібно розуміти, що частина наших виробників не зможе працювати в умовах повноцінного членства України в ЄС, якщо зараз не здійснить певні інвестиції у модернізацію свого виробництва. Проте ці інвестиції – це не лише витрати, а й можливості вийти на ринок ЄС».

Відбудова: досвід України унікальний

Шуляк наголосила, що Україна не просто запозичує європейські стандарти, а вже зараз формує власні. Особливо в питаннях безпеки, енергоефективності та інклюзивності.

Про безпеку, досвід інших країн та чим ми можемо бути корисні

«У 2022 році, коли ми почали працювати над цим питанням, подумали: “Давайте візьмемо досвід Ізраїлю, кімнати-мамади (бомбосховища – ред.) тощо”. Але невдовзі зрозуміли, що проти Ізраїлю не використовують таке озброєння, яке Росія використовує проти нас. На жаль, від влучання ракет будинки складаються як доміно. Тому нам більше підходить досвід Фінляндії або Швейцарії. У будь-якому разі безпека буде в основі майбутнього відновлення. Ми вже переглянули будівельні норми й будемо рухатися далі, а також поширюватимемо наш досвід у сфері цивільного захисту на Європу».

Про енергоефективність

«Енергонезалежність — це та царина, де ми запозичуємо практики, законодавство й стандарти Європейського Союзу. Ми не можемо дозволити собі будувати не енергоефективні будинки, “опалювати повітря”, як інколи ми це робили до повномасштабного вторгнення. Технології, пов’язані з зеленим, екологічним відновленням, з високими показниками енергоефективності будуть основою нашої відбудови. Перш за все необхідно запровадити європейські стандарти у цій сфері».

Про безбар’єрність

«Сьогодні діє національна урядова стратегія безбар’єрності. У пілотних містах впроваджуються перші рішення. Але цього недостатньо. Нам потрібно буде швидко переглянути підходи та зробити безбар’єрними як робочі місця, так і державні установи, наприклад, ЦНАПи».

Про програму «єВідновлення» та масштаби руйнувань

«В березні 2022-го Міністерство цифрової трансформації надало можливість кожному громадянину, в кого пошкоджене або зруйноване житло, зайти до Дії та повідомити державу про ці руйнування або пошкодження. Це було потрібно для розробки загального компенсаційного механізму, і, звісно, для планування, скільки необхідно коштів та куди їх перш за все спрямовувати. 

На сьогодні таких інформаційних повідомлень в системі зареєстровано майже 850 тисяч про понад 60 млн квадратних метрів. Оскільки до повномасштабного вторгнення ми будували близько 10 мільйонів квадратних метрів на рік, то Росія за три роки повномасштабного вторгнення зруйнувала те, що ми будували щонайменше 6 років. Зрозуміло, що ці дані не остаточні, адже багато житла залишилося на тимчасово окупованих територіях». 

«На сьогодні в рамках «єВідновлення» понад 100 тисяч громадян отримали компенсацій на 27 мільярдів гривень. Кошти надали наші два великих партнери: Світовий банк, який у 2023 році надав понад 200 мільйонів доларів, а цього року підписав угоду на 84 мільйони, й Банк розвитку Ради Європи, який вже другий рік поспіль надає нам 100 мільйонів євро. 

Втім, цього недостатньо. Тому в 2022 році ми забрали 17 мільярдів гривень у російського Сбербанку, який працював на території України, і спрямували їх у Фонд ліквідації наслідків збройної агресії, а потім на фінансування компенсацій за пошкоджене або зруйноване житло. На мою думку, це справедливо. Аналогічно заморожені російські активи та доходи від них, а також все, що конфісковано у держави-агресора, потрібно використати для того, щоб вирішити питання з компенсацією за житло для українців».