Важливі законопроєкти. Випуск 46: криптовалюти в резервах НБУ, відповідальність за зловживання ТЦК та штрафи за шумну їзду містом

Запровадження обов’язкової локалізації в публічних та оборонних закупівлях

Зараз закон про публічні закупівлі зобов’язує державних замовників купувати близько 100 найменувань, техніки та обладнання вартістю понад 200 тисяч грн лише за умови, що вони, хоча б частково вироблені в Україні з українських складових. Цей перелік визначає Мінекономіки. До нього входять генератори, трансформатори, медичний та спеціальний транспорт, турбіни, насоси, компресори, гірничо-будівельна техніка тощо. Мінімальний рівень локалізації для участі у таких закупівлях зростає на 5% за рік: з 10% у 2022 році до 40% у 2028-му. Локалізацію визначає виробник за формулою, яку затверджує Кабінет Міністрів. 

Законопроєкт 13392 збільшує поріг для локалізованих закупівель з 200 тис. до 1 млн грн і встановлює, що такий режим закупівель товарів зі згаданого переліку діятиме до 31 грудня 2032 року. Законопроект також пропонує змінити формулу розрахунку рівня локалізації: брати за основу не загальну собівартість (тобто всі витрати, включно з адміністративними, логістичними, орендою тощо), а виробничу собівартість, тобто тільки прямі витрати на виготовлення товару (матеріали, сировина, комплектуючі, робота обладнання, зарплати працівників на виробництві тощо). Це звужує базу розрахунку і робить вимоги до української складової жорсткішими. Якщо після укладення договору поставлений товар не відповідає заявленій локалізації (за результатами моніторингу закупівель Держаудитслужбою), постачальник сплачує штраф щонайменше 25% вартості договору.

Окрема частина законопроєкту стосується оборонних закупівель у період воєнного стану і протягом п’яти років після нього. Якщо один учасник тендеру пропонує локалізований товар, а інший — імпортний, держава під час оцінки пропозицій застосовує до локалізованого товару знижувальний коефіцієнт 0,75, тобто такий товар стає умовно дешевшим. Наприклад, якщо товар коштує 1 мільйон гривень, для порівняння з іншими пропозиціями його ціна буде врахована як 750 тисяч. Таким чином локалізований товар отримає перевагу в рейтингу пропозицій. Так держава створює стимул обирати продукцію з українською складовою.

Включення віртуальних активів до складу золотовалютних резервів України

Закон «Про Національний банк України» визначає перелік активів, які можуть входити до складу золотовалютних резервів. До них належать монетарне золото, спеціальні права запозичення, іноземна валюта, цінні папери (крім акцій) та інші міжнародно визнані резервні активи за умови їхньої надійності й ліквідності. 

Законопроєкт 13356 пропонує додати до переліку резервних віртуальні активи. Це означає, що Національний банк зможе включати їх до структури золотовалютних резервів. Крім того, у Національного банку з’явиться право купувати віртуальні активи, отримувати дохід у віртуальних активах, а також залучати їх від міжнародних фінансових організацій, іноземних центральних банків та інших кредиторів.

Віртуальні активи є високоризиковим інструментом, тому, на нашу думку, їхнє включення до резервів НБУ недоречне.

Кримінальна відповідальність для працівників ТЦК за зловживання, насильство й порушення під час мобілізації

Законопроєкт 13365 пропонує карати працівників і військових з територіальних центрів комплектування, якщо вони знехтували викликом швидкої допомоги, застосували силу, пошкодили майно або погрожували громадянам під час мобілізації. Якщо, наприклад, людині стало зле на території ТЦК, а швидку не викликали вчасно — працівників ТЦК можуть покарати штрафом до 100 тисяч прожиткових мінімумів (близько 300 млн грн), виправними роботами або позбавленням волі до 3 років, залежно від наслідків. За застосування фізичної сили чи погроз передбачені штрафи до 250 тисяч пм (750 млн грн), позбавлення волі до 7 років, пониження у званні й заборона обіймати певні посади (вид покарання визначатиме суд).

Інший законопроєкт 13393 також пропонує запровадити відповідальність для працівників ТЦК, які перевищують свої повноваження під час мобілізації. Наприклад, якщо службовець умисно виходить за межі своїх повноважень і шкодить правам людини, йому може загрожувати ув’язнення на строк від 3 до 10 років залежно від тяжкості наслідків. Цей проєкт також пропонує карати лікарів, які порушують порядок проходження медкомісії. Наприклад, коли людину визнають придатною до служби, хоча вона має проблеми зі здоров’ям, або навпаки — звільняють від служби без підстав. За це передбачене позбавлення волі від 2 до 8 років.

Передбачена і обов’язкова відеофіксація медогляду. Однак, законопроєкт не визначає, хто саме має її робити. Водночас у проєкті зазначено, що такий відеозапис ТЦК має зберігати не менше року й додавати його до особової справи. Копію відео зможе отримати особа, яка проходила медогляд, правоохоронці або суд.

Пільговий вступ до закладів вищої освіти під час війни

Закон «Про вищу освіту» дозволяє МОН у 2022-2025 роках щорічно (фактично, ця норма діє у зв’язку з воєнним станом) без урахування норм закону визначати категорії абітурієнтів, які мають право на пільговий вступ (наприклад, без складання НМТ, за певною квотою тощо). Зараз 10-40% бюджетних місць надається абітурієнтам, зареєстрованим на тимчасово окупованих територіях (ТОТ) або територіях населених пунктів на лінії зіткнення, які вступають до закладів вищої освіти за результатами зовнішнього незалежного оцінювання, яке у 2025 проводитимуть у формі національного мультипредметного тесту (НМТ).

Законопроєкт 13361 пропонує застосовувати особливий порядок вступу не лише до 2025 року, а на весь період дії воєнного стану. За цим порядком вступники з ТОТ або з зони бойових дій зможуть брати участь у конкурсі за результатами співбесіди або вступних іспитів у закладі освіти, без обов’язкового використання результатів зовнішнього незалежного оцінювання чи національного мультипредметного тесту. Це правило діятиме для тих, хто подає документи до переміщених закладів вищої освіти.

Аналогічний пільговий вступ (участь у конкурсі за співбесідою чи іспитами) для осіб із ТОТ і місць, де ведуться бойові дії, пропонує і законопроєкт 13361-1, однак такий вступ передбачений для будь-яких закладів вищої освіти. Правом на пільговий вступ зможуть скористатися особи до 24 або старші 60 років з міст ТОТ і на лінії зіткнення, які вступають за кошти фізичних осіб. Законопроєкт передбачає для МОН можливість визначати додаткові категорії «пільговиків».

Впровадження науково-методичного забезпечення у сфері фізичної культури і спорту

Законопроєкт 13386 пропонує в Законі про фізичну культуру і спорт додати до наукового забезпечення у сфері фізичної культури і спорту ще й науково-методичне забезпечення (комплекс організаційних, науково-комунікативних і методичних заходів, які спрямовані на впровадження науково-технічних досягнень і передового досвіду для ефективного функціонування галузі). Дослідження і методичний супровід стають частиною супроводу під час підготовки спортсменів національних збірних. Це означає, наприклад, що тренувальний процес, відбір, медичне забезпечення, відновлення та реабілітація спортсменів мають базуватися не лише на практичному досвіді тренерів, а й на результатах наукових досліджень, сучасних методиках та рекомендаціях фахівців з фізіології, медицини, психології тощо. 

Згідно з проєктом, джерелами фінансування такого забезпечення можуть бути замовники, гранти та інші дозволені законом ресурси. Мінмолодьспорту встановлюватиме теми досліджень, які фінансуються з державного бюджету, й аналізуватиме виконання таких робіт.

Надання відповідачу права на відстрочку або розстрочку сплати судового збору

Зараз закон визначає, що суд може дозволити відстрочку або розстрочку сплати судового збору тільки позивачеві — фізичній особі. Для цього позивач повинен довести, що судовий збір перевищує 5% його річного доходу, або що він належить до пільгових категорій осіб, наприклад, є військовослужбовцем, одиноким батьком чи матір’ю, членом малозабезпеченої сім’ї тощо. Суд може дозволити таку відстрочку або розстрочку й тоді, якщо справа стосується соціальних, трудових чи сімейних прав або відшкодування шкоди здоров’ю.

Законопроєкт 13389 пропонує поширити ці самі правила на відповідачів — фізичних осіб. Якщо відповідач опиниться в подібних життєвих обставинах або розмір судового збору буде для нього надмірним, він також зможе звернутися до суду з клопотанням про відстрочку або розстрочку сплати.

Підвищення штрафів за порушення тиші в громадських місцях

Законопроєкт 13391 пропонує збільшити розмір штрафів за порушення тиші в населених пунктах і громадських місцях. Зараз за таке порушення громадянам загрожує штраф 85-255 грн, посадові особи або підприємці будуть оштрафовані на 255-510 грн. Якщо людина порушує тишу повторно протягом року, її можуть оштрафувати на 255-510 грн, а посадову особу чи підприємця — на 850-2550 грн з можливістю конфіскації джерел шуму (наприклад, гучномовців, піротехніки або переобладнаних транспортних засобів).

Згідно з проєктом, розмір штрафів становитиме 510-1700 грн, а для посадових осіб або підприємців — 1700-5100 гривень. У випадку повторного порушення протягом року або якщо це відбувається під час воєнного стану, штрафи становитимуть від 1020 до 3400 грн для громадян і 3400-8500 грн для посадових осіб та підприємців. У таких випадках також можливе вилучення обладнання, що створює шум.

Контроль за дотриманням допустимих рівнів шуму здійснюють органи місцевої влади, поліція, органи контролю санітарного та епідемічного благополуччя населення. Вони можуть фіксувати порушення за допомогою спеціальних приладів, реагувати на скарги громадян і складати протоколи про адміністративні правопорушення.

Ініціатори проєкту обґрунтовують підвищення штрафів тим, що чинні санкції є занадто м’якими і не стримують порушників, а особливо власників транспортних засобів, обладнаних гучними технічними пристроями.

Збільшення штрафів за порушення водного законодавства 

Законопроєкт 13364 пропонує підвищити штрафи за різні порушення у сфері водокористування. Йдеться про самовільне користування річками та озерами, забруднення вод, запуск об’єктів без очисних споруд, руйнування русел річок, незаконний забір води, обмеження доступу до водойм, пошкодження гідротехнічних споруд і тому подібне. Законопроєкт пропонує збільшити відповідальність і за забруднення морських вод із суден, небезпечні розвантаження і неповідомлення про аварійні скиди.

Для більшості таких порушень зараз передбачено штраф від 51 до 119 грн для громадян і від 85 до 136 грн для посадових осіб — керівників підприємств або відповідальних працівників: це може бути головний інженер, еколог, капітан судна. У морській сфері штрафи становлять від 340 до 1190 грн. Законопроєкт підвищує ці суми до 1700–3400 грн для громадян і до 3400–5100 грн для посадовців. 

Зараз за обмеження доступу до річок, озер, морів чи островів штрафи становлять 3400–6800 грн для громадян і 6800–11 900 грн для посадових осіб. За повторне порушення протягом року — до 17 000 грн. Законопроєкт залишає ці суми, але додає ще одне порушення — господарську діяльність із порушенням правил у водоохоронних зонах і на землях біля водойм (тобто будівництво, обробка землі, складування матеріалів або інші роботи, які заборонені або обмежені біля води). За пошкодження дамб, шлюзів, насосних станцій чи інших гідротехнічних споруд, а також за порушення роботи штучних водних об’єктів (наприклад, ставків чи водосховищ) зараз передбачено 850–1700 грн штрафу для громадян і 1700–3400 грн для посадовців. Законопроєкт підвищує ці суми вдвічі.

За спалювання трави або листя в прибережних смугах і на островах залишають чинні штрафи — 3060–6120 грн для громадян і 15 300–21 420 грн для посадових осіб. Якщо це відбувається на заповідних територіях, то сума зростає до 6120–12 240 грн і 21 420–30 600 грн відповідно.