Важливі законопроєкти. Випуск 48: відновлення конкурсів на держслужбу, новий освітній застосунок «Мрія», заборона російських програмних продуктів

Відновлення конкурсів на державну службу

Під час воєнного стану призначення на державну службу та в органи місцевого самоврядування (ОМС) відбувається без конкурсу. Претенденти подають заяву, документи про себе, освіту та досвід, а також декларацію кандидата на посаду (містить інформацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання кандидата за попередній рік). Після цього керівники держоргану чи ОМС можуть призначити їх на посаду без оцінки професійної компетентності, тобто без формальної процедури оцінювання за встановленими критеріями (виконання ситуаційних завдань), яку проводять конкурсні комісії під час відкритого конкурсу. Крім того, призначені під час воєнного стану посадовці не можуть бути переведені на інші посади (закон забороняє саме процедуру переведення без звільнення, але не виключає можливості звільнення особи і її призначення на іншу посаду).

Законопроєкт 13478-1 поетапно відновлює конкурсну процедуру для всіх категорій державної служби та посад в органах місцевого самоврядування. Перші конкурси на посади категорії «А» (керівники органів та їхні заступники) органи влади мають оголосити з 1 червня 2026 року до 1 березня 2027 року, на категорію «Б» (керівники департаментів та управлінь, начальники відділів та їхні заступники) — протягом року з 1 липня 2026 року, на категорію «В» (головні, провідні та старші спеціалісти, інспектори, консультанти) — з 1 вересня 2026 року до 31 грудня 2027 року. 

Конкурси на посади в органах місцевого самоврядування також відновлюються з 1 червня 2026 року. У разі призначення держслужбовця без конкурсу після ухвалення цього законопроєкту максимальний термін його перебування на посаді становитиме: 18 місяців — для категорій «А» і «Б», 24 місяці — для категорії «В» і органів місцевого самоврядування. Виняток становлять території, де ведуться бойові дії, — на них конкурси не проводитимуть до завершення бойових дій.

Яу і зараз, конкурси на державну службу посад категорії «А» проводить Комісія з питань вищого корпусу державної служби із залученням, керівника та кадровика держоргану, в якому відкрито вакантну посаду, фахівця у сфері публічного управління та адміністрування і представника громадських об’єднань, порядок обрання яких має затвердити уряд. Проєктом пропонується дозволити долучати до Комісії профільних експертів у відповідній галузі (не більше двох), керівників структурних підрозділів (департаментів, управлінь, відділів), до яких подається кандидат, а також додатково представника від громадських об’єднань у відповідній сфері. До Комісії не зможуть входити особи, що обіймають політичні посади, а вимоги до досвіду роботи кандидатів знижуються з 10 до 5 років.

Нововведенням проєкту є внутрішній конкурс — спрощена процедура, яку держорган може застосовувати для заповнення вакантних посад категорій «Б» і «В» виключно серед службовців цього самого органу. Такі конкурси можуть проводити, коли потрібно оперативно призначити людину, яка вже працює в органі, на іншу рівнозначну або вищу посаду. Внутрішній конкурс включає ті самі етапи, що й відкритий, але коло учасників обмежене, а оголошення не публікується на загальнодержавному порталі. 

Законопроєкт пропонує на рівні закону запровадити кадровий і кандидатський резерв. Кадровий резерв (зараз як експеримент існує для кандидатів для роботи на деокупованих територіях і запланований після війни для ОМС) формуватимуть з державних службовців, які за результатами щорічного оцінювання отримали відмінну оцінку. Протягом одного року з моменту отримання такої оцінки службовець може бути переведений на вищу посаду в межах тієї ж категорії (наприклад заступник начальника відділу — на посаду начальника відділу або заступника директора департаменту категорії в межах категорії «Б») без проходження конкурсу. Це дає можливість реалізувати внутрішнє кар’єрне зростання на основі заслуг і професійних результатів.

Кандидатський резерв охоплює осіб, які пройшли конкурс (наприклад 3-5 кандидатів, які набрали найбільшу кількість балів), але не були призначені на посаду. Протягом року після проходження конкурсу таких кандидатів можуть призначити на аналогічну посаду без повторного конкурсу. Це дозволяє скоротити час на заповнення вакансій у держорганах.

Обмеження виїзду за кордон колишніх міністрів під час воєнного стану

Законопроєкт 13484 пропонує на час воєнного стану обмежити колишнім міністрам виїзд за кордон протягом року після звільнення з посади. Як виняток, виїзд можливий у службове відрядження, але тільки за попередньою згодою Верховної Ради України. 

Автори законопроєкту пояснюють необхідність цієї ініціативи прагненням запобігти виїзду колишніх посадовців після звільнення. Проте наразі порядок бронювання (надання відстрочки від мобілізації) державних службовців категорій «А», зокрема міністрів, регулюється постановою уряду №76. Міністр втрачає бронь після звільнення з посади. Водночас законодавство і так обмежує право виїзду для військовозобов’язаних чоловіків, зокрема колишніх міністрів.

Отже, запропонована норма законопроєкту фактично не змінює чинних вимог: звільнений міністр уже не має права на виїзд. Законопроєкт не додає нових обмежень і не вирішує проблему можливого незаконного виїзду, яка може виникати лише через порушення вже встановлених правил.

Співпраця підприємства з ФОП може розглядатися як приховані трудові відносини

Наразі Кодекс законів про працю не визнає співпрацю підприємств і організацій з фізичними особами – підприємцями (ФОП) як трудові відносини. Тобто на ФОП не поширюються вимоги щодо забезпечення робочого місця, надання відпусток і оплату лікарняних — все це передбачається у договорі між сторонами. Законопроєкт 13507 пропонує встановити 9 ознак відносин між юридичною особою і ФОП і, якщо 7 з цих ознак присутні у відносинах, то суд може визнати такі договірні відносини як трудові. Ці ознаки включають: 

• людина виконує роботу особисто, без можливості передати її іншим або найняти помічників; 
• вона працює за прямим дорученням замовника і під його контролем — як за змістом, так і в часі; 
• робочий графік, правила роботи, обов’язки і порядок підпорядкування встановлює саме замовник; 
• виконавець фактично входить у структуру компанії: може мати службові обов’язки, доступ до внутрішніх комунікацій, брати участь у нарадах або представляти компанію назовні; 
• оплата праці відбувається регулярно, наприклад, щомісяця, незалежно від результату, і становить не менше 80% доходу за два роки, якщо її сплачує один і той самий замовник (наприклад, якщо за два роки людина заробила 500 000 гривень, і щонайменше 80% цієї суми, тобто 400 000 гривень, отримала від одного і того ж замовника — це вважається однією з ознак трудових відносин. При цьому суми, отримані щомісяця, не мають значення, враховується лише загальна сума за 24 місяці й систематичність виплат); 
• замовник покриває витрати виконавця, наприклад, за пальне чи зв’язок; 
• працівник фактично отримує відпустки або інші соціальні гарантії; 
• інструменти, обладнання або матеріали для роботи надає замовник; 
• замовник фінансує навчання виконавця. 

Якщо суд визнає наявність трудових відносин (7 будь-яких ознак з 9), замовник робіт має сплатити штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати (сьогодні це 80 тис. грн), передбачений за допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, приховування повного робочого часу або виплату зарплати без сплати податків і внесків. Для ФОП та юридичних осіб на спрощеній системі (1–3 групи) за це порушення передбачено попередження. У разі повторного порушення протягом двох років штраф для замовника становитиме 240 тис. грн. 

Заборона комп’ютерних програм та обладнання, пов’язаного з державами-агресорами

Законопроєкт 13505 пропонує заборонити використання на території України програмних продуктів (будь-яке програмне забезпечення, операційні системи, застосунки, включно з сайтами, сервісами та кодами доступу) і засобів інформатизації (комп’ютери, мережі та техніка для роботи з інформаційно-комунікаційними технологіями) з ворожих країн. 

Проєкт визначає критерії, за якими програмне забезпечення або обладнання вважаються ворожими. Один із критеріїв – його автор, власник, розповсюджувач або кінцевий бенефіціар є громадянином країни-агресора або іншої держави, яку Україна визнає агресором чи окупантом (наразі лише російська федерація визнана Верховною Радою країною агресором, але в парламенті зареєстрована, але ще не проголосована Постанова ВРУ про визнання Білорусі країною-агресором), або якщо вони пов’язані з країнами, що входять до воєнних чи митних союзів із рф, зокрема до ОДКБ або ЄАЕС (наприклад, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан), а також якщо на них або на відповідні компанії поширюються українські санкції (зараз під санкціями понад 20 тис. компаній з понад 90 країн світу). 

Ворожими вважаються також продукти, внесені до відкритого переліку забороненого ПЗ та обладнання (наприклад, Україна вже запровадила санкції проти низки програмних продуктів («Лабораторія Касперського», «Dr.Web», «1С», «Бітрікс24») та веб-ресурсів («Однокласники», «Mail.ru», «Яндекс» «VK»), а також ті, якими фактично керують (тобто мають доступ до облікових записів, серверів чи можуть змінювати або адмініструвати вміст) особи з держав-агресорів або з тимчасово окупованих територій.

Кабінет Міністрів затверджуватиме офіційні переліки таких програм і засобів, а Державна служба спеціального зв’язку вестиме їхній облік. Від 1 січня 2030 року діятиме повна заборона на використання і продаж ворожого ПЗ та обладнання. До того часу органи влади, підприємства й інші суб’єкти повинні припинити використання таких засобів і перейти на альтернативні рішення (до речі, Опендатабот і Netpeak ведуть перелік програмного забезпечення російського походження і пропонують альтернативний софт). 

Після 180 днів з дати оприлюднення переліку, створеного урядом, за продаж, використання або розповсюдження (безкоштовна передача, надання доступу) заборонених програм продавці і розповсюджувачі (суб’єкти господарювання) сплачуватимуть штраф у 2% від річного обороту, але не менше доходу від продажу заборонених програм і обладнання.

Наразі подібні питання частково регулює Закон України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», за яким Кабмін затверджує порядок ведення переліку забороненого програмного забезпечення та обладнання, а формування і ведення цього переліку забезпечує Держспецзв’язку. Однак ця норма з’явилася лише декілька місяців тому, й порядок ведення такого переліку зараз у стадії розробки. 

Визначення та спрощене регулювання використання надлегких повітряних суден у Повітряному кодексі України

На відміну від чинного регулювання, яке передбачає повну сертифікацію та державну реєстрацію для всіх легких літаків та отримання пілотами офіційних посвідчень, законопроєкт 13463 виокремлює надлегкі повітряні судна в окрему категорію з власними правилами. За проєктом, надлегкі повітряні судна – це повітряні апарати з максимальною злітною масою до 600 кг, які можуть здійснювати польоти лише поза межами населених пунктів та об’єктів інфраструктури на висоті до 120 метрів. Для них проєкт визначає спрощений режим експлуатації: такі судна можна буде використовувати без сертифіката експлуатанта та без свідоцтва пілота. Керувати ними матиме право особа старше 21 року, яка успішно пройшла безоплатний онлайн-курс Державної авіаційної служби (ДАС) з основ безпеки, технічної підготовки та домедичної допомоги. Технічні вимоги до суден та їх обслуговування встановлюватиме ДАС. Вона ж вестиме реєстр, у якому власники надлегких повітряних суден мають обов’язково їх реєструвати. 

Проєкт передбачає обмеження польотів за погодними умовами, заборону керування у стані сп’яніння, дотримання висотних меж і мінімальних відстаней до об’єктів інфраструктури. Під час воєнного або надзвичайного стану для польотів необхідно буде отримати спеціальний дозвіл. 

Законопроєкт дозволить спростити використання вже наявних в Україні апаратів, зокрема вітчизняного виробництва, таких як Aeroprakt A-22, а також розширити можливості їхнього застосування.

Запровадження застосунку «Мрія» – е-документів про освіту 

Законопроєкт 13456 передбачає врегулювання функціонування застосунку «Мрія» як частини Єдиного державного вебпорталу електронних послуг. Застосунок включає базу даних і освітню інформаційну систему та має забезпечувати обмін інформацією, збирання й обробку даних про освітній процес, а також взаємодію між учасниками освіти (здобувачами освіти, педагогічними і науково-педагогічними працівниками, батьками, керівниками закладів, органами управління освітою). Через цей додаток формуватиметься унікальний цифровий ідентифікатор Мрія-ID — електронне посвідчення учасника освітнього процесу.

У додатку будуть формувати електронні документи про отриманий освітній рівень, які можна буде використовувати замість паперових аналогів. захЗміни у сфері цивільного захисту: укриття, центри безпеки, навчання та облік рятувальних служб

Законопроєкт 13454 уточнює та розширює повноваження органів місцевого самоврядування (ОМС) у сфері цивільного захисту. Вони зможуть будувати або відновлювати захисні споруди для населення, зокремазах мобільні (наприклад контейнери чи блоки) та споруди подвійного призначення, наприклад, підземні паркінги, що працюють як укриття. Така можливість існує і зараз, але проєкт конкретизує, що ці повноваження включають облаштування публічних укриттів, доступних для всіх, а також, що робити, якщо укриття залишилось без власника або належить збанкрутілому підприємству. Проєкт пропонує закріпити можливість створення в громадах центрів безпеки — спеціалізованих об’єктів, де можуть одночасно працювати пожежники, медики та поліція. З одного боку, це дозволить надавати допомогу більш оперативно, особливо під час обстрілів цивільних будівель або в сільській місцевості, з іншого — виникає ризик, що такий центр може стати об’єктом для ворожого обстрілу. Такі центри створюватимуть органи місцевого самоврядування, а порядок їхнього створення затвердить Кабінет Міністрів.

Проєкт передбачає створення класів безпеки у школах, пожежних частинах або у приміщеннях, що належать органам місцевого самоврядування (будинках культури, ЦНАПах або інших громадських будівлях), у яких дітей і дорослих навчатимуть правилам безпечної поведінки під час надзвичайних ситуацій. Це стосується дій під час повітряної тривоги, пожеж, евакуації або при виявленні вибухонебезпечних предметів. Рекомендації стосовно змісту навчання розроблятиме ДСНС за погодженням із Міністерством освіти.

Зміни торкаються й питань обліку захисних споруд. Зараз ОМС ведуть облік лише тих укриттів, що перебувають на балансі підприємств. Законопроєкт зобов’язує їх обліковувати й споруди подвійного призначення (підземний паркінг, склад, цокольний поверх магазину тощо), які можна використовувати як укриття в особливий період. Це дозволить сформувати повніший реєстр доступних об’єктів для захисту населення.

Атестація аварійно-рятувальних служб, рятувальників, пожежно-рятувальних підрозділів місцевої та добровільної пожежної охорони існує і зараз, але законопроєкт деталізує її порядок і створює електронний реєстр цих служб. До нього вноситимуть лише тих, хто успішно пройшов атестацію. Згідно із законопроєктом, не менше 70% працівників служби мають бути основним персоналом (тобто рятувальниками, які фактично виконують рятувальні роботи). Атестацію та перевірку технічної готовності служби проводить міжвідомча атестаційна комісія, створена Кабінетом Міністрів. Підставами для відмови в атестації або виключення з реєстру можуть бути низький рівень підготовки, нестача обладнання, порушення правил безпеки або непроходження підвищення кваліфікації працівниками служб.

Затримання та арешт адвокатів дозволятимуть лише за погодженням Вищої ради правосуддя

Законопроєкт 13453 запроваджує особливий порядок затримання адвокатів. Це буде можливо лише за попередньою згодою Вищої ради правосуддя за поданням Генпрокурора чи його заступника. Без такої згоди затримати чи арештувати адвоката буде заборонено, крім випадків, коли його затримали під час або відразу після вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину. В таких випадках адвоката можна буде затримати тимчасово — для попередження нового злочину, усунення наслідків уже вчиненого або збереження доказів. Після встановлення особи адвоката його повинні негайно відпустити, якщо, по-перше, Вища рада правосуддя не надала згоди на подальше тримання під вартою; по-друге, більше не існує підстав для подальшого затримання (тобто досягнуто мети — злочин попереджено, наслідки усунено або докази збережено). 

Подання на затримання має бути обґрунтованим, з викладенням конкретних фактів та доказів. Вища рада правосуддя розглядатиме подання протягом п’яти днів, після чого має видати рішення про надання згоди на затримання адвоката, утримання його під вартою чи арешт. Проєкт не прописує, що відбудеться, якщо ВРП не дасть згоди на це. 

Після смертельних ДТП водіїв обов’язково позбавлятимуть прав

Зараз Кримінальний кодекс передбачає, що водія, який спричинив аварію зі смертельними наслідками або тяжкими травмами, можуть посадити до в’язниці на 3-8 років. Крім того, суд може (але не зобов’язаний) заборонити йому керувати автомобілем на три роки. Законопроєкт 13482 пропонує встановити, що якщо суд доведе вину водія, то окрім в’язниці його обов’язково позбавлять водійських прав. Суд вирішить лише, скільки років триватиме це позбавлення.