Важливі законопроєкти. Випуск 51: кримінальна відповідальність за нелегальний виїзд, Асамблея Героїв, конкурси для керівників поліції

Кримінальна відповідальність за незаконний перетин кордону

Зараз за незаконний перетин кордону діє адміністративне покарання: штраф 3400–8500 грн, а за повторне порушення чи дії групою — 8500–13 600 грн або адміністративний арешт до 15 діб. Також є кримінальна відповідальність: за переправлення інших осіб через кордон — від 3 до 5 років позбавлення волі, а якщо це робить організована група — від 7 до 9 років.

Законопроєкт 13673 скасовує адмінарешт і залишає для мирного часу штрафи 3400–13 600 грн. У воєнний чи надзвичайний стан незаконний перетин кордону каратиметься штрафом 119 –170 тис. грн або до 3 років позбавлення волі. Якщо людина протягом трьох місяців повернеться і сама повідомить про порушення, її звільняють від відповідальності. За переправлення інших осіб у воєнний чи надзвичайний час діятиме жорсткіше покарання — 7–9 років позбавлення волі.

Проєкт запроваджує нову статтю про перешкоджання будівництву чи пошкодження прикордонної інфраструктури (наприклад, коли порушник навмисно зрізає металеву сітку на прикордонній огорожі). За це встановлюють штраф 17 000 – 85 000 грн, обмеження волі (перебування у виправних центрах, установах виконання покарань: людина ізольована від суспільства, живе у гуртожитку на території установи, працює під наглядом і не може залишати територію без дозволу) або позбавлення волі до 3 років (перебування у виправних колоніях, ув’язнення у закритій колонії: камера чи барак, повна ізоляція від суспільства, обмежений контакт із зовнішнім світом). За повторні чи групові дії — 3–5 років позбавлення волі, а у випадку насильства чи використання зброї — 5–8 років.

Проєкт також пропонує запровадити кримінальну відповідальність для призовників, військовозобов’язаних і резервістів, які перевищили дозволений строк перебування за кордоном у воєнний чи надзвичайний стан. Покарання — штраф 34 – 51 тис. грн або 3–5 років позбавлення волі. Водночас якщо людина протягом місяця після закінчення дозволеного строку повернеться й сама заявить про порушення, її звільнять від відповідальності.

Виключення міжнародних експертів з українських органів влади та створення Національної Асамблеї Героїв України

Законопроєкт 13697 пропонує прибрати міжнародних експертів з конкурсних комісій при формуванні ключових органів влади.

У більшості випадків законопроєкт пропонує просто прибрати міжнародних експертів з конкурсних та атестаційних комісій, дорадчих органів, наглядових рад. Новий склад конкурсних комісій визнчатимуть Кабінет Міністрів та Верховна Рада. Для Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції конкурсні комісії з обрання директора замінює новий орган — Національна Асамблея Героїв України, вона проводитиме конкурс та визначатиме переможців.

Асамблею формують з громадян України, яким присвоєно звання Героя України за участь у бойових діях і які дали письмову згоду працювати в її складі. Заяви перевіряє комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, після чого парламент затверджує список. Засідання Асамблеї відкриті, транслюються онлайн, а організаційну підтримку забезпечує уряд. Законопроєкт не встановлює докладної процедури, як саме Асамблея буде проводити конкурс, однак в результаті мають бути визначені три кандидати на посаду, з яких уряд обирає переможця.

Цей законопроєкт у разі ухвалення може «поховати» низку важливих реформ — наприклад, судову, реформу корпоративного управління, митниці та прокуратури.

Введення конкурсів для керівників Національної поліції

За чинним законом, у поліції через конкурс мають обов’язково проходити тільки ті, хто вперше вступає на службу. Законопроєкт 13716 встановлює, що конкурс проходитимуть також кандидати на керівні посади. Члени поліцейської комісії оцінюють кожного кандидата, виставляють індивідуальний рейтинг і визначають переможця.

Згідно із законом про Нацполіцію, атестація поліцейських визначається як перевірка їхніх ділових, професійних та особистих якостей, рівня освіти, кваліфікації і фізичної підготовки. Атестацію проводять атестаційні комісії, які створюють керівники органів поліції, а порядок і періодичність атестації затверджує МВС. 

Законопроєкт пропонує до переліку чинників, які враховує комісія, додати ефективність служби та доброчесність поліцейського (МВС має затвердити перелік критеріїв доброчесності, за якими оцінюватимуть поведінку поліцейського). Також для керівників поліції законопроєкт пропонує новий підхід: їхні управлінські якості мають оцінюватися через електронну систему управління персоналом, а результати оцінки відкрито публікуватися. По-третє, проєкт пропонує включити до складу комісій з атестації керівників поліції щонайменше чверть громадських представників.

До того ж законопроєкт змінює перелікобмежень для служби у поліції::

Закон про створення Національного бюро розслідувань аварійних подій на транспорті

Законопроєкт 13674 передбачає створення Національного бюро розслідувань аварійних подій на транспорті (крім метрополітену, військових і державних повітряних суден). Діяльність Бюро не спрямована на встановлення провини конкретних осіб, воно аналізуватиме причини аварій, здійснюватиме їхню класифікацію та облік, готуватиме рекомендації для підвищення безпеки й надаватиме пропозиції до нормативних актів. Для цього воно зможе залучати експертів, проводити випробування вилучених під час розслідування аварійної події транспортних засобів та їхніх частин, співпрацювати з правоохоронними органами, іноземними установами й міжнародними організаціями. Нині розслідування транспортних аварій здійснюють різні органи: Укртрансбезпека — на автомобільному, міському електричному та залізничному транспорті; Національне бюро з розслідування авіаційних подій — у сфері авіації; Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури та його Державна служба морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства — у сфері морського і річкового транспорту. Після створення нового бюро ці органи втратять повноваження щодо розслідувань.

Бюро утворює Кабінет Міністрів. Воно є незалежним у своїй діяльності: законом забороняється будь-яке втручання з боку органів влади, політичних партій чи інших осіб. Директора бюро призначатиме Кабмін на п’ять років, він повинен мати вищу освіту у сфері транспорту, щонайменше десять років стажу роботи та п’ять років керівного досвіду. Працівників бюро набиратимуть виключно за конкурсом, який організовуватиме директор.

Зміни до правил укладання договорів між аптеками та фармацевтичними компаніями з маркетингових і рекламних послуг

Закон «Про лікарські засоби» (стаття 20-1) дозволяє аптекам укладати договори на маркетингові чи промоційні послуги лише безпосередньо з виробниками або імпортерами ліків. Це можуть бути послуги з просування препарату в аптеці, наприклад — розміщення на видному місці чи організація акції. Умови надання таких послуг встановлює Кабінет Міністрів. Рекламу ліків поза аптеками можна замовляти тільки в тих компаній, які не мають жодних зв’язків з аптеками чи аптечними мережами (не мають спільних власників, керівників чи іншого підпорядкування з аптеками або аптечними мережами). Окремо стаття забороняє приховане зниження цін після продажу ліків. Наприклад, аптека купує ліки по 100 грн, згодом виробник повертає їй 10 грн бонусом чи видає безкоштовні упаковки. Такі механізми роблять ціну непрозорою: у документах одна вартість, а фактично — інша.

Виконання цих правил є обов’язковою умовою для отримання та збереження ліцензії на виробництво, імпорт або торгівлю ліками. Якщо аптека чи виробник порушують ці обмеження, це вважається порушенням ліцензійних вимог.

Проєкт 13657 пропонує залишити ці правила, але уточнити їх. Договори на маркетингові послуги можна буде укладати тільки на безрецептурні препарати, а для ліків, які відпускають за рецептом, будь-яке маркетингове просування в аптеках буде забороненим. Крім того, Кабінет Міністрів отримає повноваження встановлювати межу витрат виробника чи імпортера на такі послуги та межу доходу аптеки від їх надання. Це означає, що держава фактично контролюватиме, скільки виробник може витратити на просування, і скільки аптека може заробити на таких договорах.

Альтернативний законопроєкт 13657-1 пропонує взагалі вилучити статтю 20-1 із закону. Це означає, що всі нинішні обмеження зникнуть. Без цієї статті аптеки, виробники та імпортери зможуть домовлятися без будь-яких державних правил, а також залучати різних посередників. Такі посередники зможуть отримувати гроші за просування товарів, що ускладнить контроль за цінами на ліки в аптеках. Крім того, зникне заборона на приховані знижки. Це означає, що знову можна буде застосовувати бонуси, кредитні ноти чи відтерміновані знижки.

Мораторій на податкові перевірки для підприємств із найбільшими податковими внесками

Законопроєкт 13660 пропонує запровадити новий порядок для так званих лідерів галузей економіки — приватних підприємств, які сплачують податки в Україні. Податкова на підставі фінансової звітності щороку буде визначати платників-лідерів в галузях економіки (за кодами КВЕДів, якщо в них є хоча б 100 платників податків, якщо ні — за вищими за ієрархією блоками – класами, групами, секціями) за сукупністю показників: обсяг сплаченого податку на прибуток, обсяг ПДВ тарівень середньої заробітної плати при чисельності від 100 працівників. 

Податкова повідомлятиме платника про віднесення до цієї категорії та видаватиме сертифікат, а інформація про рішення буде відкритою і оприлюдненою на сайті. Для цих підприємств протягом року діятиме мораторій на всі документальні перевірки і звірки, їх не можна буде віднести до ризикових платників і не дозволяється зупиняти для них реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі.

Заборона для унітарних підприємств створювати інші юридичні особи

Законопроєкт 13717 забороняє державним і комунальним унітарним підприємствам створювати нові юридичні особи, наприклад, товариства з обмеженою відповідальністю. 

Унітарні підприємства створюються державою або громадою, не мають співзасновників і не володіють своїм майном. Вони лише користуються державним і комунальним майном на праві господарського відання — тобто можуть використовувати це майно у своїй роботі, але не мають права продавати, дарувати чи вільно розпоряджатися ним. Проте, якщо закон прямо не забороняє, підприємство може внести це майно до нової компанії, яку саме й створює. Наприклад, комунальне підприємство засновує ТОВ, передає туди техніку або приміщення й починає надавати ті самі послуги вже через іншу структуру. У таких випадках громада або держава втрачає контроль над публічним майном, а прозорість зникає.

Законопроєкт усуває цю можливість. Втім, він робить виняток для наукових установ, університетів, академій та інститутів — вони зможуть створювати господарські товариства, але лише для використання результатів досліджень. У такі товариства дозволяється передавати тільки нематеріальні активи, наприклад, патенти, а не гроші чи будівлі.

Судове підтвердження трудового стажу в разі втрати документів

Законопроєкт 13705 формалізує право встановлювати факт роботи для підтвердження трудового чи страхового стажу через суд. Суд зможе приймати будь-які докази, включно з копіями документів, свідченнями колег чи електронними даними з реєстрів, фактами різних виплат і нарахувань. Для військовослужбовців, учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни передбачено, що якщо інших доказів немає, стаж можна підтвердити лише їхніми власними показаннями під присягою. Заяви розглядатимуть невідкладно — не пізніше п’яти днів від отримання, а рішення державні органи, зокрема Пенсійний фонд, виконуватимуть одразу, і воно стане підставою для внесення даних про стаж до державних реєстрів.

Законопроєкт також змінює пенсійне законодавство. Органи Пенсійного фонду зобов’язуються самостійно збирати інформацію про стаж та зарплату з державних реєстрів і баз даних та не вимагати від людини додаткових довідок, якщо дані вже є в системі. Лише у разі відсутності відомостей у реєстрах заявника інформують про необхідність надати документи. 

Посилення гарантій медичної допомоги, реабілітації та протезування для військових, ветеранів і звільнених з полону

Законопроєкт 13704 передбачає, що лікування, реабілітація та забезпечення протезно-ортопедичними виробами військовослужбовців, ветеранів і звільнених з полону військових здійснюватимуться повністю за рахунок державного бюджету до повного відновлення здоров’я. Зараз держава також оплачує ці послуги, але обсяг фінансування залежить від наявних бюджетних ресурсів (верхня межа компенсації становить — 2 млн грн). Проєкт гарантує, що особа з інвалідністю внаслідок війни може самостійно обрати потрібний протез, а держава оплачує його повну вартість без встановлення верхньої межі. Однак, він також встановлює, що уряд визначатиме вартість протезів та інших ортопедичних виробів за принципом порівняння цін і створить Національний каталог, де будуть закріплені такі ціни. Порядок його формування має затвердити сам уряд. Отже проєкт пропонує, не обмежувати компенсації для військових, натомість регулювати ціни виробників.