Інвестування в Українські ІТ-Start-Up – Ризик чи Виграш

Репутація України як країни інвестиційних можливостей падає через загальну кризову ситуацію. Однак ІТ-start-up здатні змінити ситуацію, адже відкривають для інвесторів певні переваги. Насамперед це сприятливий податковий клімат для розвитку галузі. За Податковим кодексом України, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року ІТ-компанії звільняються від сплати податку на додану вартість, а податок на прибуток із 2015-го сплачують за ставкою 18%.

В есе названо загальні проблеми хронічної інвестиційної НЕпривабливості України. Як один зі шляхів покращення інвестиційного іміджу розглянуто стан та перспективи розвитку вітчизняної ІТ-сфери. Визначено основні переваги інвестування в ІТ-проекти та описано найуспішніші національні start-up.

У сучасних реаліях покращення інвестиційного іміджу та спрощення умов ведення бізнесу є пріоритетами розвитку будь-якої країни. У «Стратегії-2020» Президент України Петро Порошенко поставив за мету досягнути показника надходження прямих іноземних інвестицій (ПІІ) на рівні 40 млрд доларів до 2020 року. Але інвестори – не меценати, більшість із них намагається мінімізувати ризики й надає перевагу вкладенню грошей у некорумповані, розвинуті й «стабільні» країни. На жаль, Україна до таких поки що не належить. Але чи означає це, що країні нічим привабити інвесторів?

Коротко окреслимо, які чинники зумовлюють інвестиційну привабливість. За парадоксом Лукаса, між ринковими реаліями та класичною економічною теорією є протиріччя. Теоретично капітал має перетікати з багатих країн у бідні, через ефект спадної прибутковості капіталу. Простіше кажучи, вкладаючи в український start-up 20 тис. доларів, можна розраховувати на більші результати, ніж вклавши аналогічну суму в неординарну ідею вчених десь у ЄС чи США, де для розвитку start-up потрібні значно більші кошти. Основними поясненнями парадокса Лукаса є:

• Відмінності, які впливають на виробничу структуру економіки. Це можуть бути інші не включені у модель фактори виробництва (omitted factors of production), такі як політика уряду і рівень розвитку інститутів.
• Необмеженість ризиків та асиметричність інформації.

Дослідження виявили, що найбільшу «значущість» для інвесторів має рівень інституціонального розвитку в країні, розвиток людського капіталу та загальний рівень добробуту країни (ВВП). Для України характерні проблеми з першим і останнім, через що зараз ми маємо найнижчий показник надходження ПІІ за останні 15 років. Проте рівень розвитку людського капіталу доволі високий. Кваліфікованість та професійність вітчизняних спеціалістів підтверджує дослідження провайдера фінансової інформації Bloomberg «Innovation index 2015». Цей рейтинг оцінює 50 країн за такими категоріями, як кількість хай-тек-компаній, рівень освіти, кількість зареєстрованих патентів тощо. Україна посіла 33 місце в загальному рейтингу і 5 місце в освітньому рейтингу. Ці дані доводять не лише професійність трудових ресурсів, а й доступність вищої освіти.

На жаль, для більшості галузей описані непривабливі риси є «стоп-сигналами» для інвесторів, і переваги не здатні реабілітувати проект у їхніх очах. Однак не все втрачено. Є така ніша, яка завдяки своїй інтерактивності може мінімізувати вплив тих проблем. Ідеться про ІТ-технології та наукові інновації. Ставка на технології та науку не є кардинально новим вектором розвитку. Свого часу цю спеціалізацією визнали пріоритетною «азійські тигри». Але Україні теж є що запропонувати інвесторам. Національний ІТ-ринок, ринок телекомунікацій та зв’язку – це перспективні проекти. Тим паче, що ці галузі є одними з найпривабливіших для інвесторів в усьому світі (див. рисунок 1).

Інвестори обирають ці сфери тому, що ті мають високу додану вартість і попит. А в Україні є ще й інші приємні бонуси. Насамперед, це лояльні податкові ставки для ІТ-спеціалістів та компаній, порівняно з іншими галузями. За Податковим кодексом України, з 1 січня 2013 року до 1 січня 2023 року ІТ-компанії звільняються від сплати податку на додану вартість, а податок на прибуток із 2015-го сплачують за ставкою 18%. Також до переваг можна зарахувати значну кількість вищих навчальних закладів, які дають високу якість освіти за цією спеціальністю, та порівняно низьку заробітну плату, за яку готові працювати програмісти. Рисунок 2 показує середні заробітні плати в доларах програмістів залежно від їхньої спеціалізації в Україні за травень-червень 2014 року.

Для порівняння у таблиці нижче наведено середні заробітні плати для працівників цієї сфери в різних країнах за 2015 рік.

Як ми бачимо, український фахівець отримує приблизно у 2-2,5 разу менше порівняно з іноземними програмістами, що приваблює іноземних роботодавців.

Якщо ж дивитися на прибуток від інформаційних технологій у розрізі експортованих послуг до ЄС, то за І квартал 2015 року ситуація виглядає так:

Аналізуючи ці результати, бачимо, що найбільша прибутковість саме транспортних послуг – це скоріше приємний «дивіденд» для України як транзитної країни, аніж показник розвитку транспортної системи. Однак ІТ-послуги можуть стати «рятувальним колом» для інвестиційного іміджу національної економіки. Звісно, наївно стверджувати, що лише у ІТ можна залучити потрібну кількість ПІІ в економіку країни. Проте вітчизняні start-up можуть продемонструвати на світовій арені інвестиційні перспективи і значний інноваційний потенціал нашої країни.

Провівши невелике опитування, щоб дізнатися, чи відомі пересічному українцеві популярні вітчизняні start-up, я зрозуміла, що люди недостатньо знайомі зі здобутками ІТ-сфери, а нам є чим пишатися. Серед найпривабливіших інвестиційних проектів, які можуть конкурувати із західними start-up:

• Petcube – пристрій, який грає з вашим домашнім улюбленцем лазерною вказівкою, знімає це і відправляє на ваш смартфон. Проект зібрав рекордну суму на Kickstarter – 251 тис. доларів, а також заручився співпрацею з китайськими інвесторами.
• iBlazr – це спалах для iPhone. Найбільшим досягненням є те, що це перший продукт, який представлений на полицях Apple-store у США зараз. У свій час проект зібрав 150 тис. доларів на Kickstarter.
• Ecoisme – це система, яка допоможе зекономити гроші шляхом енергоменеджменту. Start-up уже залучив близько 80 тис. євро. Слід додати, що проекти зі сфери зелених технологій є перспективним та експортоорієнтованим сегментом ринку.
• GitLab – це сервіс для зберігання та поширення першопочаткових кодів проектів. Розробники кажуть, що це більш бюджетна версія діючого сервісу GitHub. Цікаво, що проект залучив близько 1,5 млн доларів, частину з яких виділив венчурний фонд голлівудської зірки Ештона Катчера.
• Kwambio – онлайн-платформа для власників 3D-принтерів. За допомогою неї можна поширювати власні ескізи предметів для подальшої «роздруківки» на принтері та безплатно їх завантажувати. У подальшому сервіс матиме платні функції. Розробка залучила 650 тис. доларів.
• Vox Player – плеєр для операційної системи Mac. Проект залучив 400 тис. доларів інвестицій.

Отож незважаючи на загальну кризову ситуацію, зараз як ніколи є актуальним розвиток наукових інновацій та ІТ-проектів. Нестабільна політична ситуація – не виправдання. Адже за статистикою країною з найвищим показником ПІІ на душу населення є Ізраїль, який воює з першого дня свого заснування. Репутація України як країни інвестиційних можливостей падає, але ми бачимо, що є проекти, які здатні змінити ситуацію. Отже, які переваги відкриваються для інвесторів, що зацікавилися українськими start-up:

• сприятливий податковий клімат для розвитку галузі;
• висококваліфіковані працівники;
• дешева робоча сила;
• ресурсонезалежність галузі та її неприв’язаність до певної локації мінімізують ризики з втратами через нестабільність політичної системи країни (на відміну від інших галузей, таких як машинобудування, добувна промисловість та інші, які мають чітку територіальну приналежність та залежність від ресурсів);
• наявність конкурентоспроможних проектів і відносна розвиненість ринку.

Для України такі інвестиційні вливання не лише збільшать надходження ПІІ, а й (що є зараз пріоритетним завданням) покращать її інвестиційний імідж, адже як казав Уоррен Баффетт: «Найкраще, що може статися для нас, це велика компанія, що має тимчасові труднощі. Ми хочемо купувати їх, поки вони лежать на операційному столі». Україна в сучасних реаліях нагадує величезну компанію, яка потребує інвестиційних ін’єкцій. Реанімація можлива, варто лише почати діяти.