Активний бюджетний процес у розпалі: парламент прийняв проект закону про держбюджет на наступний рік у першому читанні. За місяць перебування у Верховній Раді депутати згенерували до проекту кошторису 2171 поправку. Лідер проекту Budget WatchDog Галина Калачова аналізує, які саме зміни до бюджету просували депутати.
Як підрахували в бюджетному комітеті, на втілення 2171 запропонованої поправки потрібно 2,2 трлн гривень. Усі ці правки бюджетний комітет поділив на три групи: прийняті, правки, які передбачають певні доручення уряду та відхилені. Останніх – найбільше, оскільки зайвого ресурсу в кілька трильйонів гривень у бюджеті немає.
Прийняті комітетом правки та правки «в доручення уряду» мають шанс стати реальністю – Мінфін повинен розглянути можливість їх реалізації.
Які з них найважливіші?
В частині доходів парламентарі збільшили суму перерахувань від Нацбанку на 2 млрд грн – до 47,6 млрд грн. Проблема в тому, що вже зараз закладена Мінфіном цифра за цією статей на 10,7 млрд грн перевищує подану НБУ. Нацбанк перераховує кошти до бюджету за результатами фінансового аудиту. Економічно необгрунтоване збільшення доходів від НБУ може призвести до того, що ця цифра перетвориться на великий фіскальний ризик – тобто показник, на який в результаті не вдасться вийти.
Левова частка депутатських правок стосується видатків.
По-перше, бюджетний комітет схвалив свою участь в розподілі низки дотацій та субвенцій, а саме фінансової підтримки сільгосптоваровиробників, розподілі коштів на будівництво житла для військовослужбовців, держпідтримку тваринництва, субвенції на утримання доріг та ін. Подібні ініціативи з боку депутатів зустрічаються щороку. Їх мета – розширити можливості парламентарів впливати на розподіл бюджетних коштів.
По-друге, парламент доручив уряду розглянути можливість підвищити соцстандарти: прожитковий мінімум, мінімальну зарплату. В тому числі, депутати пропонують Кабміну за результатами виконання держбюджету у січні-травні 2019 року розглянути можливість додаткового підвищення прожиткового мінімуму насамперед для дітей з 1 липня 2019 року.
Варто знати: Згідно поданого проекту бюджету з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум складе 1853 грн., мінімальна заробітна плата – 4173 грн.
По-третє, депутати хочуть бачити в проекті бюджету субвенцію на соціально-економічний розвиток регіонів. Цього року Мінфін її не заклав взагалі. Для депутатів ця субвенція політично важлива оскільки дозволяє фінансувати проекти розвитку на їхніх виборчих округах. Як результат – депутати подали до першого читання понад сотню поправок щодо того, якою вона має бути. Пропозиції щодо обсягу субвенції коливаються в залежності від переліку інвестпроектів – від двох до 10 млрд грн. Мінфін поки не налаштований виділяти додаткові кошти і схиляється до того, щоб відволікти на субвенцію 50% ресурсу державного фонду регіонального розвитку. Розмір ДФРР – 1% доходів загального фонду держбюджету, на 2019 рік – це 9 млрд грн., отже субвенція може скласти – 4,5 млрд грн.
По-четверте, депутати пропонують виділити додатково 0,5 млрд грн на ремонт доріг у Львівській області.
По-п’яте, парламентарі за те, щоб збільшити видатки на освіту, у тому числі виділити 0,4 млрд грн на підготовку кадрів ВУЗами ІІІ і ІV рівнів акредитації, виділити додатковий ресурс на реконструкцію окремих університетів, ремонт спортивних комплексів.
Збільшення видатків державного бюджету можливе за умови появи додаткових доходів. Поки що очевидних гарантованих джерел нових доходів немає, але не виключено, що на етапі доопрацювання законопроекту до другого читання з’являться ініціативи переглянути деякі податкові ставки, наприклад, екологічного збору.
Поки що депутати досить обережно підійшли до правок проекту кошторису – все ж таки більшість змін щодо розширення видатків та доходів на десятки мільярдів гривень вони відхилили. Втім, як показує практика, найгарячіші політичні баталії розпочинаються напередодні прийняття бюджету в цілому. За законом, це має статися не пізніше 1 грудня.
