Протягом останнього року МОЗ намагається впровадити в усіх медичних вузах обов’язкове складання американського тесту IFOM, International Foundations of Medicine (міжнародні основи з медицини). Для понад 90 тисяч українських студентів-медиків і 19 медичних вузів це нововведення може стати професійним вироком. Повну версію статті читайте на сайті VoxUkraine.
Фуфломіцини як індикатор якості освіти
Заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський стверджує, що без реформи медосвіти медичну реформу буде дискредитовано. Адже навіть якщо підвищити зарплати лікарям і забезпечити лікарні ліками, частина медиків продовжить призначати пацієнтам позавчорашні препарати і фуфломіцини, тобто ліки з недоведеною дією.
За даними дослідження «Центру протидії корупції» і міжнародного фонду «Відродження», у 2017 році кожна четверта гривня, витрачена українцями на ліки, припадала на препарати, чия ефективність і безпечність не були доведені належним чином.
Популярність фуфломіцинів серед українських лікарів – це явне підтвердження мізерності отриманих ними знань у медичних вузах, переконаний Олександр Лінчевський.
Американський чи український іспит? Обидва
Щоб перевірити якість знань українських студентів-медиків, у 2017 році МОЗ провело пробний американський тест серед 4906 лікарів-інтернів. Скласти тест – тобто отримати більше 70,5 балів з 100 – змогли тільки 3% українських інтернів. Результати тесту остаточно переконали керівництво МОЗ у намірі впровадити американський тест.
З 1999 року українські студенти-медики проходять українські тести «КРОК»: наприкінці третього курсу «КРОК 1», на останньому курсі перед інтернатурою «КРОК 2» і по закінченні інтернатури «КРОК 3». Тести розроблені Центром тестування при МОЗ, який був створений 20 років тому і займається оцінкою знань виключно студентів-медиків.
Щороку 50-60 тисяч студентів в Україні складають перший, другий чи третій «КРОК» із найрізноманітніших напрямів – загальна лікарська практика, стоматологія, фармацевтика тощо. У 2018, наприклад, за напрямом «Загальна лікарська підготовка» «КРОК 1» складали 7805 українських студентів. З них не набрали прохідний бал (тобто набрали менше 60,5 балів за 100) 1494 студента або 19,1%.
«КРОК» складають не лише українські студенти, а й іноземні – причому є тест як російською, так і англійською мовою. У 2018 році російськомовний тест складали 665 осіб, з них не змогли набрати прохідний бал дві третини студентів. Ще 3050 студентів складали тест англійською, не склали 48,2%.
Середній показник непроходження тесту «КРОК 1» з першого разу для всіх категорій студентів у 2018 році склав майже 30%.
Студенти проти американського тесту
У березні МОЗ знову провело пробне тестування IFOM серед студентів-медиків. Заповнені тести попрямували на оцінку до головного офісу організації NBME в США, яка запровадила тест. Те, що тест є невідворотнім для всіх студентів разом з тестами «КРОК», вже очевидно: відповідну постанову Кабмін прийняв рік тому. З 2019 року Кабмін погодив Єдиний кваліфікаційний екзамен, який складається з чотирьох компонентів – у тому числі «міжнародного екзамену з основ медицини». Далі буде вирішуватися доля тесту: коли саме впроваджувати його до навчальної програми.
Студенти, що виступають проти введення американського тесту, аргументують це наступним чином:
- На перших трьох курсах студентів-медиків готують саме до КРОКу, і американський тест буде для них заскладним;
- Американський тест не відповідає програмі навчання в українських вишах, оскільки включає клінічні питання, а в Україні студенти-медики на перших трьох курсах вивчають переважно теорію;
- Потрібно спочатку адаптувати навчальну програму до американських стандартів, а вже потім вводити нове тестування.
Чому б справді не поміняти навчальну програму
Відповідь на це питання є на сайті МОЗ: «Заклади медичної освіти мають повну автономію у розробці навчальних планів відповідно до Закону України “Про вищу освіту”». Отже, безпосередньо програми ніхто не погоджує, відповідність стандартам МОН перевіряється лише на етапі акредитації вишу.
Святослав Лінніков, асистент Кафедри соціальної медицини, громадського здоров’я та медичного права при Одеському національному медуніверситеті, підтримує IFOM, пояснюючи, що підготовка до «КРОК» зводиться до зазубрювання питань за попередні роки, оскільки більше половини цих питань зазвичай повторюються. А от для здачі IFOM, за оцінкою Ліннікова, потрібні знання і логіка.
У Олександра Лінчевського на всі претензії до IFOM є проста відповідь: медицина в усьому світі однакова, і немає якоїсь особливої американської або української анатомії або принципів лікування. До того ж спочатку прохідний бал для IFOM буде невисоким. Заступник міністрів вважає головним завданням привчити студентів серйозно готуватися до іспитів і читати західну медичну літературу.
IFOM буде проводитися українською мовою. Перескласти IFOM, як й інші складові ЄДКІ, можна буде лише один раз.
Чого хоче МОЗ?
Коротка довідка про Єдиний кваліфікаційний екзамен для медиків
Кілька фактів про ЄДКІ
- Запроваджується з 2019 року
- Складають тільки студенти-третьокурсники
- Кожен з чотирьох компонентів ЄДКІ можна перескласти лише один раз за свій рахунок
- Ті, що не склали один з компонентів ЄДКІ з другого разу, відраховуються з університету
Обов’язкові компоненти ЄДКІ
- Іспит «КРОК»
- Практичний іспит для медиків
- Міжнародний екзамен з основ медицини
- Тест на знання англійської для медиків
Джерело: Кабінет міністрів України, Міністерство охорони здоров’я
Вимоги до студентів у інших країнах
Щороку українські вузи випускають 26,6 медика на 100 тис. населення (дані МОН, розрахунки VoxUkraine), тоді як Швеція або Польща – 10,2 і 10,5 (дані OECD, 2016).
Вимоги до українських абітурієнтів теж поки не надто високі, порівняно із західними країнами. З 2017-го, за розпорядженням МОЗу, прохідний бал при вступі до медичного вишу підняли з мінімально можливих 100 до 150. Але «стеля» з ЗНО – 200 балів. При цьому для вступу у медичний виш у Швеції необхідно отримати за іспит максимум можливих балів (аналог 200 в українському ЗНО). Наші 150 балів були б категорично недостатніми для вступу до будь-якого медичного вузу в Швеції.
Чи змінить введення американського тесту якість української освіти?
«Проблема української медичної освіти не лише в тестах. Йдеться також про: а) корупцію викладачів; б) їхню абсолютну незацікавленість у навчанні студентів; в) відсутність сучасних клінічних баз для навчання студентів-медиків», – говорить директор клініки «Надія» й віце-президент Української асоціації репродуктивної медицини Валерій Зукін.
За його словами, лікар – професія «рукодільна», і самими лише найкращими тестами хорошого лікаря не підготувати.
