До місцевих виборів ми підготували алгоритм перевірки кандидатів. Завдяки йому кожен перед виборами може дізнатися про статки кандидатів, їхнє політичне та бізнес-минуле, проаналізувати соцмережі чи програму кандидата.
Найскладнішу роботу – фактчек – ми залишили для себе. Ми проаналізували виступи топ-кандидатів у мери Дніпра і Одеси за останні 1,5 місяці. Більшість кандидатів не надто часто з’являються у ЗМІ або ж небагато оперують фактами. Тому до матеріалу потрапили найбільш багатослівні та щедрі на маніпуляції політики.
У наступних статтях розкажемо про брехню і маніпуляції кандидатів у мери Львова, Харкова та Києва. А щоб першими дізнаватись останні новини про місцеві вибори – читайте наші телеграм-канали «Антологія Брехні» та «Виборча скриня».
Хто більше маніпулює думкою виборців – далі у нашому матеріалі. У кінці статті – бонус: кілька показових цитат кандидатів, які демонструють їхнє ставлення до корупції та децентралізації.
Дніпро
За останнім опитуванням дніпрян групою «Рейтинг», топ-5 кандидатів у мери міста це: Борис Філатов, чинний мер Дніпра – 48,5% (серед тих, хто визначився і має намір голосувати), Олександр Вілкул (14,9%), Загід Краснов (13,4%), Геннадій Гуфман (7,6%) та Сергій Риженко (7%). Останні двоє кандидатів не дуже часто дають інтерв’ю та рідко оперують фактами у своїх виступах. Тож до нашого аналізу потрапили лише Філатов, Вілкул та Краснов.
Борис Філатов
Чинний мер Дніпра представляє партію «Пропозиція». Борис Філатов усе життя був тісно пов’язаний з Дніпром – тут народився, закінчив інститут, заснував адвокатський бізнес. Як юрист займався справами групи «Приват», співзасновником якої був Коломойський, а за його губернаторства, у 2014 році, став його заступником з питань внутрішньої політики. Того ж року став народним депутатом. У 2015 переміг у виборах міського голови Дніпра як член партії «УКРОП», в яку входив той-таки Коломойський. Втім у 2018 році вийшов із партії, бо «не хотів знатися з публікою, яка захопила владу в “Укропі”».
Неправда
“Самая крупная международная антикоррупционная организация, Transparency International, заносит Днепр на второе место в открытости и прозрачности городов”.
Борис Філатов про розвиток Дніпра, 13/09/2020 (09:47-09:57)
У рейтингу прозорості міст від Transparency International у 2019 році Дніпро був на 9 місці, у 2018 році – на 5 місці, а у 2017 – взагалі на 57 місці.
Маніпуляція
«То есть они (центральна влада – ред.) обрезали нам весь ДФРР, обрезали весь “соц-эконом”, возложили на нас кучу разных обязательств, и такая же ситуация аналогичная и в Житомире и в других территориальных громадах».
Борис Філатов про діяльність центральної влади, 15/09/2020 (08:48-08:58)
Фінансування Дніпра та інших міст з державного фонду регіонального розвитку справді було зменшено, але його не забрали повністю. Видатки для Дніпропетровщини зменшили з 352,337 млн грн до 292,364 млн грн тобто на 17%. А зміни були зумовлені епідемією COVID-19.
Без вердикту
«Государство должно дать территориальным громадам возможность регулировать на территориях продажу алкоголя».
Борис Філатов про повноваження місцевої влади, 17/09/2020 (09:54-10:00)
Зараз право встановлювати заборону на продаж алкогольних та слабоалкогольних напоїв має місцева влада. Самі ж територіальні громади можуть брати участь у вирішенні питань місцевого значення або безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.
Але через те, що цитата спікера звучить як пропозиція, ми залишаємо її без вердикту.
Олександр Вілкул
Герой нашого рейтингу маніпуляторів і брехунів та численних фактчеків – народний депутат V, VI та VIII скликань. З 2010 очолював Дніпропетровську ОДА, а в 2012 став віце-прем’єр-міністром в уряді Азарова. На Дніпропетровщині він прославився як організатор рок-фестивалю та людина, що нібито хотіла заборонити борд «про бабусю і кота» (його, до слова, потім заклеїли через «нецензурне слово»). А от в урядовому кріслі саме Вілкул обіцяв відкрити розв’язку на Поштовій площі в Києві до кінця 2013 року. Втім, сталося це уже за нової влади в серпні 2014.
Неправда
«В этом году (2020 – ред.) уже денег намного меньше для развития городов. В том проекте бюджета, который мы видим сегодня, который рассматривает Верховная Рада города вообще обворовали практически».
Олександр Вілкул про фінансування міст, 25/09/2020 (13:23-13:35)
У 2019 році на фінансування ДФРР було передбачено 7,17 млрд грн. У цьому році фінансування скоротилося до 4,9 млрд грн через переспрямування видатків на ліквідацію епідемії.
Водночас у першому проекті бюджету на 2021 рік на ДФРР передбачено 9,36 млрд грн. Навіть з урахуванням прогнозу інфляції 6,3% на 2020 рік, це на 80% більше порівняно з 2020 роком (після змін до бюджету).
Неправда
«Шестьдесят гривен закуп воды тарифный (у Жовтих Водах – ред.). Самый высокий в Украине».
Олександр Вілкул про закупівлю води в Жовтих Водах, 03/10/2020 (04:30-04:35)
Тарифи на воду у Жовтих Водах становлять 49,74 грн/куб. м, і це не найбільший тариф в Україні. Наприклад, у місті Корюківка Чернігівської області тариф становить 66,8 грн/куб. м, а у Вознесенську у Миколаївській області – 66,75 грн/куб. м.
Загід Краснов
Чинний депутат Дніпровської міської ради. Тричі – у 2014, 2016 та 2019 році – намагався потрапити до Верховної ради. Востаннє, наприклад, балотувався по 25 одномандатному виборчому округу як самовисуванець, але програв Максиму Бужанському зі «Слуги народу». Найбільш щедрий на факти кандидат, але більшість його фактологічних висловлювань – маніпулятивні або взагалі неправдиві. Саме тому отримав від нас найбільше уваги. Часто виступає на національних телеканалах, але переважно на афілійованих з Віктором Медведчуком – 112 та NewsOne.
Неправда
«Но эти деньги (з митниці – ред.) все уходят, скажем так, властным людям, то есть тем, которые сегодня сидят в Верховной Раде, кто должен принимать те законы, которые мы говорим, в Кабмине, эти же деньги не уходят работягам в завод или там крестьянам, которые сейчас пашут землю, правда же».
Загід Краснов про надходження з митниці, 10/09/2020 (11:46-12:02)
До Загального фонду державного бюджету спрямовують 75% надходжень від податків на міжнародну торгівлю та 99% ПДВ з імпорту (решта йде до спецфонду). Кошти Загального фонду спрямовуються на різні потреби – медицину, освіту, дороги, соціальні програми тощо. Можливість скористатися цими благами не залежить від місця роботи людини.
Неправда
«В Харькове бюджет такой же как и в Днепре, они одинаковые точно. В Харькове в полтора раза больше население чем в Днепре. Точно полтора раза больше население. То есть, мы понимаем с вами, там (у Харкові – ред.) в полтора раза больше домов, жилья, жилого фонда. Там в два раза, то есть в полтора раза больше школ, больниц, садиков, поликлиник. То есть расходной части в два – полтора раза больше в Харькове при одинаковом бюджете с городом, с Днепром».
Загід Краснов про порівняння Харкова та Дніпра, 28/09/2020 (20:33-21:07)
Видатки бюджету в двох містах дійсно подібні: 14,8 млрд грн у Харкові та 14,7 млрд грн у Дніпрі. Населення Харкова справді на 46% більше, ніж населення Дніпра (1443 тис. у Харкові проти 991 тис. у Дніпрі). Однак, більша кількість населення не означає автоматично, що кількість житла та інфраструктури буде пропорційно більшою – оскільки школи, лікарні та садочки можуть бути розраховані на різну кількість осіб. Тому, наприклад, освітня субвенція розраховується залежно від кількості учнів, а не шкіл. А видатки на одного учня у більших школах менші.
Порівняння інфраструктури двох міст наводимо в таблиці. Вона показує, що у Харкові шкіл, садочків та поліклінік на 25-30% більше, ніж у Дніпрі, а лікарень навіть менше.
Також зауважимо, що внаслідок реформи децентралізації міста отримали набагато більше можливостей самостійно наповнювати свій бюджет (наприклад, податок на нерухомість).
| об’єкти | Дніпро | Харків | Харків порівняно з Дніпром, % |
| школи | 160 | 209 | +30% |
| садочки | 175 | 224 | +28% |
| лікарні | 34 | 21 | -38% |
| поліклініки | 20 | 25 | +25% |
Неправда
«Но в любой европейской стране, любой, это говорю для вашего канала тоже (Прямий – ред.),в любой европейской стране, в любой европейской стране, где более 5% есть этническая какая то национальность, этот язык (цієї меншини – ред.) уже является вторым государственным».
Загід Краснов про питання мов нацменшин, 10/09/2020 (23:03-23:21)
По-перше, далеко не в усіх європейських країнах по декілька державних мов. Власне, це лише Бельгія, Швейцарія, Білорусь, Фінляндія, Кіпр, Косово, Сербія та Нідерланди. У решті країн одна державна мова, але деякі мови етнічних меншин підтримуються на регіональному рівні згідно з Хартією регіональних та меншинних мов.
Неправда
«Те, не важно, американцы или кто, те иностранцы, олигархи, которые хотят нашу сельскохозяйственную землю, их представители, их компании получают двойное гражданство, становится гражданином Украины и спокойно покупают эти (українські – ред.) земли».
Загід Краснов про можливість купівлі української землі іноземцями, 10/09/2020 (24:51-25:08)
Лише ті юридичні, особи кінцевими бенефіціарами яких є громадяни України, матимуть, право купувати землю. Рішення про дозвіл купувати землю іноземцями буде виноситись на референдум.
Водночас громадяни інших країн, які набувають громадянства України, зобов’язані припинити іноземне громадянство.
Маніпуляція
«То что Украина получила безвиз, это не заслуга Порошенко. Это заслуга Польши, заслуга Венгрии, Чехии. То есть тех стран… которые лоббировали этот вопрос (надання Україні безвізу з ЄС – ред.) для того чтобы вытянуть отсюда (з України – ред.) как можно больше рабочей силы».
Загід Краснов про безвізовий режим України з ЄС, 5/10/2020 (09:05-09:24)
По-перше, в одному з попередніх матеріалів ми вже розглядали, що достеменно невідомо, чи збільшилась трудова міграція через безвіз. Проблема – в обліку мігрантів.
По-друге, отримання безвізу лобіювали не країни Східної Європи, а Україна. Для цього вона виконала низку умов (у тому числі створення антикорупційних органів), а шлях до Асоціації з ЄС розпочався ще у 2005 році.
Маніпуляція
«Те деньги, которые мы берем через МВФ, они идут на самом деле на проедание».
Загід Краснов про кредити від МВФ, 05/10/2020 (16:59-17:04)
Кошти від МВФ, як правило, використовуються для поповнення золотовалютних резервів НБУ, що слугують фінансовою «подушкою безпеки» для держави. Інколи, в особливо скрутних обставинах, Фонд може надати позику й на покриття дефіциту державного бюджету. Так сталося у 2015 та 2020 роках. Умова отримання цих коштів – це проведення структурних реформ, кінцева мета яких – забезпечити стійке зростання української економіки.
Одеса
Найсвіжіше опитування серед кандидатів у мери Одеси проводив КМІС. Так, серед тих, хто визначився, 61% готові проголосувати за чинного мера Геннадія Труханова. Втім, він не так часто виступає у ЗМІ, тож фактологічних висловлювань нам знайти не вдалося. Друге місце на момент опитування обіймав Вадим Рабінович, депутат партії «ОПЗЖ» – 8%. Однак, пізніше партія представила замість нього іншого кандидата – Миколу Скорика. Саме його ми і включили до нашої статті. Далі йде кандидат від «Слуги народу» Олег Філімонов – 5,5%, самовисуванці Едуард Гурвіц – 4,9% та Дмитро Голубов – 4,8%. Останнього за рішенням суду зняли з реєстрації ще 5 жовтня.
Микола Скорик
«Регіонал» зі стажем. У 2006 та 2010 роках обирався до Одеської обласної ради від «Партії регіонів» та очолював обласну організацію партії. У 2015 балотувався до Одеської обласної та міської рад від «Опозиційного блоку», та не був обраний в жодну з них. Був народним депутатом від «Опозиційного блоку». Після розколу в ОБ приєднався до «Опозиційної платформи – За життя» та з ними зайшов до парламенту IX скликання.
Маніпуляція
«Степень внешнего управления на сегодняшний день зашкаливает. Если посмотреть наш бюджет, то там из 1 трлн 300 млрд расходов у нас порядка 600 млрд – это обслуживание кредитов. Обслуживание и возврат кредитов, на 2021 год».
Микола Скорик про зовнішнє управління, 29/09/2020 (02:47:37-02:42:58)
По-перше, з 600 млрд грн, передбачених на погашення та обслуговування боргів, половина – це погашення внутрішніх боргів. Із зовнішніх боргів лише частина – кредити міжнародних організацій. По-друге, надаючи Україні кредити ані МВФ, ані ЄС, ані будь-яка інша організація не встановлює зовнішній контроль. Організації, які дають Україні кредити, домовляються з урядом про проведення реформ та зниження корупції. Проте у них немає механізму змусити уряд щось робити. Якщо реформи не відбуваються, країна просто втрачає можливість отримати кошти МФО.
Маніпуляція
«Ну есть газ собственной добычи и его цена одна, есть газ импортный, который мы покупаем из России. Чтобы нам не говорили там про Словакию – никакой Словакии, просто реверсный газ российский мы покупаем, просто дороже».
Микола Скорик про споживання газу, 01/09/2020 (20:19-20:32)
«Реверсний» газ – не російський. По-перше, він перестає бути російським щойно його оплачують і він перетинає кордон. По-друге, Словаччина може продавати Україні газ, що походить із будь-якої країни. Ціну ми не можемо порівняти з умовною російською, бо не купуємо газ у Газпрому.
Неправда
«Ничего этого не произошло! Месторождения не появилось новых, и увеличений не появилось, но появилось, все время растет цена (на газ – ред.)!»
Микола Скорик про родовища газу, 01/09/2020 (22:14-22:20)
Ціна на газ не зростає постійно. Якщо ціни на газ зменшувалися у Європі (звідки ми його імпортуємо), тариф зменшувався і в Україні. Відмовитись від імпорту ми зможемо, коли Україна сама забезпечить себе газом, а для цього потрібні нові родовища, інвестиції у розробку яких стимулює, зокрема, ринкова ціна.
Правда
«Очень яркий пример был на моменте, когда они силой принимали Закон о… “Про обіг сільськогосподарчої землі”, когда все социологии говорили, что там, чуть ли, не 70% и больше людей – то есть, это столько, сколько проголосовало за Зеленского на, во втором туре президентских выборов – “против” открытия этого рынка, а “Слуги народа” продолжали рассказывать, как это хорошо, как это полезно и так далее».
Микола Скорик про підтримку українцями рішень парламенту, 01/09/2020 (33:06 – 33:32)
Згідно з опитуваннями Центру Разумкова в лютому 2020 року, 72% серед тих, хто має намір взяти участь у референдумі, проголосували би проти запровадження ринку землі й скасування мораторію на торгівлю землею. Серед усіх опитаних таких було 64,3%. Подібні цифри наводить опитування КМІС, проведене також у лютому 2020 року – 62% українців “проти”.
Однак, фахівці Київського міжнародного інституту соціології зазначають, що питання ринку землі дуже чутливе для українців, і відповіді на нього залежать від формулювань. Наприклад, в опитуванні мешканці м.Києва, яке провів КМІС у жовтні 2019 року, на питання «Чи повинен громадянин України, який володіє землею, мати право вільно розпоряджатися нею, зокрема продати?» 73,2% респондентів відповіли «так, повинен». Водночас на запитання «Якби сьогодні проводився референдум щодо питання купівлі/продажу земель сільськогосподарського призначення, як би Ви проголосували?» “за” дозвіл на купівлю/продаж проголосували б лише 40% респондентів, а “проти” – 37,6%”.
Відкриття ринку землі справді дозволило б прискорити зростання української економіки. Наприклад, згідно з розрахунками Олега Нів’євського та Клауса Дейнінгера, за умови найбільш ліберальної моделі ринку (з найменшими обмеженням) можливий додатковий річний приріст ВВП може сягнути 1,9%. Негативне ставлення українців до ринку землі найімовірніше є результатом багаторічної пропаганди та численних маніпуляцій про скасування мораторію на обіг сільгоспземель.
Маніпуляція
«По той причине, что доверие к предыдущему парламенту было, там, на уровне 2%, не говоря о том, что в том парламенте вообще не существовало коалиции».
Микола Скорик про рівень довіри до парламенту попереднього скликання, 01/09/2020 (34:34 – 34:44)
По-перше, у парламенті 8-го скликання коаліція існувала до 17 травня 2019 року, поки з неї не вийшов “Народний фронт”.
По-друге, Скорик маніпулює щодо довіри до парламенту. Згідно з опитуванням “Центру Разумкова”, проведеним з 21 по 26 березня 2019 року, Верховній Раді VIII скликання повністю довіряли 1,3% опитаних, а скоріше довіряли 11,1%. Тобто попередньому скликанню парламенту довіряли близько 12,4% українців.
Олег Філімонов
Мабуть, був найдалі від політичного життя порівняно з іншими героями статті. На початку 90-их грав у команді КВК «Одеські джентльмени», згодом став ведучим телепрограми «Джентльмен-шоу». З 2002 року – співзасновник одеського кінотеатру «Золотий Дюк». Після початку війни з Росією заявив, що відмовився від гастролей країною-агресором, та почав виступати перед бійцями АТО.
Неправда
«Одесские парковки приносят в бюджет Одессы 32 млн грн, это за 1 день, примерно, за 2 дня.»
Олег Філімонов про Одеський бюджет, 25/09/20 (36:17-36:55)
Одеські парковки справді приносять бюджету 32 млн грн. От тільки не за 1-2 дні, а за рік.
Перебільшення
«Городской бюджет сегодня это 10 млрд, 10 млрд. До централизации (децентрализации – ред.) не могу точно назвать цифру, но это было точно где в районе 2-2,5 млрд.»
Олег Філімонов про Одеський бюджет, 25/09/20 (37:09-37:21)
У 2014 році доходи Одеси були 2,8 млрд грн, а у 2020 році – 10,7 млрд грн.
Втім, з урахуванням інфляції реальне зростання бюджету буде меншим, ніж каже спікер. Бюджет 2020 року у цінах 2014 року становитиме 4,09 млрд грн. Тож насправді бюджет зріс у 1,5 рази, а не майже в 4, як намагається показати спікер.
Правда
«Город Одесса не зарабатывает деньги. Как такое может быть? <…> Одесса получает деньги от подоходного налога граждан. Это основной заработок Одессы.»
Олег Філімонов про доходи Одеси, 25/09/20 (35:08-35:23)
Доходи Одеси передбачені на 2020 рік, – 10,7 млрд грн. З них майже половина – це надходження від ПДФО.
Бонус
Частину висловлювань кандидатів неможливо перевірити з точки зору фактчекінгу, адже вони не містять фактів. Але ми зафіксували й деякі характерні нефактологічні цитати кандидатів у мери Дніпра і Одеси.
Наприклад, ось кілька цитат Загіда Краснова, які демонструють його досить толерантне ставлення до корупції.
«Но когда у меня допустим кто то хочет получить взятку, да для решения чего то, это мой принцип, я готов в три раза больше дать наверху чтобы его (людину, яка намагається отримати хабар – ред.) уничтожили».
Загід Краснов, 28/09/2020 (15:34-15:44)
«Но учитывая наши реалии жизни, когда врач тебе помог и ты, если решил отблагодарить, я считаю это абсолютно нормально».
Загід Краснов, 28/09/2020 (16:28-16:38)
На думку Бориса Філатова, справжня влада в Україні – це місцеве самоврядування та мери, адже вони можуть «просто зідзвонитись» і тим самим «не дати розірвати нашу країну».
«Нам (мерам – ред.) достаточно просто созвониться, переговорить и вот это (місцеве самоврядування – ред.) держит нашу страну: разную, абсолютно сложную, но не дает ее разорвать в разные стороны».
Борис Філатов, 13/09/2020 (26:54-27:03)
«А вот на самом деле у нас именно вот на низовом уровне, и мы об этом говорили в предыдущих эфирах о том, что мы на самом деле – власть. Мы совсем другая власть – та власть, которая объединяет, а не разъединяет людей».
Борис Філатов, 13/09/2020 (27:15-27:28)
«А самое главное для нас конечно это все таки объединение наших (органiв мiсцевого самоврядування – ред.) политических усилий, я имею ввиду местного самоуправления по всей стране. Я предлагаю об этом поговорить, потому что, знаете, когда мы обмениваемся на горизонтальном уровне какими то проектами или программами между территориальными громадами, это хорошо, но мы должны объединять в первую очередь наши политические усилия по отстаиванию интересов местного самоуправления все таки в масштабах всей страны».
Борис Філатов, 15/09/2020 (06:35-07:00)
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
