Сприйняття карантину населенням через призму інтернет-запитів

Проте по-справжньому серйозним випробуванням для суспільства стало дистанційне навчання. Стрімке зростання захворюваності на тлі економіки серйозно ослабленої весняним карантином спричинило суспільну дискусію про те, чи варто запроваджувати повторний локдаун і посилювати існуючі обмеження.

Про те, як населення України сприймало карантин і супутні економічні труднощі, зокрема, загрозу безробіття, ми детально говорили в попередній замітці, де йшлося про тенденції, які спостерігалися до вересня. У жовтні та листопаді зростання захворюваності різко прискорилося. Уявлення про зміну настроїв у цей період можуть дати оперативні дані, що їх у режимі «реального часу» надає сервіс Google Trends, який агрегує статистику пошукових запитів у Google.

Щоб простежити, як розвивалася ситуація навколо коронавірусу в сприйнятті її людьми, ми подивилися на три типи запитів українською і російською мовами на території України. Перший – про власне умови карантину, другий – запити про симптоматику і лікування хвороби, і третій – запити, пов’язані з темою безробіття. По кожному з них ми показуємо також підсумовані дані. 

Частота пошуку інформації про умови карантину має три піки. Перший – це початковий очікуваний термін завершення карантину, другий, найбільший – це рішення про надання місцевій владі повноважень з карантинних обмежень, і третій – дискусії на тлі зростання захворюваності в жовтні. Пік запитів про симптоматику та можливості лікування припав на 15 березня, і взагалі був максимальним у другій половині березня, коли ця тема була ще «нова», а випадки хвороби – досить рідкісні. У квітні інтерес знижувався і потім стабілізувався. Цікаво, що зростання відновилося з початку серпня, точно співавши з прискоренням захворюваності (рисунок 2).

Тепер розглянемо динаміку інтересу до теми допомоги з безробіття (рис. 3). Період жорсткого карантину характеризувався високим попитом на такого роду інформацію, і цей інтерес в цілому залишався на підвищеному рівні до кінця липня. Це означає, що проблеми з роботою у населення та страх економічних негараздів тривали, однак восени рівень інтересу до теми біржі праці вийшов практично на докризовий рівень, що в свою чергу свідчить про відновлення економічної активності. 

Але найцікавішу картину можна побачити зіставивши ключові розглянуті нами запити разом, додавши ще один аспект в рамках реальності карантину – дистанційне навчання (рисунок 4). Виявляється, що саме проблема дистанційного навчання сильно хвилює суспільство, навіть більше за симптоми хвороби на піку.

Очевидно, наша вибірка запитів не є вичерпною, але певні тенденції вона відображає. Виходячи з динаміки інтересу до питань щодо безробіття, пожвавлення економіки мало місце на межі 3-го і 4-го кварталів, що збіглося з початком нової хвилі епідемії. Якщо в результаті ослаблення карантину питання з економікою в якійсь мірі було вирішено, то іншим по-справжньому серйозним випробуванням для суспільства стало дистанційне навчання. Хоча не можна однозначно стверджувати, якою мірою негативне або позитивне навантаження несе інтерес до дистанційного навчання, вересневі опитування громадської думки свідчать про негативне ставлення до даного досвіду. Більшість європейських країн, які вже пішли на різке посилення обмежувальних заходів, все ж не закривають школи. Довгострокові наслідки, пов’язані з відсутністю належної освіти дітей, і ступінь схвильованості цім суспільства змушують владу залишати цей захід як надзвичайний. Українськи експерти не рекомендують масового закриття шкіл та дитячих садочків, і наш аналіз також говорить на користь цієї позиції.