Перевірка фейків у рамках партнерства з Facebook
У Facebook поширюють дописи про те, що нібито за часи президентства Януковича життя українців було кращим: зростали пенсії і зарплати, ціни і тарифи були найнижчими в СНД, а курс долара був незмінним.
Утім, по-перше, президент не має відношення до рівня цін, тарифів та курсу гривні у країні. А, по-друге, такі заяви поза загальноекономічним контекстом – маніпулятивні. Далі пояснюємо чому.
Хибна теза 1. «Я згадую зростаючі пенсії і зарплати».
Заява автора звучить так, ніби зараз пенсії і зарплати не зростають (або ж зростають набагато меншими темпами).
Насправді, номінальна зарплата у 2014-2019 рр. (тобто вже після правління Януковича) зростала швидшими темпами, ніж у 2010-2013 рр. Реальна зарплата (скоригована на інфляцію, тобто така, що враховує зростання цін у країні) дещо впала у 2014-2015 рр. на тлі загального падіння економіки та різкого зростання цін у 2015 році (на 43,3%). Утім, вже у 2016-2019 рр. реальна зарплата також зростала швидше, ніж у 2010-2013 рр.
Щодо зростання пенсій.
| Рік | Середній | Номінальне зростання, % | Інфляція, % | Реальне зростання,% |
| 2010 | 1032,6 | – | 9,10% | – |
| 2011 | 1151,9 | 11,60% | 4,60% | 6,65% |
| 2012 | 1253,3 | 8,80% | -0,20% | 9,02% |
| 2013 | 1470,7 | 17,30% | 0,50% | 16,76% |
| 2014 | 1526,1 | 3,80% | 24,90% | -16,92% |
| 2015 | 1581,5 | 3,60% | 43,30% | -27,68% |
| 2016 | 1699,5 | 7,50% | 12,40% | -4,39% |
| 2017 | 1828,3 | 7,60% | 13,70% | -5,38% |
| 2018 | 2479,2 | 35,60% | 9,80% | 23,5% |
| 2019 | 2969 | 19,70% | 4,10% | 15,04% |
Як видно з таблиці, номінальне зростання середніх пенсій у 2018-2019 рр. було навіть більшим, ніж у 2010-2013 рр., хоча у 2014-2017 рр. реальна пенсія (з урахуванням її купівельної спроможності) дещо зменшувалася.
Хибна теза 2. «…найнижчі ціни на продукти харчування та тарифи у СНГ».
Ціною низьких тарифів став надмірний дефіцит бюджету. Наприклад, у 2014 році ціна на газ була 0,73-4 грн/куб.м залежно від наявності лічильника та обсягів споживання. Однак, через занижені тарифи на газ для населення, неточні норми споживання та відсутність обліку газу до 2015 року НАК “Нафтогаз” ніс значні збитки. Для прикладу, у 2013 році, його збиток сягав 6% ВВП або 25 млрд грн (ст. 124-125). За тодішнім курсом 8 UAH/USD це $2,25 млрд. Усі ці гроші покривалися з Державного бюджету – тобто, із податків, які платять українці. Це створювало проблему значного дефіциту бюджету і негативно впливало на фінансову стабільність країни.
Тож зростання тарифів на газ було необхідне для зниження значного дефіциту державного бюджету, тому було лише питанням часу. Згодом, після підвищення тарифів до ринкових, лише у 2016 році Нафтогаз вперше отримав прибуток в розмірі 26,5 млрд грн. Це означало, що його більше не треба було дофінансовувати з коштів державного бюджету – тобто податків, які платять українці.
По-друге, із липня 2019 року почав діяти ринок електричної енергії. Це означає, що ціни почали залежати від співвідношення попиту та пропозиції. Продаж для промисловості почав відбуватися саме так, а для населення були встановлені певні обмеження. Спеціальні обов’язки на учасників ринку передбачають нижчі ціни на електроенергію для населення, порівняно з ринковими.
Аналогічно, із серпня 2020 року діє ринок газу для населення. Ціна залежить від коливання попиту та пропозиції, а також від цін на світових ринках – адже частину газу для потреб населення Україна імпортує з Європи.
Хибна теза 3. «Незмінний курс долара – 8 грн».
Курс гривні до долара у січні 2014 року був 7,99 грн/$, а у жовтні 2020 року – 28,32 грн/$. Тобто гривня знецінилась у 3,5 разів.
Утім, для знецінення гривні були об’єктивні економічні причини.
Ціна гривні по відношенню до долара США залежить від надходження доларів в українську економіку. Якщо зростає попит на долари чи знижується їхнє надходження у країну (наприклад, через кризове зниження експорту), курс гривні відносно долара падає. До 2014 року Національний банк України застосовував політику фіксованого валютного курсу – тобто утримував курс гривні до долара на сталому рівні (8 грн/дол), а якщо той відхилявся – використовував золотовалютні резерви (в тому числі міжнародні запозичення) для задоволення надлишкового попиту на іноземну валюту.
У 2014 році продовження такої політики стало неможливим через зниження золотовалютних резервів до критичного рівня, тому від неї відмовилися, девальвувавши гривню до її реальної ринкової вартості відносно долара і встановивши режим плаваючого валютного курсу (коли курс гривні до інших валют не фіксується на одному рівні, а коливається в залежності від попиту і пропозиції валют, і лише надмірні коливання згладжуються з використанням золотовалютних резервів).
Хибна теза 4. «За Порошенка та Зеленського у нас жодного натяку на розвиток»
По-перше, наприкінці каденції Януковича економіка України вже майже не зростала – у 2011-12 роках спостерігалася стагнація. У 2014-2015 рр. економіка України падала через низку причин, серед яких втрата виробничих потужностей внаслідок окупації Росією частини територій на сході України та Криму (Україна втратила частину промислового регіону, який створював значну частину ВВП країни), зниження світових цін на сировинні товари, які становлять значну частку експорту України, фінансова криза тощо. Утім, із 2016 року економіка України відновлюється, а її зростання – прискорюється.
| Рік | Темпи зростання економіки, % |
| 2010 | 4,10% |
| 2011 | 5,50% |
| 2012 | 0,20% |
| 2013 | 0,00% |
| 2014 | -6,60% |
| 2015 | -9,80% |
| 2016 | 2,40% |
| 2017 | 2,50% |
| 2018 | 3,40% |
| 2019 | 3,20% |
По-друге, крім зростання ВВП, із 2014 року в Україні було втілено низку реформ в сфері економіки та державного управління, мета яких – покращення умов ведення бізнесу, подолання корупції у владі та на держпідприємствах, підвищення продуктивності останніх, які могли мати довгостроковий ефект для прискорення економічного зростання.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
