Енергетична ефективність житлових будинків: успіхи є, але їх небагато

Українська економіка – одна з найбільш енергомістких у світі. Це означає, що ми використовуємо забагато енергії як на свій ВВП. Так, за даними Міжнародної енергетичної асоціації, у 2017 році аби згенерувати $1 ВВП Україна витрачала кількість енергії, що дорівнює 0,27 кг нафтового еквіваленту. Середній світовий показник при цьому становить 0,12 кг нафтового еквіваленту. Відтак Україна має величезний потенціал до енергозбереження та енергоефективності.

Зменшувати споживання енергії важливо не лише для збереження довкілля чи тому, що у нас є потенціал до його зменшення. Це потрібно, щоб зробити українські підприємства конкурентоспроможними. А більш енергоефективні будівлі означають менші платіжки за комунальні послуги. Адже менше споживаєш – менше платиш.  

Національна система енергоефективності має включати виробництво та постачання енергії, роботу промислових підприємств, транспорт, бюджетну сферу. Та чи не найважливіша зі складових – житловий сектор. Впровадження енергоефективності означає впровадження й  низки супутніх реформ – реформи енергетичних ринків, житлової та будівельної сфери, реформа субсидій та підтримки вразливих споживачів. Відтак, щоб досягти успіху, необхідний системний підхід.

Тепло в нікуди

Протягом останніх років уряд приділяв значну увагу енергоефективності житлових будинків — адже українському житлу є куди скорочувати споживання енергії. 85% житлового фонду України збудували ще до незалежності. Через значний вік, зношеність конструкцій та інженерних систем такі будинки споживають на 40-70% більше енергії порівняно з новобудовами.

У 2016 році в Уряді рахували, що українське житло споживає у 2-3 рази більше енергії, ніж у державах-членах ЄС. Середнє питоме енергоспоживання в багатоквартирних житлових будинках у нас становило 264 кВт*год на кв. метр, тоді як у європейських країнах цей показник в середньому не перевищував 90 кВт*год на кв. метр. Цей показник відрізняється від країни до країни – не лише через стан житлових будівель, а й через кліматичні умови. Очевидно, що чим холодніша країна, тим вище споживання.

За останніми оцінками середнє питоме енергоспоживання житловими будинками в Україні становило 186 кВт*год на кв. метр.

Просування реформи

Для підвищення енергоефективності у житловому секторі Верховна Рада ще у 2017 році ухвалила низку необхідних законів –  про права власності у багатоквартирному будинку, Фонд енергоефективності, енергетичну ефективність будівель, житлово-комунальні послуги та комерційний облік теплової енергії та водопостачання.

Проте втілення норм цих законів затяглося. Неузгоджене законодавство,  нескоординована робота та зміни урядів призвели до того, що необхідні підзаконні акти затверджували із запізненням. Тому гальмували організаційні зміни та фінансові механізми. Недостатньою була й популяризація енергоефективності. Так, опитування 2019 року показало, що понад 70% населення не чули про жодну з державних чи місцевих програм підтримки енергоефективності.

Проте були й успіхи. Так, з 1 липня 2019 року стала обов’язковою сертифікація енергоефективності будівель з визначенням класу будівлі за європейською методикою. Під час сертифікації оцінюють низку показників споживання енергії на опалення, кондиціонування повітря, гаряче водопостачання та освітлення. Що вище клас будівлі, то менше енергії вона споживає.

Сертифікацію проводять на підставі енергетичного аудиту. Не підпадають під неї індивідуальні будинки, історичні та культові споруди та деякі будівлі промислового і сільськогосподарського призначення.

В Україні клас енергоефективності будівлі поки не має суттєвої ваги для споживача. А в європейських країнах за ним визначають вартість нерухомості. Чим вище клас енергоефективності — тим дорожча нерухомість, оскільки менші витрати на її утримання та експлуатацію. За оцінками Спільного дослідницького центру (JRC) Єврокомісії, в країнах ЄС ціни на житло в середньому зростають на 3-8% завдяки підвищенню енергоефективності.

На практиці в Україні тільки розпочали таку класифікацію будівель. Станом на лютий 2021 в Україні сертифікували 6022 будівлі, з них 2920 житлових будинків. Результати  аудиту є у відкритому доступі.

Щоб проводити енергоаудит, потрібні не тільки закони та норми, а й кваліфіковані фахівці, які пройшли атестацію. Отже, додатковий бонус від реформи енергоефективності – це створення нових робочих місць.
Нині енергоаудиторів професійно готують 30 вищих навчальних закладів України, а атестують – 43 заклади вищої освіти та інші організації, в яких створені відповідні атестаційні комісії.

У 2019 році в Мінрегіоні рахували, що ринок в Україні потребує 5-7 тисяч енергоаудиторів. Зараз їх трохи менше 1,5 тисяч. Найбільше їх на Київщині, Львівщині та Рівненщині. Крім аналізу енергоспоживання, енергоаудитор також надає рекомендації з підвищення енергоефективності.

Ціна питання

Донедавна в Україні діяли дві основні програми, що фінансували інвестиції в енергоефективність у житловому секторі – це державна програма «Теплі кредити» започаткована у 2014 році та донорська програма IQ Energy, що діяла протягом 2016-2020 років за сприяння ЄБРР. Обидві програми частково компенсували тіло кредитів узятих для інвестування в проєкти з енергоефективності — наприклад, на термомодернізацію будинків, придбання ефективного опалювального обладнання, обладнання, яке працює на альтернативному паливі, тощо.

IQ Energy працювала лише з приватними домогосподарствами — вони могли отримати до 20% компенсації суми кредиту. За час дії програми в ній взяли участь понад 43 тисячі українських домогосподарств, а сума фінансування досягла 1,5 млрд грн.

«Теплі кредити» пропонували компенсацію до 40% вартості обладнання та надавалися як приватним домогосподарствам для індивідуальних будинків, так і ОСББ/ЖБК для багатоквартирних будинків. А відшкодування частини суми кредиту домогосподарствам, що отримували субсидії на житлово-комунальні послуги, могло досягати 70%.
Додатково до загальнодержавних програм діяли місцеві програми здешевлення «теплих кредитів». За ними за рахунок місцевого бюджету виплачували частину тіла чи відсотків кредиту. 

За час дії програми домогосподарства в середньому щорічно економили 30% природного газу. ОСББ/ЖБК скоротили обсяги споживання тепла в середньому на 19,5%. Найбільше ОСББ економили завдяки енергоефективному освітленню  – 22%, найменше – 11% – завдяки заміні вхідних дверей для економії тепла.

Попит на «теплі кредити» щороку зростав. Гроші, що виділялися Урядом на програму на рік, зазвичай вичерпувалися за 2-3 місяці. В середині 2018 та 2019 років Уряд розширював фінансування програми. Проте на 2020 рік передбачили лише 400 млн грн проти 1,1 млрд грн у 2019 році.

За майже 6 років учасниками програми стали близько 850 тис. родин, які інвестували майже 9 млрд грн в енергоефективні заходи та отримали близько 3,2 млрд грн грантів від держави. Минулого року Уряд вирішив продовжити програму «теплих кредитів» для індивідуальних будинків на 2021 рік – але запланували на неї всього 150 млн грн, що становить менше третини середнього рівня фінансування за попередні роки. Поки достеменно не відомо, чи вистачить цих грошей, щоб задовольняти кредити, які уже взяли раніше за програмою. Кошти домогосподарствам відшкодовують вже після того, як вони взяли кредит і надали підтвердження виконаних робіт з термомодернізації – тобто підтверджують цільове використання кредиту. Тому не виключено, що домогосподарство може взяти кредит, але за час виконання робіт, 150 млн вже вичерпають на відшкодування іншим домогосподарствам, що були швидші.

У 2019 році для надання підтримки ОСББ український уряд за підтримки ЄС та уряду Німеччини запустив Фонд енергоефективності. 

Фонд започаткував програму комплексної модернізації багатоповерхівок «Енергодім». Вона дає право ОСББ отримати компенсацію до 70% витрат на зовнішнє оновлення будинку і модернізацію внутрішніх систем. Це у свою чергу дасть можливість зменшити рахунки за комунальні послуги та викиди СО2 і підвищити комфорт і майбутню вартість нерухомості. Фонд також надає експертні консультації та технічну підтримку ОСББ.

За оцінками Мінрегіону для підвищення енергоефективності будівель потрібні чималі інвестиції, оскільки близько 144 тисяч будинків в Україні – 80% усіх багатоквартирних будинків – потребують модернізації. Станом на березень за програмою «Енергодім» реалізується майже 400 проєктів. Ця цифра здається невеликою, але ці проекти об’єднують понад 30 тисяч сімей.

А от щоб термомодернізувати все українське житло, знадобиться приблизно століття, повідомив міністр розвитку громад і територій Олексій Чернишов у відповіді на запит VoxCheck.

«Відповідно до зобов’язань України щодо впровадження Європейських Директив, ми повинні досягти щонайменше 1% термомодернізованих будівель в рік, тобто для всіх будівель знадобиться близько 90-100 років при умові, що на термомодернізацію ми будемо витрачати щонайменше 500 мільйонів євро на рік,» – розповів Чернишов.

Наразі уряд працює над новою державною програмою з енергоефективності – уже на 2022-2026 роки. Її обіцяють зробити ширшою – не лише для населення, а й для підприємств, бюджетних установ, проєктів з біоенергетики. Поки на реалізацію 5-річної програми хочуть передбачити 10 млрд грн.

Планують запустити й інший проєкт – «Енергоефективність громадських будівель в Україні». Договір про його фінансування уклали з Європейським інвестиційним банком ще 6 жовтня 2020 року. Загальний внесок ЄІБ у межах Угоди становитиме 300 мільйонів євро. Гроші підуть на близько 1000 громадських будівель в Україні, зокрема, дошкільні та середні навчальні заклади, заклади охорони здоров’я, а також об’єкти соціального, адміністративного та культурного призначення у державній чи комунальній власності. У Міністерстві очікують, що проєкт дозволить попередити 1,25 млн тонн викидів CO2 та безпосередньо торкнеться понад 2,5 мільйона громадян з малих та середніх міст, а також ОТГ. Відбирати міста для програми планують уже наприкінці 2021-го.

Таким чином, інвестиції в енергоефективність житла несуть кілька позитивних  ефектів. По-перше, економію енергії – а значить, зниження суми в платіжках для домогосподарств. По-друге, дозволяють держбюджету зекономити на субсидіях – адже що менше споживання енергії, то менше домогосподарств, які платять за комунальні послуги понад 15% своїх доходів. Окрім того, інвестиції  в енергоефективність стимулюють економіку, особливо будівельну галузь, та створюють робочі місця. Адже проекти з енергомодернізації будівель створюють додатковий попит на будівельну продукцію, обладнання та кваліфікованих працівників. За розрахунками GIZ кількість робочих місць фахівців, які будуть зайняті в термомодернізації житла, може сягнути 795 тис, якщо модернізуватимуть усі будівлі.