Вперед у майбутнє. Позитивні зміни за 30 років незалежності України

Стаття написана в рамках спільного проєкту з Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.

Сьогодні телебачення досі залишається основним джерелом новин для близько двох третин українців. 

Негативні події дійсно справляють більше враження на людей: глибше впливають на емоції, краще запам’ятовуються, частіше змінюють поведінку. У психології цей ефект називають негативним упередженням (negativity bias — англ.). Негативні новини пропонують «додану вартість» — вони більш інформативні, неочікувані та шокуючі. Деякі вчені пояснюють це еволюцією — мовляв, увага до негативних подій допомагала нашим пращурам вчасно реагувати на загрози та виживати.

Цим ефектом користуються не лише фейкороби, але й ЗМІ, що розповідають про реальні події. Наприклад, вчені дослідили, як нідерландські ЗМІ висвітлювали авіакатастрофи протягом 1991-2015. За цей період загальна кількість авіакатастроф зменшилась, однак увага ЗМІ до цих трагедій виросла. Хоча з новин могло здатися інакше, статистика свідчить, що цивільна авіація з часом стає безпечнішою. Сьогодні вона вважається найбільш безпечним видом громадського транспорту (з розрахунку на людино-кілометр шляху). 

ЗМІ створювали свою реальність, в якій авіаперельоти асоціювались зі значними ризиками. І проблема не тільки у сприйнятті, але й в ухваленні рішень. Так, вчені встановили, що пасажири скептично ставились до авіаперельотів у ті місяці, коли ЗМІ приділяли значну увагу авіаційним інцидентам.

За дослідженням «Вокс Україна», 45% новин українських онлайн-ЗМІ мають негативне забарвлення, тоді як решта розподілені майже порівну між позитивними і нейтральними новинами.

Зміна ВВП

ВВП України з урахуванням паритету купівельної спроможності (цей метод розрахунку враховує рівень цін на послуги й товари в кожній країні) у постійних цінах зменшився: з $748,6 млрд у 1991 році до $516,6 млрд у 2020 році. Реальний ВВП впав на 31% з 1991 до 2020 року.

ВВП на душу населення за ПКС у постійних цінах знизився з $14 396 у 1991 році до $12 377 у 2020 році. Реальний ВВП на душу населення впав на 15,2% за період незалежності.

Важливо пам’ятати, що в СРСР ВВП не розраховувався, тому показник 1991 — це пізніша оцінка, з якою не всі погоджуються. Держстат запровадив міжнародну методологію розрахунку ВВП у 1996 році. 

Зміна структури економіки

За часи незалежності змінилася структура економіки України. Наприклад, збільшилася частка сфери послуг та знизилася частка промисловості. У 2018 році сфера послуг створила близько 23% ВВП, забезпечила 33% зайнятості та 17% податкових надходжень.

Зростав у період незалежності й сільськогосподарський сектор. Так, за останні десять років частка сільського господарства у структурі українського ВВП зросла з 7 до 9 %. У 2019 році аграрний сектор забезпечував 18% зайнятості та 6% податкових надходжень. Частка сільського господарства в експорті станом на 2019 рік складала 40%.

З урахуванням скорочення населення виробництво картоплі та плодів і ягід скоротилося, виробництво решти культур виросло

Сільське господарство стало більш ефективним – зараз аграрії збирають більше урожаю з 1 га, ніж у 1990 році. Зернові стали на 20% більш продуктивними, а цукрові буряки – на 50%.

За виробництвом окремих культур Україна є світовим лідером. Наприклад — виробництво соняшнику та соняшникової олії.

Виробництво соняшникової олії за період незалежності виросло у 6 разів. Україна є світовим лідером за експортом даного продукту. Так, у 2020 році Україна експортувала 6,86 млн тонн соняшникової олії (10,81% від усіх надходжень України з експорту товарів), тоді як внутрішнє споживання олії в Україні становить близько 400 тис. тонн. 

Зростання середньої зарплати та пенсії

Держстат у щорічниках звітує про середньомісячну заробітну плату за 1991 рік на рівні 474 крб. Проте зрозуміти її реальний розмір важко, адже розрахунок інфляції Держстат почав лише з серпня 1991 року. Тому VoxCheck взяв середній розмір заробітної плати за 1992 рік — 6505 крб (дані Держстату). З урахуванням інфляції середня зарплата з 1992 по 2020 рік виросла в 2,43 раза.

Динаміка зростання середніх пенсій та зарплат (з урахуванням інфляції)

Пенсіонерам у незалежній Україні ніколи не було легко, але найскладніші часи випали на перші роки незалежності, коли гіперінфляція інколи «зменшувала» пенсії до двох десятків доларів в еквіваленті. За даними Держстату, середня пенсія протягом 1992 року була 539,6 крб (еквівалент $25 або 327 грн у цінах 2020 року). Після приборкання гіперінфляції і запровадження гривні ситуація стала поліпшуватися. У 2020 році середня пенсія становила 3300 грн, тобто з урахуванням інфляції вона виросла майже у 9 разів.

Що зараз відбувається з пенсійною реформою — читайте в нашому матеріалі. 

Показники зовнішньої торгівлі

Протягом періоду незалежності Україна стала більш відкритою та більш інтегрованою до світової економіки. Обсяги зовнішньої торгівлі збільшилися з 50% від ВВП у 1991 році до 79% від ВВП у 2020 році. Обсяг експорту виріс з 26% від ВВП (1991) до 39% ВВП (2020). 

У 1992 році експорт товарів та послуг склав $8 млрд. До 2008 року він виріс у десять разів – до $85,6 млрд. Фінансова криза та падіння світових цін на сировину обвалили його на 36%. Але вже за три роки експорт відновився, досягнувши рекордної позначки у $90 млрд. У 2014–2015 роках військові дії, тимчасова втрата територій та падіння цін обвалили експорт на 55%. З 2016 року обсяг експорту поступово відновлювався. У 2020 році через пандемію обсяги експорту та імпорту знизилися на 7,8% та 11% відповідно – до $59 млрд та $59, 2 млрд.

У 1992 році показники імпорту товарів та послуг, за даними Бюлетеня НБУ, становили $7 млрд. У 2020 — $59,2 млрд. Протягом майже всього періоду незалежності України імпорт перевищував експорт.

Минулого року головними торговельними партнерами України були ЄС (40,7%), країни СНД (у т.ч. Росія. вага якої у зовнішньоторговельному обороті з Україною становила 8,5%), Китай (13,3%), Туреччина (4,9%), США (4,6%). У порівнянні з початком незалежності Україна набагато менше торгує з країнами СНД, зокрема Росією, та нарощує обсяги торгвілі з країнами Європи.

Україна експортувала в 2020 році:

• продукцію АПК та харчової промисловості (45,1%);
• продукцію металургійного комплексу (18,3%);
• продукцію машинобудування (11,0%);
• мінеральні продукти (10,8%);
• продукцію хімічної промисловості (5,5%).

А імпортувала:

• продукцію машинобудування (34,3%);
• продукцію хімічної промисловості (19,9%);
• мінеральні продукти (15,5%);
• продукцію АПК та харчової промисловості (12,0%);
• продукцію металургійного комплексу (5,8%);
• продукцію легкої промисловості (5,5%).

За період незалежності можна виокремити принаймні три позитивні тенденції в Україні — зростання середньої тривалості життя, зменшення смертності та поступове збільшення витрат на охорону здоров’я.

Збільшення державних витрат на охорону здоров’я

У порівнянні з показником 1991 року (3,29%) державні витрати на охорону здоров’я незначно зросли. У 2019 році видатки на медицину все ще залишалися на рівні 3,2%, а в 2020 році на тлі пандемії COVID-19 видатки збільшили до 3,4% ВВП. На 2021 рік заплановані видатки на охорону здоров’я у розмірі 4,3% ВВП. До 2023 року Кабмін планує збільшити видатки на охорону здоров’я до 5% ВВП.

Розвинені країни, наприклад, у 2019 році витрачали на охорону здоров’я в середньому 6,3 % ВВП.

Раніше VoxCheck розповідав про хід медичної реформи в Україні та спростовував маніпуляції, які поширюють про неї.

Зростання середньої тривалості життя

Однією з незалежних оцінок якості медицини є середня очікувана тривалість життя в країні. Згідно з даними Держстату, у 1991 році серед чоловіків цей показник дорівнював 64,6 років, а серед жінок — 74,2 років. У 2019 році (останні доступні дані) ми бачимо покращення — українці стали жити в середньому на два роки довше (66,9 років — чоловіки та 76,9 — жінки). Причому зростання тривалості життя — це світова тенденція. Показник середньої тривалості життя для обох статей в Україні — 72,01, — трохи менше середньосвітового показника (72,6). 

Зниження дитячої смертності

Статистика каже, що нам вдалося зменшити смертність серед малюків до одного року в 2,3 раза. Показник дитячої смертності в Україні (7,1 на 1000 живонароджених) трохи менше показника розвинених країн (6).

У світі також розглядають такий показник як рівень смертності дітей до 5 років на 1000 живонароджених. У 1991 році в Україні в 1991 році цей показник дорівнював 19,3. У 2019 — 8,4, що трохи більше, ніж у країнах ОЕСР — 7 смертей на тисячу живонароджених.

Докладний аналіз Цілей сталого розвитку в частині здоров’я населення читайте у статті.

Збільшення кількості випускників університетів

Випускників університетів, інститутів та інших закладів III–IV рівнів акредитації у 2020 стало у 2,8 раза більше, ніж у рік проголошення незалежності. За цей же самий період кількість випускників технікумів, училищ знизилася в 4,4 раза. 

У 2021 році серед абітурієнтів найпопулярнішими залишаються гуманітарні напрями: філологія, право, середня освіта, менеджмент, журналістика тощо.

Зростання кількості людей з вищою освітою відбулося не стільки через збільшення популярності вищої освіти, скільки через збільшення кількості вищих навчальних закладів (ВНЗ). Їх стало більше завдяки уже згаданому підвищенню статусу ПТУ та коледжів, а також через появу приватних ЗВО. Втім, і державні університети скористалися новими можливостями та запровадили платну освіту. 

Збільшення кількості аспірантів та докторів наук

Протягом років незалежності, як свідчать дані Держстату, кількість аспірантів збільшилася у 1,9 разів, а докторантів — у 2,1 рази. 

Використання української мови в побуті та публічній сфері

Підтримка української мови поступово зростає. Так, у 2019 році 46% респондентів спілкувалися в родині переважно або повністю українською, а в 1992 році – 36,8%. Позитивною тенденцією можна вважати зниження підтримки наданню російській мові статусу «офіційної» — у 2020 році близько 66% українців вважали, що єдиною державною мовою повинна бути українська, тоді як у 2011 році частка прихильників української як єдиної державної мови була 48%.

Дослідження останніх років свідчать про те, що:

• У 2017 році 68% населення вважали рідною мовою українську, 14% – російську, 17% – і українську, і російську однаковою мірою. За результатами Всеукраїнського перепису 2001 року 67,5% жителів країни вважали українську рідною мовою – тобто ця частка майже не змінилася;
• За останні 20 років знизилася частка українців (з 46% до 30%), які вважають, що російську мову потрібно вивчати в тому ж обсязі, що й українську (2019);
• 36,3% українців розмовляють вдома виключно українською, 12,4% – переважно українською, 26,8% – і українською, і російською однаково часто, 14,1% – переважно російською, 10,3% – лише російською.
• 48,4% населення України вважають за краще спілкуватися вдома українською мовою (2021).

Українська мова в сфері послуг, на радіо та ТБ

Поширення української мови в інтернеті

Прикладом популяризації української в мережі можна вважати Вікіпедію. На початку 2000-х років української Вікіпедії майже не існувало — у січні 2004 році (рік заснування української Вікіпедії) вона містила 33 статті, а наприкінці 2004 року — близько 9 500 статей (+28 690%). Станом на серпень 2021 кількість статей української Вікіпедії перевищує 1,1 млн. Англомовна Вікіпедія, що стала першим виданням на сайті, з’явилася в 2001 році. У 2004 році кількість англомовних статей зросла зі 195 000 до 419 000 (+115%). Сьогодні вона має найбільшу кількість статей серед усіх версій — понад 6 млн. Сьогодні українська Вікіпедія на 17 місцеіза кількістю статей.

Хід декомунізації

До 2015 року в Україні теж перейменовували населені пункти та демонтували пам’ятники радянським лідерам, однак це не відбувалося на системному рівні. 9 квітня 2015 року Верховна Рада прийняла 4 закони про декомунізацію, і 21 травня того ж року вони вступили в силу. За перші 5 років декомунізації вдалося:

• перейменувати 51 тисячу об’єктів, із них близько тисячі населених пунктів, 26 районів, 75 закладів освіти, понад 30 залізничних об’єктів та морських портів;
• демонтувати 2500 монументів, пам’ятних знаків, у тому числі 1300 пам’ятників Володимиру Леніну. Всього в Україні станом на кінець 2020 року залишилося близько двох десятків пам’ятників Леніну.

Тим часом українці суперечливо ставляться до декомунізації:

• 32% позитивно сприймають заборону комуністичної символіки, 34% — негативно (решта не визначилися з вибором або не цікавляться темою);
• 30% українців схвалюють перейменування населених пунктів та вулиць, названих на честь комуністичних діячів, тоді як 44% ставляться до цього негативно;
• 34% українців погоджуються із засудженням СРСР як комуністичного тоталітарного режиму, а близько 31% не підтримують таке рішення.

Підтримка незалежності України сьогодні знаходиться на доволі високому рівні, хоча в сучасних опитуваннях ніколи не досягає результатів Всеукраїнського референдуму 1991 року, тобто 90% підтримки при явці 84%.

Згідно з результатами останніх опитувань, підтримка проголошення незалежності знаходиться в межах 80-84%. Так, в дослідженні «Рейтингу» 2019 року 82% українців підтримали цю ідею. А за опитуванням, проведеним Центром Разумкова та Фондом «Демократичні ініціативи» в серпні 2020 року, 84,4% українців проголосували би на референдумі за незалежність України. У 2021 році опитування демонструють 80% підтримки («Рейтинг») та 83% підтримки тих українців, хто визначився з вибором (Центр «Соціальний моніторинг»)

А незалежність України від Росії, відповідно до опитування КМІС у березні 2021 року, підтримують 88% українців.

Команда VoxCheck щиро вітає своїх читачів із Днем Незалежності України. З нагоди свята бажаємо відкинути негативні думки та замислитись, який шлях Україна та її громадяни подолали за ці 30 років. Впевнені, ви згадаєте чимало як особистих, так і національних досягнень.