Аналітична записка Kremlin Watchers Movement щодо дезінформації в Чехії

Протягом останніх місяців кількість дезінформаційних кампаній у Чехії суттєво зросла. Вони створюють значні виклики для демократії та інформаційної системи. Служба Інформаційної безпеки Чехії (BIS), під керівництвом директора Міхала Куделки, оприлюднила тривожні викриття щодо цієї дезінформаційних кампаній, багато з яких, ймовірно, мають російське походження.

Один із найпомітніших інцидентів пов’язаний зі сфабрикованим відео із президентом України Володимиром Зеленським під час його візиту до Празького Граду. На фейковому відео Зеленського освистує чеська публіка, але звук наклали з відео, знятого в 2014 році. Попри його оманливий характер, значна частина чеського населення вважала відео справжнім, що підкреслює потенційну небезпеку таких кампаній дезінформації.

Крім того, BIS виявив випадки, коли російські агенти ймовірно платили відомим діячам у чеському публічному просторі за просування наративів, які узгоджуються із зовнішньополітичними інтересами росії. Зокрема, серед цих наративів була і пропаганда, пов’язана із агресією росії проти України. Такі втручання не лише загрожують цілісності інформаційного простору Чехії, а й мають ширші геополітичні наслідки, потенційно дестабілізуючи європейські демократії.

З огляду на ці виклики, Чехії вкрай необхідно розробити комплексний підхід до протидії дезінформації. Це включає підвищення обізнаності громадськості щодо медіаграмотності, зміцнення співпраці з європейськими союзниками та використання передових технологій для виявлення та протидії кампаніям дезінформації, керованим штучним інтелектом. Вживаючи активних заходів, Чехія може захистити свої демократичні цінності, забезпечити автентичність своєї інформаційної екосистеми та зміцнити свій захист від зовнішніх маніпуляцій.

Російське втручання в інформаційний простір Чехії

Служба інформаційної безпеки Чехії (BIS) на чолі з директором Міхалом Куделкою повідомила про серйозне викриття щодо поширення дезінформації в країні.

Згідно з доступною інформацією, один із давніх російських агентів платив відомим у чеському публічному просторі діячам за просування поглядів і наративів, які підтримують зовнішньополітичні інтереси росії, зокрема у зв’язку з російсько-українською війною.

Віце-прем’єр-міністр Чехії Віт Ракушан визнав серйозність цієї проблеми, підкресливши, що, хоча це може бути винятковим випадком у контексті Чехії, для сил безпеки вкрай важливо приділяти належну увагу цій проблемі. Також прем’єр-міністр Петро Фіала визнав, що довгострокова діяльність каналів дезінформації та пропаганди, які діють від імені рф в Чехії, є постійною проблемою. Фіала висловив упевненість у професійному підході всіх силових структур та їхніх зусиллях з зменшення впливу російських агентів.

Окрім цього випадку, Куделка також вказав на інші інциденти, які свідчать про посилення дезінформаційної активності російського походження. В одному випадку під час президентської кампанії в січні цього року державне російське агентство Sputnik створило фейкове відео з кандидатом у президенти Петром Павлом. У ньому стверджувалося, що Чехія повинна активно включитися в російсько-українську війну.

Крім того, Куделка зазначив, що дезінформаційне середовище в Чехії здебільшого діє спонтанно і не керується централізовано. Пряме втручання росії в чеський інформаційний простір, ймовірно, є меншим порівняно з дезінформацією, створеною в Чехії. Однак виявлення справжнього походження та масштабів участі рф може бути складним. Куделка також попередив про потенційний ризик, який становить використання штучного інтелекту в кампаніях з дезінформації такими державами, як росія чи Китай. Він вважає, що незабаром штучний інтелект може домінувати в інформаційному просторі на користь атакуючої сторони, що може мати серйозні наслідки для демократичних суспільств.

Вторгнення в інформаційний простір Чехії можна пояснити ширшими геополітичними стратегіями росії, спрямованими на розширення свого впливу та потенційну дестабілізацію європейських демократій. Такі втручання, які часто повʼязані з історичною та політичною динамікою, мають на меті посіяти розбрат, послабити довіру до національних інституцій і заплямувати глобальний імідж країн. Якщо їх не зупинити, ці дії можуть підірвати суспільну довіру до уряду, поглибити розбіжності в суспільстві та скомпрометувати становище Чехії як на регіональній, так і на світовій арені.

Тривожне поширення дезінформації: випадок із відеофейком про Зеленського

В епоху цифрової інформації швидке поширення дезінформації створює дедалі більшу загрозу для демократичної структури суспільства. Нещодавній випадок із відеофейком про Володимира Зеленського є яскравим прикладом цієї загрози.

Під час візиту до Празького Граду на зміненому відео було показано, як чеська публіка освистувала Зеленського та глузувала з вигуками «ганьба». Однак, це відеофейк. До справжнього відео із Зеленським додали звук з відео, знятого в 2014 році. Тоді президент Чехії Мілош Земан викликав громадське невдоволення. Попри оманливий характер цього відео, соціологічне дослідження Ipsos показало, що 40% громадян Чехії вважають, що підроблені кадри є справжніми або певною мірою достовірними.

Цей фейк вперше опублікували в телеграмі, а тоді відео поширилось в тіктоці, телеграмі та російській соціальній мережі «ВКонтакте». Цікаво те, що подальші розслідування проекту Demagog виявили зв’язок між обліковим записом в телеграмі, що першим поширив це відео, та офіційним кремлівським пропагандистським сайтом Sputnik, що свідчить про скоординоване розповсюдження відео.

Павел Гавлічек з Асоціації міжнародних справ наголошує на довгострокових наслідках таких кампаній дезінформації. Він підкреслює, що частина чеського суспільства постійно перебуває під впливом дезінформації, що призводить до потенційної радикалізації певних суспільних сегментів. «Останнім часом ми спостерігаємо серію дезінформаційних кампаній, спрямованих проти України, і особливо проти біженців. Є значний потенціал для подальшої радикалізації та загострення суспільної напруги», попереджає Гавлічек.

Цей випадок підкреслює нагальну потребу для держав розглядати дезінформацію як серйозну проблему. Це також є нагадуванням про те, що в сучасному взаємопов’язаному світі неконтрольована дезінформація може швидко поширитися, маніпулювати громадською думкою та потенційно змінити хід національних і міжнародних подій. Оскільки суспільства борються з викликами епохи цифрових технологій, забезпечення цілісності та автентичності інформації повинно стати першочерговим завданням.

Кібератаки на чеські банки: масштабна кампанія страху та дезінформації

Нещодавні кібератаки на чеські банки та фондову біржу країни викликали занепокоєння щодо цифрової безпеки в країні. Експерти вважають, що кібератака, яка тимчасово перервала доступ до онлайн-банкінгу для багатьох клієнтів, була організована NoName057(16), російською хактивістською групою. Ця група нібито вимагала від установ, на які була здійснена кібератака, припинити підтримку України.

Вплив цих кібератак відчули великі фінансові установи. Великі гравці чеського банківського сектора, такі як Komereni banka, CSOB, Air Bank, Fio banka та Ceská sporitelna, зазнали перебоїв у обслуговуванні через атаку. Суть цих атак була в основному через відмову в обслуговуванні (DDoS), коли цільові системи навантажуються величезною кількістю трафіку, що робить їх недоступними для кінцевих користувачів. Хоча DDoS-атаки є руйнівними, вони зазвичай не загрожують фінансовим даним клієнтів. Однак мотив таких нападів може бути різним. У цьому випадку група хактивістів NoName057(16) має політичні мотиви у своїх вимогах до інституцій припинити підтримку України. Ці атаки спрямовані не лише на переривання надання послуг, але й на створення паніки, привернення уваги та навіювання страху серед населення.

Цікаво, що NoName057(16) активно присутні в телеграмі. Маючи основний російськомовний канал із понад 20 тисячами учасників та англомовний канал, вони активно залучають волонтерів для своїх проектів DDosia. Деякі з найактивніших учасників ймовірно отримують грошову винагороду до 25 тисяч чеських крон.

З початку війни в Україні спостерігається різке зростання активності DDoS-атак через зловмисне програмне забезпечення, як-от Bobik, жертви якого не підозрюють, що їхні комп’ютери задіяні для цих атак. Пізніше NoName057(16) змінив свою стратегію, відкрито заохочуючи людей у соціальних мережах приєднуватися до їхніх лав як хактивістів і використовувати інструмент Dosia проти веб-сайтів з антиросійським контентом.

Хоча ці DDoS-атаки можна розглядати як незручності, скоординований характер, націлений на кілька банків одночасно, є незвичним і не може сприйматися легковажно. Такі скоординовані зусилля потенційно можуть відвертати увагу від більш витончених кібератак, особливо коли банківські ІТ-відділи зайняті протидією кампаніям DDoS. У сучасну цифрову епоху межі між війною, політикою та кіберактивністю стираються все частіше. Нещодавні кібератаки на чеські фінансові установи служать яскравим нагадуванням про мінливий характер загроз у кіберпросторі та потребу країн зміцнити захист кібербезпеки.

Рекомендації

Враховуючи тривожні викриття щодо втручання росії в інформаційний простір Чехії, для чеського уряду надзвичайно важливо розробити багатосторонню відповідь. Це має включати посилені кампанії з підвищення обізнаності громадськості щодо медіаграмотності, сприяння тіснішій співпраці з європейськими союзниками для обміну розвідувальними даними та використання передових технологій для виявлення та протидії кампаніям дезінформації, керованим штучним інтелектом. Такі проактивні заходи не лише захистять демократичні цінності нації, але й забезпечать цілісність її інформаційної екосистеми.

З огляду зростання викликів від дезінформації, особливо таких як відеофейк із Зеленським, для країн у всьому світі вкрай важливо віддавати пріоритет медіаграмотності та уважності серед своїх громадян. Уряди повинні інвестувати в освіту та громадські кампанії, які навчають людей розрізняти справжній і сфабрикований контент. Співпраця в міжнародному масштабі має важливе значення для об’єднання ресурсів, обміну думками та розробки найкращих практик. Крім того, у зв’язку зі зростанням складності інструментів дезінформації, керованих штучним інтелектом, країни повинні використовувати передові технології та створювати спеціалізовані робочі групи для моніторингу, виявлення та завчасної протидії цим загрозам.

Приймаючи такий комплексний підхід, країни можуть краще захистити свої демократичні принципи та зміцнити свій інформаційний ландшафт від зовнішніх маніпуляцій. Це особливо актуально для Чехії, яка, як наголошувалося, вже стала свідком небезпечних наслідків неперевіреної дезінформації.

Спираючись на вже окреслені кроки, вкрай необхідно, щоб Чехія зосередилася не лише на оборонних заходах, але й взяла на себе активну роль у глобальному кіберпросторі. Очолюючи міжнародні форуми та семінари, присвячені кібербезпеці, Чехія може сприяти створенню середовища спільних знань і взаємної довіри. Це позиціонує націю як авангард у боротьбі з цифровою дезінформацією. Крім того, співпраця з технологічними компаніями та стартапами може прокласти шлях для інноваційних рішень, які усувають основні причини цих кіберзагроз. Не менш важливо інформувати громадськість про ці ініціативи, зміцнюючи її впевненість у важливості захистити свою цифрову сферу. Такі стратегічні досягнення в поєднанні з міжнародним співробітництвом і технологічними інноваціями забезпечать надійний захист від майбутніх кіберманіпуляцій і забезпечать стійкість інформаційної сфери Чехії.