Перевірка фейків у рамках партнерства з Facebook
Мережею поширюють інформацію про те, що до складу вакцин входять ДНК абортованих людських ембріонів, клітини яких використовують у процесі виготовлення вакцин. Ці залишки ДНК начебто здатні потрапити в ДНК дитини та спровокувати розвиток аутизму чи аутоімунних захворювань.
Раніше VoxCheck уже спростовував неправдиві твердження про те, що до складу вакцин входять клітини абортованих людських ембріонів.
Деякі віруси, що входять до складу вакцин, вирощують у клітинах-нащадках тканин, зібраних із абортованих людських плодів багато десятиліть тому. Але ці клітини безпосередньо у вакцину не потрапляють, а їхня ДНК руйнується. У кінцевому препараті вакцини залишки ДНК є мінімальними (трильйонні частини грама) та сильно фрагментованими. Тому ДНК не може утворити цілий білок, який здатний зашкодити.
У своєму дописі автор посилається на теоретичний огляд причин аутизму Хелен Ратайчак, опублікований у 2011 році. У ньому Ратайчак пов’язує збільшення кількості випадків аутизму зі збільшенням кількості вакцин, які вводять у дитячому віці, та зокрема вакциною від кору, краснухи та паротиту (КПК).
Фармаколог Джеймі Девіт з Університету Східної Кароліни та імунолог Родні Дітерт з Корнельського університету проаналізували огляд Ратайчак та виявили низку проблем із доказовою базою. У її статті розглядаються лише гіпотези. Вони не підкріплені задокументованими епідеміологічними висновками чи контрольованими дослідженнями на тваринах, які мали б встановити, чи висновки Ратайчак є принаймні біологічно правдоподібними. Станом на дату публікації статті таких даних просто не існувало.
У дописі стверджується, що ембріональні клітинні лінії здатні “забруднювати” вакцину чужорідною ДНК, а відтак можуть заразити ДНК людини. При цьому автори посилаються на статтю 2015 року. Однією з її авторів була відома у русі антивакцинаторів Тереза Дейшер, яка роками стверджує, немов вакцини викликають аутизм.
Теорія про те, що вакцини можуть викликати аутизм, з’явилася після документу Ендрю Вейкфілда, опублікованого у 1998 році. У 2010 році після звіту Генеральної медичної ради Великобританії документ відкликали з наукового журналу “Lancet”. Виявилося, що дослідження було сфальсифіковане. Численні дослідження не підтвердили висновки Вейкфілда, однак деякі антивакцинатори все ще на них посилаються. Статтю Вейкфілда згадують, зокрема, Дейшер та співавтори у дослідженні 2015 року.
Насправді досі жодне дослідження так і не довело зв’язок між вакцинами та аутизмом. Водночас існує низка таких, що спростовують цю теорію. Наприклад, японське дослідження, яке тривало чотири роки (1989–1993 роки), показало, що рівень захворюваності на аутизм не відрізнявся до та після кампанії вакцинації від КПК. У дослідженні що проводилося у 1991-1998 роках, порівняли випадки понад 500 тис. дітей, частина з яких отримали вакцину від КПК, а інша частина — ні. У дослідженні науковці оцінювали їхні ризики захворіти аутизмом. У результаті, зв’язку між КПК та аутизмом не було виявлено. Мета-аналіз контролю випадків та когортних досліджень (з понад мільйоном учасників) 2014 року також не підтверджує жодного зв’язку між вакцинами чи їхніми окремими компонентами та аутизмом.
У 2019 Тереза Дейшер написала відкритий лист, у якому пов’язала захворювання на аутизм з використанням у вакцинах ДНК абортованих ембріонів. Цей текст не пройшов процесу наукового рецензування, а інші вчені розкритикували його за низку порушень у методології, відсутність доказової бази, посилання на такі ж нерецензовані дослідження та самоцитування.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
