БЕЗПІДСТАВНО: Фтор у зубній пасті та питній воді загрожує здоров’ю людини

У мережі поширюють інформацію про негативний вплив фтору, що міститься в зубних пастах та питній воді, на здоров’я людини. Аргументи противників фторування зводяться до наступного:

• фтор — це дуже токсична сполука, що є продуктом виробництва алюмінію та інших важких металів;
• фтор використовують як основний компонент при створенні хімічної зброї та інсектицидів;
• фтор негативно впливає на головний мозок, призводить до розумової відсталості;
• фтор придушує силу волі;
• фтор знижує імунітет людини; погіршує стан зубів, кісток, нирок, дихальної, серцево-судинної систем;
• фтор є одним із найсильніших канцерогенів;
• ще в нацистській Німеччині фтор використовували як засіб підкорення в’язнів концентраційних таборів;
• сьогодні уряди та великі корпорації теж використовують фтор для пригнічення, закріпачення населення.

Утім, наразі немає підстав стверджувати про негативний вплив фтору в зубних пастах та питній воді на здоров’я людини. Доведено, що проблеми зі здоров’я можуть виникнути лише в результаті передозування фтором.

Окремі фейки про фторування вже перевірили незалежні іноземні фактчекери з Politifact, Science Feedback і FullFact (тут і тут).

Фтор: визначення, властивості та сфери використання

Під фтором у питній воді чи зубній пасті мають на увазі не безпосередньо сам фтор (fluorine) — один із хімічних елементів, який у простій речовині може виступати як блідо-жовтий газ з різким запахом, а фториди (fluoride) — хімічні сполуки фтору з іншими елементами. Так, для фторування води та виробництва зубних паст використовують різні речовини, зокрема фторид натрію, фторид кальцію, монофторфосфат натрію, фторид олова (всі чотири перераховані сполуки — це солі) тощо. 

Твердження «фтор є продуктом індустріального виробництва алюмінію та інших важких металів» є не зовсім правильним. По-перше, алюміній — це не важкий, а легкий метал. По-друге, деякі фториди використовують для виплавки алюмінію. Після самої виплавки залишаються відходи у вигляді фторидів та інших речовин. Ці відходи не додають у питну воду чи зубну пасту — їх переробляють, застосовують у подальшому виробництві металів або захоронюють.

Фториди присутні в живій природі: у ґрунті, повітрі, мінералах (флюорит, флуоропатит, кріоліт), поверхневих і підземних водах. Сама ідея штучного фторування води виникла внаслідок відкриття властивостей фторидів у живій природі. На початку ХХ століття Фредерік Маккей, дантист в американському місті Колорадо-Спрінгз, виявив, що його пацієнти рідше страждали від карієсу через високий рівень фторидів у місцевих водних джерелах. Незалежно від Фредеріка Маккея до того ж висновку прийшли й інші дослідники. Тож основна причина, чому фтор почали додавати до зубної пасти, питної води, інших продуктів — профілактика карієсу. 

Згодом з’явилась ідея штучного додавання фторидів до водопровідної води, оскільки не всі водні джерела містять необхідний рівень фторидів. Вперше фторування води ввели в США з 1940-х років. Сьогодні доступ до фторованої водопровідної води має не все населення світу. Станом на 2011 рік лише 437,2 млн людей у світі мали доступ до водопровідної води з достатнім рівнем фторидів, включно з водою, яку не піддавали штучному фторуванню. У це число не входить населення країн, у яких природно фторована вода має занадто високий рівень фторидів (Китай, Індія, Аргентина тощо). В Україні штучно не фторують воду, рівень фторидів у воді може відрізнятись в залежності від області. В інших пострадянських країнах, у тому числі в Росії, воду теж не фторують. 

У деяких країнах немає технічної можливості для фторування води, а інші країни замість фторування води додають фториди до кухонної сілі або молока. Виробники бутильованої питної води теж можуть додавати фториди до своїх товарів. Також можна отримувати фториди при використанні зубної пасти, ополіскувача для рота, таблеток, гелів тощо. Додавання фторидів до зубної пасти стало стандартом приблизно після появи пасти від американської компанії Crest у 1955 році. У розвинутих країнах фторовані пасти стали поширеними з 1960-х років.

Оскільки при виробництві певних продуктів харчування використовують природно чи штучно фторовану воду, у них теж можна знайти певну концентрацію фторидів. Ось кілька прикладів:

Щодо інших сфер використання, фториди дійсно можуть бути основою для виробництва отрут. Вони токсичні у високих концентраціях. Наприклад, фторид натрію можуть використовувати як інсектицид, тобто засіб для знищення комах-шкідників, а гексафторосилікат натрію — як отруту проти гризунів. 

Фториди, які використовуються для питної води, зубних паст, не вказані в офіційному списку хімікатів, які можуть бути компонентами хімічної зброї. Цей перелік є додатком до Конвенції про заборону розробки, виробництва, накопичення, застосування хімічної зброї та про її знищення (підписантами документу стали 193 держави). Водночас Австралійська група, неформальний форум 43 держав для експортного контролю хімікатів, які можуть застосовуватись для створення хімічної, біологічної зброї, включає фторид натрію, фторид калію до списку хімікатів, що можуть бути використані для створення нервово-паралітичних речовин. Включення хімікату до переліку не означає, що створення зброї — його основна сфера використання. У списку знаходиться чимало інших хімікатів подвійного призначення.

Однак приклади використання фторидів при виробництві алюмінію, отрут чи навіть хімічної зброї не є аргументом проти використання фторидів для здоров’я зубів. Ключова відмінність у різних сферах застосування — яка концентрація фторидів та у поєднанні з якими речовинами їх використовують. Наприклад, кухонна сіль або хлорид натрію може виступати як звичайний харчовий додаток, так і як інсектицид чи гербицид (засіб знищення рослинних шкідників). Ба більше, надмірне споживання солі може призвести до проблем із серцево-судинною системою. У рідких випадках можна померти від передозування сіллю. Таким чином, можна знайти негативні і позитивні приклади використання різних хімічних сполук.

Фторування води і теорії змови

Фторування води неодноразово ставало приводом для маніпуляцій та створення різних теорій змов. Наприклад, у період Холодної війни існувала теорія, що фторування води в США — це змова комуністів задля послаблення американської демократії.

Теза про використання фтору в нацистській Німеччині теж має ознаки теорії змов: на думку користувачів Facebook, нацисти знали про негативний вплив фтору на свідомість людини, і фторували воду для кращого управління в’язнями в концентраційних таборах. Проте першими технологію фторування води опанували американці. Першим містом у світі, в якому фторували воду, став Гренд-Репідс у штаті Мічіган 25 січня 1945 року. У Німеччині фторування води з’явилося лише в 1952 році, у західній частині країни, яка носила назву Федеративна Республіка Німеччина. 

Незалежні іноземні фактчекери з Politifact вже перевірили тезу фторування води нацистами. Вони опитали фахівців з історії, дослідили різні джерела про історію фторування води, і не знайшли жодного підтвердження, що нацисти випробовували фтор на в’язнях концентраційних таборів чи на громадянах Німеччини.

Тепер основними винуватцями фторування води користувачі соціальних мереж називають великі фармацевтичні компанії та демократичні уряди. Ці теорії змови з’явились через дезінформацію щодо впливу фторидів на здоров’я. Тому наступний розділ присвячений аналізу ризиків, пов’язаних із використанням фторидів.

Вплив фторидів на здоров’я людини

Здоров’я зубів

Незважаючи на прогрес у медицині, підвищення рівня життя, проблема карієсу залишається актуальною. У 2017 році 3,5 млрд людей (населення світу в 2017 році — 7,5 млрд) у світі страждали від захворювань ротової порожнини. Серед них 2,3 млрд людей страждали саме від карієсу. Крім того, ще 530 млн дітей у світі мали проблеми з карієсом молочних зубів.

Наразі користь фторидів для профілактики карієсу є підтвердженою. Також є дані, що фториди можуть зменшувати кількість зубного нальоту, зменшувати кровотечу, набряк ясен при легкій формі захворювання ясен та збільшувати щільність кісток і тим самим зміцнювати їх.

У країнах, де штучно фторують водопровідну воду (США, Канада, Велика Британія, Ірландія та ін.), відзначають безпечність і ефективність цих заходів для попередження карієсу. Організації в сфері охорони здоров’я (приклади тут, тут і тут)  рекомендують використовувати зубну пасту зі фторидами для профілактики карієсу. Утім, більшу частину щоденної дози фторидів людина зазвичай отримує від споживання води, їжі, ніж від використання зубної пасти. 

Допустимі та рекомендовані дози фторидів

Як і для багатьох інших додатків, для фторидів існує допустиме (безпечне) і рекомендоване дозування:

ВООЗ вважає, що питна вода має містити не більше 1,5 мг фторидів на 1 літр. Причому рекомендована концентрація для штучно фторованої води — 0,5-1 мг/л. У США рекомендують норму 0,7 мг/л для штучно фторованої води.

Щодо зубних паст, то ВООЗ рекомендує, що стандартна зубна паста має містити 1000-1500 pmm фторидів (ppm або parts per million — мільйонна частка; у грамах це 1000-1500 мг на 1 літр пасти). В окремих випадках лікарі можуть рекомендувати пацієнтам із підвищеним ризиком карієсу використовувати зубні пасти зі збільшеним вмістом фторидів.

Накопичення фторидів в організмі

Автори дописів у Facebook стверджують, що фтор має кумулятивний ефект, тобто накопичується в організмі людини. Однак цей процес набагато складніше. Частина спожитого фтору виводиться через сечу, кал, піт. Ступінь засвоєння також залежить від віку — так, діти засвоюють близько 55% спожитих фторидів, а дорослі — 36%. 99% засвоєного фториду зберігається в зубах і кістках. 

Однак запаси фторидів необхідно відновлювати. В іншому випадку, якщо би спожиті фториди назавжди залишалися в організмі, не було сенсу вводити практику регулярного споживання фторидів через питну воду, зубну пасту або інші продукти.

Норма фторидів для дітей

Щоденна доза фторидів для дітей, значно менша, ніж у дорослих. Їм набагато легче досягти передозування фторидами.  Крім того, діти можуть погано контролювати кількість пасти на зубній щітці та проковтувати її в процесі чистки. Саме тому стоматологи рекомендують батькам:

• перші 6 років уважно слідкувати за чищенням зубів дитини та допомагати їй формувати необхідні навички (не ковтати пасту; наносити достатню кількість пасти та ін.);
• починати чистити зуби після прорізування перших зубів;
• до першого року бажано прийти до стоматолога на консультацію;
• утриматись від використання фторованої пасти до 2 років (в іншому випадку — проконсультуватись із лікарем);
• до 3 років наносити на зубну щітку пасту розміром з рисове зерно, а у 3-6 років — з розміром з горошину (див. фото).

Користувачі Facebook також згадують, що дитячі суміші нібито містять велику концентрацію фторидів. Насправді, проблема не в самій суміші, що містить низький рівень фторидів, а у воді, якою розбавляють суміш. Якщо це фторована вода, тоді доза фторидів може виявитись завеликою для дитини. Щоб мінімізувати ризики, батьки можуть розбавляти суміш бутильованою водою без фторидів або купувати рідку дитячу суміш.

Наслідки передозування

Надмірне споживання фторидів у дитинстві, коли зуби тільки формуються, може призвести до флюорозу — зміни зовнішнього вигляду зубної емалі. Найчастіше флюороз проявляється в дуже легкій чи легкій формах — на поверхні зубів виникають білі плями, які є ледве помітними і ніяк не змінюють саму структуру зубів. При найтяжчій формі плями стають темнішими, пошкоджується емаль. Утім, сучасна стоматологія здатна відновити зовнішній вигляд зубів до нормального стану.

Крім того, хронічне передозування фторидами може призвести до скелетного флюорозу. У легкій формі він проявляється в скутості, болі в суглобах, у тяжкій формі — у послабленні м’язів, кісток, підвищенні крихкості кісток.

Щодо дихальної системи, вдихання фтороводню, фториду алюмінію може заподіяти шкоду дихальним шляхам, призвести до появи астми. Проте це не стосується зубних паст чи питної води. Цей ризик є актуальним для тих, хто безпосередньо працює з цими хімікатами або для тих людей, що постраждали від аварії на підприємствах, що використовують ці хімікати.

Немає доказів, що фториди погіршують стан імунітету, серцево-судинної системи або нирок. Також фториди, які використовують при фторуванні води, паст, не входять до переліку канцерогенів. Сьогодні немає підстав вважати, що споживання фторидів пов’язано з будь-якими видами раку (огляди тут і тут).

Дійсно існують кілька досліджень, автори яких намагаються встановити зв’язок між вживанням фтору та зниженням розумової активності дітей. Однак ці роботи мають свої обмеження, методологічні помилки та не дають можливості зробити остаточний висновок про вплив фтору на розумову діяльність. Наприклад, автори порівнювали виключно показники IQ дітей і рівень споживання фторидів, але ігнорували соціально-економічне положення, рівень освіти батьків, вплив інших речовин, повноцінність раціону харчування тощо. Ба більше, часто в таких дослідженнях порівнюють дози фторидів, які значно перевищують рекомендовану норму.

Одноразове прийняття надзвичайно високої дози фторидів — через питну воду з високим вмістом фторидів, таблетки, проковтування великої кількості зубної пасти або гелю — може призвести до нудоти, болі в животі, діареї, періоститу (запалення надкісниці нижньої чи верхньої щелепи), у рідких випадках — до смерті. 

Наразі переваги, пов’язані з використанням фторидів у рамках допустимих і рекомендованих доз, значно перевищують можливі ризики. Відомі випадки негативного впливу фторидів на здоров’я виникали внаслідок надмірного споживання.