Beta

БЕЗПІДСТАВНО: Компоненти вакцини Covishield викликають рак

11 Березня 2021
FacebookTwitterTelegram
7792

Перевірка фейків у рамках партнерства з Facebook

Мережею поширюють інформацію про те, що вакцина від коронавірусу Covishield, яку завезли в Україну, містить у складі компоненти, які спричиняють онкологічні захворювання. Йдеться про рекомбінантний аденовірус шимпанзе та клітини нирок ембріону людини, які використовували при виготовленні вакцини.

Скриншот допису

 

До допису також прикріплено скриншот інструкції до вакцини Covishield, опублікованої на сайті Державного реєстру лікарських засобів України. 

В українському перекладі інструкції до препарату Covishield допущено помилку. Клітинні лінії, в яких вирощували вірус для вакцини, називаються НЕК-293 — про те, що віруси “вироблено у 293 клітинах”, ніде не йдеться

 

Covishield — індійський аналог вакцини AstraZeneca. Її виробляють в Інституті сироватки крові Індії — на найбільшому у світі виробництві вакцин. AstraZeneca та Covishield відрізняються назвами тільки через розташування виробників. Обидві вакцини виробляють, використовуючи один і той самий аденовірус. Вакцина Covishield має, за різними даними, ефективність від 60% до 82,4%.

Випробування вакцини Oxford-AstraZeneca все ще тривають, однак її вже тестували на приблизно 55 тисячах учасників з Великобританії, Бразилії, США та Південної Африки. У рамках кампанії масової вакцинації вже було використано мільйони доз препарату, зокрема в Великобританії.

Covishield — як і AstraZeneca — це векторна вакцина, при виробництві якої використовують безпечний для людини рекомбінантний аденовірус шимпанзе. Це означає, що вірус, що зазвичай інфікує шимпанзе, генетично модифікують, аби він був схожим на SARS-CoV-2, але не міг викликати хворобу.

Цей модифікований вірус несе частинку вірусу SARS-CoV-2 — “спайковий білок”. Коли вакцина потрапляє в клітини людини, вона провокує імунну відповідь на цей білок: виробляються антитіла та клітини, які розпізнають коронавірус у майбутньому.

У вакцині використовують аденовірус шимпанзе, тому що деякі люди мають антитіла до людських аденовірусів. Це з’ясувалося протягом попередніх досліджень аденовірусних вакцин. Їх розробляють вже давно, зокрема проти малярії, ВІЛ та Еболи.

За інформацією ВООЗ, багато клінічних досліджень підтвердили безпечність векторного аденовірусу шимпанзе для людини. На сьогодні немає досліджень, які доводять, що рекомбінантний аденовірус шимпанзе може викликати рак.

Раніше ми вже спростовували фейки про те, що сучасні вакцини містять тваринні віруси, які викликають рак у людей. У 1960-х роках у США виявили, що одна з вакцин від поліомієліту була забруднена вірусом SV40, який потенційно сприяє росту пухлин. Однак дослідження ризику появи онкологій внаслідок вакцинації від поліомієліту не виявили доказів, що ця вакцина викликала рак.

У дописі також йдеться про “ризики ін’єкційного введення ембріональних білків” під час вакцинації. Інколи віруси, що входять до складу вакцин, вирощують у клітинах-нащадках тканин, зібраних із абортованих людських плодів багато десятиліть тому. Однак згодом віруси очищують від цих клітин, тож до кінцевого складу вакцини вони не потрапляють — або потрапляють у надзвичайно малій кількості.

Сам препарат Covishield не містить цих клітин. Клітини HEK-293, що походять із нирки людського ембріону, використовують на стадії розмноження вірусу для виготовлення вакцини.

Неправдиві твердження про те, що клітинні лінії з ембріонів, у яких вирощують віруси для вакцин, містять гени раку, ми спростовували тут.

У дописі автор виділяє твердження про те, що вакцина “містить генетично модифіковані продукти”. Це правда: генна інженерія — це важливий етап виготовлення вакцини. Із векторних вірусів видаляють будь-які гени, що можуть зашкодити людині чи викликати хворобу. Гени, що відповідають за реплікацію, також видаляються, щоб вірус не міг самовідтворюватися. Потім додаються гени білка коронавірусу — класичний спосіб використання рекомбінантної ДНК.

Автор допису не наводить доказів того, що генні модифікації вірусів у вакцинах можуть викликати онкологію. Тому неможливо визначити, на підставі чого він робить такий висновок.

Застереження

Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний

Що читати далі