Перевірка фейків у рамках партнерства з Facebook
Мережею поширюють відео, в якому жінка читає перекладену російською статтю видання Independent про принцип дії вакцин від COVID-19 компаній Pfizer/BioNTech та Moderna.
У цій публікації доктор Дрю Вайсман, професор Медичного факультету університету Пенсільванії, який започаткував формулу вакцини мРНК (Messenger RNA) та співпрацював із Pfizer/BioNTech над їхньою версією вакцини, пояснює механізм мРНК. У відео коректно цитують текст статті, однак наприкінці авторка робить безпідставний висновок, наче ліпідні наночастинки, у які загортають мРНК, “націлені на мозок” людини, однак навіть як саме націлені – не уточнює.
Наночастинки — це загальний термін для позначення одиниць дуже малого розміру, що існують в природі або можуть бути виготовлені штучно. Їх часто використовують у медицині, зокрема для вакцин від COVID-19 компаній Pfizer/BioNTech та Moderna.
Принцип роботи цих вакцин полягає в тому, що генетичний код (мРНК) білка з поверхні вірусу доставляється в клітини людини. Як наслідок організм вчиться сам виробляти цей білок, тож згодом імунна система може розпізнати його при зараженні вірусом та запустити імунну відповідь.
Для доставки мРНК до клітини у вакцинах використовують ліпідні наночастинки — невеликі структури, що мають верхній шар із жиру, який не розчиняється у воді. Ліпіди захищають мРНК від руйнування, проносять її через організм та доставляють безпосередньо в клітини. Завдяки ліпідній оболонці мРНК може проникнути через клітинну плазматичну мембрану та досягнути цитозолю (вмісту клітини).
Ціллю для мРНК-вакцин є дендритні клітини — один із типів клітин імунної системи. Дендритні клітини поблизу місця щеплення поглинають РНК, які кодують антиген (antigen-coding RNA), і починають виробляти антиген самостійно. А ці вироблені антигени викликають імунну реакцію.
Використання ліпідних наночастинок у медицині має низку переваг. Вони безпечно та ефективно доставляють нуклеїнові кислоти, долаючи бар’єри — це дозволяє, наприклад, розробляти ліки від рідкісних генетичних чи онкологічних захворювань.
У твердженні про те, що ліпідні наночастинки у складі вакцин “націлені на мозок”, авторка посилається на огляд 2018 року на сайті Pubmed. Але у анотації статті, яку вона цитує, взагалі не йдеться про використання ліпідних наночастинок у вакцинах, а тим паче у мРНК-вакцинах від COVID-19.
Автори огляду оцінюють здатність ліпідних наночастинок долати гематоенцефалічний бар’єр мозку — бар’єр між кровоносними судинами мозку та компонентами, що утворюють мозкову тканину. Він забезпечує захист від потрапляння у мозок хвороботворних патогенів та токсинів, що можуть міститися у крові людини. Однак водночас він стримує потрапляння до мозку медичних препаратів, які можуть лікувати певні захворювання. Тому науковці досліджують здатність ліпідних наночастинок долати цей бар’єр.
У результатах дослідження автори зазначають, що потенційно ліпідні наночастинки можуть долати гематоенцефалічний бар’єр. Однак аби це довести, потрібно більше досліджень, а згодом провести клінічні випробування. Поки твердження про те, що ці наночастинки здатні долати бар’єр, передчасне. Тож у контексті мРНК-вакцин від COVID-19 немає підстав говорити, немов ліпідні наночастинки використовують у вакцинах, аби спрямувати препарат до мозку.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний