Перевірка фейків у рамках партнерства з Facebook
У мережі поширюють інформацію, що назви нот походять від слів зі значеннями “Господь” (“Dominus”), “матерія” (“rerum”), “чудо” (“miraculum”), “сім’я планет” (“familias planetarium”), “Сонце” (“solis”), “Чумацький шлях” (“lactea via”), “небеса” (“siderae”).
Скриншот допису
Немає підстав стверджувати, що назви нот походять від наведених у дописах слів. Раніше це спростували фактчекери з Проверено.
За античний період нараховують майже 1260 знаків на позначення нот. Ще за 300 років до нашої ери греки розшифровували свої музичні композиції, використовуючи літери, числа і різноманітні символи. У кінці VI століття латинський філософ Боецій вирішив упорядкувати ці символи: він використав перші 15 літер латинського алфавіту для позначення 15 висхідних нот. Пізніше це спростили до октави: ABCDEFG — літери, які використовують і зараз.
Однак, немає підстав вважати, що назви нот Do, Ré, Mi, Fa, Sol, La, Si походять з античних часів та є винаходом Боеція. Для того, аби спростити навчання співу у своєму абатстві, бенекдитинський монах Гвидо д’Ареццо вибрав гімн святому Іоану Хрестителю, який був широко відомий серед людей. Його перші склади відповідають назвам нот:
| Ut queant laxis | Аби могли |
| Resonare fibris | струни лунати |
| Mira gestorum | спокійно на наших губах |
| Famuli tuorum, | дива ваших дій, |
| Solve polluti | зніми гріх |
| Labii reatum, | з наших нечистих вуст, |
| Sancte Johannes | Святий Іоанне |
Вважають, що назва Si — це скорочення від Святого Іоанна (Sancte Ioannes), а ноту ввів Ансельм Фландрський, який адаптував назву ноти SJ для французької мови і змінив її на Si.
Невідомим залишається походження ноти Do.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
