БЕЗПІДСТАВНО: Продуктові картки отримають лише щеплені від COVID-19 через додаток «Дія»

У новому відео Остап Стахів стверджує , що:

• продуктові картки зможуть отримати лише вакцинован від COVID-19 через додаток «Дія»;
• в Україні буде нестача хліба через експорт зерна та інших продуктів, що призведе до голодомору. Через цю нестачу нібито введуть продуктові талони, як у 1932-1933 роках;
• згідно з законопроєктом № 4142 можна ставити блокпости по містах, вулицях та селах, таким чином забороняючи переміщуватися невакцинованим людям;
• у невакцинованих людей будуть відбирати дітей. 

Однак, ці тези — безпідставні або неправдиві.

Немає підстав вважати, що фінансову підтримку на продукти харчування будуть отримувати лише щеплені люди через додаток «Дія». Більше того, фінансова підтримка на продукти харчування лише обговорюється, а не впроваджена.

У відео Остап Стахів згадує так звані «продуктові картки» — цільову підтримку найбільш вразливих та незахищених верств населення через зростання цін на продовольство. Введення таких карток почали обговорювати через інфляцію, яка у 2021 році сягнула майже 10%, особливо подорожчали продукти харчування. У коментарі для Інтерфакс-Україна радник президента України з економічних питань Олег Устенко зазначив, що ціни на продовольство можуть продовжувати зростати й у 2022 році. За його словами, подорожчання продуктів харчування може стати серйозним інфляційним шоком. 

Існують декілька варіантів підтримки населення — це запровадження «продовольчих талонів» у додатку «Дія» (так звані «food stamp», практикується у США) або ж додаткові виплати для компенсації зростання цін. Олег Устенко зауважив, це можуть бути й інші канали, а самі заходи будуть впроваджені у разі необхідності. Отже, наразі точний варіант впровадження фінансової підтримки не зафіксований (зокрема через «Дію»). Також не йдеться і про те, що допомогу отримають лише вакциновані люди. 

Субсидії на отримання продуктів, які можуть запровадити у 2022 році, не є аналогом карткової системи радянського періоду.

Завідувач відділу Національного музею історії України Олександр Кучерук зазначив, що талонна система щодо видачі продуктових товарів існує в багатьох країнах і являє собою соціальну підтримку. Потенційне запровадження субсидій на отримання продуктів в Україні жодним чином не пов’язане із практикою Радянського Союзу, адже тоді був дефіцит товарів, а не стрімке зростання цін на продовольство.

Безпідставно стверджувати, що в Україні настане голодомор чи буде нестача хліба через експорт зерна. 

Через надмірний експорт пшениці зросла лише ціна на хлібобулочні вироби — на 15% за 2021 рік, однак про їх нестачу наразі не йдеться. Борошномели вважають, що з України вивезли майже усе продовольче зерно (використовують для борошна). На їхню думку, через можливий дефіцит доведеться пожертвувати якістю продукту та змішувати продовольче зерно з фуражним (для годування худоби) або імпортувати пшеницю з Білорусі. 

На початок 2021/2022 маркетингового року Україна експортувала близько 29 тис. тонн зернових культур, що на близько 5 тис. тонн більше ніж за минулий маркетинговий рік. Зокрема, експортовано близько 15 тис. тонн пшениці. Пропорція експорту визначається за меморандумом, який укладений Мінагрополітикою та профільними асоціаціями. Він дозволяє уникнути дефіциту зерна на внутрішньому ринку. Збільшення експорту зерна можна пояснити більшим світовим споживанням, це є основою розвитку ринку зернових України. 

Немає підстав розглядати законопроєкт №4142 як такий, що забороняє вільне пересування чи позбавляє батьківських прав. Про це ми раніше писали тут.