Перевірка фейків в рамках партнерства з Meta
У мережі поширюють розлогий текст про «чорну трансплантологію», суть якого зводиться до того, що у 2014 році центр «чорної трансплантології» перемістився з Косова в Україну. Зокрема у ньому згадується конкретний кейс торгівлі органами у косовській клініці «Медікус» за участі громадян Ізраїлю, Туреччини та України, які ж потім нібито і перенесли свою діяльність до України. Їхня робота стала помітною, почали ширитись чутки, що в Україні масово зникають люди, діти. Зазначається, що механізм роботи мережі «чорної трансплантології» починається із організації конфліктів, аби створити умови для роботи «м’ясників».
Утім, подібні висновки безпідставні.
На базі клініки «Медікус» у Косово справді проводили незаконні пересадки органів. Лікарі вербували людей зі Східної Європи та Центральної Азії, обіцяючи тим близько 15 000 євро за їхні органи. Реципієнти були ж переважно із Ізраїлю, для них вартість операції сягала до 100 000 євро. В 2008 році в клініці «Медікус» було проведено щонайменше 30 незаконних видалень і трансплантацій нирок. У 2013 році директора клініки, лікаря-уролога Лютфі Дервіші засудили до восьми років позбавлення волі за організовану злочинність і торгівлю людьми. Його син Арбан був засуджений до семи років і трьох місяців, а троє інших обвинувачених отримали від одного до трьох років позбавлення волі.
Однак підстав вважати, що після закінчення строку обвинувачені розвернули діяльність вже на території України, немає. Свої схеми «чорні трансплантологи» розвивали в тих країнах, де є прогалини в законодавстві щодо донорства. У Косово, наприклад, взагалі немає закону, котрий регулював би трансплантацію органів. Зловмисники вербували іноземців, бо ті не знали мови, законів країни, не мали знайомих або рідних, тож їх було легше ввести в оману.
В Україні ж у 2018 році прийняли Закон «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині». У ньому чітко прописано, що іноземці не можуть бути донорами, так само як і в’язні, люди із психічними розладами або захворюваннями, що передаються, вагітні та ті, хто раніше вже був донором. Якщо серед родичів та членів сім’ї немає потенційних донорів для реципієнта, консиліум лікарів може ухвалити рішення про залучення стороннього живого донора. Сама трансплантація має бути безплатною для реципієнта та здійснюватись за державні кошти. До того ж в Україні діє презумпція незгоди щодо посмертного донорства — громадянин має або за життя дати свою зареєстровану згоду на посмертне вилучення органів, або такий дозвіл надають його родичі після смерті людини. Посмертно ж донорами не можуть бути загиблі у зоні бойових дій, діти-сироти, невпізнані особи, а також в’язні.
Абсурдним також є твердження про те, що конфлікти у країнах, де зафіксовані випадки «трансплантаційного туризму», організовані саме для того, щоб цей туризм став можливим. Першочерговими причинами збройного конфлікту у Косово була політика етнічної дискримінації з боку сербського уряду. Упродовж 1990-х років розпочалася серія Югославських воєн між країнами колишньої республіки Югославія (до її складу входили сучасні Хорватія, Боснія та Герцеговина, Сербія, Косово, Чорногорія, Північна Македонія та Словенія). Звинувачення Армії визволення Косова у вилученні органів у солдат та їхнього подальшого перепродажу не знайшли підтвердження.
У 2013 році в Україні розпочалася Революція гідності, спровокована зміною тодішнім урядом європейського курсу розвитку на проросійський. Згодом розпочалася антитерористична операція на Сході України у відповідь на масове проникнення в східні області озброєних російських терористичних угруповань і захопленнями ними органів місцевої влади. Тоді ж російська пропаганда почала поширювати фейки про незаконне вилучення органів у загиблих військових. Проект Європейської служби зовнішньополітичної діяльності EUvsDisinfo пояснює, що звинувачення в торгівлі органами в Україні ґрунтуються не на фактах, а на чистих припущеннях. Жодних підтверджень подібної діяльності за межами прокремлівських ЗМІ немає.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
