БЕЗПІДСТАВНО: Українського біженця розпродали на органи у Польщі

Російські медіа поширюють інформацію про те, що українського біженця розпродали на органи в Польщі. Вони посилаються на слова нібито близької подруги чоловіка, яка розповідає, що він став донором для чотирьох поляків.

Утім, це твердження безпідставне. Жінка не повідомляла, що органи українця «розпродали».

За запитом «українців розпродають на органи у Польщі» ми знайшли повне відео, яке спершу поширили на сторінці «збройних сил новоросії» у «ВКонтакте». Російські новинні сайти використали уривок саме з цього відео.

Жінка на відео не повідомляла про «продаж органів». Натомість вона заявила, що українець тяжко хворів, впав у кому та помер. Він став донором для чотирьох людей у Польщі. «Лікарі уже сказали, що вони [органи] чудово прижилися у нових тілах», — додала вона. 

На відміну від українського законодавства, в якому передбачене надання прямої згоди в письмовому вигляді на трансплантацію анатомічних матеріалів, у Польщі діє принцип неявної згоди. Так, за польським законодавством, забір клітин, тканин і органів у померлих людей може бути здійснений, якщо загибла особа за життя не висловлювала проти цього жодних заперечень. На сайті Польської спілки трансплантаційної медицини зазначено, що таке рішення на практиці завжди погоджується з родиною. 

За життя людина у Польщі також може стати донором нирки або частини печінки для прямого родича. Для цього необхідна письмова згода донора та одержувача. Якщо одержувачем є інша особа, до прикладу, друг, донор повинен звернутися до суду за дозволом, що запобігти можливим зловживанням. Суд розглядає таку заяву після консультації з Етичним комітетом Національної ради з питань трансплантації протягом семи днів. 

Для обрання потенційного померлого донора лікар має провести ряд спеціалізованих тестів та констатувати смерть мозку. Це стан настає за відсутності кровопостачання мозку понад 10-12 годин. Смерть мозку є незворотною, і людина в такому стані вважається мертвою, навіть якщо її організм може функціонувати за допомогою медичного обладнання. 

Оголошення про продаж, купівлю чи посередництво в продажу чи купівлі органів у Польщі карається законом.  До того ж лікар, який констатував смерть особи, не може брати участь у процедурі забору та трансплантації клітин, тканин або органів від цієї особи. 

У Польщі встановлений суворий контроль за дотриманням правил трансплантації. Країна як член Європейського Союзу має подавати звіт про дотримання Директиви Європейського Парламенту та Ради про стандарти якості та безпеки органів людини, призначених для трансплантації. 

Усі реципієнти, які очікують на пересадку анатомічних матеріалів у Польщі, занесені до Національного списку очікування на трансплантацію. У звіті вищої палати контролю Польщі за 2022 рік вказано, що система, яка наразі діє у країні, унеможливила проведення трансплантації органа особі, яка не перебуває на національному обліку.

До того ж дані про всі трансплантації, які здійснюють польські центри, а також про кожну донацію органу від живого донора вносяться до Організаційно-координаційного центру трансплантології «Полтрансплант». Тому просто тихо «розпродати органи»  неможливо.

В Україні ухвалили кілька законів для розвитку системи трансплантації органів та матеріалів. Так, у 2021 році були внесені зміни до деяких законодавчих актів України, що регулюють питання трансплантації анатомічних матеріалів людині. Згідно з нововведеннями, згода або незгода особи на посмертне донорство може бути подана не лише у письмовій, а й в електронній формі та не потребує нотаріального затвердження. Окрім цього, законом встановлюється, що операції з трансплантації буде оплачувати держава, для пацієнта вони будуть безкоштовними. 

Того ж року МОЗ повідомило про запуск Єдиної державної системи трансплантації органів і тканин. Електронна система призначена для підбору пари донор-реципієнт за визначеними критеріями та є незалежною від людського впливу.