Beta

«Бізнес&Банки&Держава: як пережити ковідну кризу»: тези дискусії

Photo: depositphotos / ufabizphoto
20 Грудня 2021
FacebookTwitterTelegram
2019

Під час економічної кризи банки та держава активно фінансували малий і середній бізнес у межах програми «Доступні кредити 5-7-9». Хоча пандемія ще триває, сьогодні ми вже можемо оцінити, чи досягла програма своїх цілей та який вплив вона мала на підприємців.

Якою була реакція банків на початку пандемії та як вони кредитували бізнес згодом, як почувалися підприємці і чи знайшли вони в кризі можливості для розвитку. Ці та інші питання обговорили безпосередні учасники програми «5-7-9» 9 грудня 2021 року під час онлайн події «Бізнес&Банки&Держава: як пережити ковідну кризу». Захід відбувся у межах запуску онлайн курсу «Подолати кризу. Економічні виклики сучасності». Записатися на курс можна тут.

Нижче ділимося ключовими тезами дискусії. 

Учасники події:

  • Альона Атаманюк, заступниця директора департаменту мікро-, малого та середнього бізнесу Ощадбанку;
  • Андрій Гапон, виконавчий директор Фонду розвитку підприємництва;
  • Олег Чурій, експерт МВФ;
  • Дмитро Глінський, голова Проєктного офісу Незалежної асоціації банків України; 
  • Олена Куцай, представниця офісу бізнес-омбудсмена;
  • Світлана Олєйнікова, керуюча партнерка групи компаній Synergy Universe.

Про банківську підтримку бізнесу під час Covid-кризи

Альона Атаманюк, заступниця директора департаменту мікро-, малого та середнього бізнесу Ощадбанку, розповіла, що державна програм «5-7-9%» надала величезні можливості для бізнесу.

«Для когось це був шанс зберегти бізнес, для когось — розширитися і вийти на нові ринки. Багато хто з підприємців сприйняв кризу як можливість здійснити оновлення — оновлення техніки, приміщень, виробничих потужностей. Підприємці брали кошти на інвестиційні цілі і розуміли, що криза рано чи пізно мине й далі потрібно розвивати успішний бізнес», — зазначила Альона Атаманюк.

У портфелі Ощадбанку є топ-3 галузі-лідери за програмою «5-7-9%». Насамперед це — сегмент агропромисловості. Це були і маленькі фермери (в обробці 50 га), а також великі підприємства, які мають в обробці 5 000 гектарів і більше. Друга галузь-лідер за обсягом отриманих кредитів — це оптово-роздрібна торгівля. Це і підприємці, які працюють на ринках, і підприємці, які займаються більш масштабною діяльністю: магазини, мережі торговельних закладів в Україні та ті, які здійснюють експортно-імпортні операції. Третя за обсягом сфера — переробна промисловість. Але це не означає, що фінансувалися тільки ці три напрямки.

У 2021 році Ощадбанк активно кредитував підприємства медичної сфери, сфери послуг, зокрема стоматологічні клініки, готелі, салони краси, приватні дитячі садочки. Коло клієнтів, які могли скористатися програмою, є дуже широким.

Про роль державних інституцій

Андрій Гапон, виконавчий директор Фонду розвитку підприємництва, розповів, що програма «5-7-9%» створена за ініціативи президента України і розроблена Урядом, щоб задовольнити попит на інвестиційне кредитування для створення нових робочих місць. Проте карантин та локдаун внесли свої корективи у плани уряду, тому програму почали швидко адаптувати під потреби бізнесу, що суттєво розширило її можливості сьогодні. І динаміка виданих кредиів підтверджує це.

Станом на кінець грудня уповноважені банки видали понад 28 000 таких кредитів на суму 76,2 млрд грн.

«Програма має потужний мультиплікаційний ефект: навіть якщо підприємець не відповідає критеріям програми, дуже часто він надає послуги або товар тим підприємствам, які отримали кошти в рамках програми. Таких прикладів можна навести безліч у різних галузях», — підкреслив Андрій Гапон.

Про фіскальну і монетарну політику

Олег Чурій, експерт МВФ, розповів, що під час кризи уряди використовували два важливих інструменти — це фіскальна і монетарна політики. У рамках фіскальної політики уряди запровадили програми підтримки бізнесу та населення через збільшення дефіциту бюджету. Дефіцит бюджету в Україні минулого року становив 6% та допоміг профінансувати всі фіскальні витрати, як-от програма «5-7-9%», портфельні гарантії та інші заходи, впроваджені для подолання кризи.

У рамках монетарної політики майже всі країни – як розвинені, так і ті, що розвиваються, – діяли подібно. У розвинутих країнах центробанки знизили свої ставки до історично низьких мінімумів. У Європі ставка досягла від’ємного значення, в США — 0,25%. В Україні Нацбанк знизив ключову ставку до 6% — це найнижчий рівень з 1991 року. Крім того, НБУ запровадив низку інструментів рефінансування, зокрема довгострокове рефінансування до п’яти років, і його обсяг досяг майже 70 млрд грн.

Як діяли банки

Дмитро Глінський, голова Проєктного офісу Незалежної асоціації банків України, зазначив, що на початку пандемії вся країна, у тому числі банки та їхні клієнти, стикнулися з високим рівнем невизначеності. Одразу відчутно впав попит на кредити і готовність банків їх надавати. Стандарти кредитування (тобто вимоги до позичальників) ставали більш жорсткими. Водночас запускалася програма «5-7-9%», яку Уряд був вимушений одразу доповнювати антикризовою підтримкою бізнесу.

Весна минулого року запам’яталася тим, що банки почали масово переоцінювати фінансовий стан клієнтів і терміново розробляти програми реструктуризації кредитів. Да даними НБУ, реструктуризація охопила щонайменше десяту частину кредитного портфеля банківської системи.

«Влітку минулого року видача кредитів пожвавилася, однак темпи погашення старих кредитів були ще вищими. З осені минулого року стало очевидно, що невизначеність поступово знижується. Бізнес достатньо швидко зорієнтувався, споживчий попит в Україні повернувся до докризових показників», — прокоментував Дмитро Глінський.

Про надлишкову ліквідність

«Склалася цікава ситуація: на відміну від попередніх криз, банки не зіткнулися з відпливом коштів. Навпаки – надходження коштів до банківської системи значно виросло. Люди більше заощаджували, і залишки на рахунках підприємців також зростали», — додав Дмитро Глінський.

На що скаржиться бізнес

Олена Куцай, представниця Офісу бізнес-омбудсмена розповіла, що бізнес зазвичай скаржиться на дії податкової, державних регуляторів та органів місцевого самоврядування, тиск з боку правоохоронних органів та проблеми з розмитненням товарів. Під час карантинних обмежень найпоширенішими скаргами були обмеження щодо реекспорту продукції, проблеми виплат з безробіття, з реєстрацією дезінфікуючих засобів, а також різне трактування вимог органів місцевого самоврядування щодо закриття магазинів.

«Рада бізнес-омбудсмена отримала і розглянула понад 10 тисяч скарг. Майже 7 тисяч із них успішно закриті», — повідомила Олена Куцай

Стратегія важливіша за кошти

Світлана Олєйнікова, керуюча партнерка групи компаній Synergy Universe, розповіла, що часто українські компанії не мають бачення розвитку в перспективі десяти років.

«Можливо, це пов’язано з нестабільністю, з невмінням планувати. У цьому сенсі нам треба вчитися у європейських компаній, які прописують свої стратегії на 10 років уперед — вони чітко бачать свій шлях і чого вони мають досягти», — зазначила представниця бізнесу.

На її думку, якщо українська компанія шукає можливості вийти на експортні ринки, почати необхідно не з пошуку коштів, а зі стратегії. Особливо важливими є розуміння бізнесом умов ведення справ в інших країнах і бачення своїх бізнес-цілей.

Про майбутнє програми «5-7-9%»

Андрій Гапон підкреслив, що наступного року Фонд очікує зростання програми, зокрема за рахунок змін, прийнятих у 2021 році. Зокрема це — розвиток бланкових кредитів, який дасть можливість залучити мікробізнес, для якого кредитування раніше було менш доступним.

Допуск лізингових компаній до програми «5-7-9%» посилить конкурентну боротьбу за клієнта і якість лізингових операцій. Водночас буде закрито рефінансування в рамках цієї програми, адже в ньому більше немає необхідності. Закриття цього компонента не впливає на активні кредити.

Публікація підготовлена в рамках запуску онлайн-курсу «Подолати кризу. Економічні виклики сучасності» розробленого за підтримки Празького фонду розвитку громадянського суспільства та Ощадбанку.

Станьте учасником курсу, заповнивши форму реєстрації.

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний

Що читати далі