Бізнес-можливості для підприємців на Заході України
Beta

Бізнес-можливості для підприємців на Заході України

Photo: Дія.Бізнес / Тернопіль
29 Серпня 2022
FacebookTwitterTelegram
1715

Із початком широкомасштабного вторгнення рф Україна зіштовхнулася з економічними викликами. Війна найскладніший час для підприємців, адже багато людей втратили роботу. В умовах воєнного стану треба продовжувати працювати, аби створити нові місця. Крім того, важливо підтримувати переміщені бізнеси. Проте найважливіше — підтримувати людей, яким довелося переїхати, залучати їх до економічного та соціального життя на новому місці.

Матеріал підготовлений у рамках аналітичного партнерства «Вокс Україна» та Дія.Бізнес Тернопіль.

26 серпня 2022 року Центр підтримки підприємців Дія.Бізнес у Тернополі організував форум BraveTe Business Forum, що складався з двох окремих тематичних блоків. Однією з тем була «Вікно можливостей для міст Заходу — конкуренція за релокацію талантів та бізнесів». Головна мета події — знайти шляхи допомоги бізнесу в адаптації до роботи в умовах війни та сприяти дієвій комунікації підприємців для взаємної підтримки між ними.

Учасників форуму привітав заступника голови Тернопільської військової обласної державної адміністрації Михайло Гапула: «Війна — найбільше випробування для підприємців: багато хто позбувся роботи або ж просто не може фізично працювати там, де раніше. Тому так важливо створювати можливості для комфортного ведення бізнесу та надавати підтримку у відновленні, адаптації та подальшому розвитку підприємницької діяльності насамперед тим підприємствам, які приїхали з найбільш постраждалих регіонів України».

Тон обговоренню задала організаторка форуму, керівниця Центру підтримки підприємців Дія.Бізнес у Тернополі та проєктного офісу West Ukraine Digital, Оксана Качурівська. «Зараз ми живемо у складний час, час викликів, протистоянь та боротьби. Його можна було б назвати часом кризи. Частково це так. Але кожна криза — це також час для змін, трансформації та зростання. Для справжніх змін, для того, щоб адаптувати свій бізнес до нових економічних реалій, щоб стати кращими, ефективними, конкурентними та стійкими, потрібна справжня сміливість. Українці діляться на сміливих та дуже сміливих. І ми всі разом з вами такими є. Адже саме сміливість українських підприємців допомагає тримати економічний фронт», — наголосила Оксана Качурівська.

Відеозапис Форуму дивіться за посиланням.

Релокацію бізнесу на форумі обговорювали:

  • Володимир Глащенков — голова наглядової ради компанії «Молокія»;
  • Андрій Ремізов — заступник директора ДУ «Офіс розвитку підприємництва та експорту»;
  • Іван Ліптуга — президент Національної туристичної організації України;
  • Валентина Сахно — очільниця KSE Graduate Business School;
  • Денис Довгополий — засновник та CEO компанії Юнікорн Нест;
  • Анастасія Фролова — віце-президентка, очільниця компанії SoftServe в Україні
  • Михайло Федишин  — керівник компанії ТОВ «Енерджі».

Роль західної частини України

Найближчі місяці будуть для України дуже важкими в економічному плані. Таку думку під час форуму висловив Володимир Глащенков, голова наглядової ради компанії «Молокія». На його думку, протягом останніх 30 років центральна та східна Україна мали більше ресурсу для того, щоб задавати тренд економічному розвитку, а захід України не був економічним лідером. Проте через вторгнення рф на сході наразі захід має виконувати роль більш спокійного, розвиненого та захищеного краю.  

«Економіка країни — це Крим, Донбас і це додаткових три регіони, які ми втратили. Тому насправді втрату економіки України не треба рахувати від минулого року. Потрібно брати 2013 рік і від нього віднімати ті втрати, які ми маємо. Тоді будемо прогнозувати 60% падіння, яке очікує нашу країну», зазначив Володимир Глащенков.

Міста заходу України мають переосмислити свою роль, адже в найближчі роки державність України залежатиме від того, наскільки комфортно буде бізнесу працювати. Багато людей переїжджають із тимчасово окупованих територій або гарячих точок, тож треба створити їм зручні умови для роботи. Якщо мешканці заходу України будуть залучати немісцевих активних людей, які готові разом розвивати міста, захід стане локомотивом розвитку України. Отже, головна ціль зараз створити умови для активних переселенців.

«Ми 30 років незалежності прожили в парадигмі локальних людей, активних еліт і невідкритості до людей, які приїхали з інших регіонів. Зараз нам дуже швидко треба змінити парадигму, привчитися до того, що інші люди, але з вірою в Україну, наші. Це — виклик. І разом з ними, з переміщеними людьми, ми можемо зробити більше, ніж без них», зауважив Володимир Глащенков.

Підтримка підприємців під час війни

Заступник директора ДУ «Офіс розвитку підприємництва та експорту» Андрій Ремізов зазначив, що західні регіони перейняли ініціативу від східної та центральної частин України в плані розвитку та релокації бізнесу. Зараз Львів посідає друге місце після Києва за темпом реєстрації бізнесу, тоді як 2021 року Львів був на 9 сходинці. Наразі зростає кількість підприємств, які відновили роботу. 

«Якщо на початку року, коли ми опитували бізнеси, більше 50% підприємств були зупинені або частково призупинені, то зараз ця цифра – близько 30%. Тобто кількість підприємств, які продовжують працювати або відновили свою діяльність, збільшується, і це теж позитивний сигнал. За релокацією, темпами реєстрації бізнесу і часткою працюючих підприємств лідери зараз — Львівська, Хмельницька, Тернопільська, Закарпатська області»,  поінформував Андрій Ремізов. 

Найбільшими проблемами для бізнесу є недоступне фінансування та низький попит (мала кількість клієнтів). На допомогу підприємцям працює спеціальний портал від Дія.Бізнес, де можна знайти безліч бізнес-ідей із розрахованими сумами інвестицій та шаблонами бізнес-планів.

«Зараз є 47 видів безкоштовних консультацій для бізнесу з різних питань, починаючи від сплати податків і завершуючи патентами, інтелектуальною власністю, зміною бізнес-плану. На порталі є більше 20 корисних сервісів. Наприклад, якщо вам потрібно знайти кредитування або фінансову програму, ми відцифрували з командою 250 фінансових програм по Україні. Це кредитні чи лізингові програми інформацію можна знайти на порталі в зручному форматі» повідомив Андрій Ремізов. 

Розвиток туризму в Україні

Через пандемію коронавірусу туристичний ринок у світі скоротився на 70%. Про це повідомив на форумі президент Національної туристичної організації України Іван Ліптуга.

Сьогодні у світі туризм створює 10% ВВП. Він розвиває економіку, створює нові робочі місця, зберігає культурну спадщину та екологію. Отже, розвиваючи туризм на певній території, ми піднімаємо її добробут, підтримуємо малий та середній бізнес.

«Коли ми розвиваємо туристичні дестинації і залучаємо туристичний бізнес, то ми покращуємо якість життя й для місцевого населення. Це підвищує якість сервісу, якість інфраструктури, толерантність місцевого населення до людей з інших регіонів», повідомив Іван Ліптуга. 

Ще у 2016 році Кабінет Міністрів розробив план розвитку туризму для України на 10 років. У плані є ключові вектори розвитку, актуальні як під час війни, так і після неї. Це безпека, створення правової бази, розвиток інфраструктури, умови для залучення іноземних інвестицій, маркетинг територій. 

«Модель організації з маркетингу дестинацій передбачає чотири макрорегіони, регіональні туристичні організації на рівні областей і локальні туристичні організації на рівні укрупнених районів, які утворилися в результаті реформи децентралізації. Наразі у нас 136 районів, у яких ми почали декілька років тому створювати локальні і регіональні туристичні організації, об’єднуючи і громади, і бізнес», зазначив президент Національної туристичної організації. 

Організація з маркетингу дестинацій об’єднує туристичні компанії, які надають відповідні послуги. Вона навчає заклади розміщення й туристичні компанії дотримуватися туристичних стандартів. У кризових умовах компанія також відіграє важливу роль: готує харчування для тероборони, допомагає переселенцям із виїздом на захід України та працевлаштуванням.

«Починали ми з консолідації бізнесу. На самому початку [повномасштабного вторгнення] 35 ресторанів та готелів об’єдналися і без допомоги, за власний рахунок, приготували 8000 порцій їжі для представників територіальної оборони. А коли Збройні Сили України вже не потребували допомоги, ми переключилися на переселенців. Ми зробили склад, на якому 95% працівників – це переселенці з Херсона, Миколаєва, Маріуполя та інших регіонів». 

«Для того, щоб релокація бізнесу була ефективною, потрібно створювати на щоденній основі такі комунікації між бізнесом і владою, щоб усі зацікавлені сторони знали, що саме ви можете запропонувати. Тому маркетинг під час війни також важливий», каже президент Національної туристичної організації. 

Переміщення ІТ-галузі на захід України

Про важливість маркетингу каже й Анастасія Фролова та наводить приклад ІТ-галузі. Наприкінці 2021 року близько 16% фахівців сфери інформаційних технологій жили й працювали на заході України. Зараз ця частка виросла до 25%. Наприклад, за останні півроку чисельність працівників IT-сфери на Івано-Франківщині збільшилася на 60%. Втім, з початком широкомасштабного вторгнення рф майже 60 тисяч спеціалістів виїхали за межі країни. За словами Анастасії Фролової, щоб залучити більше IT-фахівців, важливо побудувати маркетингову стратегію міста.

«Це мусить бути маркетингова стратегія міста, яка буде спрямована на вимушено переміщених осіб. Яка буде пояснювати, де вони можуть знайти всю необхідну інформацію про те, де можна навчати дітей, відвідувати speaking clubs (не нав’язливі курси, а майданчики, де вони зможуть спілкуватися і отримувати мовний досвід без страху бути засудженими)». 

«Друга частина стратегії має бути спрямована на самих громадян міста. Потрібно розвивати розуміння, толерантність, гостинність, адже вони мають бути тими, хто допоможе внутрішньо переміщеним особам інтегруватися,  витягне їх із соціальної бульбашки», наголосила Анастасія Фролова.

Створення кластерів

Сприйняття місцевими людьми та бізнесом тих, хто переїхав з інших міст, важливе й для розвитку бізнесу. Основним моментом, як зазначила очільниця бізнес-школи Київської школи економіки Валентина Сахно, є кооперація. 

«Держава мала б на місцях намагатися формувати кластери, аби зрозуміти, який бізнес підтягувати саме в цей район чи місто, як створювати умови, щоб він не  конкурував з уже існуючими підприємствами, а “вбудовувався” у ланцюжки доданої вартості – тобто був або споживачем продукції уже існуючих підприємств або їхнім постачальником», вважає Валентина Сахно.

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний