Блокада Криму: Для Кого Відчутніші Наслідки

Ціни в Криму на деякі продукти навіть нижчі, ніж в Україні – їх імпортують із Росії, Туреччини та інших країн (без урахування мита). Нестачі товару немає, але якість продукції відрізняється від української. Ефективність блокади під сумнівом, тому що очікуваним наслідком мало стати підвищення цін.

20 вересня розпочалася акція «Громадянська блокада Криму», яка мала на меті привернути увагу до проблеми півострова, а також політичних та економічних наслідків окупації. Розглянемо ситуацію, порівняємо ціни за останні два роки, а також умови поставок товарів. Поділимо на 4 періоди: до початку окупації Криму, анексія півострова, прийняття закону про ВЕЗ, після блокади.

Щодо цін в Україні, орієнтуємося на гуртовий ринок у Херсонській області. Інформація взята з сайту http://www.nejdana.in.ua.

Ціни в Криму отримані з сайту гуртового ринку в Сімферополі: http://privoz-crimea.com.

До початку окупації (до 16 березня 2014 року)

Ціни на продукцію в Україні та в Криму відрізнялися завжди, особливо в літній період. Для порівняння (ціни в гривнях):

У Росії ціни були ще вищими, але перевезення вимагало значних витрат (враховуючи митні збори, істотну відстань транспортування, проходження митниці). Росія не може забезпечити себе вирощеною продукцією, її обсягів недостатньо, тому існував значний попит на україські товари.

Торгівля з Росією вимагала сплати мита та більших затрат на перевезення, порівняно з Кримом. Однак і ціни на більшість продуктів там були дещо вищі. Отже, до анексії Криму місцеві виробники переважно реалізовували свою продукцію у цих двох напрямках.

Анексія Криму (березень – вересень 2014)

Анексія Кримського півострова РФ розпочалася 20 лютого 2014 року, а вже 16 березня було проведено так званий референдум.

Тоді на адміністративній межі з тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим було відкрито контрольні пункти в’їзду/виїзду для автомобільного сполучення – «Каланчак», «Чаплинка», «Чонгар». Там проводився контроль пропуску осіб, що в’їжджають/виїжджають, а також транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Контроль здійснювався з обох сторін (Росія теж встановила свої КПП).

Після окупації різниця цін на продукцію стала більшою, для порівняння розглянемо їх:

Щодо нововведень – російська сторона вимагала фітосанітарного сертифікату від Держветфітослужби на кожну партію, що вивозиться у транспортному засобі.

Порядок митного контролю товарів на кордоні материкова Україна – Крим не було встановлено. Крім того, після окупації російські кордони були відкриті для товарів з Криму. Таким чином, склалися дуже привабливі умови для підприємців, що вели поставки в Росію:

• товар з України завозили в Крим (єдиною перешкодою на той момент була черга на КПП, що іноді досягала 300 вантажівок (до 6 діб); українська сторона не вимагала виконання митних зобов’язань);
• вже на окупованій території його переоформляли як продукцію, вирощену в Криму, і перевозили у вантажівках із кримськими номерними знаками на територію Росії.

Тоді це можна було здійснити через паромні переправи між портом «Крим» (Керч) та портом «Кавказ» для малотонажного транспорту і портом «Феодосія» та портом «Новоросійск» для вантажівок. Кримські порти й далі працювали, незважаючи на те що їх офіційно закрив уряд України. Треба також додати, що згідно з резолюцією ООН від 27 березня 2014 року щодо територіальної цілісності України, Міжнародна морська організація має визнавати належність Криму до України. Описана вище схема була дуже вигідна українським виробникам, які продавали свій продукт в Росії, оскільки дозволяла істотно економити на митних платежах.
Отож для фірм, які торгували з Кримом, виникли перешкоди при в’їзді/виїзді на півострів. У продавців, які орієнтувалися на російський ринок, був вибір, як ввозити товар у РФ: через харківську митницю зі сплатою податку або нелегально через Крим.

Закон про ВЕЗ (вересень 2014 – вересень 2015 років)

27.09.2014 набув чинності Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12.08.2014 № 1636-VII (далі – Закон України про ВЕЗ), що передбачає створення вільної економічної зони «Крим» (далі – ВЕЗ «Крим») на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь.

Постачання товарів із Криму на територію України здійснювалося в митному режимі імпорту (без замитнення в Криму, але з розмитненям в Україні), а з території материкової України до Криму – в режимі експорту (продукція замитнювалася в Україні, але не розмитнювалася в Криму). Таким чином, при перевезенні з території материкової України до Криму продавець сплачував митних зборів приблизно на половину менше, порівняно з перетином кордону на сході.

Порівняння різниці цін:

За весь період установленого порядку транспортування вимоги коригувалися як відносно документації, так і щодо продукції та умов її перевезення. Також змінювалася вартість пакета документів.

У липні 2015 року було внесено зміни. Готувалося два пакети документів: в одному, для української митниці, на договорі купівлі-продажу отримувачем продукції була вказана юрособа з підтвердженням реєстрації в Криму (українськими держустановами), тоді як до російського пакета входило свідоцтво про реєстрацію юрособи в Криму як на території Росії. Назва та сама і юридична адреса теж, різниця лише в печатці держустанов. Працівники української митниці знали про існування договору з російською стороною (який фактично визнавав Крим російською територією) і, в разі виявлення цього документа, штрафували перевізників або вимагали хабара.

Щодо вимог транспортування: до червня 2015 року основною вимогою була наявність наліпок з указаними пунктами відправлення, призначення, номера партії товару; пізніше вимагалася тара для перевезення без зображень та маркувань і наявність технологічного коридору у транспортному засобі.

Ретельніший контроль був зі сторони Росії, що затримувало проходження КПП (до 6 діб).

Експортна блокада України Росією, запровадження російського ембарго на сільгосппродукцію з ЄС та низка заборон на ввезення товарів з України (підозра на походження з ЄС) перешкодили перевезенню продукції в Росію через харківську митницю. Враховуючи черги на КПП з Кримом, постачальники української продукції знайшли ще одну схему:

• товар замитнюється в Україні, перевозиться на територію Білорусі;
• там оформлюється як продукція, вирощена в Білорусі, і звідти їде в Росію.

Фірми постачали продукцію в Крим, як і раніше, незважаючи на запровадження мита. Щодо постачання в Росію існувало два варіанти: через Крим (беручи до уваги вартість замитнення та черги на КПП до 6 діб) або через Білорусь (оформлення та перевезення партії товару дорожче у 4 рази, але займає менше часу).

Після блокади Криму (з 20 вересня 2015 року)

Блокаду проводить організація «Громадянська блокада Криму», ії результатом стала є заборона руху вантажівок на півострів. Після закінчення запасів української продукції, на території Криму стали відчутними наслідки акції.

Але з 1 жовтня Росія домовилася з Туреччиною про поставки продовольчої продукції в порти «Євпаторія» та «Севастополь». Також стало більше продукції, завезеної з Росії та з інших країн (Білорусі, Вірменії, Азербайджану, Казахстану, Узбекистану).

За данними Россільгоспнагляду, в Крим з України раніше (до блокади) за тиждень постачали до 8000 тонн рослинної продукції. Українські виробники та приватні підприємці, які працювали в цьому напрямку, змушені шукати нові ринки збуту. Більша частина цієї продукції реалізовується на внутрішньому ринку, як наслідок – падіння цін на товари, що експортувалися.

Для вивчення ситуації, що склалася зараз, розглянемо таблицю:

Ціни в Криму на деякі продукти навіть нижчі, ніж в Україні – їх імпортують із Росії, Туреччини та інших країн (без урахування мита). Нестачі товару немає, але якість продукції відрізняється від української. Ефективність блокади під сумнівом, тому що очікуваним наслідком мало стати підвищення цін.

Примітки

Умови перевезення, перелік необхідних документів (станом на серпень 2015 року):

• карантинний сертифікат (виданий підприємству-відправнику і засвідчує стан підкарантинного матеріалу)
• договір купівлі-продажу (сторони договору: юридична особа, зареєстрована на території України/юридична особа з Криму)
• сертифікат походження товару (виробник)
• свідоцтво про реєстрацію юридичних осіб (обох сторін)
• invoice (за вищевказаним договором)
• договір перевезення (між відправником та особою, що здійснює перевезення)
• дані митної декларації
• CMR (міжнародна товарно-транспортна накладна)